"Якщо Манор такий талановитий, то чому його тільки одного разу запросили до національної команди Ізраїлю?" – резонно запитує блогер "Футбол 24" Сергій Тищенко.
Донецький Шахтар оформив угоду з ізраїльським півзахисником Манором Соломоном на 5 сезонів.
Манор Соломон: "гордість Ізраїлю", який здатний стати зіркою УПЛ – знайомство з новачком Шахтаря
Це – дуже цікавий та перспективний футболіст. За стилем він підходить Шахтарю: швидкий, технічний, здатний обіграти один в один, втекти від опікуна. Існує думка, що підписання Манора багато в чому є заслугою нового шефа селекції "гірників" – португальця Жозе Боту, який раніше працював у Бенфіці. Колись Шахтар орієнтувався у плані легіонерів більше на Бразилію, ніж на Європу. Останніми роками європейський вектор взагалі не використовувався. Тож гравець із чемпіонату Ізраїлю, та ще й не бразилець – це, звичайно, віяння нових людей у селекції.
Щодо цього трансферу виникає одразу декілька запитань, на які я не можу знайти відповідь.
1. Відсутність запрошення у збірну Ізраїлю
Збірна Ізраїлю переживає зараз не найкращий період. Команда не претендує на фінальні частини чемпіонатів світу або Європи. Є, по суті, одним із аутсайдерів європейського футболу. У Лізі націй пропустили поперед себе збірну Шотландії, хоча рівень суперників ізраїльтян у цьому турнірі – не найвищий.
Часи Бенаюна вже минули. Зараз найдорожчими гравцями збірної є Манас Даббур із Ред Бул Зальцбург, Томер Хамед із Квінз Парк Рейнджерс (Чемпіоншип) та Бібрас Натхо із Олімпіакоса. Причому двом останнім вже за тридцять. Більшість гравців збірної Ізраїлю – це представники місцевого чемпіонату. Про подвиги ізраїльських клубів у Європі я не чув, тож навряд чи рівень місцевої ліги – високий.
Якщо Манор такий талановитий, то чому його тільки одного разу запросили до національної команди Ізраїлю? Звичайно, 19 років – це ще не вік для футболу. Але багато гравців, навіть молодших, вже виступають у дорослому футболі на повну котушку, якщо їхній талант дійсно великий.
У випадку з Ізраїлем відсутність у національній команді одного з найбільших молодих талантів викликає дуже багато запитань. Тим паче, у своєму клубі Манор мав стабільну ігрову практику. За весь час провів 67 матчів у дорослому футболі. Перебував під носом тренерів збірної. Навряд чи проблема в тому, що збірна грає за схемою 5-3-2 і вінгерів немає. У Манора є досвід гри під нападником.
2. Відмова європейських клубів
Багато писали, що на Манора претендував ряд європейських клубів. Називалися команди із топ-чемпіонатів. Шахтар придбав футболіста за 5,8 мільйонів євро, заплативши за 80 відсотків прав. Принаймні такі цифри наводять ЗМІ.
Для сьогоднішнього європейського футболу 6 мільйонів євро – сума невелика. Провідні клуби готові платити за молодих гравців десятки мільйонів. За прикладом ходити далеко не потрібно – пригадайте перехід Луніна у Реал. Тоді повідомляли про 9 мільйонів відразу та ще 6 – у вигляді бонусів. На Луніна претендували чимало команд, через що сума трансферу така велика.
Шість мільйонів – не така вже й значна сума. Скажімо, для клубів АПЛ – це просто копійки, лише б гравець дійсно був талановитий. Шість мільйонів може заплатити навіть аутсайдер. Команди інших топ-чемпіонатів теж могли викласти таку суму. Не кажучи вже про клуби-трампліни, які купують талановиту молодь з усього світу, доводять її до кондиції та продають грандам за десятки мільйонів євро. Це – шлях Аякса, Порту, Бенфіки, Севільї тощо.
Але чомусь ніхто не захотів підписувати Манора. Я думаю, тут проблема не в грошах… Обираючи варіанти із Україною та Європою, кожен гравець думає не тільки про гроші, але й про рівень чемпіонату, проблеми країни. Тож виникають великі сумніви, що на Манора претендував ще хтось окрім Шахтаря.
3. Легіонер не з Бразилії
Шахтар створив таку філософію, що навчився купувати молодих бразильців, доводити їх до потрібної кондиції та продавати за великі гроші. Все це могло перерости у великий бізнес, але почалися події 2013 року. Багато чого у країні та у футболі змінилося. "Гірники" десь втратили стиль власної селекції. Певний час орієнтувалися на гравців УПЛ. Починаючи з літа знову активно працюють над підписанням легіонерів. Старий багаж починає вичерпуватися, до того ж, потрібно шукати заміну лідерам команди, які пішли після минулорічної вдалої кампанії у Лізі чемпіонів.
Дентінью, Бутко та ще 5 футболістів, яким варто покинути Шахтар
Тільки от якщо раніше молодь мала більше часу на адаптацію, то зараз від новачків Шахтаря чекають більшого – вже й одразу. Не всім поки що вдається виправдати покладені аванси. На все потрібен час та терпіння.
Так чи інакше, ця система бразильського вектора працює. У команді залишається багато бразильців. Приходять нові. Є середовище, яке допомагає швидко адаптуватися та знайти себе у команді. Паулу Фонсека – португаломовний. Існує пряма комунікація між легіонерами та тренером. Вони один одного розуміють, мають багато спільного – культура, інтереси, звичаї.
Новачкам з інших країн доводиться не так просто. Можу помилятися, але тільки Генріх Мхітарян та Даріо Срна зуміли повністю розкритися у Донецьку. Ще Факундо Феррейра, але він – аргентинець, тож йому було простіше влитися у колектив бразильців та українців.
Взимку взяли в оренду Ларрі Кайоде (свого часу також грав у Ізраїлі). Цей нігерієць був покликаний замінити Факундо Феррейру, який не бажав продовжувати контракт і покинув Шахтар. Керівництво клубу, вочевидь, сподівалося, що Ларрі у новому сезоні стане основним нападником команди, а Жуніор Мораєс – його дублером. Вийшло усе зовсім навпаки. Тут проблема не тільки у травмі, яка змусила Кайоде пропустити старт сезону, але й в тому, що Мораєс набагато легше влився у колектив Шахтаря. Із деякими бразильцями команди він був знайомий ще по Донецьку.
Манор Соломон – футболіст не з Бразилії, без знання мови, із власною культурою, релігією і тому подібне. Знайти себе у новому середовищі, де вже є свої лідери, буде дуже непросто.
4. Конкуренція молодим талантам Шахтаря
Соломону тільки 19 років. Діє він на фланзі півзахисту. Саме на цій позиції у молодіжних командах "гірників" грають найбільші таланти – 18-річний Олексій Кащук та 17-річний Михайло Мудрик. Не забувайте, що Маркіньйосу Сіпріано та Фернандо теж немає 20 років.
На жаль, так сталося, що у цьому сезоні Кащук пропустив дуже багато через травму. Навіть не поїхав зі збірною U-19 (на рік старші від нього) на юнацький чемпіонат Європи. Хоча талант у хлопця – дуже великий. Минулого сезону у Юнацькій Лізі УЄФА Олексій забив Манчестер Сіті та Наполі. Швидкість та техніка – головні чесноти цього гравця. Під завершення першої частини чемпіонату Кащук почав знову демонструвати свою найкращу гру. Забив Ліону у тій же Юнацькій Лізі УЄФА.
У цьому сезоні чудово розкрився і Мудрик. Не тільки став гравцем "дубля" Шахтаря у 17 років, але й встиг дебютувати за першу команду у Кубку України проти Олімпіка. Хлопцю видають дуже великі аванси. Недарма ним ще до переходу у Шахтар цікавився Порту. Зараз же Мудрику приписують інтерес від команд із Франції та Іспанії.
Поєднати власних молодих гравців (Мудрика, Кащука) із футболістами, які прийши влітку (Маркіньйосом та Фернандо), буде не так просто. А тут ще й Манор. Всі – молоді. Всі хочуть грати. На всіх місця точно не вистачить. До того ж Тайсон і Марлос ще декілька сезонів можуть відіграти. В обох – контракти до літа 2021 року.
Українці в аферах великого футболу: дивні трансфери, підроблені паспорти та хабарі від агентів