Три місяці тому весь світ заговорив про футбол у Єгипті. Тільки-от не в спортивному контексті: тоді, 1 лютого, в Порт-Саїді під час матчу між командами «Аль-Масрі» та «Аль-Аглі» почалися сутички, внаслідок яких загинуло 79 осіб.
Кількість жертв як для футбольних заворушень є вражаючою, проте самі навколофутбольні розбірки не є для Єгипту чимось новим. Яскравим прикладом єгипетської футбольної люті є власне шанувальники столичного клубу «Аль-Аглі» (які, до речі, найбільше постраждали у порт-саїдському матчі). Об’єктом їхньої люті є інший каїрський клуб — «Замалек».
Ці два клуби є найбільш успішними не лише в країні, а й на всьому чорному континенті. Зокрема в Єгипті «Аль-Аглі» ставав чемпіоном 33 рази, а «Замалек» — 11 разів (тоді як інші команди виграли щонайбільше три чемпіонати). В Лізі чемпіонів Африки «Аль-Аглі» також належить рекорд за кількістю перемог — 6, тоді як «Замалек» посідає друге місце із 5-тьма кубками. Не дивно, що в континентальних клубних рейтингах ці команди також здебільшого посідають перше і друге місця (з періодичними коливаннями).
Але не змагання породило ворожнечу, а ворожнеча — змагання.
«Аль-Аглі» є чи не найстарішим клубом Єгипту, що виник 1907 року ще за часів британської колонізації країни (власне британці й принесли футбол на береги Нілу). З першого дня існування клуб носив теперішню назву, що арабською означає «національний», та червоні кольори, що символізують доколоніальний Єгипет. Інакше кажучи, «Аль-Аглі» був концентровано єгипетським клубом із антиколоніальною ідеологією. Сьогодні за нього й надалі вболівають прихильники правих ідей та бідні прошарки суспільства. Один із лідерів ультрас «Аль-Аглі» визнав, що типовий прихильник команди — це людина, в якої життя не клеїться і для якої єдиним приводом до радості є спостерігати гру рідної команди.
Натомість «Замалек» асоціюють із іншими ідеями. Його кольором є білий, і на противагу проєгипетському «Аль-Аглі» цей клуб вважали проанглійським (та й загалом чужацьким), а оскільки англійці його справді підтримували, то до них примикали також ліберально налаштовані єгиптяни. Ця, певною мірою, аристократичність порівняно із «простацьким» Аль-Аглі призвела до того, що прихильником клубу був єгипетський король Фарук, якого простий люд недолюблював; певний час клуб навіть носив його ім’я. Сьогодні шанувальниками команди є переважно ліберали та представники середнього класу.
Це дербі, яке до того завжди проходить на Національному стадіоні в Каїрі, нерідко тягне за собою спалахи вуличних заворушень, які ініціюють здебільшого прихильники «Аль-Аглі». Не дивно, що вболівальників цих команди іноді порівнюють із політичними партіями.
Один із лідерів «Замалеку» Махмуд Абдель Разек прирівняв дербі до суті єгипетського чемпіонату: «Якщо ти виграєш цей матч, ти виграєш найбільший трофей з часів появи футболу в Єгипті».
Гру, що мала відбутися в лютому цього року, світ так і не побачив через трагедію в Порт-Саїді. Тому пропоную вам переглянути епізоди останньої зустрічі цих команд у червні 2011. Гра закінчилася внічию 2:2.
Аль-Аглі
Замалек
Марко Лютий
Фотографії взято з сайтів guardian.co.uk та ultrasworldwide.net.