Кубок Азії-2023 пройде з 12 січня по 10 лютого в Катарі. "Футбол 24" зробив коротке прев'ю, виділивши збірні, які претендують на трофей.
Кубок Азії вдруге розігрують за новим форматом з 24 командами. Груповий етап неймовірно роздутий, сила-силенна прохідних матчів. Навіть для Євро така кількість учасників завелика, що говорити про Азію.
У фінальну частину вперше з 1968-го вийшов Гонконг, який в рейтингу ФІФА біля Андорри. Це для розуміння рівня збірних. Але умовна Індонезія (яка в рейтингу нижче Фарер) дає велику глядацьку авдиторію. Не говорячи про Індію. Гроші, гроші, гроші.
Кубок Азії мав відбутися у 2023-му, але ж ми пам'ятаємо, що Катар приймає турніри взимку через спеку. Господарі – чинні володарі трофея. Чотири роки тому Катар сенсаційно обіграв у фіналі Японію. Втім, після провалу на домашньому ЧС-2022 у тамтешню збірну немає віри.
Гляньмо на учасників з української перспективи. За кого вболівати – питання відкрите. А от проти кого – визначити легше. По-перше, Іран, який відкрито допомагає окупантам бомбити наші міста. У персів дуже вікова команда, яка за минулий рік виграла 11 матчів з 13, але проти суперників низького рівня.
В Азії багато хто закриває очі на війну та толерує Росію. Загарбники навіть думали перейти в азійську конфедерацію. Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Ірак і Катар грали товариські матчі зі збірною гидкого триколору. І тим самим обривали ізоляцію росіян від цивілізованого світу.
Якщо перейти з мінорних нот на мажорні, то варто визнати, що з чвертьфіналу на Кубку Азії будуть цікаві конкурентні матчі. Вже на цій стадії можуть зустрітися, наприклад, Австралія та Саудівська Аравія. "Соккеруз" не мають іменитих виконавців, але мають збалансовану команду середнього рівня. Більшість гравців виступають у Шотландії та англійському Чемпіоншипі.
Саудівська збірна сформована виключно з представників внутрішнього чемпіонату, який за останній рік як-не-як виріс завдяки підкупленим зіркам з Європи. Салем Аль-Давсарі забиває за Аль-Хіляль на рівні Бензема (принаймні, звучить круто). Не варто забувати, що на ЧС-2022 лише Саудівська Аравія обіграла чемпіонську Аргентину. А ще зірковий тренер. Роберто Манчіні кинув Італію заради Саудівської Аравії. Якщо його цікавить щось, крім грошей, то досвід перемоги на Євро-2020 може стати в пригоді.
Головні фаворити турніру – Японія та Південна Корея. Сітка сформована так, що східні гранди не зійдуться до фіналу, якщо виграють свої групи. В обох збірних є футболісти, які зараз збирають компліменти в Європі.
Сон Хин Мін і Хван Хі Чан на двох забили 22 голи і віддали 8 асистів у цьому сезоні АПЛ. Кім Мін Дже швидко став найкращим центрбеком Баварії. Лі Кан Ін регулярно грає за ПСЖ. Питання тільки в тому, чи вистачить вмінь Юргену Клінсманну поставити якісний футбол. Кінець минулого року був чудовим для Південної Кореї: 5 перемог із загальним рахунком 19:0.
Японія має ще грізніший потенціал. Такефуса Кубо яскраво грає в Прімері, Такумі Мінаміно відроджує кар'єру в Монако, капітан Ватару Ендо освоївся в Ліверпулі. Традиційно багато представників Бундесліги, футболісти з досвідом гри в Бельгії та Шотландії. Шкода тільки, що фантастичний дриблер Каору Мітома та конкурент Зінченка Такехіро Томіясу приїхали на Кубок Азії не в повному здоров'ї. Суперкомп'ютер Opta дає на перемогу Японії майже 25%, що дуже солідно.