Шедевр Родріго та переможні голи Бензема й Вінісіуса допомогли Реалу переграти Атлетіко у важкому кубковому дербі (3:1). Звіт читайте на "Футбол 24".
У чвертьфіналі Кубка Іспанії на вболівальників очікувало мадридське дербі між Реалом та Атлетіко, яке проходило на Сантьяго Бернабеу. Як і очікувалось, Лунін залишився у запасі, попри статус кубкового кіпера. Карло Анчелотті кинув у основний склад всіх лідерів, окрім Чуамені, Карвахаля та Васкеса – вони пропускали матч через травми.
Перший тайм виявився дуже бідним на гостроту. Команди провели всього по два удари й створили всього по одному моменту. Гості свій шанс реалізували: на 19-й хвилині Коке обігрався з Корреа й запустив закидання на правий фланг, куди увірвався Моліна – Науель прострілив у штрафний, а Мората замкнув. 0:1! Все швидко, все в один дотик. Краса!
"Королівський клуб" міг відігратись на 35-й хвилині внаслідок подачі Крооса зі стандарту. Мілітао замикав її на дальній стійці, пробиваючи головою з метру, однак невеличкий рикошет від захисника врятував "матрацників". От і вся небезпека.
Загалом, матч виглядав цікаво й динамічно, але не вистачало якісних атак. Атлетіко після забитого м'яча віддав ініціативу й занадто круто захищався у схемі 4-4-2, а Реалу критично бракувало ідей на чужій половині поля. До того ж, перед перервою у "бланкос" травмувався Менді, якого замінив Себальйос (Камавінга змістився на позицію лівого фулбека. Відпочивати футболісти відправились за мінімальної переваги "матрацників".
Кадрових перестановок у роздягальні Карло Анчелотті не провів, однак одразу зі стартом другого тайму гра змінилася. Реал суттєво додав у активності, володіючи м'ячем 72% часу. До 70-ї хвилини "вершкові" вели за ударами з рахунком 9:1 – і тричі це могло вилитись у взяття воріт!
Так, на 53-й хвилині Бензема міг замикати простріл Начо, але дотик Вінісіуса до м'яча в останню мить не дозволив цього зробити. На 58-й Карім бахнув з лінії штрафного у лівий нижній кут, але Облак парирував – а потім взяв добивання від Вінісіуса! На 69-й же француз отримав передачу від Модріча, увірвався в карний майданчик і пробив у ближній кут. Ермосо встиг накрити цей постріл!
Покарання за марнотратство могло прилетіти на 73-й хвилині. Спочатку відзначитись міг Грізманн, який завдав хитрий удар зі штрафного (Себальйос за фол перед ним ледь не отримав другу жовту). Антуан спрямував м'яч у воротарський кут, змусивши Куртуа виконати сейв! Подальший розіграш кутового завершився подачею Де Пауля на лінію воротарського – Вітсель замкнув його, пробивши у падінні через себе, однак Аксель не влучив у ворота!
Зрештою, Реал добився свого, зрівнявши рахунок на 79-й хвилині. Спрацювала заміна Карло Анчелотті. Родріго, який замінив Вальверде, влаштував бразильський карнавал у стилі молодого Неймара. Нападник прийняв м'яч перед штрафним і послідовно пройшов трьох суперників (Вістеля, Ермосо й Савіча), пробивши з-під четвертого (Моліни) зовнішнім боком стопи – точно в ближній кут! 1:1.
Дієго Сімеоне у відповідь випустив Депая та Карраско, а пізніше освіжив склад ще й з Саулем з Кондогбія. Це розкрило гру. Реал потривожив Облака дальнім ударом Родріго (зависоко) та кількома контратаками, а Атлетіко ледь не вирвав перемогу наприкінці основного часу.
На 84-й хвилині Вітсель віддав розрізний пас Грізманну під постріл з близької відстані (над поперечкою, але був офсайд), а на 91-й Депай обігрався з Антуаном і пробив з лівого краю штрафного – Куртуа парирував.
На жаль, вже у першому екстра-таймі "матрацники" вчинили прикре самогубство. Спочатку Дієго Сімеоне зняв з пробігу Грізманна, випустивши Барріоса, а потім Атлетіко ще й меншості залишився. Савіч на 97-й хвилині отримав жовту картку за розмови з арбітром, а на 99-й він же зрізав Камавінгу на фланзі – друга жовта.
Реал і до вилучення виглядав значно активніше й гостріше. На 95-й хвилині Вінісіус ефектно пройшов Савіча й бахнув з гострого кута (удар накрили). На 100-й Рюдігер замкнув подачу Вінісіуса – м'яч пройшов поруч з лівою дев'яткою!
Зрештою, на 104-й господарі дотиснули: Асенсіо прострілив з правого флангу, Вінісіус скинув м'яч на лівий край штрафного (або ж невдало пробив), а Бензема прийняв сферу й завдав удар – точнісінько під ближню стійку. 2:1!
В другому екстра-таймі Атлетіко намагався перегорнути хід дербі. Був навіть гольовий момент – це Депай після кутового зачепився за відскок і пробив з метру! Куртуа врятував Реал, а більшого "матрацники" й не створили. "Вершкові" ж ще й добили принципового суперника голом Вінісіуса у компенсований час. 3:1!
Мадридський Реал виходить у півфінал Кубка Короля разом з Барселоною, Осасуною та Атлетіком. Хто з ким зіграє – вирішить жеребкування.
Атлетіко здатний на більше
На початку нового року футбол Атлетіко відверто подобається. Команда відходить від свого засушливого ватокату, демонструючи агресивну атакувальну гру. Так, "матрацники" все ще тяжіють до контратакувального режиму, що помітно по високих вмиканнях фулбеків та зміщеннях Грізманна й Корреа – однак нині підопічні Дієго Сімеоне вдало міксують його з позиційною атакою.
Гол Морати був показовим. Він розпочався із затяжного володіння, в якому: 1) Грізманн атакував напівфланг; 2) центрхави безпосередньо підтримували атаку на чужій третині поля; 3) Де Пауль віддав передачу з просуванням; 4) Корреа трішки висмикнув на себе оборонну лінію; 5) Моліна одночасно з цим зробив ривок у глибину. Вся атака пройшла за 9 секунд, вмістивши у себе 5 передач. Круто!
В цілому, у першому таймі Атлетіко демонстрував шикарні навички позиційної роботи. Де Пауль виглядав особливо ефективно, регулярно знаходячи простір між лініями, змушуючи Крооса й Камавінгу розриватись і виконуючи своєчасні паси на просування.
Крім того, він вміло обігрувався з Коке й Корреа, часто зміщуючись вправо і відкриваючи зону для вривань Грізманна. Моліна ж вміло користувався проблемами у взаємодії на фланзі Вінісіуса, відкриваючись за його спиною.
Якщо згадати попередні матчі Атлетіко, то там теж можна помітити шикарні голи, створені з позиційних атак. Іноді доходило до справжніх виносів – як у зустрічі з Вальядолідом у Ла Лізі, коли вдалося забити три красивих голи ще до 30-ї хвилини. На початку року дана трансформація мадридців особливо помітна.
Підопічні Дієго Сімеоне вміють працювати в агресивній манері, першим номером. В першій половині першого тайму вони навіть загнали Реал на його третину. Надзвичайно просунутий в інтелектуальному плані півзахист цьому сприяє, однак є проблема – Атлетіко постійно відкочується до заводських налаштувань. Причому досить швидко.
В тому ж першому таймі кубкового дербі "матрацники" одразу ж переорієнтувались на гру від суперника. Команда зайняла вичікувальну позицію, щільно обороняючись в надії на контрвипад. Атлетіко перестав карати Реал за пасивність й вже не навалювався на чужу половину вісьмома футболістами. Після забитого м'яча й до 73-ї хвилини гості провели всього один удар по воротах.
З одного боку, в цьому є логіка, коли ти граєш на Бернабеу. З іншого ж, не дотискати вайлуватий Реал – занадто велика розкіш. Тим паче, що "вершкові" мали значні кадрові проблеми як в опорній зоні, так і в лінії захисту.
Та і в принципі Реал при Анчелотті ніколи не був еталоном оборони – стихією Карло є хаос, контратакувальна гра й взаємодії лідерів на чужій третині. Атлетіко дозволив його підопічним дихати, що й вилилось у фіаско.
І подібних матчів у команди Дієго Сімеоне достатньо як по ходу сезону, так і конкретно в новому році. Той же другий тайм з розгромленим Вальядолідом виявився досить слабеньким. Атлетіко явно може більше навіть у топ-матчах, але ніби боїться натиснути на газ.
Навіть у недавній битві з Барселоною, де мадридцям вдалося переломити хід гри, тактичні перебудови першого тайму будувались навколо роботи другим номером – хоча в другому виявилось, що і позиційні атаки "матрацників" досить ефективні.
Дієго Сімеоне тямить у сучасному атакувальному футболі значно більше, ніж всі звикли думати, але далеко відійти від "скрєп" він ніби боїться. Між тим, смілива версія Атлетіко набагато симпатичніша й небезпечніша, ніж нудний "автобус" минулих років.
Реал починає нагадувати себе звичного
На початку року футбол Реала не витримував критики. Навіть на тлі ноунеймів із Касереньйо "бланкос" виглядали блідо, граючи без швидкості та фантазії. Брак ідей був помітний у матчах з Вільяреалом та Валенсією, а Барселона в фіналі Суперкубка взагалі переграла мадридців за всіма статтями – і перш за все через вищу тактичну гнучкість.
Втім, після програшного Ель Класіко ми закликали не списувати "вершкових". По-перше, вони страждають від кадрових проблем. По-друге, лідери тільки набирають форму після травм та ЧС-2022 – особливо це помітно по Бензема, Модрічу та Вальверде. По-третє, січневий Реал Анчелотті у минулому сезоні теж стартував слабко.
Вже у зустрічі на Сан-Мамесі було помітно, що поступово мадридці приходять до тями, але істинним підтвердженням стала перемога в дербі. Команда продемонструвала усі чесноти, завдяки яким вдалося виграти Лігу чемпіонів та Ла Лігу в попередньому сезоні. Загинайте пальці.
Реал знову опинився в скрутному становищі на старті, але зміг зібратись і перегорнути хід гри – раз. Ключовий гол забитли завдяки демонстрації індивідуальної переваги окремої зірки – два. Добре організованого суперника порвали на контратаках і комбінаціях в овертаймах – три. Все це стало можливим завдяки грамотним і відносно простим замінам Анчелотті – чотири.
Якщо поглянути на цей список зі сторони, то можна побачити ідеальний "відскок starter pack". Втім, у випадку з Реалом Анчелотті подібне бачення не працює. Навіть той факт, що Реал відігрався аж на 79-й хвилині зусиллями Родріго, є логічним для "вершкових". Родріго забив 44,7% голів за Мадрид (12 із 27) були проведено в останні 15 хвилин основного часу.
І справа тут не у містиці. Карло Анчелотті планомірно працює на те, аби реалізовувати подібні сценарії. Вихід Родріго в середині другого тайму не був проведений просто так – технічний бразилець діяв фактично без позиції, відкриваючись між лініями. Команда при цьому перебудувалась на 4-4-2 з широкими розташуваннями Вінісіуса й Асенсіо на флангах.
Також варто не забувати про вихід Себальйоса замість фулбека Менді. Перехід Камавінги на позицію Ферлана й поява Дані в середині поля – крок, який можна було очікувати, однак він далеко не найбільш очевидний. Карло Анчелотті десь вгадав із духом гри, в якій Реал страждав від слабкої взаємодії за центральним колом.
Цей хід приніс колосальний успіх. Камавінга завдяки своїй силі та інтелекту випалив весь лівий фланг, розвантажив Вінісіуса, допомагав у комбінаціях й всадив Савіча на червону картку. Себальйос же з 92% точності пасів віддав 4 передачі під удар.
Загалом, перестановки Карло призвели до того, що Реал звів гру до власного сценарію – комбінації між лініями, епізоди 1-в-1, перевантаження зон, активна робота вінгерів. Мадрид сильно додав у неочікуваності.
Барса, Атлетіко, Ман Сіті чи інші гранди звикли брати своє структурою гри, але мадридці йдуть протилежним шляхом. Тактика й кадрові перестановки у "вершкових" підпорядковані бажанню додати хаос, у якому більше значення матиме індивідуальна якість зірок та фантастична зіграність. Як показало дербі з Атлетіко, це й досі працює. Саме тому гол Родріго не можна назвати випадковим проявом геніальності.
Разом з тим, варто зазначити і духовну міць Реала. Атлетіко сам злякався своєї переваги на Сантьяго Бернабеу, а от підопічні Карло Анчелотті змогли зібратись і загнати суперника в будку. Це також характерна риса нинішніх "бланкос" – команда практично непотоплювана у психологічному плані. У мадридців може взагалі нічого не виходити в тактичному аспекті, але вони ніколи не здаються (навіть якщо це вже не має сенсу).
Можливо, фани Атлетіко зробили своїй команді ведмежу послугу, влаштувавши надзвичайно агресивну накачку перед дербі. Банер "Мадрид ненавидть Реал" й лялька Вінісіуса з петлею на шиї – прекрасний тригер для "королівського клубу".
Це не значить, що у Реала все добре. Так чи інакше, перший тайм команда провалила, і це вже тривожно. Барселона, як і Атлетіко, перегравала "бланкос" у позиційній роботі.
Лідери не в формі, є травми, є помилки при захисті, є певний брак ідей на завершальній фазі та при замінах. Бажання Анчелотті діяти не за шаблоном вже саме перетворюється на шаблон, адже всі приблизно розуміють логіку його ходів.
В найближчий місяць осічки ще можливі, однак робити далекоглядні висновки по футболу "вершкових" варто вже ближче до матчів 1/8 фіналу ЛЧ. Поки ж необхідно констатувати, що мадридці не втратили своїх головних чеснот і поступово починають набирати оберти.