"Футбол 24" пропонує вам самим поставити кому в потрібному місці і наводить аргументи "за" і "проти" Михайла Фоменка.
Сьогодні, 30 листопада, закінчується термін дії контракту Михайла Фоменка з Федерацією футболу України. Здавалося б, на хвилі успіху в матчах плей-офф кваліфікації на чемпіонат Європи-2016 продовжити договір - порожня формальність. Але не все так просто. Розглянемо різні доводи.
Аргументи за Фоменка
1. У ролі головного тренера збірної Михайло Фоменко поставленої мети досягув. Вона була сформульована просто: вивести команду на Євро-2016. А вже як це зробити - було довірено вирішувати саме йому. Він її і вивів. Питання?
2. При Фоменку завжди на поле виходили тільки найсильніші. Ні в кого не знайшлося б аргументів, щоб звинуватити Михайла Івановича в протекціонізмі гравців з того чи іншого клубу.
3. Поставив гру команді в захисті. Всього 4 пропущені м'ячі в груповому турнірі відбору в 10-ти матчах (3-й результат в Європі!) і 5 в 12-ти, включаючи матчі плей-офф. Прекрасний показник.
4. Михайло Іванович відкрив для збірної нові імена і "добре забуті" старі. Саме при ньому і саме в цьому циклі майже незамінним гравцем національної команди став дебютант Сергій Сидорчук. Ну, а такі ветерани, як В'ячеслав Шевчук, Руслан Ротань часто у збірній показували клас гри навіть вище, ніж у своїх рідних клубах.
Аргументи проти Фоменка
1. Заслуг Фоменка в тріумфі збірної применшувати не можна. Але чи "тріумф" це взагалі? Групу програли. У дуелі зі словенцями, де вважалися явними фаворитами, змусили уболівальників нервувати до останніх секунд другого поєдинку. Адже, якщо подивитися правді в очі, на Євро-2016 не потрапила лише одна збірна-фаворит - Нідерланди (може бути, з натяжкою, ще Данія). Ми могли б виявитися і в їхній компанії. А невихід вважався б повним провалом. Так що нічого видатного, за великим рахунком, і не відбулося.
2. Передбачити стартовий склад і тактику в матчах збірної України при Михайлі Івановичу - посильне завдання для п'ятикласника. Як ми до матчів (у тому числі і вирішальних) уявляли гру збірної, так вона, як правило, і грала.
3. Все-таки незалучення під прапори збірної Марко Девіча, який багато і різноманітно забиває, залишає багато запитань. При тому, що у нас весь цикл були проблеми з гравцем-наконечником атак. Ну, і вихід юного Зінченка на заміну в грі з іспанцями теж був дивним. Наскільки ж самостійний Михайло Іванович в прийнятті кадрових рішень?
4. Додають скепсису виниклі чутки про те, що в тренерський штаб збірної буде запрошений Андрій Шевченко. Футболіст він, звичайно, легендарний, але як тренера ми його не знаємо зовсім. Протестів Фоменка (або, навпаки, втішних слів на адресу Шеви-спеціаліста) ми не чули. Як і коментарів з приводу цих чуток.
І все ж, не будь Фоменко біля керма команди - чи був би у нас тріумф у Словенії?