Минуло 19 років відтоді, як англійський Ньюкасл востаннє зустрічав Різдво нагорі турнірної таблиці Прем'єр-ліги.
The grass was greener
The light was brighter
With friends surrounded
The nights of wonder
Pink Floyd, High Hopes
Мешканці промислових регіонів схильні до ностальгії. Тут звикли ідеалізувати минуле, сьогодення бачити в сірих барвах та з острахом чекати завтрашнього дня. Туманний Альбіон – не виняток. Будь-який затятий уболівальник із лівого берега Тайна переконуватиме вас, що раніше було краще.
Нинішнє покоління фанатів "сорок", споглядаючи на муки команди Стіва Брюса, впевнене, що в часи Пардью навіть газон на Сент-Джеймс Парк був зеленішим. Та біда в тім, що тоді так само ностальгували за епохою Робсона. Перед тим – за Кіганом. Ще раніше – за Коксом чи Харві. Щоправда, період сера Боббі Робсона біля керма Ньюкасла й справді був особливим...
...22 грудня 2001-го "сороки" завітали до Йоркшира, щоб в очному протистоянні з Лідсом з'ясувати, хто зустріне Різдво лідером АПЛ. Гра на зустрічних курсах обернулася обміном голами на 38-й хвилині: Крейг Белламі забив за Ньюкасл після флангової передачі Кірона Дайєра, але вже в атаці у відповідь Лі Бойєр зрівняв рахунок після ефектного сольного проходу. А під завісу тайму, здавалося, стався ключовий епізод: Марк Відука заїхав ліктем в обличчя Нікосу Дабізасу й залишив тайнсайдців без лідера оборони.
Відразу по перерві той же Відука та Іан Харт забили два м'ячі й ніби зняли запитання щодо переможця дуелі. Та далі сталося справжнє різдвяне диво. А тут над Елландом ще й сніг пішов, додавши атмосферності. Ньюкасл накрутив темп і змусив тріщати по швах редути "павичів".
Головним героєм гостей став Дайєр, який доклався до трьох м'ячів із чотирьох. Спочатку вчасно підключився до атаки Роббі Елліотт і головою довершив зусилля партнерів. Далі Алан Ширер упевнено реалізував пенальті за гру рукою. А на 90-й Дайєр розрізним пасом вивів Нолберто Солано на побачення з кіпером, і перуанець вирвав перемогу для гостей!
***
У тому сезоні Ньюкасл не став чемпіоном, фінішувавши четвертим. За рік піднявся на 3-тє місце та перетнувся з київським Динамо в Лізі чемпіонів (команди обмінялися домашніми перемогами). Потім "сороки" фінішували п'ятими в сезоні 2003/04, а в серпні 2004-го ексцентричний бос Ньюкасла Фредді Шеперд звільнив Робсона після 2-х набраних очок у стартових чотирьох турах. Поступово декорації на Сент-Джеймс Парк стали чорно-білими: клуб став власністю самодура Ешлі, тасує тренерів, двічі намагався очиститися Чемпіоншипом і навряд у найближчій перспективі буде лідером бодай на Різдво. Але святкова казка 2001-го назавжди залишиться у серцях мешканців Тайн-енд-Віра. Зрештою, тут так люблять поностальгувати...
Лідс – Ньюкасл – 3:4
22 грудня 2001, Елланд Роуд, 40 287 глядачів
Лідс: Мартін, Келлі, Фердінанд, Міллз, Харт, Бойєр, Бетті, Джонсон, К'юелл (Бакке, 47), Відука, Фаулер
Ньюкасл: Гівен, Х'юз, О'Брайєн, Дабізас (Дістен, 45), Елліотт, Солано, Дайєр, Спід, Робер (Бернар, 78), Ширер, Белламі (Луа Луа, 90)
Голи: Бойєр, 38, Відука, 50, Харт, 56 – Белламі, 38, Елліотт, 59, Ширер, 71 (пенальті), Солано, 90