Скромний Колон із Санта-Фе здобув головний аргентинський трофей пандемічної епохи – Кубок Дієго Армандо Марадони. У фіналі турніру "чорні" розгромили Расінг Авельянеда.
Аргентина, Кубок Марадони-2021, фінал
Колон – Расінг Авельянеда – 3:0
Голи: Альєндро, 57, Бернальді, 71, Кастро, 85
Команда Едуардо Домінгеса контролювала матч із першої до останньої хвилини, тому лише диво дозволило тримати інтригу до середини другого тайму. Колон почав конвертувати власну перевагу в забиті м'ячі на 57-й: правого оборонця Муру пасом із центра поля кинули у фланговий прорив, той швидко оцінив ситуацію і прострілив на лінію воротарського, а Родріго Альєндро в падінні замкнув ближню стійку.
На 71-й хвилині "чорні" оформили зразковий гол. Це Крістіан Бернальді змістився з лівого флангу до центру, накрутивши на шляху двох оборонців, обігрався із Легісамоном і елегантно підсік м'яч над голкіпером при виході віч-на-віч. Добив Расінг на 85-й Алексіс Кастро – хавбек підхопив м'яч у межах штрафного після виносу й майстерно поклав у дальній нижній кут – 3:0!
А ще обертів за 10-15 секундної стрілки 36-річний Луїс Мігель Родрігес на прізвисько Блоха підняв над головою не тільки перший для себе персонально трофей, а прем'єрний – за понад столітню історію Колона. Творцем цього тріумфу став скромний уродженець Лануса, 42-річний ентренадор Домінгес.
На аргентинських просторах його вважають атиповим тренером. Домінгес не дивиться і не слухає футбольні програми, а замість листування у месенджерах воліє спілкуватися віч-на-віч. Старт тренерської кар'єри теж став незвичним. У 2015 році він несподівано очолив Уракан і почав керувати гравцями, з якими ще тиждень тому разом потів на тренуваннях. Зате екс-оборонець отримав напуття від легендарного Карлоса Б'янкі – багаторазового чемпіона Аргентини з Велес Сарсфілдом і Бока Хуніорс, 4-разовим переможцем Копа Лібертадорес із ними ж, 2-разовим тріумфатором Інтерконтинентального кубка з "генуезцями" та просто тестя Домінгеса. Герой Колона одружений із донькою Le Goleador'а.
Ентренадор "чорних" – людина старого гарту. Він не соромиться критикувати негативні вади сучасного футболу. Домінгес занепокоєний лицемірством колег, які божаться журналістам про відданість конкретному стилю, а їхні команди грають із точністю до навпаки. Йому не до вподоби невгамовні функціонери, які регулярно тасують тренерів і ще й постійно обирають фахівців із відмінними філософіями. А ще Домінгес переконує, що не знає про свій образ у пресі. У нього просто немає до цього інтересу.
У роки ігрової кар'єри керманич Колона звик перебувати в тіні свого старшого на два роки брата Федеріко – чемпіона світу U-20 в складі "альбіселесте", зірки Велеса, який навіть зіграв 1 матч за національну команду в час роботи там Марсело Б'єлси на початку 2000-х. Едуардо Домінгес за 6 років у рідному "Форті" трохи не дотягнув до сотні матчів і поїхав у скромний Олімпо з Баїя-Бланки. Там він провів топовий сезон і вже збирався підкоряти еліту з Расінгом, як згодом зазнав важкої травми. Другого шансу в Авельянеді Домінгес не отримав. Ця драма отримала щасливий фінал у ніч проти суботи, коли Колон уже посивілого екс-оборонця фактично декласував Расінг у єдиному топ-змаганні Аргентини коронавірусних часів.
Домінгес вийшов із тіні брата. Його порівнюють із великими майстрами, яких той мав за щастя побачити в ділі. Робота згаданого "скаженого" Б'єлси, колишнього асистента культового Менотті Анхеля Каппи, "Маестро" Оскара Табареса і творця сенсаційного ЛДУ Кіто 00-х Едгардо Бауси надихають Домінгеса до постійного вдосконалення. Щоб здобути титул 42-річному керманичу "чорних" знадобилося усього 16 матчів на чолі Колона, який він вдруге очолив щойно в березні. Тепер чекаємо на подвиги Домінгеса в Копа Лібертадорес-2022. А поки Санта-Фе може насолоджуватися першим за 116 років елітним трофеєм.