У фіналах Ліги чемпіонів трапилося чимало фантастичних футбольних історій. Одну з них написала дортмундська Борусія, а точніше – її 20-річний талант.
Дортмундська Борусія зразка 1996/97 не була командою знаменитих зірок, проте на шляху до кубка Ліги чемпіонів зуміла здолати більш іменитих суперників. Футбол 24 разом з партнером HLIBNY DAR розповідає про яскравий фінальний акорд, яким завершився той турнір.
"Коли діти стали чоловіками": як юний Аякс побив досвідчений Мілан у фіналі Ліги чемпіонів
Коли сила команди – не в іменах
Свій турнірний шлях підопічні Отмара Хітцфельда розпочинали у квартеті з Атлетіко, Стяуа та польським Відзєвом. Дортмундців мало хто розглядав як претендента на перемогу у турнірі, але сумнівів у виході цих хлопців у плей-офф не було. Так і сталося – "джмелі" без особливих труднощів гарантували собі вихід з групи, поступившись Атлетіко (в складі якого тоді сяяв Дієго Сімеоне) лише у різниці забитих та пропущених голів. Херрліх, Хайнріх, Ройтер, Ламберт, Копер, Шнайдер, Рідле – навряд чи зараз ці імена викликають багато яскравих асоціацій, проте в той час саме вони робили галас у турнірі найсильніших команд Європи. Також увагу привертав молодий Ларс Рікен, про якого зовсім скоро говоритиме весь футбольний континент.
Весь світ уважно спостерігає за Лігою чемпіонів. Не залишайся осторонь футбольного протистояння та вболівай за улюблені команди. А створити особливу атмосферу допоможе HLIBNY DAR.Запекла гра на полі Ліги чемпіонів у поєднанні з HLIBNY DAR зроблять незабутнім твій вечір.
У чвертьфіналі Хітцфельду і Ко пощастило – французький Осер хоч і пробився у плей-офф, був явно слабший за класом. Усе вирішилося у першому матчі – з 3:1 з "джмелями" відіграти виглядало нереальним. Матч-відповідь Борусія легко довела до мінімальної перемоги та пішла далі.
У півфіналі фаворитом вважався Манчестер Юнайтед. Молоді Бекхем, Сульшер, Гіггз, Скоулз, в центрі – Рой Кін та король Ерік, їхніми діями керує сер Алекс – вибір симпатій був цілком очевидним. Але доля мала інші плани. На Вестфаленштадіон все вирішив гол Тречока, а на Олд Траффорд суперника шокував той самий герой – Ларс Рікен. Дві мінімальні перемоги і дорога на Олімпійський стадіон в Мюнхені, де на шляху до трофея залишався один суперник – Ювентус.
Домашні стіни та фарт Рікена
Туринці з Дель П'єро, Вієрі, Перуцці, Зіданом, Дешамом та Монтеро пройшли куди важчий шлях до фіналу у Мюнхені. Виглядало б справедливо, якби фортуна стала на бік "Старої синьйори". Але вередунка лягла на іншу чашу терезів.
Старт матчу видався на користь Юве, і Вієрі змарнував шанс на мільйон, хоча раніше подібні його удари завжди влучали у ціль. Борусія відповіла одразу голом. Розіграш кутового, навіс, Перуцці зіграв на виході, повторний навіс і м'яч опиняється у Рідле, який впритул розстрілює ворота – 1:0.
Поки туринці оговтувалися, "джмелі" знову отримали право на кутовий. Цього разу м'яч з першого разу потрапив на голову Рідле – дубль і нокдаун суперника. Зізу ледь не скоротив відставання, але м'яч підступно влучив у стійку. Наприкінці тайму Вієрі таки забив, але Шандор Пуль зафіксував гру рукою.
У другому таймі підопічні Ліппі продовжили тиск, і нарешті це таки дало свої плоди. Бокшіч класно увірвався у штрафний майданчик та прострілив на Дель П'єро. Той елегантно та витончено скерував м'яч у ворота – 2:1 та відродження інтриги. Щоправда, ненадовго.
Побачивши, що команда фізично не встигає за переміщеннями суперника, Хітцфельд на 70-й хвилині випускає молодого Ріксена. Доленосна заміна, адже вже через кілька секунд Ларс вибігає на побачення з Перуцці та шикарно в один дотик перекидає його з далекої відстані, не йдучи на зближення. Трибуни Олімпійського стадіону шаленіють, функціонери Борусії вітають один одного з перемогою, а Ріксен схоже сам не вірить, що відбулося.
Борусія легко дограла матч, а Ларс Ріксен вписав своє ім'я в історію Ліги чемпіонів не лише як автор переможного фінального гола, а й "джокер", про якого мріяв би кожен тренер.