Матч 4-го туру Прімери між Вальядолідом і Реалом завершився дуже непростою звитягою мадридців.
Після важкої виїзної перемоги над Бетісом на вихідних Зінедін Зідан вдався до ротації. На домашній матч проти Вальядоліда він залишив у запасі Менді, Карвахаля та Едегора – норвежця на позиції атакувального хавбека змінив Іско, замість травмованого Крооса в основі з'явився Модріч, а позицію правого фулбека закрив Одріосола. Лунін продовжив спостерігати за діями Куртуа з лавки, а от Йовіч у другому матчі поспіль потрапив у старт.
Господарі почали доволі спокійно. Настільки спокійно, що вже на 6-й хвилині гості могли відкрити рахунок внаслідок прострілу на 11-метрів під удар Вайсману – нападник пробив з відскоком, але занадто слабко для Куртуа. Цей момент змусив Реал прокинутись, і вже на 10-й мадридці могли відкрити рахунок: Йовіч продерся на лівий край штрафного та викотив пас на кут воротарського під удар Марсело, але його заблокував Хаві Санчес; на добиванні зіграв Вальверде, пробивши в лівий нижній – Хіменес парирував. На 18-й хвилині "вершкові" змарнували ще одну можливість відзначитись: Модріч відібрав м'яч у центрі, віддав Іско, той запустив Вальверде правим флангом, а Феде прострілив у карний майданчик на Йовіча – Лука метрів з 12-ти спрямував сферу над поперечиною!
Після цього епізоду гра заспокоїлась. Мадридці непогано рухали м'яч і пресингували, однак у завершальній фазі обмежувались банальними подачами або невдалими вриваннями – Вальядолід же огризався контратаками. Одну з найкращих на 28-й хвилині запоров Плано, замість пострілу з лівого краю штрафного викотивши неточну поперечну передачу. "Бланкос" могли покарати за марнотратство на 35-й, коли Йовіч отримав своєчасний пас від Модріча й вистрілив з лівої половини штрафного, але м'яч поцілив у сітку тільки із зовнішнього боку. Гості відповіли двома дальніми ударами у виконанні Орельяни та Вальдо – перший відправився в руки Куртуа, а другий промайнув повз ворота. Зрештою, у доволі спокійному темпі матч дійшов до перерви.
Другий тайм Реал розпочав із неймовірного моменту: Йовіч замкнув подачу з кутового ударом головою в лівий нижній кут, Хіменес парирував його перед собою, а Каземіро при добиванні метрів з п'яти влучив у поперечину! Вальядолід, однак, не збирався бути хлопчиком для биття, огризнувшись контратакою 3-в-3 з неточним пасом, небезпечним пострілом Вальдо повз дальній кут на 53-й хвилині та ударом Вайсмана з лінії штрафного на 55-й – Куртуа врятував Мадрид. Розуміючи, що лижі не їдуть, Зінедін Зідан провів потрійну заміну – Карвахаль вийшов замість Одріосоли, Вінісіус змінив Йовіча, а Іско поступився місцем на полі Асенсіо.
Реал одразу підтиснув суперника. Перший "дзвіночок" пролунав на 63-й хвилині, коли Марсело прибрав захисника, увійшов у карний майданчик і пробив з правої (невдало). На 65-й же Мадрид таки забив: Вінісіус перед штрафним відібрав м'яч у Гонсалеса, проштовхнув його на Вальверде, а Феде викотив пас вправо у карний майданчик на Бензема – "круглий" двома рикошетами від захисників відлетів на Вінісіуса, який стояв прямо перед Хіменесом. Жуніор одразу ж розстріляв ворота – 1:0!
Вальядолід не здавався. На 69-й хвилині Рауль Гарсія влетів на лівий край штрафного й з гострого кута несподівано пробив у ближню дев'ятку. Куртуа парирував, а на 73-й хвилині ще й дістав потужний дальній пастріл від Вальдо. Реал також не сидів без діла: на 75-й метрів з 22-х Бензема стріляв під праву стійку (Хіменес врятував), а на 77-й хвилині Карім вигриз м'яч у центрі й разом з Вінісіусом тікав на ворота гостей – втім, у завершенні епізоду француз виконав дуже кволий пас, дозволивши захисникам накрити Жуніора. На 82-й Модріч перехопив пас прямо на лінії штрафного й одразу ж завдав удар у праву стійку – навіть Вінісіус був до нього неготовим, не зігравши на добиванні.
В ендшпілі поєдинку обидві команди могли змінити рахунок. Вальядолід був ближчим до голу – так, на 87-й хвилині Ервіас пройшов до правого кута карного майданчика й потужно пробив у ближню дев'ятку, але м'яч лише зачепив зовнішній бік сітки. У Реала нічого конкретного не можна було згадати до 90+3-ї хвилини, коли Вінісіус вискочив віч-на-віч з Хіменесом, але невдало пробив у руки голкіперу. Зрештою, фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу мадридців.
Чергова перемога на класі
Зіданівський Реал 2.0 не зраджує ідеалам. Мадридці провели черговий матч проти середняка, в якому не справили враження гранда – вони грали на рівних, дозволяли створювати небезпечні моменти біля власних воріт, а біля чужих загострювали несистемно, час від часу. За ударами в матчі проти Вальядоліда було 15:11, за влучаннями у площину – 5:5, за зонами активності також повна рівність – футболісти провели по 30% ігрового часу на третині поля суперника. Показники інтенсивності пресингу у "вершкових" посередні – всього 11,21 PPDA. Зрештою, Реал забив випадковий гол, який став наслідком двох рикошетів – без них Вінісіус перебував би у глухому офсайді.
Втім, за якісними показниками до чемпіонів не дочепитися – вони напрацювали майже на три голи, 26 разів обігрували один-в-один (проти трьох обіграшів у гостей), виграли єдиноборства (73:50), віддали 576 передач з точністю 87% та провели 9 проникних пасів (проти двох). Моменти мадридців дійсно було гольовими, їх достатньо для перемоги. Аналогічну картину можна було побачити і у матчі проти Бетіса, і проти Сосьєдада, і у більшості поєдинків завершення попереднього сезону.
Очевидно, що Реал танцює від класу, в рівній грі створюючи більш гострі моменти й перемагаючи у дрібних епізодах – не в останню чергу завдяки індивідуальній майстерності окремих виконавців. Наприкінці минулого сезону такий стиль можна було виправдати щільністю календаря, але після вильоту з ЛЧ команда Зінедіна Зідана мала півторамісячну паузу! При цьому матч проти Манчестер Сіті стилістично виявився схожим на кінець чемпіонату – це був рівний футбол з помилками захисників та хорошими шансами вирвати перемогу, однак тоді переміг клас "містян".
Коли команда настільки довго грає в такому стилі, це може сигналізувати про серйозні проблеми. Мінімальні або важкі перемоги маскують їх, але топ-колективи повинні бити середняків ефектно й пафосно – тим паче, коли мова йде про Реал, з якого тренерів звільняють навіть після перемог з рахунком 10:1. Звісно, зіданівський Реал завжди тягнувся до прагматизму, але він ніколи не дозволяв Вальядолідам настільки вільно дихати на одному полі з Мадридом. Тепер же це типовий сценарій.
Дуже цікаво поглянути, як такий Реал зіграє проти Севільї чи Атлетіко, де одного класу буде замало. В будь-якому разі, Мадрид ходить по дуже тонкій кризі, спираючись лише на якість виконання – рано чи пізно приціл зіб'ється, а у суперника класних футболістів може бути навіть більше. Такий футбол може принести успіх на певному відрізку, але увесь чемпіонат чи ЛЧ на ньому не затащити.
Куртуа продовжує демонструвати топ-клас
У стилі, який прямо зараз демонструє мадридський Реал, неможливо ефективно грати без топ-воротаря. Благо, у "вершкових" такий є – Куртуа провів уже третій переконливий поєдинок на старті нового розіграшу Ла Ліги.
Реально гольових моментів у матчі з Вальядолідом, як і у всіх попередніх, було обмаль, однак Тібо не підвів – бельгієць витягнув удар Вайссмана з лінії штрафного та парирував потужний постріл Рауля Гарсії в ближню дев'ятку з мінімальної дистанції. Останній сейв сигналізує про роботу над помилками, адже на вихідних Куртуа пропустив гол у ближній кут від Карвалью. Взагалі, за весь поєдинок голкіпер Реала допустив всього одну помарку, виконавши необачне перехоплення – можна було не виходити з воріт, але Куртуа і м'яч не дістав, і кутовий привіз. Але то таке.
Знову ж таки, варто відзначити карту передач від Тібо – він майже не помиляється, хоча пасує на значну дистанцію. Звісно, це не рівень тер Штегена, у якого кожен другий пас – діаголь під прорив – але Луніну слід вчитись такому скілу. Ногами українець точно програє мобільному й спокійному Куртуа.
Резюмуючи три останніх тури, можна сказати, що у Луніна поки немає шансів вийти в основі на матч Ла Ліги – можливо, його випустять на якийсь Ельче чи Алавес, але у матчах проти більш-менш бойовитих суперників поставлять Куртуа. Просто тому, що він не дає приводу критикувати свою персону.
Лука Модріч повернувся
Хорватський геній давно не тішив вболівальників королівськими перформансами, а почасти ще й ставав об'єктом критики. 35-річний Модріч вже об'єктивно не може за всіма встигнути, а після отримання Золотого м'яча хейтери слідкують за Лукою особливо пильно – футболіст, який відібрав улюблену іграшку Кріша та Лео, не має права на помилки. Навіть якщо йому 35.
Дійсно, Модріч вже давно не демонстрував чогось неймовірного, але у матчі проти Вальядоліда хорват нарешті дав прикурити. Лука став лідером за обіграшами на дриблінгу (шість успішних з дев'яти спроб), найкращим за кількістю пасів під удар (чотири) і точністю передач (93%), а також випередив усіх за підбираннями (сім виграних нічийних м'ячів). Він діяв по усій площині поля й всюди рухав м'яч уперед.
Крім того, Модріч набрав найвищу кількість єдиноборств (14), вигравши десять з них – жоден інший футболіст Реала не вступав у боротьбу більше дев'яти разів. Також у хорвата було два успішних відбирання з трьох спроб – одне з них сталося на 82-й хвилині перед штрафним Вальядоліда, після чого Лука пробив у стійку. Лише за перехопленнями Модріч поступився Варана (2:3), але у всіх інших мадридців було не більше одного такого ТТД.
Модріч випалив усе поле, відбирав м'ячі у боротьбі з двома опорниками, розганяв атаки, віддав купу потенційно передгольових пасів і легко проходив суперника на дриблінгу. Хорват за рівнем агресії нагадував себе 25-річного, а в плані інтелекту він з кожним роком тільки краще – просто у 35 років тіло не завжди дозволяє демонструвати скіл у всій красі. Втім, у матчі з Вальядолідом хавбек взяв на себе відповідальність і зробив різницю. Саме на таких футболістах, як Модріч, і тримаються останні перемоги Реала.
Одріосола не тягне топ-рівень
Альваро два роки тому був одним з найяскравіших футболістів Реал Сосьєдада, однак різке звеличення 22-річного правого фулбека до статуса конкурента Карвахаля насторожувало. Сантьяго Соларі давав йому шанс в рамках профілактики зіркових капризів, але навіть тоді Одріосола подобався лише своїм бажанням та активністю – але аж ніяк не якістю. Зрештою, Зідан швидко прикрив лавочку, віддавши його в оренду Баварії, однак на новий сезон іспанцю вирішили дати другий шанс.
Альваро на матч проти Вальядоліда вийшов в основі – вочевидь, Зідан вирішив дати відпочинок Карвахалю, який відпахав 90 хвилин з Бетісом. Важко відмовити Одріосолі у бажанні: правий фулбек зробив шість спроб обіграшу на дриблінгу, став другим за кількістю єдиноборств (дев'ять епізодів), виконав чотири підбирання та видав 90% точності передач – втім, лише половина обводок була успішною, лише чотири єдиноборства завершились перемогою, а майже всі паси були спрямовані назад або поперек. Жоден з них навіть формально не пішов під удар.
Одріосола став найгіршим за показниками залученості до атак, своїми діями награвши всього на на 0,02 командних голи – менше тільки у Майораля, якому дали зіграти аж три хвилини. Як наслідок, через правий фланг Реал провів 36% атак, в той час як зліва показник становив 43%. Вальядолід же через фланг Одріосоли провів 44% атак – і саме з його флангу прилетів той самий удар Рауля Гарсії в ближню дев'ятку. Також у гостей пройшла низка небезпечних контратак, в яких Одріосоли навіть не було помітно в кадрі.
Звісно, це тільки перший матч після повернення в Реал, але чомусь перспективи Альваро на топ-рівні здаються зовсім сумними. 24-річний фулбек не заграв стабільно навіть при Соларі, не отримав довіри від Зідана, не підійшов Баварії, а тепер провалився у поєдинку з Вальядолідом. У Одріосоли було занадто багато шансів довести свій топ-клас, але, схоже, він занадто високо стрибнув – іспанець не переріс навіть Сосьєдад.