Півзахисник Зорі В'ячеслав Чурко без задоволення згадує 2 місяці роботи під керівництвом Ненада Лалатовіча.
– Коли прийшов Лалатовіч, він не знав футболістів Зорі і хто на якій позиції грає. Тобто він навіть не готувався до роботи. Це не професіональний підхід.
За Патріка ван Леувена ми пробігали за матч сумарно 106 кілометрів мінімум. З Лалатовічем – 98 з Ворсклою, 99 з Рухом в перших турах. Тобто 8 чи 9 кілометрів ми не добігали до свого мінімуму, який дав нам третє місце УПЛ. Якщо кожен футболіст не добігає за гру по 700-800 метрів, результату не буде.
– Кривенцов ситуацію не виправив?
– Виходить, що не виправив.
– Потім команду очолив Юрій Коваль…
– Він почав з того, що ми – Зоря. Зоря, якій завжди було нелегко. Але він зазначив, що Зоря завжди долала усі труднощі. І зараз нічого не має змінитися. Він почав робити акцент на колектив, команду і те, що ми маємо боротися одне за одного. Його методи роботи схожі для мене з роботою під керівництвом Патріка, це відтворення найкращих елементів. До того ж, він почав пристойно вантажити фізично. Особливо для тих, хто грав небагато, на кшталт мене, це було дуже потрібно.
– Це позначилося на результатах…
– Якщо подивитися на зміст гри з Кривбасом та Рухом, ми зрозуміли, що не гірші за ці команди, хоча між нами велика різниця в турнірній таблиці. Тепер маємо пів року, щоб довести всім, що також маємо бути вгорі.
– Який з матчів цього сезону УПЛ команда може занести собі в актив?
– Другий тайм з Кривбасом. Непогана гра з Рухом. Перемога над Брейдабліком в ЛК також варта уваги. Найголовніше, що ми взагалі граємо, велика подяка за це ЗСУ! Наша команда мріє одного дня повернутися в рідний Луганськ і зіграти перед рідними вболівальниками, ми дуже скучили одне за одним, – резюмував Чурко в коментарі УПЛ ТБ.