Кажуть, що іспанська Ла Ліга нудна і стабільна у тотальних розгромах маленьких Великими, з очевидною перевагою домашніх команд, ніби рідне поле додає навіть убогим крил.
І говорять про це не через упередженість, не мотивовані лише заздрістю. Всі ці речі мають під собою ґрунт, хоч про них можна дискутувати вічно, так лише аби вдовольнити своє прагнення до диспутів, а не вияснити, "як воно є". Проте інколи іспанці видають таке, що не неможливо передбачити, але обов'язково побачити. Саме цими несподіваними поворотами сюжету потішив 19-ий тур.
На 32-й хвилині матчу "Сарагоси" та "Хетафе" вболівальники арагонців несподівано повитягували з кишень білі хустинки і почали вимахувати ними та страшенно гудіти на знак вимоги відставки президента клубу Агапіто Гонсалеса. Вибрали цю хвилину на честь року заснування "Сарагоси". От такі то справи. А вболівальників можна зрозуміти - ні гри, ні грошей, ні результату, ні задоволення. З іншого боку президент не завжди винен і, очевидно, хоче кращого для рідної команди, але. Цього разу, до речі, не вистачило сарагосцям 12-ти хвилин, аби замахнутись на повноцінні 3 пункти. Та ще й автогол провів новий капітано "Сари" - Хав'єр Паредес. 8 очок - така безмежна прірва відділяє "Сарагосу" від рятівного 17-го місця. Це ще не кінець, але точно його початок.
А між тим, божественний, натхненний Б'єлсою "Атлетік" продовжує приємно дивувати - і ось уже до зони Ліги чемпіонів 4 пункти, а сусідська "Осасуна" повалена з 5-го місця. І головне - все по ділу, заслужено. Можна вкотре і ще так же сотні разів захоплюватись складом команди - його принципово становлять баскські виконавці, і все одно витримує конкуренцію з боку команд, нашпигованих легіонерами. Таке собі "Динамо" союзних та Лобановського часів або ті ж "Карпати" до засилля помічників з-за кордону, "Дніпро" Кучеревського. Це команда, в якої є гідність і філософія, вона ідеологічна за суттю, а всю свою красу саме б і втратила, якби почала закуповувати чужих.
Приємно, що у комерціалізованому світі спорту є ще такі чесні і чисті команди. Більбао, до речі, вражає однією з найкраще поставлених грою головою. А такі перлини, як Муньяїн чи Льоренте взагалі не дають забути і про естетичний бік футболу. На старті сезону і надалі "Атлетік" мав неприємні зриви, але зараз, схоже, команда на ходу - за останній тиждень биті "Альбасете" та досі четвертий "Леванте" із загальним рахунком 0:7. Цікаво буде поглянути на їхнє протистояння з "Мальоркою" в Копа дель Рей, адже колектив Капарроса теж на ходу. Пропоную ж поки насолодитися голом Токеро у рамках Кубка Короля.
Несподіванок, як уже було сказано, в турі вистачало. У суботу, скажімо, "Гранада", якогось дива, поступилася вдома "Райо Вальєкано", хоча гра за моментами була рівною, мадридці відзначились кращою реалізацією. "Севілья" поділила очки з "Еспаньйолом" насухо, хоча всі очкували від дебюту Рейеса на "Рамон Санчес Пісхуан" принаймні звитяги, а якщо можна, то ефектної та впевненої. Сам дон Педро провів не найкращий матч - багато старання і бажання, але мало результату і більшість ударів в бік горобців. Марселіно після матчу, звісно, усміхався, але якоюсь занадто ідеальною, по-американськи, вийшла та посмішка, аби увірувати в щирість і безмежну оптимістичну віру в команду її керівництва.
"Мальорка" провела ідеальні 60 хвилин проти "Реалу", просто заткнувши мадридців за пояс. Моурінівці не створили ні моментика, а в очах наростав жах від того, що балеарці самі не розступаються перед зірковими ногами, мета яких була лиха - вколотити бодай два у сітку господарів. Правду кажучи, в епізоді з другим голом бездарно зіграла оборона "Мальорки", тож можна сказати, що таки собі завели. Балеарці разом з каталонцями будуть кричати про незарахований гол на 2:0 через вигаданий в уяві судді офсайд. Тут все так, тільки потрібно сказати, що Касіляьс на удар Віктора не реагував через свисток арбітра, а Ікеру спробуй ще забити, тому говорити про гол дещо наївно, а ось про гольову нагоду, якій перекрив кисень рефері, цілком-цілком. Потішила спринтерська біганина з естафетою (себто запискою, не любовною, не надумайте чого) до Пепе авторства Жозе Моурінью. Це було ефектно, явно на світовий рекорд серед тренерів біг португалець. До речі, непогана в нього стартова швидкість. Як він рвонув до судді у першому матчі 1/8 Копа дель Рей з "Малагаою" на "Бернабеу"! Краса, режисери в захваті!
А завершувалася суботня половина туру повним розчаруванням і абсурдним провалом - 0:1 "Валенсії" від "Реал Сосьєдаду" на "Местальї" можна вважати ідіотизмом туру. Не було Сольдадо і ще кількох ключових виконавців, не стало й гри. Але зрозуміти психічний ступор "кажанів" можна. До грандів їм не дотягнутися і вже зараз розрив складає 12 та 7 очок, а внизу нема особливих конкурентів, які б підтискали Третю силу Прімери.
"Леванте"? Буде добре, якщо команда не скотиться у другу половину таблиці, до речі вона лише на відстані 8 очок, тому кілька провальних турів і все. Тим більше команда програє вже 5 гостьових матчів поспіль, поки витягуючи за рахунок "Сьюдад де Валенсія". "Севілью" лихоманить не на жарт, про стабільність тільки мріють, як Дель Нідо про свободу, його наче поки й не посадили, попри обвинувальний вирок, але це Іспанія, а не Україна, тому переживати є за що, а "вирішити" таке питання складнувато.
"Малага"? Сподіваюсь, поразка "анчоусів" в Хіхоні - прикра випадковість або ж просто не відійшли від мадридського удару (могли ж, могли вибити "Реал" і позбавити нас чергового Класіко). Але команді Пеллегріні в будь-якому разі слід забути про Лігу чемпіонів за підсумками сезону. Ранувато, хлопці. Ось Пресіадо знову потішив, не награла команда на виліт, ой не награла. "Атлетік" теж якось несерйозно наразі сприймається, хоча як конкурент мені здається найбільш вираженим. Тож "Валенсії" можна й розслабитись. До того ж не забуваймо - попереду дійсно важливе валенсійське Дербі з "Леванте" в Кубку.
"Атлетіко" зборов "Вільяреал" легко і невимушено, перетворивши матч туру на знущання туру. Два матчі, які так багато обіцяли з недільної програми, закінчились домашніми розгромами 3:0 від "атлетичних" команд.
Квашених огірочків замовляли? Нам привезли їх з Севільї! Смачні, пахучі, з часничком - пісня! І як же квасно зробилося в роті синьо-гранатової частини Каталонії після голу Санта Круса на 2:2. Це, вибачте, що таке мало бути?! Ну, "Мілан" - це ще можна зрозуміти, але питання, чому його не дотиснули, все одно залишилося в повітрі. А ось "Бетіс"? Йшла 65-та хвилина матчу на "Камп Ноу", щойно завершилося міланське Дербі і можна було спокійно зосередитись на заключному матчі великого європейського вікенду. "Барсики", за доброю звичкою, крутили мережива поблизу штрафного і воротарського гостей, а в голові метушились думки про 7 очок відриву від Мадриду. От мені цікаво, чи у Хаві з Мессі, а може, в Абідаля з центрбеками були такі думки, як гадаєте? Ті прокручували і відмахувались від них щойно усвідомивши розрив? У таких турах можна, знаєте, чемпіонство здобути. Вольова перемога конкурентів на виїзді і втрата тобою очок на порожньому місті.
Вальдес, між іншим, пропустив свої перші голи в Прімері 2011/12 на домашній арені - відразу 2, а цілком успішно міг і більше пустити. Наприклад, на 7-й хвилині Віктор здійснив два шикарні сейви ударів Моліни та Дорадо. Нападник Моліна то й узагалі добряче затерзав Вальдеса, захист же "Барси" не знав такої напруги в Прімері ще з минулого сезону. У 8-ми попередніх зустрічах Вальдес виходив сухим з воротарської води, а тепер ось така біда. Проте добре, що все так закінчилось.
Загалом потішило, що після 18 голів у попередньому турі ми побачили 26 цього вікенду. Можна вважати, що команди оклигали від свят і повертаються до ігрового тонусу.
Дивувався Тарас Котів