Олександрія і Динамо розійшлися бойовим миром (2:2) у 30-му турі чемпіонату України. Рахунок і огляд матчу читайте на "Футбол 24".
Гру транслював канал "Футбол 1", починаючи з 19:25. Матч, як онлайн-трансляція Олександрія – Динамо на "Футбол 24", стартував о 19:30. Киянам після здобуття Кубка України ніколи було святкувати. Будь-яка осічка могла б стати ключовою у боротьбі 3-х команд за друге місце і путівку в Лігу чемпіонів. Звітні суперники на двох набрали лише 1 бал за останні 2 тури. Динамо навіть дало змогу Десні та Зорі себе обігнати. Водночас останні 5 дуелей Олександрія киянам програла, зокрема, 3 в нинішньому чемпіонаті. Команда Шарана після відновлення УПЛ здолала лише Зорю, після чого 5 турів поспіль не знала перемог.
Олександрія – Динамо – 2:2 – відео голів та огляд матчу
Зі старту великі нерви. Жовта за не дуже грубий підкат для Сироти, рука Караваєва і перспективний штрафний, який не вдалося добре розіграти. Динамівці поступалися у контролі м'яча, який банально не тримався в їхніх ногах. Шапаренко відмінно розігнав атаку, але Де Пена виконав простріл у руки Паньківу. Ще одна сумнівна жовта від Романова, цого разу постраждала Олександрія, в якої центрбек Бабогло вже повинен бути обережнішим. А ось і перший момент, який, однак, не увійде до статистики. Андрієвський класно закидав за спини, Караваєв не прошив голкіпера, але й в офсайд забрався – високо піднімає команда Шарана лінію оборони.
Олександрія – Динамо: онлайн-трансляція матчу
Господарі відповіли фірмовим стандартом. Подача з правого кута поля, удар Сітала з меж воротарського, вище. Безбородько виграв силову боротьбу в Шабанова, увійшов у штрафний, однак далі пішов невдалий пас п'ятою. Нарешті злагоджена комбінація Динамо. На 20-й хвилині Андрієвський закинув на Русина, той через Де Пену повернув Олександру – обвідний удар поруч з дев'яткою. І знову Безбородько виграв боротьбу у штрафному після того, як Лучкевич накрутив Сидорчука. Сирота змушений був гасити пожежу, але в'їхав у ногу форварда.
Шаран просив ще й другу жовту для захисника гостей, але обмежилося тільки бездоганним пенальті у виконанні Третьякова. Михайличенко вирішив не чекати, поки 20-річний центрбек заробить вилучення у темповій грі, де можливо все, а суперник краще володіє м'ячем. Бурда вийшов уже на 24-й. Нічого не змінюється. Мірошніченко, немов стоячого, пройшов Шабанова, і прострілив справа. Проти травмованого Сітала нічого не змогли вдіяти Сидорчук з Бурдою, але Безбородько з-під Кендзьори пробив дуже невдало хоча до мети було метрів 5.
Швидка заміна і в Шарана. Молодіжний чемпіон світу Устименко замість Сітала, продовжують господарі наполягати на схемі з двома форвардами, проти якої так мучиться київський захист. Простріл з правого флангу, здалося, що снаряд влучив у руку Шабанова, який стелився у підкаті. Романов не вказав на 11-метрову позначку вдруге. Фінт рабоною від Лучкевича поміж ніг Караєвав, знову розіграші п'яточками від Олександрії. Просто шоу видають підопічні Шарана! Кияни відповідають зрідка, але гостро. Сидорчук блискуче кинув Де Пену у прорив з глибини. Карлос ефектно обіграв двох, а далі звалився круглий з ноги.
Устименко завершував черговий штрафний господарів, але не влучив. І знову крутий пас від Сидорчука. Де Пена прийняв, трохи загальмував і не зміг знайти Русина пасом з вбивчої дистанції. Карлос і Сергій стали двома єдиними світлими плямами в атаці гостей. Повне фіаско Шапаренка і Цітаішвілі, які знітилися на фоні агресивного пресингу Олександрії. Динамо програло контроль (47% на 53%), але фактично не провело жодної виразної контри. А повний 0 ударів у площину воріт звучить як вироку плану Михайличенка та Євтушенка.
Дві заміни від тренерського штабу гостей у перерві. Циганков замінив Цітаішвілі, бо необхідно щось робити з млявою атакою. Шепелєв вийшов замість Сидорчука, бо в капітана була жовта. Романов знову починає з роздачі карток. Жовта Циганкову за порушення в центрі поля, яких за матч буває з 10 мінімум. Михайличенко висловлює претензії дуже радикальному судді. Ніби і непогано чіпляється Русин за м'ячі, але далі Де Пена і Шапаренко не можуть зв'язати 2 паси. Третьяков, Гордієнко і Безбородько здалеку стріляли – тут потрібно багато щастя, аби влучити.
Буяльський і Вербіч замість Де Пени та Русина. Словенець відразу намагався замкнути подачу Андрієвського з кутового, а з другої спроби спокійно забив. Циганков перевисів опонента в повітрі, Дубра скинув чужому, а Беньямін виграв боротьбу з дуетом суперників і майстерно прошив Паньківа ударом з розвороту. Шаран кидає Грицука та Шастала на 68-й. Устименко не дуже пограв, хоч і вийшов на 30-й. Шапаренко, який дещо ожив з виходом лідерів, замикав подачу Кендзьори – гра головою не його.
Як же легко Динамо виходить уперед. Кендзьора виконав діагональ на протилежний фланг, звідки Караваєв подав. Жахливо зіграв Паньків на виході, тож Вербіч розстріляв порожні ворота. Київ знову другий у таблиці! Ковалець міг стати джокером. Не влучив Кирило після подачі з кутового. Андрієвський заробив непоганий штрафний для суперника, заваливши Ковальця. Грицук обвів стінку, але пробив не дуже сильно – Бойко взяв намертво. Буяльському дозволили пробити з меж штрафного, цього разу Паньків виручив.
І тут же на рівному місці Шабанов привозить пенальті. Грицук вміло підставився, це другий чистий 11-метровий і дубль Третьякова на 2:2. Нерви Караваєва, сутичка з Ковальцем. Це вже нічого не означає. Динамо за останні 3-4 хвилини навіть натяку на момент не створює. Карма за божевілля проти Колоса? Як би там не було, але помилки двох центральних оборонців, а не якась там суддівська змова, повертають Зорю на 2-е місце. За 4 дні до зустрічі року Динамо відстає від команди Скрипника на 1 бал, втрачаючи ключову ініціативу. Десна опустилася на 4-й рядок з мінус 2 від срібла.
Романов дав 2 справедливі пенальті, але проколовся на іншому
То що тепер з розмовами про те, що Динамо начебто все купило, виграє тільки завдяки пенальті, а луганську команду "вбивають"? Напевно, притихнуть після сьогодні, еге ж. Ось вам, гравці Зорі, шанс всього життя. Вигравайте в наступному турі, й усе – срібло за тур до фінішу в кишені (майже, бо теоретично Десна ще може взяти 6 очок з луганцями та олександрійцями), а з ним і путівка у кваліфай-раунди Ліги чемпіонів. Будь ласка, бийтеся, вмирайте, перемагайте головного конкурента, але без цього зайвого ниття про суддівство. А то кожен тур одне й те саме, тільки команди інші. То Луганськ кричить про "вбивство", то тепер Київ.
Беріть, зрештою, приклад з Віктора Скрипника. Хоч і українського, але справді європейського тренера, який ніколи не винуватить у всьому один тільки арбітраж, а розуміє – просто треба працювати ще більше і якісніше. Не піддавайтеся спокусам скопіювати сьогоднішню поведінку динамівців чи його надемоційного тренера. Хто там найбільше наїжджав на Романова після фінального свистка – Шабанов, Циганков? Артему і Віктору краще насамперед поставити будь-які питання собі. Захиснику щодо позиційних провалів і програної боротьби, вінгеру задуматися над причинами відсутності моментів.
Цього вечора питання до рефері залишилися, але помилки суддівської бригади не стали ключовими аж ніяк. Так, кидається в очі якась дурнувата звичка роздавати картки наліво і направо, ніби хтось з родичів регулярно робить ставку на кількість попереджень. Не минуло й 30 секунд, як Сироті виписали "гірчичник" за банальний підкат, ситуація не вимагала цього і на 30%. Та звинувачувати Романова у вбивстві Динамо також не варто. Адже в моменті з пенальті 20-річний захисник заслуговував жовту значно більше, просто не наважився суддя ще й раннє вилучення організувати. Очевидно, відчував, що погарячкував з попередженнями.
Потім головний суддя видав жовту для захисника Олександрії і Циганкова за абсолютно робочі ситуації, словом, з картками традиційно повна запара. Добре хоч біля екрану VAR не стоїмо по 10 хвилин. Велика проблема і з другим голом. Третьяков пробив, а 2 партнери забігли у штрафний до пенальті. За правилами, це потрібно перебивати. Та до наших суддів такі інструкції, схоже, досі не дійшли. Далеко не вперше такі речі дозволяють гравцям атакувальної команди, а рефері навіть не переглядають епізоди. Добре, якщо це міліметри, а тут пару метрів. Ну, елементарні правила для кого тоді, якщо навіть судді на них плюють?
Динамо більше заслужило перемогу, але рівень гри більшості залишається валідольним
План був зрозумілим. До перерви хотіли повторити сценарій попередньої зустрічі команд: не допустити гостроти на свої ворота, дати відпочити лідерам перед Зорею, спокійно розхитувати і виснажувати суперника. Однак Олександрія відчутно додала після тих 1:5. Крім того, саме Динамо не впоралося з агресивним натиском господарів і повністю втратило контроль над м'ячем. Не працювала атака, регулярно нервували Сирота, Шабанов і Караваєв. Шапаренко з Цітаішвілі виглядали тінню Де Пени з Буяльським, як Русин не дотягував до рівня Вербіча. Утім, Карлоса підводили 2 чинники: певного роду егоїзм і погане відчуття партнерів, з якими рідко взаємодіє на полі.
Важко сказати, чи свідомо, чи змусив суперник, але Динамо віддало ініціативу володіння м'ячем. Можливо, план полягав у тому, аби використати швидкі й легкі ноги Русина, Цітаішвілі та Шапаренка, але молодь випробування олександрійськими бійцями не пройшла. Водночас Шарана підвели дві речі. Перша – вимушена заміна Сітала. Те, що Київ не вміє грати проти двох нападників, показала Зоря в Києві і Десна зовсім недавно. Як проти швидких Громова та Кабаєва, так і проти настільки габаритних і досвідчених форвардів Олександрії.
Травма 33-річного Сітала і виявилася одним з переломних моментів. Юний Устименко зі шкіри ліз, але Шарана, який дає чемпіону світу U-20 дуже мало шансів, геть не вразив. Олександрія не змогла чинити такий же агресивний пресинг після перерви. А Динамо з виходом лідерів почало додавати і затискати суперника у штрафний. Хоча моментів насправді було не дуже багато, а Вербіч, здавалося, бився один, неначе лев. Фото в моменті з голом – просто символ цієї баталії. З динамівців лишень 1 словенець і 5 суперників, які пожирають його поглядом, але не можуть відібрати здобич.
Коли на Кіровоградщині запахло Ро(Пе)налду – гра на 3 результати
Максим Третьяков забив уже 10-й гол у поточному сезоні УПЛ, з них 5 за останні 5 турів. Технічний швидкий вінгер, який за останній місяць відзначався у воротах Шахтаря і Динамо, Зорі та Десни. Проблема в тому, що 9-й найкращий бомбардир українського сезону 7 своїх голів забив з пенальті. Ну, просто наш Роналду, не інакше! У суботу Кріштіану прибив Аталанту двома ударами з 11-метрової позначки, відібравши перемогу також на останніх хвилинах. У неділю настав час Третьякова.
Олександрія посідає 3-є місце за гостротою середнього удару після донецького і київського топів. Розгадка проста. На користь команди Шарана призначили вже 14 пенальті за нинішній розіграш Прем'єр-ліги (12 забитих)! Було б це Динамо, вболівальники з легкістю завели би нові плачі про вселенську змову киян проти біних конкурентів. Найцікавіше, що обидва пенальті стали наслідком помилок суперника, а не рефері. І тут також запахло суботнім Ювентусом з його лідером, якого іронічно називають Пеналду.
В Динамо майже повторили сценарій для Зорі, все вирішують деталі
Шаран награв на цю вистраждану нічию, хоча спокійно міг і втратити все. Надто енергозатратний стиль першого тайму обернувся напрочуд легкими голами для Вербіча по перерві. Не може Олександрія так вмирати за кожен клаптик поля всі 90 хвилин, відплата була неминуча. До перерви команда грала у футбол, після – мучилася. Всі так охоче накинулися на молодого Сироту чи Русина і компанію в атаці. Та чи могло б Динамо взяти гру під контроль, якби з перших хвилин вийшли Вербіч, Циганков, Бурда і Буяльський? Дуже сумнівно. І момент, який привів до другого пенальті, прекрасно це питання ілюструє. Не вся проблема тільки в молодих і перспективних, ой не вся.
Одна справа – бути героєм проти виснажених суперників, коли тобі треба відбігати 30 хвилин. Зовсім інша – битися з командою, в якої є купа сил і бажання вигризати м'ячі разом з ногами. Вербіч зіграв класно, фактично став героєм матчу (а як Беньямін у у ролі запасного на трибунах нервово гриз нігті, просто пісня – взірець ставлення і мотивації!), але насправді його долю вирішив калейдоскоп трагікомічних помилок. В Олександрії практично не було шансів, окрім як пенальті. Завдяки кращій різкості на спірних м'ячах двічі вдалося покарати захисників гостей.
Динамо ж, отрмавши гольовий подарунок від Паньківа, знову зупинилося. За інерцією мало забивати третій і повторювати сценарій матчу проти Зорі. Тоді теж зламали суперника замінами, хоча все і в Запоріжжі спокійно могло завершитися 2:2, забий Луньов. Натомість ось цього разу Буяльський не реалізував, а суперник свій міні-момент використав максимально. Водночас, незважаючи на повний контроль над результатом, в один момент команда психологічно дала задню.
Тренерський штаб кричав Вербічу вгамувати свою гольову активність, і це теж момент, який насторожує. Київ мав би добивати суперника, а не грати по рахунку, ставлячи на обережність. Цього літа з надійністю в Динамо найбільші проблеми. Той же Шахтар теж багато пропускає, але не переймається цим, бо завжди думає тільки вперед, підтверджуючи психологію домінатора, який не панікує на рівному місці. Усі ці проблеми менталітету дарують додатковий шанс Зорі. Адже Динамо з одного боку влаштує тільки перемога, а з іншого тиск поразки, яка поставить остаточний хрест на ЛЧ, перетворює майбутній матч у битву сезону.