Польща розібралася з Україною (2:0) у контрольній грі 11 листопада 2020 року. Рахунок та огляд матчу читайте на "Футбол 24".
Зустріч №9 в історії протистояння цих національних команд. Матч, як і онлайн-трансляція Польща – Україна на "Футбол 24", стартував о 21:45. "Біло-червоні" вигравали перші 2 та останній бій проти "синьо-жовтих", який відбувся на Євро-2016. Україна брала своє також тричі. Повна рівновага була навіть у різниці голів (9:9). Сьогодні обидва тренери планували перевірку насамперед резервів перед двома вирішальними матчами Ліги націй.
Польща – Україна: онлайн-трансляція матчу
Друга зустріч Бженчека і Шевченка за 22 роки. Тоді поляки били українців з рахунком 2:1, а обидва були на полі в ролі гравців. Обидві команди сьогодні насамперед перевіряють резерви або дають шанс тим, хто має небагато ігрової практики. Макаренко в ролі єдиного опорника, Коваленко і Зінченко вище в центрі півзахисту. Наш атакувальний трикутник – копія з переможної битви проти Іспанії. Польща з двома нападниками. Зінченко бере участь у двох моментах, де господарі дають дуже багато простору. Отримуємо перевагу в зонах ліворуч і ближче до центру. Перший удар на 8 хвилині від гравця Ман Сіті здалеку – Скорупскі з проблемами парирував.
Польща – Україна: відео голів і огляд матчу
І знову Зіна використовує шалену дірку в захисті суперника. Швидка контра з перевагою, пас на Ярмоленка, фол від 24-річного центрбека Херенвена Бохнєвіча. Сам Андрій мав забивати з пенальті, відправивши воротаря в інший кут, але поцілив у стійку. Посмішка від Шевченка. Тотальний контроль збірної України в центрі поля. Зубков, Яремчук і Зінченко вже не вперше розігрують трієчку, однак Сашко знову лише перевіряє реакцію Скорупскі. Як же веде гру підопічний Гвардіоли. Зіна несподівано опиняється на правому фланзі і знову створює момент з Яремчуком. Цього разу Роман завершував – сейв №3 від 29-річного кіпера Болоньї.
Розривають Зінченко, Ярмоленко і Яремчук ледь не у воротарському поляків – знову м'яч дивом не влітає у ворота. У Польщі тільки далекі підходи до моментів і спроби агресивного пресингу перед нашим штрафним. Лунін, який не грав офіційних матчів 114 днів, вперше в роботі на 24-й. Класно потягнув Андрій кручений удар дебютанта Плахети, який грає в Чемпіоншипі за Норвіч. Активний правий фланг, куди зміщується Яремчук. Ярмоленко робить все правильно аж до останнього пасу/удару. Зєлінскі після коронавірусу не вистачає швидкості та якості рішень. Встигає Конопля блокувати удар та передачі зірки Наполі.
Як же технічно Макаренко відіграв на своїй половині двох суперників, які кинулися в авантюрний пресинг. Далі Зінченко тягне і віддає, а Яремчук традиційно сьогодні марнує момент. Польща з нічого забиває. Лунін з нудьги вибіг грати Нойєра і подарував круглого Зєлінскі (технічний брак у грі ногами). Пас на вільного форварда, Пйонтек метрів з 30 закинув у порожні ворота. Оце так подарунок на День незалежності Польщі від воротаря Реала! Бо в усьому іншому Україна була значно кращою і гострішою (5:2 за ударами, 3:1 за влучаннями, 86% на 84% точність передач).
Відразу 3 заміни в перерві – всі в атаці. Мораєс, Марлос і Циганков замість Яремчука, Ярмоленка та Зубкова. Моменти йдуть так само легко. Та знову все те саме. Зінченко метрів з 20 у воротаря, Циганков з вбивчої дистанції після прострілу Коноплі під поперечину, звідки воротар тягне. Харатін замінив Зінченка на 56 хвилині. Модер вийшов на 62-й і забив за менш ніж хвилину. Плахеті дозволяють прострілити, хавбек Леха/Брайтона після влучання у стійку добиває з кількох метрів – Лунін береже руки, тягнучись до м'яча занадто повільно.
Рахунок, який робить боляче, гра значно позитивніша
Бондар замінив Коноплю, Сидорчук – Коваленка. Поляки сіли дуже глибоко, але українці в позиційній атаці також створюють класний момент. Циганков отримав розкішний пас від Марлоса у розріз, пробив повз кіпера, але не влучив у дальній кут. Слабший другий тайм у виконанні України. Поляки не соромляться грати на відбій, у нашому колишньому стилі, і це ідеально працює у плані результату. Так, команда Шевченка виглядає значно краще. але що з того? Саме так прийшов вирішальний перший гол. Це був банальний виніс, який Лунін на рівному місце перетворив у взяття своїх воріт.
Статистично Україна переграла Польщу. Утім, "біло-червоні" виявилися вбивчо ефективними. Провал у концентрації гравців атакувальної ланки, жахіття Луніна, якому не вистачило ігрового тонусу, надійна гра воротаря господарів і якісніші заміни привели поляків до перемоги. Вони віддали менше сил гравців основи, вигравши зусиллями резерву. Ми зіграли значно інтенсивніше, але даремно тільки витратили купу енергії з нульовим ефектом. З іншого боку краще позбутися фарту в товариській грі, обмінявши цю "жертву" на результат у матчах за очки.
Польща милується Україною – і гравці, і тренер, і експерти на ТБ
У футбол грали тільки підопічні Шевченка. Поляки з 2-3 моментів витиснули такий максимум, що аж страшно. Не подобаються такі перемоги, бо з ними чекаєш, коли ж, в який невідповідний момент фортуна спитає за виплату призабутих боргів. Тріумфи в таких програних за всіма параметрами іграх можуть тільки затуманювати очі, створювати хибні ілюзії своєї сили. Відтак не дивно, що головний тренер господарів цілком прийняв і підтримав критику якості дій "Кадри". Українці показали кращу культуру гри, організацію позиційних атак та контрнаступів.
Фарт, дивовижно крутий воротар (Скорупскі, до слова, зіграв перший сухий матч на всіх рівнях за більш ніж 400 днів, фантастика якась!), захмарна реалізація – ключі перемоги над "синьо-жовтими", якими на польських телеканалах ніхто особливо не пишається. У минулому ми вигравали такі халявні матчі подібним стилем, витискаючи максимум зі створеного мінімуму, а потім надійно закриваючи ворота. Зараз Україна переважно йде іншим шляхом і милує око своєю грою багатьох вболівальників та експертів навіть у країні, чиї збірники переважно виступають у топ-чемпіонатах. Що ж, іноді такі підступні поразки бувають, нічого страшного – після роботи над реалізацією, окремими технічними огріхами в обороні можемо йти далі.
Лунін продовжує традиції оборони Реала, Андрій в тренді свого клубу
Нічого особливого. Насправді екс-голкіпер Дніпра і Зорі дуже добре почав – сейв, добротна гра на виході. Гра настільки давалася всій команді, що Лунін з часом, схоже, банально замерз і вибіг погрітися. Плюс переоцінив себе, зайва впевненість моментами підводить. Бо до Нойєра ще далеко, звісно, а ось на рівні найщедрішої на планеті оборони Реала цілком собі зіграв. Поле? Ну, якщо воно поганої якості, навіщо летіти ледь не до центра поля. Той Зєлінскі перебуває в настільки кепській формі, що в житті би не витиснув більшого із ситуації по флангу. Другий гол теж якийсь комічний. Лунін виставляє руки так, немовби боїться їх травмувати.
Ніби логічно, що не хочеться підставлятися у спарингах, але це ж її величність Збірна, чорт забирай! Ну і якщо боїшся ризикувати собою, сміливо втручатися в епіцентр пожежі, у професії воротаря робити нічого. Андрій був зобов'язаний не дати добити Модеру. Епізод дуже нагадав ситуацію з першого тайму, коли Коваленко і Ярмоленко двічі поспіль не розібралися у воротарському. Хоча там і голкіпер діяв спокійніше, і оборонці не дозволили зайвого. З підстраховкою на спірних м'ячах сьогодні було так собі. Той же момент, коли троє захисників підбігли до Зєлінскі, залишивши Пйонтека на самоті? Ну, а наші дії у своєму воротарському при стандартах останнім часом нерідко – повна трагікомедія, яким би складом не грали. Весь матч виграємо підбирання і нічийні м'ячі, а тут даруємо супернику все в парі ситуацій.
Бженчек дарує шанс клубним невдахам, десь ми таке бачили
Багато критики діставалося Шевченку за довіру до священних корів збірної, які не грають у клубах і потім мало що показують у національній команді. Наш наставник часто виправдовував такі рішення різними аргументами підтримки ветеранів і вчорашніх лідерів, відсутністю альтернативи. Іноді це навіть спрацьовувало, як феєрія Коноплянки у домашньому побитті Сербії. Однак завжди величезним є ризик, що твій гравець, який виходить більше завдяки заслугам з минулого, підведе. Сьогодні абсолютно не виправдав капітанську пов'язку Мілік. Нічого, крім щасливого асисту, не показав Зєлінскі. Класне виконання екзекуції, але нічого більше від Пйонтека.
У нас теж вистачало людей, які гріють лавку під час матчів своїх клубів. Якби не шалений вихід Луніна та провальний пенальті Ярмоленка, які геть втратили ігровий ритм в Іспанії та Англії, рахунок до перерви був би мінімум 1:0 на користь України, і ми би ще побачили, як така Польща збирається відігруватися. З іншого боку, той же вінгер Вест Хема сам створював багато моментів, зокрема, 11-метровий – вміло спровокував помилку захисника. Коли Ярмолу зняли, моменти за інерцією ще виникали, але вже не так часто. Та й Луніна за півтори помилки викреслювати не будемо. Ті ж динамівці Бущан і Нещерет дуже підтискають, але обидва зовсім недавно також привозили ключові голи на виходах, як і Пятов раніше. Така вже наша доля – терпіти такі пропущені та молитися, що їх просто не буде занадто багато.
А Лєвандовскі точно не грав? Динамо кусає лікті
Той момент, коли київські скаути знаходять класного виконавця, а він вже має пропозиції з Борусії, Брайтона та інших клубів з топ-чемпіонатів та ще й в ціні, що в 3-4 рази перевищує фінансові можливості столичних. Якуб Модер поцупив у Лєвандовскі №9 на спині та зіграв, як Роберт. Десь 20-30 секунд минуло з моменту появи вихованця Леха на полі, як він прибив наші надії двома рухами – виграна дуель в повітрі, стійка, добивання. Вихід 21-річного півзахисника тотально перевернув картину матчу. Українці взяли паузу, збираючи сили на новий штурм воріт "Кадри". Та вони не помітили. що в середині поля стало густіше.
Гра у 2 форварди від поляків відкривала нам чималі зони. Біда в тому, що реалізація у товариських матчах – це ще одна наша фата-моргана. Бо з кожною хвилиною цих шансів ставало все менше-менше-менше. Чи з кожною заміною. Модер зробив свою традиційну справу. Гол чи асист – від Куби можна сподіватися значно більшої небезпеки, ніж від Міліка, хоча це далеко не форвард. Але номер Лєвандовскі зобов'язує.
Разом з польським Канте (неймовірно працьовитий Гуральскі з казахського Кайрата був одним з небагатьох ще у системі 4-4-2, хто показував здатність самотужки перекусити 1-2 гравців у центрі поля та нівелювати нашу постійну чисельну перевагу) він практично позбавив нас шансів не те що на камбек, а бодай наблизитися до одного забитого в останні хвилин 20-30. Шкода, що Модера так і не буде в Динамо – неймовірна харизма і спокій, ніби це саме він грає в якійсь Баварії не один сезон роль першої скрипки.
Зінченко повернувся, і це найкраща новина матчу
Вихваляючи наш малюнок комбінаційної гри, не забуваймо – Польща виставила 3-й наймолодший стартовий склад за останні 4 роки, лише двох 30-річних. В її основі були 2 дебютанти та 3 гравці практично без практики в останні тижні, а то й місяці. Новачки, до слова, запам'яталися якісною грою на атаку. І Гумни, і Плахета (гравець з 2 англійського дивізіону!) просочувалися в наші редути дуже впевнено. Добре, що не так часто, як ми в їхні. Український дебютант Бондар старався, але позиція правого захисника – це не дуже його, більше вимушена річ на фоні травми Тимчика та ковіду Караваєва.
Крім доволі впевненої гри Макаренка (людина абсолютно не тушується під високим пресингом, вміло починає атаки на своїй половині поля та підіграє на чужій), Коваленка (підтримував наше домінування в центрі до години часу) і Коноплі (створив для Циганкова один із найкрасивіших моментів матчу), непоганих хвилин 10-15 Марлоса, перспективного виходу віце-капітана Динамо, якому забракло лише реалізації (Барселона повторилася, і це вже тривожить), відзначаємо гру Зінченка.
Після проблем зі здоров'ям і практикою в Манчестер Сіті Олександр знову хапається за свій шанс у клубі та показує себе лідером збірної. Він грав і за себе, і за Маліновського, взявши на свої плечі навіть функцію бомбардувальника здалеку. Блискуче відкривався між лініями, створюючи простір необмежених можливостей. Комбінував то на лівому фланзі, то на правому. Поляки вже не знали, якого ще підступу від Зіни чекати. Очевидно, що Шевченко повинен був зняти його на 56 хвилині, адже попереду Німеччина. Але як же хотілося далі і далі насолоджуватися перформансом нашого легіонера з АПЛ...