Колишній арбітр УПЛ Анатолій Жабченко в інтерв'ю російським ЗМІ поскаржився на свою важку долю після окупації Криму. "Футбол 24" вибрав найцікавіші фрагменти із "сповіді" скандального рефері для російського видання "Спорт-Експрес".
Про російський паспорт та список "Миротворець"
Я народився і виріс в Криму. Але після того, як Крим увійшов до складу Росії, українські журналісти почали дізнаватися, чи є у мене російський паспорт. Провели ціле розслідування, зняли фільм. В результаті мене і мого колегу Юрія Вакса в 2015 році викликали на КДК.
Хто підставив Анатолія Жабченка?
Запитали, чи є у нас російські паспорти. Ми нічого і не приховували, підтвердили, що так, є. Навіщо нам щось приховувати? І начебто вся та історія затихла. Продовжували судити, отримували призначення. Щотижня перетинали кордон туди – назад. Серйозних проблем не виникало.
У міру того, як ситуація в Україні загострювалася, нам почали надходити погрози. У пресі деякі експерти обурювалися: "Громадяни Росії судять український чемпіонат. Як так?!" А потім взагалі все різко загострилося, коли нас внесли в список "Миротворець". І мене, і Юру Вакса, і всіх наших родичів. Тоді вже ми почали отримувати смс від націоналістів, які писали, що вони нас знайдуть і розправляться.
Про погрози після призначення на матч Суперкубка України Шахтар – Динамо
Призначення на Суперкубок України Шахтар – Динамо стало апогеєм. Новина про моє призначення буквально підірвала інтернет, соціальні мережі. Буря обурення, критики: як громадянин Росії буде судити головний матч в Україні? Хвиля невдоволення не стихала кілька днів, а навпаки навіть набирала обертів. Глава комітету арбітрів ФФУ Лучано Лучі неодноразово відбивав атаки на мою адресу.
Жабченко припустився фейлу у матчі Ліги Європи Фрайбург – Домжале
Чи погрожували мені? Писали і говорили, що якщо я вийду на поле в Одесі, то буде "Будинок профспілок-2". Прямим текстом говорили, що через мене почнуться масові заворушення, постраждають люди. Та біс знає, що станеться, якщо я тільки вийду на поле. Уявляєте? Ситуація загострювалася і могла вийти з-під контролю.
За день до гри я вже був в Одесі. Мені подзвонив Лучано Лучі та сказав, що треба відмовитися від цього матчу. Тиск з боку керівництва ФФУ, керівництва країни був просто неймовірним. Лучі також додав, що націоналісти, ультрас вже попередили правоохоронні органи про масові заворушення і акти непокори, якщо я відсуджу Суперкубок.
На фото: Жабченко перед матчем Шахтар – Динамо за Суперкубок України-2015
Погодився написати заяву про відмову. А що мені залишалося робити? Пам'ятаю, за день до матчу мені дзвонив кореспондент з телеканалу "Футбол": "А ви не боїтеся наслідків?" Я відповів, що це моя робота, я готуюся до гри. Але потім ультрас написали папери в правоохоронні органи і навіть попередили, що не пустять мене на стадіон.
Мене замінили на іншого рефері. І я почав готуватися до матчу Ліги чемпіонів, який повинен був відбутися через тиждень. Відпрацював ту зустріч, отримав призначення на Лігу Європи. За дві гри отримав хороші оцінки. Повернувся додому, і з тих пір не відсудив жодного матчу.
Про пропозицію ФФУ спалити російський паспорт
Я проходив всі тести, здав всі нормативи. Але про мене немов забули. Жодної гри! Якась пауза. У вересні зустрівся з керівництвом ФФУ. Мені прямим текстом заявили, що прибрати мене зі списку "миротворця" вже ніхто не може.
Мені запропонували прилюдно відмовитися від російського громадянства, Криму або навіть порвати на камеру російський паспорт. Тільки тоді моя українська і міжнародна кар'єра продовжиться. Обіцяли допомогти, надати підтримку, якщо я виконаю їх умови.
Я виріс в Криму. Як я міг відмовитися від російського громадянства? Ми за обопільною згодою розірвали контракт з ФФУ.
Все спокійно пройшло. Я нічого поганого не можу і не хочу говорити про Україну. Ця країна дала мені дуже багато – і як футболісту, і як арбітру. Тільки моя Україна закінчилася в 2014 році. Думаю, я зараз висловлюю думку дуже багатьох кримчан. Подальші події показали, що це вже не наша Україна
ФФУ запропонувала мені угоду. Так, я все життя хотів судити міжнародні матчі, йшов до цього роками, судив топові матчі УПЛ – Донецьк, Харків, Київ. І в один момент все припинилося. Тобі потрібно виконати умови, щоб кар'єра продовжилась...
Моя батьківщина – Крим. У мене сім'я тут, батьки. Зраджувати свою батьківщину, Крим, де ти виріс, – не можна! Якби погодився на умови ФФУ, став би зрадником!
Про сум за Колліною
Всі наші біди почалися після того, як Колліна покинув Україну. Коли ми були під його крилом, опікою, нас взагалі ніхто не чіпав! Навіть коли зізналися, що у нас є російські паспорти. Італієць нас захищав. Але рік тому він поїхав, на матчі за Суперкубок України його вже не було... Потім я йому написав листа, розповів свою історію.
Він жалкував, що я прийняв таке рішення. Я йому пояснив: вибору у мене просто не було. Я ж не можу покинути батьківщину, зрадити батьків! Розумію, що політика вийшла на перший план, УЄФА не буде з цим зв'язуватися. Колліна зламав в Україні всі попередні устої, схеми, які превалювали раніше.
Судді почали прогресувати, за професійними ознаками піднімалися вгору, без зв'язків. Італієць привніс в наше суддівство європейський менталітет. Ми хотіли судити кожну гру, у нас очі горіли, хотіли рости! І, звичайно, Колліна нас захищав. Керівництво або журналісти на нас не нападали, навіть не намагалися.