Манчестер Сіті став першим фіналістом Ліги чемпіонів 2020/21. Розбираємося, завдяки чому це стало можливим.
Манчестер Сіті підтвердив свою перевагу у другій грі двоматчевого протистояння з Парі Сен-Жермен та вперше в історії вийшов до фіналу Ліги чемпіонів. Розберемо основні тактичні нюанси.
Звісно, результат першого півфінального матчу мав велике значення у формуванні планів обох тренерських штабів. Після домашньої поразки з рахунком 1:2 ПСЖ доводилося більше ризикувати. Наївно було розраховувати, що Манчестер Сіті у рідних стінах не заб'є жодного гола, тому гостям належало налаштовуватися, як мінімум, на три взяття воріт Едерсона.
Завдання команди Почеттіно ускладнювали і кадрові проблеми, з якими Париж зіштовхнувся перед матчем. Проблема була одна, але яка! Між двома півфінальними поєдинками Ліги чемпіонів, у матчі чемпіонату Франції з Метцом, ушкодження отримав Кіліан Мбаппе. І хоча зірковий форвард не спромігся у першому матчі на жоден удар по воротах Ман Сіті, звісно, це дуже важлива фігура на дошці Почеттіно.
Взагалі, у порівнянні з першим матчем, у стартовому складі ПСЖ відбулися три заміни, дві з яких – вимушені. Замість травмованого Мбаппе вийшов класичний форвард – Ікарді. Дискваліфікованого Гуйє у центрі поля замінив досвідчений Еррера, а правого захисника Баккера – Діалло.
Хосеп Гвардіола зробив дві кадрові зміни. Замість Канселу та Родрі по позиціях зіграли Зінченко і Фернандінью відповідно.
Манчестер Сіті – Парі Сен-Жермен – 2:0 (перший матч – 2:1)
Голи: Марез, 11, 63 (Фоден)
Манчестер Сіті: Едерсон – Вокер, Стоунз, Діаш, Зінченко – Фоден (Агуеро, 85), Фернандінью, Гюндоган, Марез – Сілва (Стерлінг, 82), де Брюйне (Жезус, 82)
Парі Сен-Жермен: Навас – Флоренці (Дагба, 75), Маркіньйос, Кімпембе, Діалло (Баккер, 82) – Еррера (Дракслер, 62), Паредес (Данілу, 75), Верратті – Ді Марія, Неймар, Ікарді (Кін, 62)
Попередження: Зінченко, 71, де Брюйне 74 – Еррера, 22, Верратті, 71, Кімпембе, 87, Данілу Перейра, 89
Вилучення: Ді Марія, 69
Базовою тактичною схемою господарів поля можна вважати – 4-4-2. Гості, як і в першому матчі, будували свою гру за структурою – 4-3-3. На мапі усереднених позицій гравців обох команд видно, що найбільш активно Ман Сіті перевантажував горизонтальну зону, а саме лінію захисту суперника. Париж умовно мав більш вузький фронт атаки, роблячи ставку на створення чисельної більшості у вертикальній, центральній зоні. Інсайди (Еррера і Верратті) та номінальні вінгери (Неймар і Ді Марія) часто зміщувалися до центру.
Розшифровка усереднених позицій по часових інтервалах демонструє один із недоліків ПСЖ у цьому матчі. Зверніть увагу на мапу ПСЖ (господарі – блакитний, гості – синій) першого тайму. Протягом більшості 15-хвилинних відрізків матчу трійка нападників команди Почеттіно відрізана від решти команди. Те ж саме можна сказати і про фулбеків – Флоренці та Діалло.
На схемі вище – структура пресингу Ман Сіті. Де Брюйне та Сілва почергово атакували "свого" центрбека з м'ячем і закривали Паредеса. Хавбеки та вінгери мали свої персональні орієнтування.
Гості непогано діяли проти інтенсивного та організованого пресингу Сіті, але у другій третині поля зіштовхувалися з труднощами. Також слід відзначити усіх без винятку гравців лінії захисту команди Гвардіоли. Це був чудовий матч для кожного з них. Особливою надійністю виділявся Діаш. Як ми вже відзначали, непересічною ця гра стала для Зінченка. Олександр з першої до останньої хвилини демонстрував небачену раніше впевненість. Усі звикли до доброго, веселого, порядного хлопця – Зіни. У протистоянні з ПСЖ лівий захисник команди Гвардіоли перетворився у альфа-самця, який чітко дав зрозуміти Неймару, Паредесу та компанії, що фінал у Стамбулі – це його територія.
Теплова мапа підкреслює незначну перевагу гостей у володінні м'ячем. До речі, перед матчем Почеттіно наголошував на важливості контролю, але, за великим рахунком, цю невелику перевагу ПСЖ мав завдяки стерильності. Завдяки чисельній перевазі у другій третині поля та центральній зоні гості часто отримували м'яч, але, при просуванні його до фінальної третини, вони елементарно не знали, що з ним робити. Позиційні атаки ПСЖ не несли у собі небезпеки. Усі гострі моменти Парижа – це наслідки дій при стандартних положеннях та перехопленнях у пресингу чи контрпресингу.
Тактична побудова Манчестер Сіті традиційно відрізнялася гнучкістю. У порівнянні зі зламаною структурою ПСЖ – це була рідина, яка постійно утворювала необхідні для ситуації форми. Почеттіно по ходу матчу почав відряджати Верратті нижче до Паредеса, а Еррера повинен був йти вище. Досвідчені тактичні бійці Гвардіоли швидко реагували на різного роду перебудову суперника.
Як і у Парижі, Манчестер Сіті був більш збалансованим та компактним. ПСЖ при побудові позиційних атак завалювався на свій лівий фланг. У цій вертикальній зоні було здійснено 41% атакувальних дій гостей. Потрібно відзначити, що при перевазі ПСЖ у володінні м'ячем (44,1%:55,9%) гра більше точилася на третині поля гостей, ніж господарів.
Показники ударів по воротах також не відображають об'єктивної картини. Не дивлячись на те, що гравці ПСЖ навіть мали мінімальну перевагу (12:14), жоден з їхніх чотирнадцяти ударів не був влучним, тоді як Манчестер мав п'ять ударів у площину воріт. За показниками очікуваних голів (xG) Манчестер Сіті також попереду – 1,54:0,88.
Діаграма передач дає привід відзначити якість гри нашого Олександра Зінченка. Гравець національної збірної України провів чудовий матч і, на мій погляд, взагалі був одним із найкращих на полі. Зверніть увагу на показники Зінченка. Він має найбільший відсоток точних пасів у своїй команді – 96%. Звісно, футболістів, які вийшли на заміну, ми не враховуємо. Один із пасів став передгольовим, та й узагалі Сашко взяв активну участь в обох результативних комбінаціях. Крім цього були чотири відбори, перехоплення та заблокований удар від Неймара у достатньо небезпечній ситуації.
Потрібно відзначити чудову хімію між Зінченком та Гюндоганом. Ці гравці мають найбільшу у команді кількість взаємодій (пасів між собою) – 17. Взагалі, найбільшу кількість передач між собою зробили Верратті та Неймар – 24!
За відсутності Мбаппе на плечі бразильця лягав подвійний тягар відповідальності. Неймар не впорався. З п'яти ударів по воротах – жодного влучного, а зі семи спроб дриблінгу лише чотири були вдалими.
Гвардіола після матчу зазначив важливість та складність перемог у плей-офф Ліги чемпіонів, відзначивши, наскільки важливими можуть буди деталі та окремі епізоди: "Ця перемога – для всіх нас і для всього клубу. Я неймовірно гордий, мої перші думки були про гравців, які не вийшли на поле у цьому матчі. Всі вони заслуговували зіграти, кожен зробив свій внесок, і прийшов час насолодитися успіхом. Ми повинні виграти чемпіонат і отримати 2-3 тижні на підготовку до фіналу.
У ПСЖ було багато гравців у середині поля, і нам доводилося важко через пресинг у першій половині. Після перерви ми змінили свою гру, стали частіше підбирати м'яч і в цілому діяли набагато краще. Перемога з загальним рахунком 4:1 над командою, яка вибила Барселону і Баварію – це багато для нас означає.
Щодня хлопці працювали на постійному рівні, і це вражає. Можна вилетіти через дрібниці. Манчестер Юнайтед виграв Лігу чемпіонів тому, що Джон Террі послизнувся, а також переміг на останніх хвилинах Баварію. Реал виграв у фіналі в Атлетіко завдяки голу на 93-й хвилині. У цьому турнірі дуже складно перемогти, і зірки на небі точно мають до цього якесь відношення".
Натомість Почеттіно висловив задоволення діями своєї команди, але визнав, що обидва матчі складалися не на її користь: "Ми зіграли в ту гру, яку планували зіграти. Ми почали дуже добре, створюючи моменти і домінуючи над Манчестер Сіті. Небагато команд можуть домінувати над такою командою, як Ман Сіті.
Відсутність Мбаппе не може бути виправданням. Ми – команда. Звичайно, шкода, що він не був готовий нам допомогти, але це не виправдання. Ми не можемо використовувати це виправдання, тому що гра команди була хорошою.
Зі 180 хвилин ми хвилин 40-45 грали в меншості. Це величезна перевага для суперника. Такий футбол, але ми продовжували боротися, залишалися у грі. Вчора був не наш день. Те ж можна сказати і про той день, коли ми грали перший матч у Парижі".
На мій погляд, якби команди провели ще кілька матчів, то третій, четвертий і, мабуть, п'ятий ігрові дні також були б невдалими для Парижа. Чемпіони Франції не дуже вміють програвати, саме це стало причиною червоних карток в обох матчах. Вилучення гравців у критичні моменти – це аж ніяк не обставини, а скоріш – наслідки капітулянтських настроїв усередині команди та неправильна оцінка реальності.
Двоматчеве протистояння довело, що ПСЖ об'єктивно слабший за Сіті. Те, що зірковий та пафосний Париж поступається у багатьох важливих ігрових аспектах, було відомо ще до початку протистояння. Єдине, що французький клуб міг протиставити найкращій команді АПЛ – індивідуальні якості окремих виконавців, але Неймар, Мбаппе, Ді Марія виявилися безпорадними перед злагодженим командним механізмом Хосепа Гвардіоли. Цього сезону Манчестер Сіті – абсолютно найзаслуженіший фіналіст Ліги чемпіонів з усіх можливих.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"