завершено
Гол Каріма Бензема приніс Реалу перемогу над Ліверпулем у матчі-відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Звіт читайте на "Футбол 24".
"Футбол 24" спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає, як мадридський Реал здобув чергову звитягу над Ліверпулем, прорвавшись у 1/4 фіналу Ліги чемпіонів.
Переможний гол Бензема у відеоогляді матчу Реал – Ліверпуль – 1:0
Карло Анчелотті після виїзної перемоги з рахунком 5:2 зробив косметичні перестановки у складі. В основу повернувся Кроос, травмованого Алабу прогнозовано замінив Начо, а Вальверде перейшов на позицію вінгера (Родріго сів у запас). Більш руйнівний Камавінга знову закрив опорну зону – Чуамені притримали в запасі.
В центр оборони Ліверпуля повернувся Конате, а трійка нападників у мерсисайдців не змінилась. Цікавою стала центральна ланка – Хендерсон і Байчетіч залишились у лазареті, а замість них на полі з'явились Мілнер і Жота. Юрген Клопп явно збирався перевантажувати оборону Реала та збільшувати тиск у першій лінії пресингу.
Щоб відчути справжню футбольну атмосферу, не обов’язково бути на стадіоні. Запроси друзів та влаштуй домашній перегляд топових матчів Ліги чемпіонів з HLIBNY DAR. І незабутній футбольний вечір гарантовано!
HLIBNY DAR – там, де твій дім!
На практиці затиснути Мадрид не вдалось. Гості не могли розкатати швидкі комбінації, адже не вистачало відкривань між лініями. Як наслідок, "червоні" проводили тривалі перепасовки в центрі. Пробитись крізь блок Реала у схемі 4-4-2 не вдавалось – атакувальна п'ятірка англійців залишалася відрізаною, а реальним варіантом виходу в атаку були лишень довгі закидання на Салаха, з яким грали доволі уважно.
Єдиний момент на даному відрізку подарували самі мадридці. Карвахаль виконав невдалий пас назад, Рюдігер почав наздоганяти м'яч під тиском Мохамеда й навіть пригальмував єгиптянина, але той запустив сферу на край штрафного – Нуньєс звідти пробив у Куртуа. Також пригадується скидка Салаха в центр штрафного на Жоту, однак той не зміг влучити по м'ячу, як слід.
"Вершкові" впевнено виходили з-під пресингу, чому неабияк сприяла якісна робота Модріча. Користуючись високими позиціями суперника, Реал регулярно ловив Ліверпуль на контратаках. Як наслідок, до 30-ї хвилини господарі могли забивати мінімум чотири рази.
На 9-й хвилині Бензема пробіг повз простріл на 11 метрів, а на 14-й Вінісіус замкнув скидку від Рюдігера ударом впритул – Аліссон врятував. На 20-й Камавінга перехопив м'яч і з дистанції бахнув у праву дев'ятку, але Аліссон перевів у поперечку. Ще за дві хвилини Модріч пробив метрів з 22-х – сфера пролетіла у сантиметрах над каркасом.
В середині першого тайму гра вирівнялась. Мерсисайдці більш-менш налагодили контроль м'яча, хоча брак динаміки та опускання Вальверде у оборону дозволяли Реалу успішно захищатись.
Контратаки також не зникли, але гостроти біля воріт Аліссона вже не виникало – а от Ліверпуль провів ще два постріли із середньої дистанції. Нуньєс крутив з лівого кута штрафного під дальню стійку, а Гакпо бив з правого напівфлангу під ближню. Куртуа впорався.
Зрештою, відпочивати команди відправились за нулів на табло. У підопічних Юргена Клоппа залишилось всього 45 хвилин, аби влаштувати фантастичний камбек. Попри це, обидва тренери обійшлися без замін – Юрген Клопп тільки в середині тайму проведе перші перестановки. На полі замість Жоти, Нуньєса та Мілнера з'явились Елліот, Фірміно та Окслейд-Чемберлейн.
На жаль для вболівальників Ліверпуля, жодного моменту в другому таймі "червоні" не створили. Пригадати можна тільки кілька непоганих атак на перших хвилинах, однак вони нічим небезпечним не завершились.
Реал надійно закрився й час від часу тікав у контратаки – контролювати їх англійцям не вдавалося. Занадто багато сил було кинуто в атаку і занадто круто мадридці працювали у позиційному плані, хитро обмінюючись позиціями.
Такий футбол вилився у два гольових моменти. Так, на 55-й хвилині помилка Робертсона відкрила Вальверде – той отримав передачу на хід у штрафний, обігрався з Бензема й опинився перед Аліссоном. Голкіпер парирував удар Федеріко!
На 68-й же Вінісіус прошив оборону Ліверпуля й викотив передачу на Бензема, якому залишалось розстріляти ворота з мінімальної відстані. Карім це і зробив, однак м'яч пройшов над поперечкою!
Зрештою, на 79-й хвилині Реал покарав мерсисайдців. Камавінга обігрався з Вальверде у центрі й запустив передачу в шпарину між Ван Дейком і Конате. Там стояв Бензема, який ефектно скинув м'яч вліво на Вінісіуса – той вивалився на рандеву з Аліссоном, але послизнувся! Втім, бразилець лежачи встиг відкотити сферу назад на Каріма. Той пробив у порожні ворота, закривши усі питання щодо виходу в чвертьфінал. 1:0!
У цьому моменті француз ще й пошкодження зазнав, тож його довелося зняти з гри. Ліверпуль не зміг огризнутись навіть моментом, не те щоб голом престижу. У підсумку, фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу мадридців. Реал крокує у чвертьфінал Ліги чемпіонів!
Реал і Анчелотті – криптоніт Юргена Клоппа
Карло Анчелотті програв легендарний стамбульський матч Ліверпулю – і це ніколи не забудуть. Юрген Клопп після поразки в минулорічному фіналі навіть пожартував: "Наступний фінал у Стамбулі? Бронюйте готель!". Дарма він це сказав.
Карло Анчелотті в наступні 18 років після фіаско двічі помстився мерсисайдцям, здолавши їх у фіналах ЛЧ. Для Юргена Клоппа італієць взагалі став криптонітом – в останніх шести матчах Анчі не програв йому жодного разу, здобувши чотири поспіль перемоги та двічі зігравши внічию. І це з урахуванням епохи в Евертоні!
Мадрид став справжнім нічним жахом для німецького коуча, хоча саме в цьому місті його підопічні виграли фінал ЛЧ-2019. За виключенням цього сезону, починаючи із 2017 року, Ліверпуль вилітав виключно від команд зі столиці Іспанії – чотири рази англійців вибив Реал (двічі в фіналах), а ще один прохід в активі Атлетіко.
Жоден клуб не перемагав Ліверпуль Клоппа у єврокубках настільки часто, як це робив Реал (5 разів). Сумарний рахунок 2:6 у цьогорічному протистоянні став найбільшою загальною поразкою "червоних" в історії плей-офф Ліги чемпіонів. Скоро мерсисайдських діточок будуть лякати не Бабаєм, а Реалом.
Ліверпуль нічого не зміг протиставити Реалу. Можливо, системі Юргена Клоппа потрібна капітальна перебудова
Аби створити диво на Бернабеу, підопічним Юргена Клоппа необхідно було ризикувати, розкриваючи гру й ставлячи все на атаку. Поява Жоти в старті, лише два захисники позаду при організації позиційного наступу, зміщення Трента в опорну зону та загальна картина першого тайму показували намір діяти агресивно. Втім, вже на цьому етапі до Юргена Клоппа виникли запитання.
Ліверпуль будував позиційну атаку в нетиповій для себе схемі 2-4-1-3. Мілнер і Фабінью виконували роль півотів (опорників, які ще й займаються розіграшем), Александер-Арнольд і Робертсон створювали ширину на флангах, а один із нападників (Гакпо або Жота) відкривався між лініями. При цьому Нуньєс і Салах розташовувались широко й високо. Особливу увагу приділяли зоні між Кроосом і Вінісіусом.
Вочевидь, ідея полягала в спробі захопити контроль у центрі й розтягнути структуру Реала. Кілька разів Ліверпуль класно розганяв атаки через діагоналі та довгі закидання. Особливо перспективно це виглядало на фланзі Вінісіуса.
Крім того, на старті зустрічі Ліверпуль намагався чинити інтенсивний тиск при роботі без м'яча. Момент із виходом Нуньєса майже віч-на-віч народився саме з нього.
Проблем у цій системі було декілька. По-перше, суттєво не вистачало Хендерсона з його динамікою та налагодженою взаємодією із Салахом і Трентом. Просування з боку Ліверпуля виглядало занадто повільним, хоча гру треба було прискорювати.
Тривалі перепасовки в центрі поля з пасом назад чи лонгболом – характерна картина матчу для мерсисайдців. Реал встигав перебудовуватись.
По-друге, сама ігрова модель для "червоних" була малознайомою та некомфортною. Коли треба творити дива, потрібно продемонструвати свій найкращий футбол – але Ліверпуль має невеликий досвід гри у вчорашній схемі (2-4-1-3 в атаці, 4-4-2 або навіть 4-5-1 в обороні). Взагалі, експерименти Юргена Клоппа, покликані урізноманітніти модель гри протягом сезону, довели команду до 9-го місця в АПЛ.
Як наслідок, гостям не вистачало всього. Не було інтенсивності на тривалих відрізках. Не було варіативності при просуванні м'яча. Майже не виникало швидкісних атак. Критично бракувало загострення на останній третині поля, хоча за кількістю дотиків у штрафному Ліверпуль навіть переграв Реал – 38:29.
Можна відзначити і психологічну неготовність мерсисайдців. Легендарні mentality monsters, які громили Барселону на Енфілді, відверто посипались ще у першій зустрічі з Реалом, а подальші коментарі Юргена Клоппа демонстрували брак віри у камбек. Німець говорив, що все можливо і бла-бла-бла, але постійно робив обмовки щодо неймовірної міці Реала й рахунку. Після фіаско на Бернабеу він просто погодився, що Реал сильніший.
Це передавалося грацям, які провалили другий тайм як на Енфілді, так і в Мадриді. Перший удар гостей по перерві стався аж на 83-й хвилині зустрічі. Ліверпуль настільки не міг розізлитись, що навіть не лупив з дистанції.
Деякі аналітки вважають, що корінь проблем Ліверпуля глибший і криється не в атаці, а в захисті. Ліверпуль за створеною загрозою для воріт є четвертим в АПЛ, однак за очікуваними пропущеними плентається в середині таблиці – а за гостротою удару суперників, проведених з гри, команда взагалі найгірша.
Аналітики з проекту PositionalPlay пов'язують цю проблему з падінням продуктивності Ван Дейка та Фабінью. Показовим був пропущений від Борнмута гол на вихідних – суперник отримав м'яч на фланзі, але фулбеки та опорники Ліверпуля не накривали його одразу. Вони намагались це зробити, але побоювались відсутності страхування з боку Ван Дейка та Фабінью. Це надало "вишенькам" час для розгортання атаки.
Виходом з цієї ситуації експерти вважають придбання захисника на кшталт Аке (може грати фулбеком або центрбеком) та перебудову білд-апу в модель 3+1 або 3+2. Зокрема, таку схему в першій фазі позиційних атак використовує Арсенал. Крім того, зазначається, що інтенсивність гри стала для Ліверпуля синонімом переможної тактики, хоча це лишень платформа – Реал та інші команди прекрасно показують, що інтенсивність не повинна бути самоціллю.
Словом, Ліверпуль програв Реалу тактично, психологічно та ідейно, причому ще задовго до стартового свистка на Сантьяго Бернабеу.
Реал був фантастичним у цей вечір. Важко виділити когось одного
Говорячи про поразку Ліверпуля, неможливо обійти увагою прекрасну підготовку Реала до матчу-відповіді. Мадридці блискуче перебудовувались, не дозволивши мерсисайдцям перевантажити бодай якусь із зон на полі – цього разу Вінісіус та Начо були прикриті Камавінгою та Кроосом. Дану парочку можна виділити окремо.
Тоні видав фантастичний об'єм та якість гри на позиції лівого центрального хавбека. Його короткі і довгі паси допомогли Мадриду взяти себе в руки після невиразного старту й звести нанівець шанси Ліверпуля на камбек. Впевнені й акуратні дії на своїй половині дозволяли виходити Реалу з-під інтенсивного тиску "червоних".
Крім того, доволі активна робота Крооса в єдиноборствах організувала для господарів ряд крутих контрвипадів. Зокрема, саме з його атаки на Салаха "вершкові" отримали момент з виходом Вальверде віч-на-віч. Цей епізод також продемонстрував швидкість думки 33-річного німця.
Статистика у Крооса виявилась блискучою. 85 дотиків до м'яча, 62 точних передачі з 70-ти, 9 пасів у фінальну третину, 5 виграних єдинборств (із 6-ти), 2 успішних обіграші на дриблінгу (з двох), другий після Рюдігера показник створеної загрози через пас у складі Реала.
Карта дотиків Крооса у матчі-відповіді проти Ліверпуля
Не менш крутий поєдинок провів Камавінга. Саме французький опорник отримав найбільше схвальних відгуків від тактичних експертів за свою різкість, міць у боротьбі, вміння відкриватись та вести пасову гру. Чого лишень коштує передгольова передача – Едуардо розрізав одразу три лінії суперника.
Загалом, у його активі 5 точних закидань із 5-ти спроб, а це було дуже важливо для Реала з його бажанням контратакувати (зокрема, через діагоналі). Ну і шикарну позиційну роботу варто не забувати – вічні гальмування Мілнера й Фабінью великою мірою саме на совісті Камавінги.
Неможливо пройти повз Модріча, якому вдавалося творити дива під пресингом Ліверпуля. У хорвата такий же показник створеної загрози через пас, як і в Крооса, причому точність його пасів просто фантастична – 51 вдала передача з 53-х загалом.
Лука витягував на себе по чотири футболісти суперника й при цьому просував м'яч. Достатньо подивитись, як 37-річний ветеран втік від Трента на 62-й хвилині, щоб зрозуміти всю його велич.
Цей епізод також демонструє, наскільки гнучким і непередбачуваним може бути Реал. У поєдинку з Ліверпулем команда обмінювалась позиціями прямо на ходу. Вальверде й Модріч могли розпочати атаку на правому фланзі, завершуючи її зліва. Лука опинявся на позицїі Вінісіуса, Бензема заходив в опорну зону, Начо розганяв гру із зони центрхавів, Вальверде прикривав Крооса в опорній, тощо.
Такий рух надзвичайно важко контролювати. Ще важче його передбачити. Реал користується своєю унікальною зіграністю, яка дозволяє активно експериментувати, але не можна недооцінювати роботу Карло Анчелотті. Всі ці ротації не залишали великого простору для Ліверпуля – при будь-якому зміщенні знаходився футболіст, який прикривав полишену зону (і так все йшло по ланцюжку).
Синергія в футболі Реала підкріплювалась його здатністю грати за будь-якого малюнку гри. Ви активно тисните? Окей, ми покажемо, як Модріч виходить з-під пресингу, збираючи на собі кілька суперників, а Вінісіус тим часом розташується повище й отримає закидання на хід.
Ви відійшли назад – окей, Кроос і Камавінга просувають атаку вперед і затискають вас на власній третині. Не йде позиційна гра? Без проблем, ми задушимо вас зі стандартів. І до всього цього Мадрид додавав постійні ротації позицій та фантастичну динаміку.
Чи вистачить такого футболу для чергової перемоги в Лізі чемпіонів? Не факт, хоча шанси непогані. Чи означає це, що Реал не здав у крутості за рік? Однозначно. Забудьте про таблицю Ла Ліги – дивіться на "вершкових" у топ-матчах і отримуйте задоволення.
Наполі розбив Айнтрахт і вперше вийшов в 1/4 Ліги чемпіонів – Осімхен оформив історичний дубль