Фрайбург – головна сенсація поточної Бундесліги. Жодної поразки в сезоні, топ-3 чемпіонату і лише 3 очки відставання від Баварії. Сьогодні гості з Брайсгау приїхали в Мюнхен, щоб зупинити рекордмайстера. Розповідаємо про творця цієї команди Крістіана Штрайха, який очолює Фрайбург вже 10 років.
Червень 2020-го. Крістіан Штрайх відсвяткував 55-річчя, а наступного дня підписав з Фрайбургом новий контракт. Штрайх залишається на посаді найдовше серед нинішніх тренерів Бундесліги – з 2011-го. А взагалі він присвятив Фрайбургу всю тренерську кар'єру, перебуваючи в структурі клубу останні 15 років: спершу тренував молодіжку, потім дочекався шансу в головній команді.
Штрайх народився в маленькому містечку на кордоні Німеччини, Франції та Швейцарії. У футбол він закохувався за південним кордоном, ганяючи з батьком на матчі в Базель. Найбільше враження на майбутнього тренера справив фінал Кубка володарів кубків-1979 між Барселоною з Нескенсом і Решаком та Фортуною (4:3).
По дорозі з матчу якийсь каталонський фанат зняв з себе фірмовий капелюх, шарф, значок з емблемою та мовчки почепив усі ці клубні атрибути на малого Крістіана. "Я навіть подякувати не зумів, він не знав німецької, а я не говорив іспанською. Тоді я отримав важливий урок – футбол поєднує, втекти від нього нереально", – розповідав Штрайх.
Ігрова кар'єра Штрайха вийшла не надто успішною та довгою – вже у 29 довелося завершити через травму. Один з його тренерів Слободан Чендіч казав: "Ти повільний равлик, у тебе тонесенькі ноги. Шуруй додому та знайди собі гідну професію". Довго шукати не довелося б – батько Крістіана працював м'ясником і мав власну лавку. Там завжди знайшлося б місце для сина.
Однак Крістіан обрав інший шлях. Закинув на спину рюкзак і пішов досліджувати далекі країни. Марокко, Індія, Індонезія. "У мене не так багато сильних сторін. Але якщо ви відвезете мене кудись за сотні кілометрів, через два дні я доберуся назад", – зізнається Штрайх. Потім вивчився на вчителя та викладав у школі історію. Надовго його не вистачило – Крістіан божеволів від того, що з року в рік доводилося розказувати учням ту саму програму.
Втім, звичка виховувати особистості не зникла. Штрайх не просто тренує своїх футболістів, а й вчить їх жити, вчить бути освідченими та свідомими людьми. Наприклад, закликає купувати не інкубаторне м'ясо, а свіжину фермерського виробництва, на своєму прикладі демонструє, що потрібно носити екологічно чистий одяг. А до стадіону їздить велосипедом. Фрайбург сенсаційно переграв Лейпциг, а Штрайх після матчу спокійно виніс поміж людей ровер і попрямував додому.
Важлива тема в клубі – політика. "У роздягальні ми говоримо не лише про склад і тактику. Також обговорюємо Дональда Трампа та Реджепа Ердогана. В команді є американці та турки, а тренер хоче знати їхню думку. Довелося висловитися й мені, адже на моїй малій батьківщині в Саксонії багато людей проголосувало за АдН (праворадикальну партію в Німеччині)", – зізнається Нільс Петерсен.
Штрайх вщент розбиває мантру, що футбол поза політикою. Він публічно розносить АдН, говорить про важке життя біженців і проблеми німецького суспільства загалом. Звичайно, не всім подобається його "ліва" позиція, але наявність чіткої власної політичної думки – рідкість серед футбольних людей. Нещодавно його запитали, з ким з політиків він би хотів познайомитися. Після нереальних варіантів з Сальвадором Альєнде та Патрісом Лумумбою тренер назвав Ангелу Меркель.
Реалізувати мрію було б значно легше в статусі наставника збірної Німеччини, однак Крістіан жартома відбивається, що не зможе тренувати Бундестім через свою вимову. У нього різкий алеманський діалект, який з незвички ріже по вухах. Звичайно, очолити національну збірну йому не пропонують, а чутки про інтерес Баварії теж важко сприймати серйозно. Але піти на підвищення Штрайх міг би.
Міг би, але не хоче. Фрайбург – один з найбідніших клубів Бундесліги. При цьому Штрайх стабільно тримає команду в середині турнірної таблиці. Навіть виводив у єврокубки, а в цьому сезоні мітить на Лігу чемпіонів. І це при тому, що в команді зараз лише два більш-менш відомі футболісти – Крістіан Гюнтер і Вінченцо Гріфо. Вони вдвох комбінують на лівому фланзі та тягнуть Фрайбург на собі, класно виконуючи стандарти.
Штрайх дуже прив'язаний до рідного регіону, а тамтешні люди відповідають йому взаємною любов'ю. Коли капітан Айнтрахта грубо збив Крістіана під час гри – всі футболісти рвонули захищати свого наставника, а міг рвонути й весь стадіон. "Фрайбург – мій дім. Тут моя сім'я та мої друзі. Деякі тренери змінюють клуби щомісяця, а я постійно поруч з сім'єю. Це великий привілей", – пояснює Штрайх.
Він може не виграти жодного матчу за півроку, він може вилетіти з Фрайбургом з еліти, але все одно не втратить свою роботу. "Нікому у Фрайбурзі ніколи навіть на думку не спадало звільнити Крістіана", – каже Крістоф Руф, який написав книгу про Фрайбург і Штрайха. Там гармонія. Зацініть, як тренер радів після перемоги над Гладбахом. Живі емоції біля поля – це його фішка.
Штрайх забезпечує Фрайбургу стабільне життя виховуванням класних футболістів на продаж. Його школу пройшли Омер Топрак, Даніель Каліджурі, Макс Крузе, Маттіас Гінтер, Олівер Бауман, Роман Буркі, Макс Філіпп, Чаглар Союнчу (прийшов за 3 млн, пішов за 21 млн). Саме цей коуч розвинув кар'єру Адміра Мехмеді після періоду в Динамо (півтора сезону в Києві: 30 матчів, нуль голів; перший сезон у Фрайбурзі: 40 матчів, 13 голів). Завдяки роботі зі Штрайхом виклики в збірну отримали Робін Кох, Лука Вальдшмідт та Крістіан Гюнтер.
Щоправда, йому не дуже подобається весь цей розпродаж. "Моїх гравців продають, як на ринку дичини. Їхні ціни обсмоктують в пресі – це жахливо", – казав Штрайх. Він критикував футбольну глобалізацію після трансферу Неймара: "Бог грошей стає дедалі більшим. Незабаром він нас поглине". Заради правди – таланти Фрайбурга не завжди розкриваються у великих клубах, адже футбол у команди з Брайсгау досить специфічний. "Ми не зовсім несексуальні. Хоча, варто визнати, мені самому до сексуальності далеко", – жартував тренер.
Ще один важливий аспект – максимальна довіра в роздягальні. Штрайх може залишити лідерів у запасі та не почути жодних претензій. У Фрайбурзі всі свято вірять, що тренер має рацію. Заперечувати йому чи хнюпити ніс ніхто не сміє. Пресконференції 55-річного коуча – особливе явище німецького футболу. Жарти, різкі заяви, гострі відповіді журналістам. Його слова розхоплюють на цитати. "Мені не мусимо перемагати. Єдине, що ми мусимо, – померти".
Коментуючи новий контракт з Фрайбургом, Штрайх ледве стримував сльози. Настільки велике значення для нього має довіра рідного клубу. Крістіану ніколи не бракувало ораторської майстерності, а тут він не міг підібрати слів, тремтячим голосом витиснув з себе декілька теплих фраз. Сторони навіть не вели переговорів – все було зрозуміло й так. Штрайх не хоче затримуватися на тренерській лаві до глибокої старості, але мріє провести у Фрайбурзі наступні пару років. "Я маю десяток разів впасти на коліна та дякувати, що став тренером", – вважає він.