З першого року розіграшу Кубка найсильніших команд Європи Реал заявив про намір отримати титул №1. "Вершковим" це вдалося, і, що цікаво, під керівництвом унікального тренера.
Якою б класною не була команда, без гарного тренера досягнути високих результатів просто неможливо. Футбол 24 разом з партнером HLIBNY DAR розповідає про фахівця, який без досвіду кар'єри футболіста зумів привести Реал до перших перемог на європейській арені.
Нефутбольний, але яскравий бекграунд
Хосе Вільянога народився у заможній родині, навчався у католицькому Colegio Las Francesas та любив у вільний час постояти у воротах, як його кумир Рікардо Самора. Особливого таланту у хлопця не було, але на певному рівні він виконував свою роботу добре.
Його Once Rojo навіть пробився до третього дивізіону, але розпочалася війна, і 17-річний юнак приєднався до Франко. Нікого не турбувало, що він неповнолітній – тоді цим не особливо переймалися.
Вже через рік куля республіканців під Пособланко роздробила йому гомілку. Мрії про футбол в одну мить стали нереалістичними, але Хосе мав інші справи – він швидко відновився та повернувся на фронт. Він навіть зумів вибитися у прапорщики та взяти участь у багатьох визначних битвах, за що його відправили на офіцерські курси.
Впродовж усієї війни Хосе активно читав про спорт і навіть заочно вступив на фізрука. З сесією у прославленого лейтенанта полку проблем не було, а його армійські підопічні виграли 160 нагород. Згодом він отримав ліцензію футбольного тренера, а знайомство з самим Сантьяго Бернабеу відкрило йому двері до світу великої гри.
Весь світ уважно спостерігає за Лігою чемпіонів. Не залишайся осторонь футбольного протистояння та вболівай за улюблені команди. А створити особливу атмосферу допоможе HLIBNY DAR.Запекла гра на полі Ліги чемпіонів у поєднанні з HLIBNY DAR зроблять незабутнім твій вечір.
Доленосне призначення
Посеред сезону 1954/55 уругваєць Еміліо Фернандес несподівано покинув пост головного тренера Реала. Сантьяго Бернабеу повідомив, що команду очолить Хосе Вільялонга. Призначення помічника попередників не надто стурбувало вболівальників Реала, адже коли в команді грають зірки штибу Ді Стефано, єдине завдання тренера – просто не дати їм розсваритися. Цікаво, що сам Бернабеу сподівався саме на таку роль Хосе.
Втім, у Вільялонги були зовсім інші плани. Його акцент на атлетичності був таким собі ноу-хау того часу. Що стосується тактики, то він повернувся до схеми 3-2-5, яка була популярна у 20-х роках. Завдяки їй на повну розкрилися Ді Стефано, Ріаль, Хенто та Муньйос, що швидко дало плоди – Реал переміг у чемпіонаті та взяв Латинський Кубок, найпрестижніший турнір до появи Кубка європейських чемпіонів. Тріумф на євроарені також був близький. "Фізрук", якому ледве перевалило за 30, робив більше, аніж просто атмосферу в команді.
З Вільялонгою у нас ніколи не було сварок, хто головний, ніякої боротьби его. Він був дуже розумний і знав, як зібрати нас в одну команду, – розповідав Хенто.
Злет на вершину та звільнення за прохання грошей
У сезоні 1955/56 Реал не зміг стати чемпіоном, програвши в гонці Атлетіко Більбао. Але Вільялонга та його команда змогли підкорити іншу, вищу вершину – Кубок європейських чемпіонів. Серветт Реал виніс, а от із Партизаном гарно попсувалися нерви, 0:3 після 4:0 виглядали вкрай сумнівно. Півфінал з Міланом та фінальний бій з Реймсом теж не були легкими, але завдяки майстерності гравців "вершкові" таки здобули звання найсильнішої команди Європи.
Підтвердити свій статус було ще простіше після викупу найкращого гравця Реймса – Раймона Копа. Реал без особливих зусиль дійшов до фіналу з Фіорентиною, де "фіалки" не мали жодних шансів – 2:0 на користь Реала при повному і беззаперечному домінуванні.
Європейський дубль, успіхи у чемпіонаті та яскравий стиль гри команди дозволяли припускати, що майбутнє Вільялонги у Реалі буде довгим та безхмарним. Тільки сам тренер не врахував одного – на таких вершинах не завжди вміють бути вдячними. Бернабеу звільнив його після прохання про підвищення зарплатні, навіть не збираючись зважувати "за" та "проти". Хосе пішов переможцем, і, як потім покаже історія, відхід з Реала відкрив перед ним багато цікавих можливостей.