"Футбол 24" розставляє головні акценти футбольного турніру на Олімпійських іграх, де після фінального тріумфу господарів шаленіла вся переповнена "Маракана".
1. Німецький порядок не побив бразильський клас, хоча був близьким
Востаннє Німеччина брала участь на Олімпіаді ще у 1988 році. Тобто перше потрапляння на турнір за 24 роки – і відразу фінал. Немає сумнівів, що німецька команда в такому складі була одним з головних фаворитів ОІ. Стабільний захист та креативний напад дозволили без особливих збоїв пройти шлях до фіналу.
Здолавши груповий раунд традиційно на низьких обертах, Бундестім по-справжньому увімкнулася в боротьбу на стадії плей-офф. Німеччина з легкістю розбила Португалію, Гнабрі, Зельке, Майєр і Брандт робили із піренейським захистом все, що хотіли.
Потужний напад Бундестім святкує чергове взяття воріт
В 1/2 фіналу пала Нігерія. Чудова комбінація закінчилася голом Клостерманна вже на 9 хвилині. Весь матч німці прекрасно оборонялися, лідером захисту виступав гравець дортмундської "Боруссії" Гінтер, а під завісу поєдинку провели разючу контратаку, після якої відзначився один із "джокерів" Петерсен. Інші два "за 23" – це брати Бендери. Ларс і Свен протягом всього турніру забезпечували надійність в опорній зоні, чим принесли команді чи не найбільше користі.
Бендери тримали Неймара зі всіх сил
У вирішальному поєдинку Німеччина поступилася господарям в серії пенальті, хоча мала достатньо шансів, щоб не доводити гру до "лотереї". За якістю виконавців Бразилія точно не поступалася європейцям, але сучасніша організація гри німецької збірної, здавалося, мала б принести їй успіх. Срібні медалі – це добре, але німецькі максималісти могли змусити "Маракану" в цей вечір затихнути. Могли, але не змусили.
2. Мультипредставництво пішло Нігерії тільки на користь
Проглянувши заявки всіх команд на олімпійський турнір, можна зробити висновок, що переважна більшість футболістів грають у рідних чемпіонатах. Це і не дивно, є дві об’єктивні причини. По-перше, клуби відмовляються відпускати сильних гравців на ОІ, мотивуючи це низькою престижністю. По-друге, не всі молоді гравці віком від 18 до 23 років вже заявили про себе настільки, щоб перебратися в іноземний колектив.
Наприклад, Німеччина та Мексика мають в складі лише по 1 "легіонеру", ще 5 команд – по 2. На цьому фоні яскраво виділяється збірна Нігерії. В її складі заявлено лише 3(!) представники національної першості. Деякі з них народилися за кордоном або ж переїхали туди в ранньому віці, але це не скасовує факту такого мультипредставництва. В заявці наявні футболісти з 9 різних чемпіонатів, які грають за 17 різних клубів. Це, безперечно, говорить про попит на талановиту нігерійську молодь на футбольному ринку.
Здавалося б – побудувати боєздатну команду в такій ситуації дуже важко, адже кожен гравець формує свій ігровий стиль в інших умовах, але головний тренер Самсон Сіасіа зумів згуртувати талановитий колектив на чолі з Джоном Обі Мікелем та досягнути гідного результату. В групі "суперорли" перестріляли Японію і мінімально здолали шведів. У третьому матчі була поразка від Колумбії, яка все ж не завадила очолити квартет. Чвертьфінальний поєдинок проти Данії африканці спокійно виграли, а от у півфіналі, граючи на рівних з німцями, таки довелося скласти зброю.
До успіхів 1996 та 2008 років дотягнути вони не зуміли, але перемога над Гондурасом у матчі за третє місце забезпечила цій оригінальній команді бронзові медалі Олімпійських ігор.
Обі Мікель, як справжній вожак, в центрі історичної світлини
3. Дебют Фіджі на футбольній Олімпіаді має велике значення для розвитку спорту в Океанії
До 2006 року єдину квоту Океанії на ОІ незмінно займала Австралія. Перейшовши в азійську конфедерацію, "соккерус" передали свої повноваження Новій Зеландії – тепер громити футбольних карликів доводиться їм. Однак деколи випадає шанс показати себе світу і таким карликам.
На полях Бразилії виступила збірна Фіджі, яка виборола це право на минулорічних Тихоокеанських Іграх. Звичайно, зробити таке було б набагато важче, якби не дискваліфікація в цьому турнірі Нової Зеландії (Ківі використали у півфіналі гравця, який не мав права грати), але ж хіба це проблеми фіджійців? У вирішальному матчі вони по пенальті перемогли Вануату, завдяки чому і відправилися на ОІ-2016.
У турнірному значенні присутність збірної Фіджі прогнозовано ні на що не вплинула. Вони програли Німеччині, Мексиці та Південній Кореї із загальним рахунком 1:23, єдиний гол забив капітан Рой Крішна. Ніхто і не очікував від цієї команди якихось звершень, саме тут яскраво проявилось відоме олімпійське гасло про участь, а не перемогу.
Фіджійці дякують вболівальникам за теплий прийом
За медалями поїхала команда з Регбі-7 (здобули "золото"), а для футболістів це був приємний досвід на очах багатьох глядачів. Посперечатися з спортом "номер 1" в цій країні неможливо, але виступи на турнірі такого масштабу підтримають популярність футболу на океанських островах, бо ж шанс потрапити на екрани всього світу є!
4. Провал Аргентини: неочікуваний, але логічний
Золоте аргентинське покоління повністю переросло ОІ. Мова йде не про клас, а про вік. Двічі поспіль ця збірна тріумфувала на Олімпіаді – у 2004 та 2008 роках. Кістяк тих команд складали майбутні зірки світового футболу: Маскерано, Тевез, пізніше Мессі, Агуеро, Ді Марія. Тоді аргентинцям не було рівних, вони катком проїжджались по суперниках, не помічаючи перепон.
Зараз ситуація зовсім інша. На попередні Ігри "абіселесте" взагалі не кваліфікувалися, а цьогорічні – провалили. Не вдалося навіть подолати груповий етап, де суперниками були не найсильніші Алжир та Гондурас. Можна все списувати на відсутність гравців європейських клубів, яких на турнір не відпустили (Ікарді, Дибала, В’єтто). Однак навіть без цих футболістів Аргентина переважала в класі вищеназваних суперників, і розраховувала на кращі результати.
Аргентина опинилась на "5 точці"
Натомість у підсумку – мінімальна перемога над Алжиром, програш Португалії та вирішальна нічия з Гондурасом, яка і відправила команду завчасно додому. В той час, як сусіди насолоджуватимуться довгоочікуваною перемогою, аргентинцям залишається чекати на нових Мессі, Тевеза та Агуеро.
5. Бразилія на заповітному троні, Неймар – король
Про невдачі бразильців на Олімпіаді можна складати легенди. Вони програли 3 фінали, ще декілька разів сенсаційно не доходили до вирішального матчу. "Селесао" 5 разів вигравали ЧС, 8 – Копа Амеріка, а ОІ їм ніяк не підкорювалися. З часом перемога в цьому турнірі стала для футбольної Бразилії "ідеєю фікс", а золоті медалі Олімпіади – ледь не бажанішими за Кубок Світу. І нарешті вдалось!
Олімпійські чемпіони
Хоча на початку турніру команда виглядала блідо. Нульові нічиї з Іраком та ПАР викликали обурення бразильських уболівальників, бо як такий атакувальний потенціал не може реалізувати себе на полі. Тоді "Селесао" перейшли на іншу тактику. Можливо, це не зовсім правильно звучатиме, але Бразилія почала грати у футбол минулого століття. Такий футбол, коли півкоманди діє у захисті, а пів – у нападі. Наступальною "половиною" стали дещо відтягнуті на фланги Жезуш та Барбоза, і центральні нападники Неймар та Луан. За оборону відповідали всі інші. Їхнім завданням було відібрати м’яч у суперника і доставити його цій четвірці, яка вже вирішувала справу потрапляння "круглого" в сітку ворожих воріт.
Бразильським радощам не було меж
Свого часу бразильську збірну на Іграх до перемоги намагалися привести Бебето, Ромаріо, Рівалдо, Дунга, Роналдо, Роналдінью та багато інших зірок світового масштабу. А вдалося це Неймару. Його нещадно критикували, закликали позбавити капітанської пов’язки, але тепер він стане національним героєм. У цьому немає жодних сумнівів, адже Неймар є серцем чемпіонського колективу. Звичайно, він не виконував найбільший обсяг роботи серед партнерів, не "пахав", як це робили Ренато Аугусто та Воллес, однак форвард "Барселони" був справжнім Капітаном, який вів команду за собою. У фіналі саме Неймар забив фантастичний гол зі штрафного, а згодом реалізував вирішальний пенальті. Фортуна? Але таку долю потрібно заслужити!