Австралієць Тоні Скеффінгтон, поліцейський у відставці, балансує на межі життя і смерті. "Футбол 24" розповідає про те, як улюблена команда надає чоловікові сил для бою із смертельною недугою.
Колись він був міцно збитим чоловіком, копом, який вів боротьбу із поганими хлопцями. До 50 років син ірландця, що емігрував у далеку Австралію, не скаржився на здоров’я. А потім почалися незрозумілі болі в животі. Не зволікаючи, Тоні ліг на обстеження у клініку Аделаїди. Результати аналізів заскочили чоловіка зненацька - в одну мить перед очима пронеслося усе його життя. Рак апендикса – надзвичайно рідкісне захворювання. Рідкісне і практично невиліковне.
«Чотири тижні… Вони дали мені чотири тижні до невідворотної смерті. Максимум – півтора місяця», - пригадує Скеффінгтон. І посміхається кутиками рота, додаючи: «Вже рік пройшов, а я все ще тут». Результат його боротьби за власне життя нагадує казку. Історія боротьби «Лестера», улюбленого клубу Тоні, за титул найсильнішої команди Англії, - це така ж казка, яка стала реальністю. Обидві прямі рухаються паралельно, і все ще є невелика надія на те, що вони перетнуться.
Перша хвиля хіміотерапії та інших усеможливих засобів лікувального катування тіла, збіглася із боротьбою «Лестера» за виживання в сезоні 2014/15. Команда тоді ще Найджела Пірсона безнадійно пленталася на останній, 20 сходинці турнірної таблиці. Навесні із «лисами» відбулося дивовижне перетворення: у квітні-травні вони виграли 7 матчів із 9 і врятувалися від вильоту у Чемпіоншип.
Тоні тремтячою рукою брався за пульт і вмикав телевізор перед кожною трансляцією. Коли грав «Лестер», в Аделаїді, як правило, була глибока північ, але це не зупиняло Скеффінгтона. Наприкінці весни хвороба відступила. Чоловік вперше за багато місяців вдихнув на повні груди, трохи випрямив сковані болем плечі і покинув стіни клініки. Нарешті вдома!
Упродовж літа він відривався на повну котушку – наче востаннє. Віскі, пляж, душевні посиденьки із друзями і захід сонця у компанії коханої дружини Донни. Словом, усе це трохи нагадувало кадри зі стрічки «Достукатися до небес», де двоє безнадійно хворих проводять кінцівку свого життя у шалених пригодах.
Стартував новий сезон. «Лестер» змінив обличчя – тепер це була не прямолінійна силова команда, а тактично гнучкіше дітище досвідченого італійця Клаудіо Раньєрі. У перших двох турах «Лестер» обіграв «Сандерленд» і «Вест Хем». Потім були нічиї із «Тоттенхемом» і «Борнмутом», нова перемога над «Астон Віллою». Тоні уважно і захоплено стежив за розвитком подій, хоча у його тілі розпочався новий сезон штормів. Він терпів усі тортури і жив «перебіжками» від вікенду до вікенду, коли на поле знову виходила улюблена команда.
Скеффінгтон очолює символічний фан-клуб «Лестера» на австралійській землі. У нього є своєрідний ритуал: якщо кумири перемагають – він ходить у домашній футболці «Лестера» з номером 10 і своїм прізвищем. У випадку нічиєї одягає виїзну, чорну. Якщо раптом поразка – дістає із гардеробу минулорічний зразок форми. На щастя, «Лестер» вкрай рідко давав Тоні привід засмутитися. Натомість перемоги над «Ліверпулем», «Челсі», «Ман Сіті», «Тоттенхемом» вливали у важко хворого цілющий бальзам, який допомагав протистояти смерті.
«У нас найчастіше можна зустріти шанувальників «Челсі» і двох клубів із Манчестера. Вони насміхалися із моєї вірності «Лестеру». Зате тепер посміюся я», - передчуваючи великий тріумф, каже Скеффінгтон. До речі, Тоні був одним із небагатьох відчайдухів, які на початку сезону наважилися поставити на те, що «лиси» прийдуть до фінішу першими. «Я попросив дружину внести 2 долари на шалений коефіцієнт 3000 до 1. Вона ж «зарядила» всі 20». Коли чемпіонство «Лестера» почало набирати реальних обрисів, букмекерська контора у паніці, що доведеться викласти 60 тисяч доларів, звернулася до сім’ї Скеффінгтонів і запропонувала виплатити половину суми достроково в обмін на відмову від усієї ставки. Ті погодилися - невідомо, чи Тоні доживе до перемоги…
Як пізно починаєш усвідомлювати деякі речі! Наш герой ніколи в житті не був ані на «Філберт Стріт», ані на сучасному «Кінг Пауер», хоча й мав для цього тисячу й один день. «Ти ба, полетіти туди – не так вже й складно, як здавалося колись», - загоряються мрією очі у Скеффінгтона. Але тільки на долю секунди. Лікарі категорично заборонили йому це робити, зважаючи на стан здоров’я.
Зараз Тоні Скеффінгтон – широко відома персона. Про нього пишуть навіть могутні британські таблоїди. Із «Лестера» своєму вірному вболівальнику надіслали зворушливу бандероль, у якій – вимпел з автографом улюбленого гравця Енді Кінга. Йому не бракує уваги на сторінках Facebook, куди зараз із словами підтримки пишуть сотні людей із всього світу.
Казки на те й казки, що приходять нечутно і тривають недовго.
П’ятого квітня Тоні відпустили додому. «Після 35 ночей у госпіталі я знову вдома. Дуже слабкий і не можу їсти. Щодня мені ставлять крапельницю», - повідомив у своєму мікроблозі.
«Буде дуже прикро померти, так і не побачивши чемпіоном свою команду, яку пам’ятаєш ще у третій лізі. Але я однаково пишаюся цим сезоном і вдячний долі за те, що подарувала мені ще один рік – на власні очі побачити це все».
Сьогодні «Лестер» зіграє із «Сандерлендом». В Аделаїді тим часом вже буде ніч. Вірний, але дуже хворий фан за традицією прикипить поглядом до монітора. До чемпіонського титулу команді залишилося зробити шість вирішальних кроків. Тоні Скеффінгтон вкладе всю свою рішучість і силу волі, щоб пройти цей шлях із «Лестером» до кінця.
Олег Бабій, Футбол 24
"Найбільше обіймався із Касільясом". Як львів'янин після Скнилівської трагедії потрапив у "Реал"