Олександр Салій мешкає у Великобританії вже 20 років. Він обслуговував виставкові матчі Челсі. У відвертій розмові з Максимом Розенком український рефері розповів, чому змінив Тернопіль на Лондон, скільки заробляють британські арбітри і чи є шанс у Динамо проти Челсі.
60 тисяч
– Пане Олександре, скільки виставкових матчів Челсі ви обслуговували?
– Боюсь помилитися. Останній був минулого року, Челсі грав із зірками телебачення та журналістики, парламентарями. Це був товариський матч, який, здається, закінчився нічиєю 4:4. Більш пам’ятний поєдинок відбувся у 2005 році. Це було моє перше знайомство з Челсі, "сині" грали товариський матч з командою другого дивізіону Вікомб Вондерерз. Познайомився з Моурінью, Лемпардом, Террі, Чехом.
– Який гонорар зазвичай отримує суддівська бригада за виставкові матчі?
– Гроші невеликі – по 100 фунтів за гру.
– За останні 6-7 років гонорари британських арбітрів, які обслуговують Прем’єр-лігу, Чемпіоншип, Лігу 1 та Лігу 2, збільшилися?
– У Прем’єр-лізі ставка залежить від рейтингу. Коливається на рівні 38-60 тисяч, плюс 500 фунтів за гру. Також входить харчування, проживання і проїзд. Для всіх інших ліг – піднялось із 300 до 360 фунтів за гру, асистенту – до 200, плюс – харчування, проживання і проїзд.
– Пам’ятаєте, коли обслуговували свій останній матч Чемпіоншипу?
– 2015 рік, дербі Брайтон – Борнмут, тоді Борнмут вийшов у Прем’єр-лігу. Загалом відпрацював 10 сезонів.
– Давайте про більш загальні теми. Сьомого березня Челсі буде екзаменувати Динамо на Стемфорд Брідж. У киян є шанси пройти "синіх"?
– Зараз у грі Челсі – гойдалки. Погляньте на статистку: у 7 матчах – три перемоги, три поразки та нічия (наша розмова відбулась вдень 2 березня, – Футбол 24). Непередбачувана команда. На виїзді грають не дуже, вдома – стабільно сильні. Головне для Динамо – вистояти в Лондоні. Це важко, але можливо. Якщо тренерський штаб правильно вибере тактику, а гравці без помилок виконають настанови тренера. Нічия на виїзді Динамо влаштувала б. Шанс для Динамо – це домашня гра.
– Пропоную перейти до українців, які виступають в англійський Прем’єр-лізі. Схоже, Зінченко має непогані перспективи у Ман Сіті?
– Зінченко сподобався Гвардіолі, виходить в основі на позиції висунутого лівого захисника. Преса хвалить його. При Гвардіолі має непогане майбутнє, підходить під його стиль гри.
Із легендою Динамо 80-х Сергієм Балтачею
– Як щодо Ярмоленка?
– Зараз у Вест Хема справи пішли на краще. Після травми Андрію доведеться боротися за повернення в основу. Хоча українець імпонує Пеллегріні.
– Будете їх запрошувати на Кубок Співдружності імені Валерія Лобановського?
– Звісно. Проводжу цей турнір у Лондоні з 2001 року. Вже давно, двічі на рік – цьогоріч відбудеться ювілейний, 30-й розіграш.
Двічі – по пиці
– Судити ви почали ще в Україні?
– Так, у Тернополі. Стартував з міських змагань, потім обслуговував обласні. Якось мене від Тернопільської суддівської колегії відрядили на збори молодих суддів України в Севастополь. Пройшов двотижневі курси підготовки, після чого почав судити на лінії матчі колективів фізкультури. У 1997-му вперше поїхав до Англії – на півроку. Повернувся, продовжив судити в Україні, але у 1999 році переїхав до Великобританії назавжди.
– На Туманному Альбіоні довелося починати все з самого початку?
– Ще у 1997 році зв'язався з Лондонською футбольною асоціацією. Мене попросили привезти документи, які підтверджують, що судив в Україні. Тернопільська футбольна федерація підготувала лист, переклав його на англійську. Офіційного статусу в очах британців цей папір не мав, тому що Україна не входить до Євросоюзу. Але мені призначили перегляд, на якому інспектор з федерації підтвердив мою профпридатність. В Англії існує 10 рівнів арбітрів, мене відразу поставили з 10-го на 4-й. Найвищий – це перший рівень.
– Пам'ятаєте свій дебютний матч в Англії?
– Звісно. У Лондоні живу недалеко від комплексу, де розташовані близько 40 (!) стандартних полів, розміром 100 на 50. У вихідні вони практично всі зайняті – там "рубаються" різні ліги. Я прогулювався комплексом у спортивному костюмі. На один із матчів турецької ліги не з'явився арбітр. У мене поцікавилися, чи я, випадково, не суддя. Отримавши позитивну відповідь, мені запропонували відсудити гру. Проблема полягала в тому, що у мене не було ні свистка, ні карток. Свисток дав тренер. А щодо карток, я сказав, мовляв, спробую без них відсудити.
– Вдалося?
– Так. Виявилася, що це була дуже принципова гра турецької ліги. Там зібрані гарячі хлопці, арбітри просто не хочуть судити їхні матчі. Однак в тому конкретному поєдинку так вийшло, що і жовті картки не знадобилися. За мною потім гравці цих команд бігали, просили й надалі судити їхні матчі. Мовляв, ми будемо тебе слухатися, бо ти – хороший суддя. Цей епізод надав мені впевненості.
– Ді Каніо під час виступів за Вест Хем якось штовхнув арбітра. Вас хтось штовхав?
– У Чемпіоншипі – ні. А ось в турецькій лізі кілька прецедентів таки трапилися – мене залякували кримінального вигляду люди, я навіть двічі отримав по пиці. Після гри згадував про це в рапорті, і мій кривдник отримував довічний бан. Турецька ліга – це аматорський рівень.
– А "компліменти" від фанів на свою адресу чули регулярно?
– Коли як. У Чемпіоншипі судив Іпсвіч – Ковентрі, зафіксував у гостей офсайд. Перебував якраз навпроти гостьового сектора – за спиною на трибуні сиділи три тисячі фанів Ковентрі. Звичайно, вони моєму рішенню не зраділи. Втім, "компліменти" гостей на мою адресу заглушили своїм галасом вболівальники Іпсвіча.
Без суддівських скандалів
– Кілька років тому найкращий на той момент український арбітр Олег Орєхов був відлучений від футболу через підозру в причетності до скандалу зі ставками у букмекерських конторах. Чи відомі вам аналогічні випадки з англійськими арбітрами?
– У далеку суддівську історію Англії не заглиблювався, але за 10 років роботи в Чемпіоншипі гучних скандалів не було. Щороку я перепідписував контракт із федерацією. Там чітко вказано: про будь-який дзвінок або пропозицію, пов'язану зі ставками, арбітр повинен негайно повідомити спочатку федерацію, а потім поліцію. Якщо цього не робиш, стаєш співучасником – із перспективою самому потрапити за грати. Директиви, пов'язані зі ставками, чітко донесені до всіх арбітрів, і люди, які виходять на цей рівень, не хочуть ризикувати.
Орєхов: "При Колліні гучних помилок стало не менше, ніж до нього. Зокрема, на міжнародному рівні"
– Але ж прецеденти трапляються?
– Так, проте судді коректно і правильно відповідають на такого роду запити, одразу ж зв'язуються з федерацією і поліцією. Кажуть, що їм пропонували показати такому-то гравцеві жовту картку, або інший факт, про який попросили. Арбітра знімають з цієї гри, призначають іншого. І паралельно відразу ж починається розслідування, щоб знайти людину, яка робила арбітру пропозицію.
The referee is wanker
– Які непристойні пропозиції англійським суддям роблять місцеві фани під час гри? Наприклад, в Україні вболівальники на трибунах дружно звинувачують арбітра в нетрадиційній сексуальній орієнтації...
– У цьому плані великої різниці в менталітеті англійських і українських футбольних фанів немає. Один з найпопулярніших посилів британців "The referee is wanker". В останнього слова є кілька значень – "неприємна людина", але в цьому випадку, скоріше, більше підходить "онаніст". Коли суддя приймає рішення, яким незадоволені вболівальники на стадіоні, 30 тисяч фанів можуть дружно затягнути цю речівку. Чув на власні вуха – на щастя, не на свою адресу – звучить як музика.
– Який віковий ценз у британських арбітрів?
– Можуть працювати до 49 років. Але дехто судить і в 50, і в 51 рік. У них хороший рейтинг, стабільно отримують високі оцінки, і, напевно, тут працює європейське правило Босмана про те, що не можна обмежувати права людини. Якщо суддя здає нормативи і фітнес-тест, із ним продовжується контракт ще на один рік.
Існує ще один варіант. Можна провести паралелі з досвідченими футболістами, які дограють в командах нижчих ліг. Арбітри після роботи в Прем'єр-лізі опускаються в Чемпіоншип, Лігу 1, Лігу 2. А звідти нагору йдуть молоді судді.
– Який принцип роботи англійської суддівської асоціації? Хто її фінансує?
– Основні джерела фінансування – внески клубів і спонсорські гроші. Тривалий час нашим спонсором були азійські авіалінії Air Asia. Потім два сезони титульним спонсором пробув iTunes, далі – тревел-компанія Expedia. Якщо уважно подивитеся трансляції матчів англійського чемпіонату, в арбітрів, які випускають футболістів на заміни, на спортивних костюмах зможете побачити назву компанії, яка підписала контракт із суддівською колегією. У суддівську колегію входять арбітри Прем'єр-ліги, Чемпіоншипу, Ліги 1 і Ліги 2. За рахунок цих грошей судді кожного сезону отримують нове екіпірування, а раз на два роки – цивільні костюми для приїзду на стадіон (разом із краватками, які оновлюють щороку).
– Наскільки великим є вплив англійських клубів на арбітрів?
– Крім інспекторів, оцінку суддям (але не асистентам) ставлять і клуби. Вони можуть вирішити долю рефері. Якщо скажуть, що цей суддя не тягне, постійно отримує низькі оцінки – арбітр може закінчити з кар'єрою на рівні Прем'єр-ліги. Буде працювати у наступному за рангом дивізіоні. Оцінки виставляються за стобальною системою – від 0 до 100. Стандартна оцінка – 80-82 бали. Якщо нижче – отже рефері припустився у матчі серйозної помилки.
Якщо клуби ставлять менше 60 балів – арбітр повністю провалив гру. При такій оцінці клуби пишуть обгрунтування і пояснення, чому вони поставили настільки низький бал. Якість роботи арбітрів з'ясовується на підставі шкали інспекторських оцінок і оцінок клубів. Це дуже важливо, тому що тут є дві асоціації – Професіональна футбольна асоціація та асоціація LMA (The League Managers Association), які захищають інтереси гравців і клубів.
– Як ці структури взаємодіють між собою?
– Практично щомісяця відбуваються зустрічі, де чотири асоціації – Прем'єр-ліги, Футбол-ліги (куди входять Чемпіоншип, Ліга 1 та Ліга 2) і дві від суддівських асоціацій – вирішують нагальні питання. Розглядаються ситуації, де футболісти та менеджери клубів висловлювали свою незгоду з рішеннями арбітрів.
Розкладаються по поличках найрізноманітніші питання – починаючи від того, як довго може радіти футболіст після забитого голу. Розглядаються конкретні ситуації, коли гравець побіг до бровки, до глядачів. Наприклад, якщо футболіст обійметься з глядачем, він відразу отримує жовту картку. Всі нюанси правил обговорюються на таких зустрічах – щоб гравці знали, якими можуть бути наслідки їхньої поведінки.
– В Англії вже багато років проходить серйозна кампанія проти расизму. Є успіхи?
– Так. Досі йде боротьба проти будь-яких висловлювань – між гравцями, зі стадіону. На зустрічах обговорюється, як судді повинні на них реагувати.
Максим Розенко, спеціально для Футбол 24