Матч 28-го туру АПЛ між Манчестер Сіті та Арсеналом перетворився у побиття "канонірів".
Центральний матч понеділка в Англії ще до стартового свистка розчарував відсутністю Зінченка в основі, але то, як говорить класик, таке. Куди більш сумно виглядали перші півгодини двобою: Арсенал залишився без двох слотів для замін, вимушено знявши травмованих на рівному місці Джаку та Марі – Сіті ж нічого, крім удару Де Брюйне зі штрафного під поперечину (сейв Лєно), в цей період не створив. "Каноніри" про атаку не думали взагалі.
Гвардіола зізнався, що Манчестер Сіті не готовий до рестарту АПЛ
В якусь мить здалося, що гості підлаштувалися під темп суперника й впевнено відбиватимуть його слабенькі атаки, однак "містяни" розкрили слабкі місця Арсенала – фланги оборони. Так, на 34-й хвилині Стерлінг змістився з кута карного майданчика, обійшов Беллеріна й пробив під дальню стійку – Лєно парирував. За хвилину Давід Сілва отримав проникний пас від Жезуса на лівий край штрафного й вистрілив у дотик, а ще через дві хвилини Марез вийшов сам на сам з голкіпером на правому краю – в обох випадках Лєно рятував.
На 39-й хвилині у зоні між лівим центрбеком та фулбеком опинилася діра, в яку увірвався Стерлінг – Рахім перекинув воротаря, але м'яч пройшов над воротами. Зрештою, Арсенал догрався: у компенсований до першого тайму час Давід Луїс невдало прийняв подачу по флангу на Стерлінга – м'яч просто відскочив від захисника, і Раз, вивалившись сам на сам з Лєно, розстріляв його з мінімальної дистанції. 1:0.
Всі надії на веселий другий тайм були поховані зі стартовим свистком. Ще після виносу Едерсона на Жезуса під вихід віч-на-віч на 48-й хвилині стало зрозуміло, що пахне смаженим, але Габі трішки не встиг до м'яча. Тоді ж з правого краю штрафного вистрілив Де Брюйне, але удар прийняв Тірні. Третій підхід до воріт був смертельним: Едерсон вибив сферу на правий фланг, звідки пішла скидка на Мареза – Ріяд обійшов Луїса на ривку й був збитий у карному майданчику. Манчестер Сіті отримав пенальті і гол Де Брюйне, а Арсенал – вилучення Давіда Луїса. 2:0. На 52-й хвилині. При тому, що Давід вийшов на поле на 24-й.
"Містяни", однак, не пішли добивати гостей. В наступні 20 хвилин вони мляво розкатували м'яч на чужій половині поля, тримаючи його 81% ігрового часу й не даючи Арсеналу можливості хоча б за центр перейти. Моментів при цьому не виникало, крім дальнього удару Жезуса в руки Лєно на 59-й хвилині та відбитого пострілу Де Брюйне з правого краю штрафного на 69-й – після цього Кевіна, як і кількох інших лідерів, зняли з гри. Мікель Артета провів потрійну заміну, кинувши у бій Ляказетта, Нелсона та Мейтленд-Найлса, але вони нічим не допомогли.
На 70-х хвилинах Манчестер Сіті свою тактику не змінив, створивши всього один момент зі стандарту (але там і пауз було багацько): Стерлінг вирішив не бити й не подавати, а хитро покотити м'яч повз стінку на правий край штрафного, звідки потужно вистрілив Гюндоган – Лєно парирує. На 80-й же "містяни" залишились у меншості внаслідок грубого виходу Едерсона – голкіпер зніс Еріка Гарсію, якому надавали допомогу близько восьми хвилин. Захисника винесли на ношах, а замін у Гвардіоли вже не було.
Як не дивно, але в рівних складах Манчестер забігав краще. Арбітр додав 11 хвилин до основного часу, і господарі провели їх у численних контратаках, просто розриваючи Арсенал. На 90+2-й це завершилось третім взяттям воріт: Агуеро та Стерлінг вибігли на чужу половину, обігралися двома пасами перед штрафним, після чого Серхіо пробив у правий кут – стійка врятувала "канонірів", але на добиванні опинився Фоден! Міг і четвертий гол прилетіти, однак постріл Бернарду Сілви після зміщення з флангу пройшов поруч з дальнім кутом, а Кун після виходу сам на сам поцілив у сітку із зовнішнього боку воріт. Зрештою, фінальний свисток зафіксував розгром лондонців – 3:0.
Таким чином, Манчестер Сіті набрав 60 очок, залишившись на другій позиції в турнірній таблиці з відривом від третьої в сім залікових балів. Арсенал, маючи в активі 40 пунктів, посідає дев'яту сходинку.
Арсенал – це дно. Він навіть не середняк
Перш ніж почати новий розгром Арсенала, процитаю газету "Берлінер Цайтунг" від 14 вересня 1931 року. “Ну що, знову будемо оспівувати блискучу гру віденців і їх головні переваги – техніку та ігрове мислення? Будемо... Австрія та Німеччина – це два різних футбольних світи. Наші хлопці в порівнянні з віденцями більше легкоатлети, ніж футболісти. Концепція гри у наших, звичайно, присутня, але чого вона коштує в порівнянні з дотепними, багатими ігровими ідеями й володіючими чудовою технікою вихованцями віденської школи, ми вже встигли переконатися в цьому році двічі”.
До чого тут австрійці й німці, який берлінер цайтунг, що за маячня? Спокійно. Просто замініть слово "Австрія" на "Манчестер Сіті", "Німеччина" – на "Арсенал", а замість "віденської школи" читайте "футбол Гвардіоли" – так ви отримаєте найкращий опис нинішнього балансу сил між "містянами" та "канонірами". В Лондоні підопічні Пепа знищили "гуннерів" з рахунком 0:3, допустивши всього один удар в площину своїх воріт, а вдома вони повторили цей результат – тільки тепер статистика ударів в площину становить 12:0.
Звісно, після останнього побиття Арсенал дещо виправдовують дві травми в першому таймі, індивідуальні помилки Луїса та гра в меншості, але кожен фанат "канонірів" може запевнити – в рівних складах було б приблизно те ж саме. Та й чим займались футболісти й тренери, якщо перше пошкодження відбувається через шість хвилин на рівному місці, а друге – через двадцять?
А так виглядають результати попередніх шести зустрічей:
Ще до початку поєдинку на "Етіхад Стедіум" мережу заполонили жарти про дві папки: в одній лежать меми на випадок звичайної поразки лондонців, в іншій – на випадок поразки з 3+ пропущеними. Арсенал давно перетворився на посміховисько навіть для власних фанатів, яким нічого не залишається, крім іронії над власною безпомічністю.
Що найгірше, Арсенал вже не є хоча б просто міцним колективом. Міцні колективи не проводять 26 виїзних матчів поспіль проти англійської топ-6, не вигравши жодного – у Арсенала ця вакханалія триває вже 5 років, 4 місяці й 30 днів, або ж 1997 днів. Остання виїзна перемога над представником топ-6 була зафіксована 18 січня 2015 року – тоді Санті Касорла і Олів'є Жиру забезпечили звитягу з рахунком 0:2.
Рівень нинішнього Арсенала прекрасно демонструє підбірка команд АПЛ, які програвали в цьому сезоні, не завдавши жодного одного удару в площину воріт. Прекрасна компанія.
Звісно, оптимістичний вболівальник згадає і минулорічний фінал ЛЄ, і півфінал, і перемогу над Юнайтед, і низку хороших матчів при Артеті, і пристойні шанси на єврокубки, але також варто не забувати про дев'яту позицію в АПЛ та заслужений виліт з Ліги Європи від Олімпіакоса. І про розгром від Манчестер Сіті з нулем ударів у площину.
Вірогідно, наступний чи позанаступний сезон будуть кращими. Можливо, вже через тур Арсенал влаштує феєрію, а по завершенні сезону Артета виведе клуб аж у ЛЄ – але поки що справи йдуть все гірше й гірше протягом останніх п'яти років. Керівництво заявляє про відмову від дорогих тренерів та суперзірок, при цьому допускаючи купу менеджерських помилок – а власнику Стену Кронке давно на це начхати, адже клуб все одно має хороші доходи. Саме тому розгроми від "Великої шістки" будуть нормою ще не один рік.
Пора звикати до того, що Арсенал більше не є великим клубом, а прямо зараз він – справжнє дно. Не вболівайте за нього. Залиште цей мазохізм для нас – давніх фанатів "гуннерів".
Епохальний перформанс Давіда Луїса, Бернд Лєно – єдиний топ-футболіст Арсенала
Вихід бразильського центрбека у матчі проти Манчестер Сіті став по-справжньому епохальним. Давід Луїс замінив Пабло Марі на 24-й хвилині й оформив своєрідний хет-трик – допустив результативну помилку, привіз пенальті й отримав червону картку. Востаннє подібна комбінація збиралася п'ять років тому у Карла Дженкінсона (колишнього "каноніра"), а серед футболістів, що вийшли з лави запасних, це був перший випадок за дев'ять років (Іван Кордоба примудрився так зіграти в 2011-му). В поточному чемпіонаті у Луїса вже був "дубль" з Челсі – пенальті та вилучення за 26 хвилин на полі. До речі, Давід став першим за три роки гравцем АПЛ, якому вдалося привезти чотири пенальті за сезон.
Давід Луїс був жахливий у всій роботі. Достатньо лише поглянути на карту ударів з гри за цей період – чотири з шести пройшли з правого краю штрафного, де прикривав бразилець, причому три було завдано буквально за вісім хвилин. Ще один постріл – зліва – також прилетів з-під Давіда Луїса, який недостатньо щільно зіграв з Сілвою.
Помилка при першому голі була просто катастрофічним технічним браком, а перед другим захисника банально зробили на ривку. Подивіться, яку він мав фору перед прокиданням Ріяда!
При виході Стерлінга на 38-й Давід Луїс стягнувся в центр і занадто пізно відреагував на ривок.
З іншого боку, важко звинувачувати одного Давіда, адже вся система оборони розвалювалася після кількох перекатів перед штрафним та переміщень у ньому. Ось тут бразилець занадто довго тримав Жезуса, фактично зіткнувшись в одній точці з Мустафі – Габі навряд чи б тут отримав пас, рух КДБ вперед також теоретично накривали, а от Мареза бразилець проігнорував. Втім, тут і Тірні висмикнувся, але найголовнішою проблемою стала пасивність Обамеянга.
Взагалі, Давід Луїс в Арсеналі востаннє був найкращим у 2010 році, коли автор цих рядків купував його в PES 2010 з Бенфіки. Всі інші появи бразильця в футболці "канонірів", як мінімум, не вражали, а тут ще й по контракту домовитись не можуть – 30 червня центрбек може покинути Лондон прямо посеред сезону. Втім, одна позитивна риса (крім веселого й доброго характеру) в Давіді цього вечора проявилася – навіть після такого провалу футболіст вийшов до журналістів і визнав вину. В УПЛ в таких випадках заведено тікати через чорний вихід.
Натомість, справжнім топ-футболістом Арсенала в цій зустрічі став Бернд Лєно, який зробив не менше шести реальних порятунків: потягнув штрафний КДБ, врятував при хитрому ударі низом від Сілви на 34-й хвилині, відбив постріл Стерлінга в дальній на 35-й, виграв сам на сам з Марезом на 36-й, парирував КДБ і Гюндогана з правого краю карного майданчика на 68-й та 77-й, а також ногою перевів удар Агуеро на 90+2 в стійку. Загалом, в активі швейцарця аж 9 сейвів, що більше, ніж у будь-якому іншому матчі сезону.
Також була низка своєчасних виходів – як от, наприклад, при ривку Мареза до воріт після виносу Едерсона, коли міг статися вихід віч-на-віч. Крім того, він непогано грав ногами. Настільки непогано, що лише у Тірні в цьому матчів більша кількість пасів, ніж у Лєно. Взагалі, в позиційній роботі Бернд виглядав грамотно, регулярно підчищаючи за своїми захисниками. В тих же виходах один-на-один голкіпер встигав зрізати кути й скоротити дистанцію.
Лєно – єдиний промінь надії на краще майбутнє, який був у Арсенала на "Етіхаді", однак після таких поєдинків і його можуть відібрати. Хороший воротар потрібен багатьом хорошим клубам.
Кевін Де Брюйне та Рахім Стерлінг – герої зустрічі
Який же КДБ крутий! Він взагалі любить відзначитись з Арсеналом красивою грою, минулого разу оформив дубль ще у першому таймі, а тепер Кевін приміряв на себе роль короля центру поля. Бельгієць ідеально тримав його, виконавши три перехоплення й три обіграші на дриблінгу (один у штрафному), а атаку він підтримав трьома безпосередніми передачами під удар.
Кевін розрізав оборону на 36-й та 38-й, а на 45+1 саме його пас з правого флангу призвів до помилки Давіда Луїса та голу Стерлінга. А ще був класний удар зі штрафного під поперечку вже на 3-й хвилині та ще два влучання в площину з меж карного майданчика. Топ!
Цікаво, що Рахім Стерлінг навіть перевершив Де Брюйне в диспетчерських функціях, віддавши аж п'ять передач під удар, однак він і зіграв на півгодини більше, і паси були не такими крутими. Натомість, в активі Раза три власних постріли – два у площину (один гольовий) та один над поперечкою, коли перекидував Лєно.
Втім, більше сподобались не паси й не удари, а зміщення Стерлінга, за якими лондонські захисники банально не встигали. Особливо ефектним був постріл на 34-й хвилині, перед яким нападник обійшов Беллеріна, немов на мопеді – а Ектор, між іншим, чи не найшвидший футболіст АПЛ! Браво.