Атлетіко у виїзному поєдинку проти мадридського Реала зазнав безапеляційної поразки.
Атлетіко поразок у чемпіонаті перед дербі ще не знав, випереджаючи Реал на шість залікових балів з матчем у запасі. "Матрацники" йшли у лідерах Ла Ліги, але про шанси на чемпіонство можна було б говорити лише в разі звитяги на "Альфредо ді Стефано". На цей поєдинок Дієго Сімеоне випустив у старті Суареса та Феліша, притримавши на лавці Сауля та Корреа – Зінедін Зідан, своєю чергою, виставив практично той же склад, що і на Борусію М. Виключенням стала відсутність Родріго, замість якого вийшов Карвахаль – він змінив у ролі правого фулбека Васкеса, якого перемістили в атаку.
Реал з перших хвилин захопив контроль над м'ячем, в той час як Атлетіко зосередився на боротьбі за зони. Втім, досить швидко стало очевидно, що ніякої боротьби не існує – "вершкові" банально возять "матрацників", катаючи м'яч по всій площині чужої половини поля. Моменти не змусили на себе довго чекати: на 6-й хвилині Модріч вистрілив з дистанції повз дальній кут, а на 10-й Бензема з лінії штрафного пробив у ближній – Облак перевів м'яч у каркас. Зрештою, такий футбол вилився у взяття воріт на 15-й хвилині – це Каземіро замкнув подачу з кутового точним ударом головою під ближню стійку. 1:0!
На жаль, це був останній небезпечний момент у першому таймі, хоча домінування Реала протягом наступних 30 хвилин нікуди не зникло. "Вершкові" тримали м'яч 70% ігрового часу, але завдали тільки два дальніх удари (один заблокували, другий полетів по горобцях) – у Атлетіко ж до перерви не було ні ударів, ні перспективних атак. Весь тайм "матрацники" провели у ролі статистів. Це був тотальний провал. Відпочивати команди пішли за мінімальної переваги "королівського клубу".
Другий тайм Дієго Сімеоне розпочав із потрійної заміни, замість Еррери, Феліпе й Карраско кинувши у бій Корреа, Лоді та Лемара. Трохи згодом він зніме з гри ще й Феліша заради Сауля. Змінити цим зміст гри гостям не вдалось – Реал контролював м'яч так, що до 62-ї хвилини аж три гравці Атлетіко сіли на жовті картки, хоча довгий час моментів не виникало.
"Матрацники" мали шанс зрівняти на 55-й хвилині, коли Варан скинув простріл з флангу точно на ногу Лемару. Тома метрів з семи пробив повз ближній кут, а от Карвахаль на 63-й з підйому влучив у правий нижній з 25-ти – м'яч рикошетом від стійки влетів у спину Облака, а від неї вже закотився у ворота. 2:0! Гол записали саме на голкіпера. По такій грі це був вирок.
І дійсно, в наступні двадцять хвилин на полі не виникло жодного моменту, окрім дальнього і неточного пострілу Сауля. Реал все так же катав м'яч без загострення, а Атлетіко все так же шокував пасивністю. Втім, в завершальній частині зустрічі "королівський клуб" дозволив собі розслабитись, що одразу призвело до двох епізодів у виконанні гостей – на 80-й хвилині Сауль головою впритул замкнув подачу з лівого флангу (Куртуа парирував), а Лемар на 83-й з лінії штрафного пробив вище воріт. Це привело "вершкових" до тями, і вже на 90-й робити розгром міг Васкес – втім, його удар з правого краю карного майданчика у ближню дев'ятку витягнув Облак. На жаль, витягнути своїх партнерів з поразки Яну було не до снаги.
Фінальний свисток зафіксував впевнену перемогу Реала з рахунком 2:0. "Бланкос" набрали 23 очки й піднялися на третю позицію, наблизившись до першої на відстань трьох залікових балів. Атлетіко лідирує у турнірній таблиці з 26 пунктами в активі, та ще й має матч у запасі.
Дербі розчарувало
Атлетіко набрав шикарний хід і вважався одним з фаворитів на чемпіонство, однак у поєдинку з Реалом від сили "матрацників" не залишилось і сліду. За перший тайм вони навіть не провели жодного удару, а перший момент – удар Лемара повз ближній кут – стався тільки завдяки підкату Варана. На табло до того часу горіла аж 55 хвилина. Другий удар по воротах Куртуа пройшов аж на 76-й, а наступний момент стався аж на 82-й хвилині. Він же був і останнім для підопічних "Чоло" Сімеоне.
Кількість моментів не така вже й страшна. Той же Ліверпуль мадридці перемогли, забивши три голи з двох посередніх епізодів і при цьому допустивши на свої ворота понад 30 ударів – в цьому і є суть Атлетіко. Проблема мадридського дербі полягала у повній безсилості "смугастих". Їхній футбол виглядав апатично, а жоден з лідерів команди не зміг взяти ініціативу в свої руки – у Суареса було лишень одне вигране єдиноборство з трьох та всього 11 точних пасів, а жоден його партнер на зайшов у штрафний більше одного разу. Жодна заміна Сімеоне також не спрацювала.
При цьому Реал також нічого неймовірного не продемонстрував. Так, команда катала м'яч і шкарно відпрацювала позиційно, однак за 92 хвилини господарі створили лишень чотири моменти – стійку Бензема, два голи та удар Васкеса. Сумарна вага 12 ударів "бланкос" склала аж 0,65 xG – навіть у Атлетіко було 0,78. Більшу частину дербі "вершкові" провели за нудним перекатом в центральній частині поля.
Будемо чесними – багатьом з нас вчора неймовірно хотілось спати, а значна частина вболівальників точно не дочекалась фінального свистка. Залишається сподіватись, що це останнє таке "дербі" у сезоні Ла Ліги.
Зідан залишиться в Реалі
На тлі шаленої критики з боку іспанських ЗМІ (і не тільки) мадридський Реал здобув дві поспіль схожих перемоги, взагалі нічого не дозволивши супернику – команда била Борусію М і Атлетіко. Навіть рахунки виявились однаковими, та і обставини були ідентичними – для "вершкових" це був момент істини, в якому невдача могла б дорівнювати краху сезону. Чемпіон зумів зібратись і знищити два надпотужних колективи з топ-тренерами на чолі, навіть особливо не напружуючись – що це, як не підтвердження сили Зінедіна Зідана?
При цьому перевага над Дієго Сімеоне не є випадковою. Зізу в останніх семи матчах проти Атлетіко не зазнав жодної поразки, здобувши три перемоги – це найкращий результат тренерів Реала в мадридських дербі за останні 34 роки. При цьому варто розуміти, що "матрацники" востаннє програли матч Ла Ліги аж у лютому 2020-го – за 26 матчів підопічні "Чоло" здобули 17 перемог і 9 нічиїх. Нещодавно вони прибили Барсу, тож жодної недооцінки звитяги "вершкових" бути не може.
Зінедін Зідан здобув не просто велику, а історичну перемогу. Навіть особливо не напружуючись – і це також рекорд. Починаючи із сезону 2003/04, Реал жодного разу не завершував перший тайм без ударів Атлетіко по власних воротах.
Насправді, відбілювати Реал після такої звитяги зарано. "Королівський клуб" все так же залишається проблемним колективом, який цілком може згоріти Кадісу чи Шахтарю після серії перемог над топ-командами – команді явно не вистачає балансу й ігрової дисципліни. На довгій дистанції такий футбол може вилитись у ранній виліт з ЛЧ та програш чемпіонства десь у квітні, але прямо зараз Зізу виконав усі проміжкові завдання. Барсу в Ель Класіко розбили, мадридське дербі виграли, в плей-офф ЛЧ вийшли, а більшість топ-матчів завершились дуже впевненими перемогами – причому у випадку зі звитягами над Інтером, Борусією та Атлетіко їх однозначно можна назвати тренерськими.
На такому тлі розмови про відставку Зінедіна Зідана повинні завершитись. Принаймні, у цьому році про такі речі згадувати буде дивно. Флорентіно Перес отримав чіткий сигнал – Зізу з обмеженими ресурсами може давати серйозний результат.
Кроос і Васкес – архітектори перемоги
Загалом, у грі Реала важко відзначити когось особливо, адже вся команда відпрацювала якісно. Статистика у футболістів більш-менш рівна, але особливо виділяються Кроос і Васкес. Тоні взагалі проводить фантастичний сезон, шокуючи своїм впливом на гру та якістю у просуванні м'яча. Як правило, у топ-матчах він б'є якийсь рекорд.
Поєдинок проти Атлетіко не став виключенням – німець провів 87 точних пасів з 90 загалом, що стало найкращим показником мінімум із сезону 2005/06 (у Opta просто немає даних за більш ранню епоху).
При цьому Кроос віддав дві передачі під удар (одна з них прилетіла на голову Каземіро з кутового на 15-й хвилині) і виконав 12 точних довгих передач з 12-ти. Загалом, при 109 дотиках до м'яча Тоні допустив лише дев'ять втрат. Крім того, він виграв сім з дев'яти єдиноборств і зібрав на собі три фоли. На статистичних порталах Sofascore та Whoscored саме німецього центрхава визнали найкращим футболістом у дербі. Іспанські медійники також видають Кроосу найкращі бали.
Втім, було б несправдливо обійти увагою вплив Васкеса. Лукас дав навіть більший об'єм роботи, ніж Кроос – іспанець вступив аж у 22 єдиноборства (8 переможних), виконав 100 дотиків і також віддав дві передачі під удар партнерам – щоправда, у мадридського універсала було аж 23 втрати м'яча, але якість дистрибуції виявилась симпатичною (60 точних пасів з 68 загалом). У Васкеса не пішов дриблінг (три спроби, нуль успішних) та навіси (50% точних), але він аж шість разів відібрав м'яч (лідер дербі) і виконав шість підбирань (стільки ж мають лише Модріч і Карвахаль). Зрештою, Васкес міг і забивати на 90-й хвилині, однак на заваді став Облак.
Характерно, що саме через правий фланг прийшли і усі небезпечні моменти Реала, і голи. В цьому була не тільки заслуга Васкеса, однак саме Лукас був тим футболістом, який тягав рояль за зірками й давав Мадриду якість у глибині. За показником залученості до атак без м'яча він взагалі став лідером у зустрічі, а з м'ячем кращим був лишень Бензема (на дещицю). Словом, без Васкеса перемогти Атлетіко було б дуже важко.