Збірна Катару у поєдинку 1-го туру групового етапу Чемпіонату світу-2022 зазнала безапеляційної поразки від Еквадору (0:2). Звіт читайте на "Футбол 24".
Ще до стартового свистка матч-відкриття ЧС-2022 встиг стати скандальним. За кілька днів до Мундіалю один із бахрейнських політологів заявив, що Катар підкупив вісьмох футболістів збірної Еквадору, а єдиний гол господарі заб'ють по перерві. Даремно журналісти намагалися довести, що цей політолог вже давно займається накидами на країну-суперника у регіоні – ставки обвалились, а вболівальники завмерли в очікуванні.
Для футбольних гіків цей поєдинок був дуже цікавим і суто зі спортивних причин. Протягом 18 років Катар піарив свою футбольну академію Aspire – і вона дійсно досягла фантастичних успіхів, перетворивши "бордових" на провідну національну команду Азії. Вона грала в іспанському стилі й непогана зарекомендувала себе на міжнародних турнірах, тож від господарів очікували крутого виступу.
Еквадор вважався вельми зручним суперником. В попередніх чотирьох іграх "La Tri" не відзначились жодного разу, а у семи поспіль поєдинках до цього вони забивали не більше одного гола. З іншого боку, за останні 13 матчів підопічні Густаво Адольфо зазнали всього однієї поразки, причому здолати Еквадор не змогли Японія, Мексика, Аргентина, Перу та Бразилія.
В кадровому плані латиноамериканці були на порядок сильнішими – у стартовому складі вийшли навіть не всі футболісти з АПЛ. Катар же здивувати лайн-апом не міг, але від нього очікували на крутий системний футбол.
Шок і скандал на перших же хвилинах
Перший тайм перекреслив усі прогнози, а тактичних аналітиків він взагалі шокував. Прославленого Катару просто не було на полі – команда Фелікса Санчеса Баса (свого часу він виховав Монтою, Кркіча й Деулофеу) не провела жодної атаки, провалила увесь пресинг і мала всього один удар по воротах. Ніхто ніколи не згадає, куди й ким він був завданий.
Щонайголовніше, Катар припускався шалених помилокв обороні. Вже на 3-й хвилині господарі пропустили перший гол – втім, він перетворився на перший скандал! Гості заробили штрафний, на перехоплення подачі з якого побіг голкіпер. Внаслідок зіткнення стався відскок на Торреса – той у падінні через себе виконав передачу вздовж лінії воротарського, а Валенсія переправив м'яч у ворота!
Щоправда, після перегляду VAR гол скасували через офсайд. На стоп-кадрах було неможливо зрозуміти, хто заліз у положення поза грою – навіть красива графіка не допомогла. Всі одразу згадали про договірняк, і лише пізніше в соцмережах повідомили, що ж сталося.
Торрес у боротьбі з голкіпером скинув м'яч на Естраду – саме він перебував у офсайді й саме він зробив непомітний пас на Фелікса.
Валенсія увійшов до історії
Попри такий подарунок долі, оборона Катару продовжила дарувати Еквадору моменти. Вже на 17-й хвилині це вилилось у вривання Валенсії на побачення з голкіпером та фол Аль-Шіба проти нападника – пенальті! Еннер впевнено його реалізував, розвіявши усі переживання щодо договірняка.
Ще через дві хвилини простріл Еступіньяна замикав Естрада, однак з метру він не зміг влучити у ворота (та ще й в офсайд заліз). На 31-й же хвилині "La Tri" скористалися черговою помилкою захисників – Пресіадо отримав пас на правий фланг і виконав простенький навіс у центр штрафного, а Валенсія у шикарному стрибку спрямував м'яч під дальню стійку. 0:2!
Саме з цим рахунком перший тайм і добіг кінця. Валенсія, який ледь не травмувався перед перервою, пішов відпочивати із рекордним досягненням – він став другим футболістом в історії чемпіонатів світу, якому вдалося оформити дубль у матчі-відкритті. Першим був Анджело Ск'явіо, і це сталося в 1934 році. Крім того, Еннер забив 5-й гол на чемпіонаті світу, увірвавшись у суперзіркову компанію.
Другий тайм – нудьга
Перший тайм зміг захопити увагу вболівальників на усій планеті, а от другий якось розчарував. До початку 70-ї хвилин Катар виглядав дещо активніше в роботі з м'ячем, але жодного моменту підопічні Фелікса Санчеса Баса не створили. Було лише два дальніх і негострих удари.
Аж на 87-й хвилині Мунтарі реально міг скоротити відставання в рахунку, отримавши закидання з глибини за спину Інкап'є – хавбек помітив вихід голкіпера й з ходу перекинув його. На жаль для "бордових", м'яч пролетів над поперечкою.
Еквадор виглядав не краще. Лише в другій половині тайму команді вдалося перехопити ініціативу, але створити вдалося всього один момент – це Ібарра пробив метрів з 20-ти низом. Аль-Шіб нарешті парирував. Можна також згадати кілька перспективних вривань та стандартів, однак жоден з них не дійшов до логічного завершння.
Показово, що в соцмережах робили меми й обговорювали рекорди лишень першого тайму, а от про другий просто нічого було сказати. Зрештою, фінальний свисток зафіксував перемогу збірної Еквадору з рахунком 2:0.
Катар – це лишень хороша академія
Більшість вболівальників топила за поразку Катара – і, мабуть, це нормальна реакція нормальної людини. Занадто вже багато гріхів за плечима шейхів. Занадто багато ганьби було перед цим ЧС. Тим не менш, суто зі спортивної точки зору за цією командою спостерігати було дуже цікаво.
Команда Фелікса Санчеса Баса – це продукт системної роботи катарців із розвитку футболу в країні. Першу скрипку відігравала академія Aspire, яка є найбагатшою і найтехнологічнішою у світі. Її випускники отримали першоклану футбольну освіту, засновану на принципах іспанської Juego de Posicion. Крім того, шейхи протягом останніх трьох років записували збірну на міжнародні турніри в обох Америках.
ЧС-2022 мав показати, наскільки багато можна добитися, розвиваючи свій футбол через інвестиції в науку, інфраструктуру й правильну організацію підготовки кадрів. Вже на Копа Америка-2019 Катар проявив себе дуже симатично, виглядаючи краще за Парагвай і граючи на рівних з Аргентиною. Здавалося, що це була демо-версія, а на тлі сіренького Еквадора ми побачимо істинний тріумф
І ось зі всіма цими очікуваннями Катар взяв та й розбився об стіну. "Бордові" стали першою збірною-господаркою в історії чемпіонатів світу, яка програла у матчі-відкриття.
Суперник, насправді-то, не зробив нічого особливого. Вболівальники бачили тільки 30 потужних хвилин, а протягом наступної години Еквадор не вражав. Господарі ж не просто провалилися – вони показали повну неготовність до гри на такому рівні.
Ця неготовність, перш за все, проявлялася у тактичному плані. Підопічні Фелікса Санчеса у ситуаціях, де треба або вступати у контрпресинг, або відкочуватись назад, обирали третій варіант – не робити нічого. Катар надавав "La Tri" повну свободу дій у першій і навіть другій фазі розіграшів, що зрештою вилилось у перший гол.
Робота в обороні від самого початку була вразливим місцем Катару. За три роки Фелікс Санчес Бас так і не вирішив проблему, за що й розплатився. Втім, "бордові" і в атаці нічого не показали!
Від іспанських настанов залишилась тільки порожня оболочка з бажанням почати атаку коротким обіграшем – і все. Футболісти Катару 95% часу просто не могли відкрити бодай якусь зону.
Вся ця історія здивувала, адже Катар симпатично виглядав натлі латиноамериканських команд у групі Копа Америка, та і в десятках підготовчик матчів із хорошими суперниками колектив демонстрував гідний футбол. Можливо, господарі просто перелякались – достатньо лише подивитись на обличчя Фелікса Санчеса Баса та його помічників під час виконання гімнів.
Не хочеться робити далекоглядних висновків по одному поєдинку. Тим не менш, перша думка, яка влетіла у голову після фінального свистка, звучала так: "Еквадор грав, як команда на чемпіонаті світу – Катар же грав, як академія". Араби занадто звикли до режиму підготовки, зосереджуючись на відпрацюванні окремих тактичних моментів у матчах товариського характеру.
Еквадорці продемонстрували різницею між академією і реальним професійним футболом високої конкуренції. Вони швидше думали, діяли жорсткіше, агресивніше й разом з тим – прагматичніше. До будь-яких ситуацій на полі підопічні Густаво Адольфо були готовими. За кожним виконавцем відчувалося, що він звик щотижня працювати на максимум у інтенсивному ритмі чемпіонату, змагаючись проти дуже сильних опоненетів.
Катар, окрім товарняків, виграв ще й Кубок Азії, та і в Золотому кубку КОНКАКАФ команда дійшла до півфіналу – втім, це просто не той рівень. Перший же міцний латиноамериканський колектив показав, наскільки різниця велика.
Катар довів, що за гроші можна побудувати правильну систему, яка зробить із твоєї маленької країни дуже серйозного гравця на футбольній карті регіону. Втім, гроші досі не здатні купити те спортивний дух. Перевагу еквадорських професіоналів над катарською академією нівелювати нафтодоларами неможливо. Тут потрібна тільки справжня конкуренція й формування особливого духу гри – як би це пафосно не звучало.