Футбол 24 за допомогою статистики Wyscout знайшов ключові фактори у перемозі Ліверпуля над Ромою в рамках першого матчу 1/2 фіналу Ліги чемпіонів.
Тренерський прорахунок Ді Франческо в побудові оборони
Очевидно, що тренер Роми оцінював оборонні навички Флоренці і Коларова, як посередні. Тому намагався вибудувати оборону за допомогою трійки центральних захисників: Фаcіо, Манолас, Жуан Жезус. Не стільки за допомогою командних превентивних заходів, а покладаючись на індивідуальні зусилля трьох гравців позаду.
Даремно Ді Франческо не переглянув матч Ліверпуля з МЮ. Моуріньо чи не єдиний, хто в цьому сезоні зміг виключити з гри Салаха.
Ліверпуль розгромив Рому та максимально наблизився до фіналу Ліги чемпіонів
На 67 хвилині наставник гостей свою помилку визнав і повернувся до 4-3-3. Можливо, це збіг, можливо, у Ліверпуля пропав інтерес до гри, але останній удар в рамку воріт або по воротах Алісона взагалі трапився на 69 хвилині. Це гол Фірміно після подачі кутового.
Схема 3-4-2-1 на початку матчу собе не виправдала, як і 3-5-2, що з'явилася в перерві. Протиставлення атакувальному тріо Ліверпуля високо розташованої трійки центральних захисників призвело до великої кількості індивідуальних протистоянь. Мане і Салах отримали занадто багато свободи, протидія Роми полягала в розподілі на пари відповідно до позиції опонента: Фасіо – Мане, Манолас – Фірміно, Жуан Жезус – Салах.
Фасіо схрестив шпаги з Мане в єдиноборствах 10 разів (другий в списку Фірміно – з ним 4 єдиноборства). 6 разів з 10 Федеріко вийшов переможцем, 3 закінчилися нейтрально, одного разу виграв Мане.
Манолас зміг виграти у Фірміно лише 2 єдиноборства з 8 (другий в списку Салах – 2 єдиноборства). Всього за матч в обороні 2 успішних єдиноборства з 9 – 22%.
Жуан Жезус вступив в 9 єдиноборств з Салахом. Успішними виявилися лише 3 (другий в списку бразильця Вейналдум – з ним 2 єдиноборства). Цифри Жуана в обороні красномовні: 7 єдиноборств і 0 (!) виграних.
Коларов в захисті не виграв жодного зі своїх 5 єдиноборств. Флоренці виграв 1 з 3.
1 перехоплення у Коларова і 1 перехоплення у Флоренці в першому таймі. За цими показниками можна зробити якийсь висновок по інтенсивності їх роботи в обороні і ефективності їх пресингу на противагу.
Можна і потрібно говорити про високу виконавчу майстерність гравців атаки Ліверпуля. Але не можна не відзначити і системні помилки Роми, які привели до 4 голів.
Тренерський прорахунок Ді Франческо в побудові гри в атаці
Насичення оборони не привело до її якісного підсилення, але сильно послабило атакувальний потенціал. 4 удари в рамку з 6 Рома завдала після 67 хвилини і переходу до 4-3-3. Можливо, збіг, можливо, наслідок розслабленості гравців Ліверпуля, проте: 9 (!) з усіх 13 ударів по воротах Каріуса завдано після 67 хвилини.
"Парадокс Коларова"
Коларов лідер команди за кількістю передач – 66 (найближчі в списку Фасіо (46) і Наінгголан (40)). Однак при цьому через лівий фланг проведено лише 7 атак з подальшим коефіцієнтом небезпеки <0,01xG*. Для порівняння через центр здійснено 26 атак з 1.89 xG (79% всього коефіцієнта за матч).
* - XG (Очікувані ГОЛИ)
Метрика, що показує ймовірність кожного удару завершитися голом в залежності від позиції, з якої завдається удар, дій перед ударом, частини тіла, якою удар завдається, типу атаки і т. д. Розрахунок грунтується на історичних даних. Аналіз очікуваних голів дозволяє оцінювати в першу чергу створення моментів, а не випадкову реалізацію.
З 66 передач серба точними виявилися 46 (70%). У першому таймі 16 точних передач з 27 (59%), у другому вже приріст 30 з 39 (77%). В останню третину за перші 45 хвилин сербом віддано 4 передачі, в другі 45 хвилин – 7. 1 перехоплення в першому таймі, 4 –у другому.
Середня довжина його передач в першому таймі – 24,77 метра, в другому вже – 16,71. Зайвий аргумент на користь того, що 3-4-2-1 і 3-5-2 не дозволили Ромі більш якісно контролювати м'яч.
Як невеликий висновок: Коларов не зміг знайти собі місця на полі при схемі з 3 захисниками. У ролі флангового вінгбека, але вже при більш звичній формації в центрі поля і атаці – додав.
Різна ефективність схем Роми при схожих статистичних показниках
Досить красномовні показники римлян в перші 15 хвилин (1-15) і останні 15 хвилин (76-90+). Красномовні в контексті обраної на гру схеми і тактики.
У дебюті (1-15) Рома володіла перевагою при контролі: 64% проти 36% у підопічних Клоппа. У кінцівці (76-90+) співвідношення становило трохи менше: 57% проти 43%.
У проміжку з 61 по 75 хвилину: 58% на 42% на користь Роми.
Жезуса замінили на 67 хвилині. Різниці радикальної немає, але вичавити якусь користь з контролю змогли лише тоді, коли змінили формацію з 3-4-2-1 (3-5-2) на 4-3-3.
Третій центральний захисник (Жуан Жезус) позбавляв Рому варіативності попереду. Невеликий каламбур: зайва пара ніг позаду, це пара ніг, якої не вистачало попереду. Глобально, заміна Жуана Жезуса не вплинула на рівень успішності єдиноборств Роми в мінус, а навпаки:
52% Роми проти 30% Ліверпуля в період з 1 по 15 хвилину*.
58% за Ромою проти 15% у Ліверпуля, починаючи з 76 хвилини.
*Wyscout розраховує і т.зв. "нейтральні" результати єдиноборств, в яких не віддають перемогу жодній зі сторін.
Вплинула на показники, звичайно, і заміна Салаха. Єгиптянин виграв 80% своїх єдиноборств у другому таймі (8/10). Але це вже проблеми Ліверпуля, а не Роми.
Відбори і підбори м'яча за хвилину:
0,53 таких дій у гравців Роми в дебюті (1-15) і... 0,53 – в кінці (76-90+).
Але куди більш показові коефіцієнти у Ліверпуля: 0,73 відбора і підборів за хвилину на старті поєдинку (1-15) проти 0,32 в кінці матчу (76-90+).
Що 3 центральні захисники, що 2, але інтенсивність повернення володіння Ромою не змінилася, але наскільки зросла ефективність того, що відбувалося вслід за відбором та підбором. Багато в чому це вже наслідок "зайвої" пари ніг попереду.
Точність передач римлян в дебюті і в кінці – практично рівнозначна:
(1-15 хвилина) – 78%
(76-90+ хвилина) – 80%
При цьому співставна частка довгих передач від загальної кількості:
(1-15 хвилина) – 13%
(76-90+ хвилина) – 12%
Рома скотилася на лонг-бол в період з 46 по 60 хвилину – 18% від усіх передач (майже кожен 5 пас – довгий), воно і не дивно при 3 центральних захисниках та появі 2 нападника Шика і переході на 3-5-2. Але вже в наступні 15 хвилин (після замін на 67-й) співвідношення просіло до 10%. Контроль перейшов в більш якісне русло.
Кількість атак на хвилину у Роми схожі: 0,47 в дебюті поєдинку (1-15), 0,53 в кінцівці (76-90+). Ліверпуль: 0,27 і 0,16 відповідно. Пік активності у них в період, коли забивалися м'ячі: 0,65 і 0,6 в період з 31 по 45+ хвилину і з 46 по 60 хвилину.
Підсумок
Ді Франческо пожертвував ефективністю організації атакувальних дій заради нейтралізації ударного тріо Ліверпуля. Але досить високе розташування лінії з трьох захисників – нівелювало цей крок. Рома могла вийти і з 4 центральними захисниками, але при такій їх висоті розташування, як мінімум 3 м'ячі з 5 все одно б влетіли. Лише, коли Рома перейшла на більш звичну 4-3-3 з'явилася ефективність в атакувальних діях. При тому і оборона вже не страждала. Можна і потрібно говорити про зниження інтенсивності в діях гравців суперника за рахунку 5:0, але не відзначати якісні зміни гри Роми після зміни схеми не можна.
Одному тільки Богові відомо, як закінчився б поєдинок, якби Рома не вигадувала хитро-мудру тактику. Склалося враження, що перед стартом поєдинку римляни більше концентрувалися не на своїй грі, а на тому, як не дати грати в свій звичний футбол Ліверпулю. І з цим завданням римляни благополучно не впоралися.
Чимало цифр римлян в дебюті і в кінці схожі. Але якщо на початку ці цифри не привели до будь-якої гостроти біля воріт Каріуса, то в кінці – посприяли двом забитим м'ячам. Рома перебудувалася, що призвело до підвищення ефективності багатьох індивідуальних статистичних показників.
На противагу – у Ліверпуля індивідуальні показники ряду гравців впали. З 90 хвилин на високому рівні атакувальної інтенсивності Ліверпуль провів 40 (з 25 по 65) і цього вистачило сповна для позитивного результату. Однак після 5:0 дозволив супернику занадто багато, при цьому проігнорувавши власну контргру. Рахунок швидше б став 5: 3, а не 6:2 ...