Сучасний футбольний світ неможливо уявити без Ліги чемпіонів. Раніше він таки існував без цього турніру, але ідея одного авторитетного редактора подарувала світу це неймовірне шоу.
Турнір найсильніших команд Європи з'явився на світ як відповідь на гучні заяви британської преси. Футбол 24 разом з партнером HLIBNY DAR розповідає про те, як ідею змагання найсильніших команд Європи втілили у реальність.
Чванькуваті британці
До 1954 року клубам цілком було достатньо внутрішніх чемпіонатів та кубків. Зрідка вони обмінювалися міжнародними візитами, аби потішити вболівальників та обмінятися футбольним досвідом та стилем гри. Звісно, преса завжди гучно реагувала на подібні дійства, а на трибунах стадіонів знайти вільне місце на таких матчах було просто нереально.
Особливий ажіотаж здійняло турне московського Спартака Британією. Після складного сезону москвичі демонстрували не надто переконливу гру, чим скористався чинний чемпіон Англії Вулверхемптон – принизливі 4:0. Преса та вболівальники смакували цей матч дуже довго, адже такий епічний погром далеко не найслабшого суперника – цілком серйозне досягнення.
Та коли "вовки" перемогли угорський Гонвед, британська преса й зовсім злетіла з котушок та проголосила Вулверхемптон найсильнішою командою світу. Вболівальники навіть інших англійських команд були не проти, адже їхні улюбленці поступилися не абикому, а найсильнішій команді світу! Англія святкувала, а в сусідній країні в серці одного найбільших авторитетів епохи накипало обурення.
Весь світ уважно спостерігає за Лігою чемпіонів. Не залишайся осторонь футбольного протистояння та вболівай за улюблені команди. А створити особливу атмосферу допоможе HLIBNY DAR.Запекла гра на полі Ліги чемпіонів у поєднанні з HLIBNY DAR зроблять незабутнім твій вечір.
Народження геніальної ідеї
Журналіст газети L'Equipe Габріель Ано не збирався погоджуватися з думкою будь-якої преси, а тим паче – англійської. Колишній захисник збірної Франції просто не розумів, який чином можна наректи когось найсильнішою командою після лишень двох перемог.
Ідею континентального турніру найсильніших команд Європи Ано виношував давно, а гучні заяви англійців просто стали спусковим гачком для її проголошення.
Вже на наступний день після заяв британців Ано представив проєкт турніру та заявив, що тільки переможець цього турніру зможе називатися найсильнішим.
Тільки тривале змагання, що складається із зустрічей вдома і на виїзді, дозволить справедливо зіставляти сили команд і визначати найсильнішого, – був переконаний Ано.
Пропозиція Ано сподобалася не лише команді L'Equipe, а й майже усім провідним командам Європи. Залишилося найголовніше – втілити сміливу ідею в реальність.
Перший Кубок Європейських чемпіонів
Редакція L'Equipe не збиралася відкладати ідея Ано до нових віників, і вже у січні 1955 року надіслала положення про розіграш турніру усім європейським клубам і футбольним асоціаціям. 2 квітня 1955 року відбулася доленосна зустріч представників 16 команд у Парижі, де був підписаний документ про створення нового змагання – Кубка європейських чемпіонів.
Рапід, Андерлехт, Орхус, Реал, Мілан, ПСВ, Гвардію, Спортінг, Саарбрюкен, Вашаш, Реймс, Рот-Вайсс, Серветт, Юргорден, Хіберніан та Партизан поділили на 8 пар. Турнір мав формат плей-офф, доля протистояння вирішувалася у двох матчах. Команди з Англії та СРСР проігнорували турнір, але й без них змагання наробили чимало галасу.
Протистояння найкращих команд європейського континенту, неймовірно гольові матчі, запеклі баталії та справжній футбольний десерт у фіналs від Реала та Реймса (4:3) перевершили усі найсміливіші очікування щодо першого сезону турніру. Всім стало зрозуміло, що Кубок європейських чемпіонів стане справжньою перлиною світового футболу, а сам Ано задоволено потирав руки та готувався оголосити наступну сміливу ідею – створення змагань між найсильнішими збірними Європи.