Реал Мадрид в рамках першого півфінального матчу Ліги чемпіонів 2022/23 приймає Манчестер Сіті. Анонс і прогноз читайте на "Футбол 24".
"Футбол 24" спільно з партнером HLIBNY DAR дарує вашій увазі презентацію матчу року в Лізі чемпіонів 2022/23.
Битву між Реалом і Манчестер Сіті у цьому році вважають достроковим фіналом Ліги чемпіонів. Справа не тільки у відносній слабкості другої півфінальної пари, скільки у статусі "вершкових" і "містян". Вони не тільки є найсильнішими командами світу, а й уособлюють два протилежних підходи до футболу в 2023 році.
Пеп Гвардіола та його Сіті – це головний представник системного стилю, в рамках якого створюється структура гри із завчасно визначеними принципами, а вже під них підбираються футболісти.
Реал і Карло Анчелотті – ікони адаптивного напряму (його ще називають релятивним). Він ґрунтується на адаптації тренера під можливості футболістів. Завдання коуча – створення такого малюнку гри, в якому найкращі якості виконавців максимізуються, а взаємодія між ними проходить на основі природної зіграності.
Зарядись енергією футболу, переглядаючи довгоочікувані матчі Ліги чемпіонів разом із HLIBNY DAR. Напої бренду виготовлені на воді з артезіанської свердловини та з високоякісних спиртів класу “Люкс”. Адже HLIBNY DAR – вибір тих, хто цінує не тільки якісний футбол, але й преміальний смак.Карло Анчелотті – останній футбольний революціонер, але у Пепа є свої переваги
Довгий час концепція Гвардіоли вважалася єдиною правильною. Системні тренери та структурний футбол заполонили поля Європи, а будь-яка невідповідність цій картині світу видавала ретрограда-фізрука.
Здавалося, що і Карло Анчелотті зі своїми адаптаціями під лідерів вже відійшов з когорти елітних тренерів, однак його Реал рік тому порвав усіх грандів – і продовжує робити це зараз.
Вплив Мадрида вже розповсюджується за межі Іспанії. Цьогорічний тріумф Наполі – ще один успіх релятивного напряму. Екс-аналітик збірної Італії та Ювентуса – Антоніо Гальярді – говорить про кінець ери позиційного футболу, а вчитель Гвардіоли – Хуанма Лільйо – тішиться матчам збірних, адже саме там тренер змушений підлаштовуватись під виконавців.
Хоча сам Анчелотті від позиційного футболу не відмовляється. Карло теж ставить структуру – просто вона буває різною в залежності від кадрового становища, суперника та ситуації на полі. Позиційна гра є лише одним із методів здобуття результату.
Проблема підходу обох напрямів криється у їхніх же головних чеснотах. До системних тренерів стало дещо простіше готуватись, а структурний футбол не може зрівнятись за гнучкістю з адаптивними колективами. Крім того, погана структура завжди дорівнює поганим результатам.
Втім, такий підхід ефективно працює на дистанції, даючи стабільність – реляційні ж коучі занадто залежать від форми, настрою та ефективності виконавців.
Гвардіола створив монстра. Ніхто не знайшов переможної тактики проти Сіті
Головним уособленням вад і переваг системного футболу залишається Манчестер Сіті. У поточному сезоні "містяни" довго буксували, адже Гвардіола експериментував з моделями гри. Каталонець намагався поєднати свої тактичні принципи з особливостями Холанда – до весни вони не могли здобути хоча б три перемоги поспіль.
Коли ж Пеп знайшов необхідну схему, то Європа отримала чудовисько. Ерлінг і Ко виграли 15 із 16-ти останніх матчів із сумарним рахунком 52:8. Баварії забили три голи, Ліверпулю та Арсеналу – по чотири, а нещасному РБ Лейпцигу відвантажили аж сім.
Втім, сила цього Ман Сіті криється навіть не у високій результативності, а у неможливості підлаштуватись. Прикривши один чи навіть два аспекти в тактиці англійського гегемона, ти неодмінно отримуєш удари з іншого місця.
Показовим було протистояння з Баварією у чвертьфіналі ЛЧ. Ніхто не тиснув на "містян" при грі без м'яча так же сильно і якісно, як мюнхенці, однак у рідних стінах "сині" перепресингували навіть такого суперника. У Німеччині ж не працював жодний пресинг-механізм Гвардіоли, але спрацювали контратаки.
Інший приклад – протистояння з Арсеналом у січні. Лондонці настільки сміливо й потужно накривали розіграші Пепа, що той взагалі відмовився від м'яча. Каталонець віддав його "канонірам", а сам почав тиснути великою групою гравців на білд-ап Артети.
Під цим тиском Зінченко та Ко посилались – як і всі інші команди. Хід із відмовою від контролю м'яча Гвардіола після цього повторює доволі часто.
Манчестер Сіті шикарно поєднує структурованість з гнучкістю
Це говорить про переоціненість тези про погану гнучкість системних команд. Достатньо подивитись на схеми Манчестер Сіті. Захисник Стоунз при грі на м'ячі стає опорником у схемі 3-2-5, причому його теплова карта нагадує теплову карту Бекенбауера із 70-х – схоже, ліберо повертаються.
Середній блок будують у компактних 4-3-3, а високий пресинг команда проводить у моделі 4-2-4. Де Брюйне за такого розкладу розташовується поруч з Холандом.
До речі, про цю парочку: матч з Арсеналом у квітні показав її феноменальну взаємодію – бельгієць і норвежець активно обмінювались позиціями й ролями. Кевін опускався з флангу в опорну зону, після чого обігрувався з Ерлінгом і діяв, як форвард.
Універсальність футболістів є ще одним стовпом Манчестер Сіті, про що говорить трансформація Бернарду Сілви. Правий вінгер "містян" з'являється у всіх зонах на чужій третині та на обох флангах атак, здатний зіграти в опорній, а у поточному сезоні він опанував позицію лівого фулбека – причому в ній він грає, як Зінченко, зміщуючись у центр.
Прямо зараз важко знайти недоліки Манчестер Сіті, однак найбільше проблем цьому монстру створила Баварія. Рецепт гідного поєдинку – дуже складна побудова пресингу, висока інтенсивність, смілива гра центрбеків при дистрибуції й атаки через фланги. Крім того, перспективними були опускання Шупо-Мотінга в центр з подальшим розкидуванням передач.
Реал суттєво додав при грі без м'яча
Чи здатний Реал на таку ж гру, як Баварія? Ще рік тому відповідь була б негативною, однак Карло Анчелотті не сидів на місці. Нинішня версія Мадрида суттєво спрогресувала в усіх аспектах організації без м'яча – зокрема, в інтенсивності та агресивності пресингу.
Особливо це проявилось по тріумфальному Ель Класіко в Кубку, де "вершкові" прямо таки диктували Барселоні напрямок руху м'яча.
Від пресингу "королівського клубу" на Сантьяго Бернабеу сильно постраждав і Челсі. Втім, Реал не налаштований тиснути без м'яча настільки ж ультимативно, як Сіті та Баварія – для Карло Анчелотті такий футбол є ситуативним.
Універсалізація Реала – предмет заздрості Гвардіоли
Набагато важливішими є конфігурації "бланкос" в глибині. Тут починають проявлятись сильні якості адаптивного підходу – все крутиться навколо персон Камавінги, Крооса, Модріча й Вальверде, причому визначальною є саме роль останнього.
Структура й задачі Реала в центральній частині поля залежать від позиції та ролі Феде на полі. Уругваєць може діяти і як опорник, і як машина контр-пресингу, і в ролі забивного вінгера.
Феде відкриває коридор для передачі, витягуючи за собою Галлахера
Спроби персональної опіки на центральну вісь Реала приречені на провал. Будь-який футболіст мадридців може опинитись на будь-якій позиції, причому його рух буде підтриманий переміщеннями в інших зонах. До них важко підготуватись, адже гравці мають волю у прийнятті рішень і здебільшого діють на інстинктах – унікальна зіграність команди лише посилює ефективність такого підходу.
Що найбільш важливо, цей підхід працює як при роботі на м'ячі, так і без нього. Гвардіола повинен заздрити такій гнучкості.
У Карло Анчелотті є й інші козирі
Втім, у Реала є й сталі ігрові тенденції – це стосується взаємодії з Вінісіусом. Як би не перебудовувався Мадрид, ідеєю-фікс буде закидання на хід бразильцю. Саме тому його залишають у високій позиції.
Ось тут вже проявляється важливість Бензема. Карім виступає місточком, через який м'яч доставляють до Вінісіуса. Не обов'язково саме француз асистуватиме Жуніору, однак комбінація з переведенням на хід майже завжди зав'язується на обіграшах з нападником – або ж на його грамотному позиціюванні.
Останнім часом схожа хімія вимальовується і з Родріго на правому фланзі.
В цілому, Реал надзвичайно крутий у будь-якому малюнку. В позиційній атаці вражає гнучкість, при контргрі "королівський клуб" взагалі найкращий у Європі, та і під агресивним тиском команда демонструє неймовірну живучість. Індивідуальні якості футболістів дозволяють перемагати навіть тоді, коли гри взагалі немає.
Якщо згадувати протистояння Баварії з Манчестер Сіті, то там велике значення мали проходи й передачі мюнхенських центрбеків. Тут у Реала все в порядку – Алаба й Мілітао теж активно підтримують атаку й гарно почувають себе на м'ячі.
Мадрид має більше вразливостей, але Анчелотті їх нівелює
Втім, назвати їх скелями в обороні важко. Будь-який суперник завжди має моменти у матчах проти "вершкових", чому неабияк сприяє нестабільна форма центрбеків.
Взагалі, вразливостей у Реала більше. Та ж висока позиція Вінісіуса створює труднощі при обороні на лівому фланзі. Якщо починаються проблеми у Бензема, то вся атака Реала різко втрачає у ефективності.
Крім того, у мадридського колективу дисбалансні фланги оборони. Ліворуч – молодий опорник Камавінга, праворуч – підстаркуватий Карвахаль. Вони чергують хороші захисні перфоманси з невдалими (однак в інших фазах вони дуже круті). Тут у Гвардіоли є перевага, адже Аке та Вокер обороняються шикарно.
Втім, цей мінус суттєво нівелюється гейм-менеджментом Карло Анчелотті. По-перше, італієць у поточному сезоні демонструє хитрий підхід, приглядаючись до суперника в перші 15-20 хвилин – тільки після цього в структурі гри Реала починаються (або не починаються) зміни. Це неабияк б'є по стартовій підготовці опонентів.
По-друге, він надзвичайно тонко відчуває моменти для втручання. Йому навіть не потрібні заміни. Показовим був матч проти Ліверпуля – у перші 20 хвилин "червоні" порвали Реал через фланг Вінісіуса.
Карло попросив бразильця грати нижче, а в перерві поміняв Модріча й Вальверде місцями. Феде став діяти зліва як опорник, а Лука повернувся до просувань м'яча праворуч – так і оформили розгром.
Анчелотті орієнтується на якості футболістів, необхідні для посилення тієї чи іншої зони. Дуже часто він приймає неочевидні рішення, спираючись на інтуїцію – як правило, вона його не підводить, хоча винос у Класіко рік тому стався саме через його несподівані перестановки. Гвардіола в цьому плані читається набагато легше.
Загалом, оцінити стан нинішнього Реала непросто, адже "вершкові" відверто забили на чемпіонат. Там у їхні ворота прилітає по чотири голи від Жирони. Щодо ЛЧ питання також виникають – рік тому мадридці вибили пікових грандів, а от зараз в суперниках були кризові Ліверпуль і Челсі.
Так, перемоги мали яскраво виражений тактичний характер, але суперників рівня Ман Сіті "королівський клуб" досі не зустрічав. При цьому навіть з Челсі у Лондоні виникали проблеми, які довелося вирішувати оперативно. "Містяни" ж свою монструозність підтвердили на тлі Баварії та Арсенала, однак Мадрид – це особлива історія.
Кадрова ситуація
Мадридський Реал сьогодні зіграє без Мілітао. Останні матчі він проводив невиразно, але Едер – безумовно основний футболіст з шикарним першим пасом і феноменальною роботою на другому поверсі. Його втрата позначиться на футболі "вершкових" в усіх аспектах, хоча Рюдігер частково компенсує проблему.
Крім того, в лазареті залишається лівий фулбек Менді. Колега Ферлана – Натан Аке – теж не встиг залікувати своє пошкодження. Для Пепа Гвардіоли цей факт є неприємним, адже нідерландський фулбек дав Манчестер Сіті неймовірну надійність при обороні. Великою мірою, саме він стримав вінгерів Баварії.
Прямої заміни Аке немає. У матчі проти Арсенала на позиції лівого захисника несподівано зіграв Аканджі, який до того не виступав на лівому фланзі. Важко сказати, чи стримав він Сака, враховуючи інертність Букайо в тому поєдинку.
Сьогодні ж на правому фланзі атаки діятиме Родріго, який оформив дубль з Челсі та Осасуною. Саме Родріго переломив хід минулорічної битви з Манчестер Сіті на Сантьяго Бернабеу.
Втім, бразилець не тяжіє до флангу та роботи 1-в-1, здебільшого атакуючи центральну зону. У Реала відчувається перекос на лівий фланг, тож втрата Аке може бути не такою вже й страшною.
Орієнтовні склади на матч Реал Мадрид – Манчестер Сіті
Реал Мадрид: Куртуа – Карвахаль, Рюдігер, Алаба, Камавінга – Вальверде, Кроос, Модріч – Родріго, Бензема, Вінісіус
Манчестер Сіті: Едерсон – Вокер, Стоунз, Діаш, Аканджі – Де Брюйне, Родрі, Гюндоган – Сілва, Холанд, Гріліш
Прогноз "Футбол 24" – 2:3
Манчестер Сіті є фаворитом протистояння, однак рік тому всі теж ставили на "містян". І вони дійсно мали взяти гору – відверто кажучи, Реал тоді створив диво, а по грі британці награли на дострокову перемогу. Ще у першому матчі.
З іншого боку, тріумф "вершкових" теж не назвати випадковим. Так, сталося диво, однак Карло Анчелотті добився його радикалізацією пресингу, створенням великої кількості перехідних фаз, організацією стандартів та самим підходом до гри. Адаптивність і гнучкість "бланкос" дозволяє їм перемагати, навіть якщо сили нерівні.
Можна навіть не сумніватись, що обидві команди заб'ють – і не раз. Ми ризикнемо поставити на перемогу Ман Сіті, адже пресинг і контрпресинг "містян" у поточному сезоні змітають усе на своєму шляху, а за рівнем універсалізації й тактичної гнучкості Гвардіола досягнув паритету з Мадридом. Крім того, у британців є Холанд, кількість голів якого вже важко порахувати.