Сенсаційне інтерв’ю "Футбол 24" із Олегом Смалійчуком, агентом міжнародної компанії Аctyvos, яка веде переговори із Петром Димінським щодо революційних змін у "Карпатах".
Місяць тому «Футбол 24» повідомляв про зустріч між почесним президентом «Карпат» Петром Димінським і представниками іспанської організації Аctyvos, яка спеціалізується на спортивному менеджменті та маркетингу, а її послугами користуються Давід Вілья, Жерар Піке, Іван Ракітіч, Андер Еррера та інші топ-зірки. У Львові сподіваються, що «Карпати» регулярно виступатимуть у єврокубках, а клубна академія випускатиме по кілька «Шведів» на рік.
Переговори тривають досі. Цими днями у Львові перебував із робочим візитом Олег Смалійчук, представник компанії Аctyvos. «Футбол 24» зустрівся із українським агентом, який відіграв ключову роль у трансфері Мар’яна Шведа в «Севілью».
«Йовічевіч і Беньо повинні залишитися в «Карпатах»
- Олеже, про що говорили із Петром Димінським? Які зміни очікують на «Карпати» у 2016-му році?
- Цей проект – не на 2016-й. Він розрахований мінімум на 5 років і полягає в тому, щоб, насамперед, вивести академію «Карпат» на європейський рівень. «Карпати» прагнуть грати у єврокубках. Але, в першу чергу, їх цікавить бізнес-проект, коли клуб не залежатиме від дотацій. Як відомо, є три дохідні частини: телетрансляції, продаж квитків, реклами і атрибутики та трансфери. Відповідно, наша компанія запропонувала «Карпатам» рецепт, як можна досягти успіху.
Приміром, якщо візьмемо трансфери, то зараз «Карпати» не зможуть продавати гравців у Європу. Точніше, можуть одного, двох, трьох, але якщо другий, третій не заграє – після того ніхто не купить. Тож для того, аби футболісти успішно адаптувалися і грали за кордоном, ми їх маємо робити європейцями ще тут. Потрібно починати з молодіжного футболу.
Що молодший вік дитини, то прискіпливіше належить обирати тренера. У 8, 9, 10 років тренер повинен бути педагогом. За крики на дітей (таке бачив власними очима) я б узагалі розстрілював. Жартую, звичайно. Але таким тренерам не місце у футболі. Тренер має бути мислячим та ініціативним. У Європі ініціатива завжди вітається.
А після криків тренера діти починають боятися м’яча. Вони перестають думати. Думають натомість, як би того м’яча скоріше позбутися, щоб не втратити і не отримати прочуханки від тренера. Два-три дотики до м’яча – зайва розкіш. Сучасний футбол настільки інтенсивний, що дитина перед прийомом вже знає, що зробить із м’ячем потім. Тож повторюся: у «Карпатах» потрібно розпочинати з тренерів.
Якщо фірма Аctyvos співпрацюватиме з «Карпатами», то близько 50 відсотків тренерів у клубі не затримаються. Будуть працювати лише ті, що хочуть вчитися. Сучасний футбол прогресує щороку. А в «Карпатах» є тренери, які працюють ще за совдепівськими схемами, незважаючи на те, що в клубі вже є розроблена програма по тренуваннях. Тож потрібно набирати молодих, які будуть йти в ногу з часом, вміти працювати з ноутбуком, робити аналізи, звіти, відслідковувати футболістів. Я хоч завтра готовий відвести всіх тренерів "Карпат" на стажування в європейські гранди, але для цього нам потрібно бути впевненими, що після повернення вони не підуть працювати в інші місця на кращі фінансові умови. Зарплата у тренерів "Карпат", на мою думку, повинна бути збільшена мінімум втричі.
- Хто прийде на місце тих 50 відсотків? Іноземці чи місцеві фахівці?
- Шукати потрібно на місці. Іспанці лише стежитимуть за процесом і навчатимуть тренерів – молодих патріотів Львова і західноукраїнського футболу. Не обов’язково це мають бути колишні футболісти чи вихованці «Карпат». В першу чергу для 8-10 річних дітей потрібен педагог, психолог. Наведу приклад. У «Вільярреалі» (це одна з топових команд Іспанії) розробили таку схему, що у них на кожну команду – п’ять тренерів: педагоги, фізруки, психологи. Але фішка в тому, що з тих п’яти тренерів клуб не призначає головного. Тобто, якщо футбол – колективна гра, то й тренер повинен вміти працювати в команді. А життя розставить усе по своїх місцях – хтось стане лідером, а хтось ні.
- А якщо говорити про верхівку піраміди? Хто повинен стояти біля керма першої команди «Карпат»? Чи варто продовжити контракт із Йовічевічем?
- В першу чергу наша позиція полягає в тому, щоб у клубі не було інтриг. Якщо клуб роздирають інтриги, то це апріорі – «мертвий проект». По-друге, ми вважаємо, що Йовічевіч і Беньо повинні залишитися в «Карпатах». Ці люди вже попрацювали і дали певний результат, тож мають право продовжувати розвивати карпатівський футбол.
- Переговори між «Карпатами» і Аctyvos тривають не один тиждень. У чому камінь спотикання?
- По-перше, це політична ситуація в Україні. Незрозуміло, який футбол тут буде найближчим часом. У нашої компанії достатньо непогана репутація, тож ми не можемо собі дозволити взятися за сумнівний проект. Якщо беремося – маємо стовідсотково бути впевнені у результаті. Обговорюється бюджет, кандидатури (зокрема – посада головного тренера), кого потрібно привезти з Іспанії або іншої європейської країни, а кого – ні.
Якщо ви запитаєте, хто буде керувати «Карпатами», то я вам відповім: самі «Карпати». Ми – незалежна експертна сторона, яка не бере участь в керівництві клубом. Такий же контракт про співпрацю, який ми запропонували вам, у нас є із мадридським «Реалом». Віктор Фернандес, директор академії Королівського клубу, - наш клієнт. Але це зовсім не означає, що ми керуємо «Мадридом». Якщо потрібно керівників, топ-менеджерів – ми їх привеземо і нестимемо за них відповідальність. Але на керівництво чи якісь революції у клубі не претендуємо. Наша ціль – розвиток українського футболу. Ні більше, ні менше.
- Топ-менеджери, про яких ви кажете, це люди якого рівня? Назвіть хоча б кількох…
- У контракті між «Карпатами» та Аctyvos ми самі даємо клубу на розгляд посади. Хочете спортивного директора – ось. Директор академії, генеральний директор, тренер з фізпідготовки… Ми привеземо людину, у якій впевнені.
- Яким є Петро Димінський під час переговорів?
- Мені з Петром Петровичем легко і приємно спілкуватися. Петро Петрович – це та людина, яка знає, чого хоче. Він розуміє, що потрібні зміни. Є деталі переговорного процесу, по основних позиціях наші думки сходяться, хоча це і не дає стовідсоткової гарантії на підпис контракту...
«Між іспанським та українським футболом – прірва»
- Чи є дедлайн, після якого визначиться – вдарили сторони по руках, або ж розійшлися, не домовившись?
- Переговори можуть тривати навіть до літа і закінчитися нічим. Це залежить від багатьох факторів. Від того, яким буде остаточне рішення «Карпат». Ми готові працювати з «Карпатами» тільки в тому випадку, якщо будемо впевнені в результаті. За сумнівні проекти ми не беремося. Нас це не цікавить. На цьому ринку є репутація, а репутацію потрібно берегти.
Львів – це Європа. «Карпати» - це європейський клуб. Ми не пропонуємо манни небесної. Ми пропонуємо попрацювати всім разом, щоб наші діти їхали в Європу, адаптувались там, а потім приїжджали і грали у сильній збірній України. Хочемо підняти рівень популяризації «Карпат», щоб клуб знали не тільки тут, а й в Європі, і повірте, ми знаємо як це зробити!
Ми повинні розуміти, яку нішу хочемо займати. Якщо поділимо клуби по рангах, то перший ранг займатимуть закриті клуби Ліги чемпіонів. Другий ранг – клуби, які обслуговують інтереси перших. Наприклад, «Севілья», «Валенсія», «Порту», «Борусія», «Удінезе», донецький «Шахтар»… Третій ряд – клуби, які борються за єврокубкові зони або розташовуються посередині турнірної таблиці топ-чемпіонату. З інших чемпіонатів це московський ЦСКА, наприклад. «Карпати» повинні усвідомити, до якого рівня можуть дійти. І не просто дійти, а й там затриматися. Нереально продати футболіста з «Карпат» у «Барселону», бо це означає переступити одразу кілька рівнів. Нам вистачить, якщо ми продамо його в європейський середнячок, а звідти він піде далі. Є ось хороший приклад Лукаса Переса, Мар’яна Шведа. Це ідеальний варіант для «Карпат»: обслуговувати такі клуби, як «Севілья», «Валенсія», «Порту».
Але їм потрібно бути остаточно впевненими, що тут, у Львові, - реально хороші футболісти, які мають потенціал, європейський менталітет, розуміння європейського футболу, технічну базу і перспективу росту. Для того, щоб зробити таких гравців, нам потрібно працювати з дітьми. В Іспанії працюють з 4 років. До речі, кілька днів тому ми повезли на перше тренування у «Севілью» малого Шведа – Дем’яна. Їх у чотирирічному віці вчать вправлятися з м’ячем, зупиняти його і навіть вести мяч бісіклетою. Тренер там – звичайний педагог-психолог, який вміє знайти спільну мову з 4-річними дітьми і не думає, як би то здобути зайву медальку.
В першу команду не може перейти ні «дубль», ні U-19, ні U-18. Одна, дві, максимум три людини за сезон. Поняття медалі потрібно відкинути, тому що весь клуб повинен працювати на першу команду. Нещодавно спілкувався зі спортивним директором «Атлетіка» (Більбао). Він каже: «У нас пріоритет – індивідуальність. А яке місце вони займуть на рівні U-15 чи U-16 – нас не цікавить. У «Вільярреалі», наприклад, можуть запросити 16-річних гравців потренуватися з першою командою. Щоб хлопці відчули – нічого неможливого немає. Поки що між іспанським та українським футболом – прірва.
- Чи є серед ваших експертів люди, які не просто мають бачення розвитку клубу, а й можуть дати пораду цілому чемпіонату? Хотілося б почути, яким чином потрібно реформувати українську першість…
- Зараз ми відкриваємо у Нью-Йорку футбольну академію Давіда Вільї. Змоделювали Жерара Піке у Golden Manager. Займаємося іншими спортивними проектами, рекламними компаніями, співпрацюємо з іспанською футбольною федерацією. Тобто, у нас зібрані люди з різних департаментів футбольного менеджменту. У нас працюють психологи, скаути, маркетологи, колишні футболісти.
Щодо чемпіонату… Український футбол і футболісти – сильно переоцінені. Зарплати в дублях деяких клубів майже такі, як у Прем’єр-лізі. Наша думка проста: власникам клубів потрібно більш детально підходити до бюджетів і думати, як фінансову частину клубу перевести у принаймні незбиткову.
Для доброго маркетингу чемпіонат, зрозуміло, повинен бути цікавіший. Подивіться на Мексику, Аргентину, інші чемпіонати, де грають плей-офф. Тобто команди, які не борються за високі місця, все одно не здають матчі. Футбол – це бізнес і гроші. Я впевнений, що й українські клуби на футболі також здатні заробляти.
«Ми пропонували Карлоса Бакку «Динамо» і «Шахтарю» - марно»
- Можливо, з переїздом Коноплянки в «Севілью» і рядом його успішних ігор, іспанський ринок почав ретельніше придивлятися до українських футболістів?
- Зараз наші українці – кажу не лише про Женю, а й про Мар'яна Шведа – це посли українського футболу. Вони самі розуміють, що від їх гри залежатиме доля багатьох молодих українських пацанів, які мріють потрапити в топ-чемпіонат. Реклама потрібна – постійно, щороку. Щоб по кілька хлопців на рік виїжджали у пристойні європейські клуби. Це не так просто. Інтенсивність, тактика, багато таких вправ, які наші українські тренери навіть собі не уявляють. Винні не футболісти, а ті, що їх вчать.
- У «Карпатах» ще є хлопці, здатні повторити маршрут Шведа?
- Так, є. На мій погляд, з першої команди три або чотири футболісти можуть переїхати в європейський чемпіонат. Але, знову ж таки, це молоді хлопці, які при іншій політиці грали б зараз в U-21 чи U-19. Тож на цей рік 3-4 футболісти є, а що буде через рік-два? Ресурси закінчаться і треба знати, звідки їх черпати.
- Після єврокубкових сезонів, коли «Карпати» серйозно опустилися у турнірній таблиці, домашні матчі команди відвідує мізерна кількість вболівальників. Що з точки зору маркетингу «Карпати» роблять неправильно? З чого б почали іспанці?
- Іспанці спершу б подбали про комфорт тих людей, які ходять на стадіон. Порівняти стадіон «Україна» і новий стадіон («Арена Львів» - «Футбол 24») – небо і земля. Іспанці вираховують, скільки часу затрачає вболівальник, щоб добратися на арену. Ось по таких нюансах ми вже можемо шукати певні причини. Чомусь я впевнений, що «Карпати» так само можуть в Лізі Європи забити стадіон, як це робить «Шахтар».
- Нещодавно в Іспанії «засвітилися» на спільному фото Єзерський, Беньо, Безсонов. Якщо не секрет – з якою метою приїжджали?
- Єзерський і Беньо приїжджали до мене в гості. Я їх возив на стажування у «Валенсію», «Вільярреал» і «Севілью». А Безсонова і Голоколосова ми випадково зустріли безпосередньо на матчі. Можливо, «Динамо» когось і шукає з «Реалу». Де брати підсилення, як не в «Реалі»? (Сміється).
- Чи відчувається серед севільців Коноплянкоманія?
- Мода на Коноплянку є. Коноплянка – це та людина, яка вже складає кістяк команди. За своїм потенціалом він може грати там, де сам захоче. Тому я думаю, що в «Севільї» він ненадовго.
- З чого розпочалася трансферна історія Шведа?
- Такі провідні клуби, як «Севілья», працюють на весь світ. У них є багато скаутів, які відпрацьовують закріплені за собою регіони. В середньому європейський скаут переглядає чотири матчі на день. Тож спитайте скаута «Севільї», хто найкращий футболіст у чемпіонаті України U-19 – і він вам скаже. Причому, він його знатиме навіть краще, ніж деякі українські тренери.
А якщо ще й агенти з хорошою репутацією пропонують цього гравця – процес пришвидшується. Щодо Мар'яна ми розглядали інші варіанти, але співпало так, що наша компанія запропонувала його «Севільї», з якою має досвід багаторічної співпраці. Плюс – вони вже його бачили і знали.
Процес зрушив з місця в той же день, коли я у червні приїхав і підписав з Мар'яном та його батьком договір про співпрацю. «Цього літа ти поїдеш в Іспанію», - сказав я Мар'янові. Хлопець не повірив. Він, напевно, до останнього дня нічого не здогадувався. Адже коли ми прибули вдруге – вирішувати трансферне питання – Швед поїхав до Києва на матч з «Олімпіком». Я телефонував тренерам «Карпат», просив не випускати Мар'яна, щоб раптом чогось не сталося.
Тож для нього трансфер виявився повною несподіванкою. Це його проблеми, що він мені спершу не повірив (Сміється).
- Чи можемо говорити про прогрес Шведа за підсумками першої частини сезону?
- Так. У перші два місяці цього не було помітно, а зараз все інакше. Мар'ян вже точно знає, чого хоче, куди прямує і ким себе бачить. Він впевнений у собі, розуміє, що від нього вимагають. Мар’ян вистрелить навіть швидше, ніж ми з вами думаємо.
«Севілья» - це такий клуб, який спроможний створити всі необхідні умови для розвитку футболістів. Можу назвати приклад Карлоса Бакки. Бакка грав у «Брюгге» і славився складним характером. Ми пропонували українським і російським клубам (були серед них «Динамо» і «Шахтар») – марно. От вам різниця: за скільки взяли і за скільки продали. У «Севільї» розуміють, що їм конкурувати з «Реалом» і «Барселоною» - нереально. Тому вони беруть тих гравців, яких поки що не бачать у Мадриді та Каталонії, і виводять їх на високий рівень. Це бізнес.
Олег Бабій, Футбол 24
Читайте також:
Дячук-Ставицький: "Карпати" виплачують мільйони гривень штрафів через своїх ультрас
Голодюк: Якщо "Карпати" стануть третіми - вийду у халаті разом із Цигаником