На думку багатьох фахівців, найактивнішим у грі з "Таврією" в складі "Карпат" був Михайло Кополовець, який виконував на полі не лише свої прямі функції нападника, а й багато допомагав обороні.
– Вже в компенсований час ти вийшов сам-на-сам з воротарем і мав чудовий шанс принести команді перемогу. Що в тому епізоді тобі не вдалося?
– Я вже давно не грав повний матч, всі 90 хвилин. Так, шанс насправді був дуже хороший. Але сил у мене вже зовсім не було. Це вже була десь дев’яносто там якась з чимось хвилина. Я біг з останніх сил, а треба було ще правильно оцінити ситуацію і все правильно виконати. На жаль, в мене цього разу не вийшло – сил вже зовсім не було. Звичайно, футболісти Прем’єр-ліги такі моменти повинні вирішувати. Тим більше в ситуації, коли рахунок 1:1 і можна одним ударом принести перемогу своїй команді.
– Склалося враження, що забитий гол додав "Карпатам" сил і після нього команда заграла і краще, і впевненіше.
– Тренер зробив вчасно заміни, трішки підсилив напад. У нас почала виходити комбінаційна гра і з’явилися моменти. Один реалізували, а могли й більше. Але десь не вистачило майстерності, а десь забракло здоров’я...
– Рахунок по грі?
– Це непросте питання. От дивіться, в першому таймі нам забили гол, але там був фол на Балажіці. Там було чисте порушення правил, але суддя не свиснув. От і вийшло 1:0.
– Ви ще сперечалися із суддею і в кінці першого тайму, коли стався епізод у їхньому карному майданчику.
– Там Костя Кравченко мав бити по воротах, але йому заплели ноги і не дали вдарити. Там був чистий пенальті, але знову суддя не побачив фолу з їхнього боку. Я взагалі не розумію, як судді трактують ті пенальті. Я не можу ніяк зрозуміти, коли є пенальті, а коли його немає. Нехай зроблять якусь "планьорку", щоб нарешті вже і футболісти почали розбиратися, що й до чого. Весь перший тайм симпатії суддів були на боці "Таврії", це очевидно.