Михайло Юхименко – про найбільш розрекламовану спортивну академію світу, яка навчила грати Катар у сучасний футбол і допомогла шейхам просувати темні справи на Близькому Сході.
Катар вийшов у фінал домашнього Кубка Азії, де спробує захистити титул, здобутий у 2019-му. На чемпіонаті світу катарська збірна виявилася неконкурентною, однак на континентальній арені розриває.
Перераховувати "зашквари" ЧС-2022 та його господарів можна годинами. Втім, у всій цій історії залишався об'єкт із блискучою репутацією – місцева академія Aspire. Найбагатша, найтехнологічніша, найпрогресивніша.
Вона зробила Катар чемпіоном Азії, півфіналістом Золотого кубка КОНКАКАФ і фіналістом Кубка арабських націй, хоча всього п'ять років тому "бордові" не входили навіть у топ-100. Футбольні селебріті першої величини наввипередки розхвалюють Aspire, а найкращі спортивні фахівці вважають честю працювати в цьому місці – і справа навіть не в грошах. Між тим, усе починалося з натуральної пустелі...
Навіщо Катару футбол?
Катар отримав незалежність від британців у 1970 році й одразу зайнявся питанням видобутку й продажу нафтових ресурсів. Величезним успіхом стало відкриття гігантського нафтогазоносного району North у 1974 році – 60% цієї території належить катарським шейхам. Щоправда, розробка джерела й розбудова інфраструктури почалися лишень на початку 90-х років.
Доха в 1980-му та 2013-му роках
Саме з того часу Доха почала перетворюватись із глухомані на мегаполіс для багатіїв. Емірат отримував надприбутки від торгівлі нафтою та зрідженим газом – їх інвестували в медицину, промисловість, міжнародні корпорації, банки, тощо. Свій шматок від пирога отримав і спорт, та і загалом Катар рекламував себе по всьому світу в ролі прогресивної країни.
Із початком 2000-х років вплив Катару зріс настільки, що його еміри взяли участь у геополітичних іграх. Легендарна машина пропаганди й ісламізму під назвою "Аль-Джазіра" була створена саме катарцями, яких звинувачували у підтримці радикалів на всьому Близькому Сході. В середині 2010-х країна потрапила в політичну й економічну блокаду майже всіх арабських країн, але вона змушувала Катар ще більше інвестувати в "м'яку силу".
Чемпіонат світу 2022, як і придбання ПСЖ, трансфер Неймара, реклама на футболках Барселони чи розбудова олімпійських об'єктів – це інструмент політичного впливу. Шейхи не страждають романтикою. Визнання футбольної спільноти є прагматичним розрахунком.
Як з'явилася Aspire Academy
Футбольний напрям у Катарі очолив принц Джассім Аль Тані – третій син еміра Хамада Аль Тані. До 2003 року він був спадкоємцем трону, але зростання політичних амбіцій та бажання отримати більше повноважень вилились для нього боком. Батько, який сам колись організував переворот, змусив 24-річного Джассіма відмовитись від титулу.
Принц Джассім Аль Тані у компанії Девіда Бекхема
Вільну енергію молодий принц спрямував на спорт. Журналіст BBC Sport Джон Макманус у книзі "Зсередини Катару: приховані історії однієї з найбагатших країн світу" розказав, що Джассім Аль Тані навіть "страждав від безсоння, викликаного переглядом футбольних матчів по телевізору". У його палаці, ніби-то, є футбольне поле в повний розмір.
Джассім часто з'являвся на матчах Аль-Садда й успішно керував клубом Аль-Гарафа, однак у 2004 році він взявся за істинно масштабний проект. Заснування академії Aspire стало лишень одним із кроків до великої цілі – перетворення Катару в провідну спортивну силу.
З цим виникли труднощі, адже 89% населення країни становлять трудові мігранти. Самих катарців у еміраті проживає трохи більше 400 тисяч, причому футбол (та й інші види спорту) їм не дуже цікавий навіть зараз – а 20 років тому тим паче.
Якісної селекції скаути місцевих клубів та збірної у таких умовах провести не могли. Проблему до середини 2010-х намагалися закрити натуралізацією іноземців (і не тільки у футболі).
Новостворена академія мала покласти край подібній практиці. Для цього араби вирішили запросити легіон відомих тренерів, скаутів, менеджерів, науковців та інших фахівців, які повинні були випускати сотні системно підготованих спортсменів щорічно. Aspire не була суто футбольною історією – cпортивна програма проекту зосереджена на фехтуванні, сквоші, настільному тенісі та десяти різних дисциплінах легкої атлетики.
Під розбудову академії держава виділила аж 250 гектарів землі у Дохі. На них вже у 2006 році розташувалися багатофункціональний стадіон на 50 тисяч глядачів, олімпійський басейн і тренувальний комплекс Aspire Dome. Він охоплює 13 футбольних полів, критий манеж, 4 тренажерних зали, 5 лабораторій спортивної науки, 4 лабораторії спортивної психології та спа-салон. І це лише футбольна складова.
Крім того, у 2007 році було відкрито Aspetar – спеціалізовану лікарню ортопедії й спортивної медицини. Вона стала першою на всьому Близькому Сході й отримала від FIFA статус Міжнародного центру передового досвіду.
Футбольний батько Мессі – архітектор величі Aspire
Гроші у футбол не грають. Вони допомагають знайти тих, хто вміє у нього грати. Невідомо, скільки катарські шейхи заплатили Хосепу Коломеру в 2006 році, але навряд чи сума були низькою. Колишній директор Ла Масії, який знайшов Ліонеля Мессі, не приїхав би у Катар працювати за копійки.
Хосеп Коломер в компанії екс-президентів Барселони – Сандро Розеля та Жозепа Бартомеу. Розель є кумом Коломера
Саме з прізвищем Коломера пов'язаний злет Катару. Очоливши футбольний напрям в Aspire Academy, Хосеп відмовився від роботи з місцевими фахівцями, запрошуючи у свою команду іноземців. Переважно приїжджали іспанці – зокрема, у 2006 році в академію прийшов майбутній головний тренер збірної Фелікс Санчес Бас, який працював у Барселоні з юними Серхі Роберто, Жераром Деулофеу та Бояном Кркічем.
Для початку Коломер підкорив власній волі увесь катарський футбол. Його скаути провели селекцію на півострові, забравши в свою школу найкращих гравців (клуби навіть самі пропонували своїх талантів). При цьому Aspire не мав власного ФК, тож на вихідних вихованці виступали у чемпіонаті за місцеві команди. Організованим академією турнірам завжди віддавався пріоритет – гравців забирали з клубів.
Пізніше Aspire розкинула сітки по всій країні, відкривши купу тренувальних центрів для дітей віком від 5 до 8 років. Потім маленькі таланти отримують право приєднатися до фарм-клубів Aspire, а в саму академію набирають із 12 років – там вони проходять групи від U-12 до U-18.
Втім, людські ресурси Катару занадто обмежені, тож Коломер звернув увагу на Африку. У 2007 році Хосеп запустив проект Aspire Africa – в Марокко, Камеруні, Нігерії, Сенегалі, Гані, Кенії та ПАР було проведено понад 50 тисяч футбольних матчів, у яких взяли участь 430 тисяч дітей. З кожної країни відібрали по 50 найбільш талановитих гравців, а за підсумками фінального турніру 42 африканці відправились у Доху.
Через рік програму було розширено на Азію та Латинську Америку, а в Сенегалі відкрили сателітну філію Aspire. Крім того, на "чорному континенті" катарці побудували низку медичних центрів. Участь у програмі надала відібраним хлопчикам освітню програму, а крім того футболісти отримали право безплатних перельотів на батьківщину. Їхні сім'ї отримували по 500 доларів щомісяця.
Нині селекційний проект під назвою Aspire Football Dream працює у 17 країнах, залучивши до роботи близько 6 тисяч волонтерів. Лише за період з 2007 по 2014 рік через програму пройшли понад 3,5 млн дітей, з яких кожного року стипендії отримували 18-20 гравців – 40 вихованців вже дебютували у складі збірних Сенегалу, Гани, Нігерії, Тайланду, Парагваю та Малі.
Скаутська сітка Aspire Academy в 2014 році
Але навіщо Катар готував футболістів для чужих збірних? Частково – для отримання голосів при боротьбі за ЧС-2022 (журналісти знайшли відповідні документи). Втім, головним завданням було посилення конкуренції в Aspire Academy.
На одних лише місцевих футболістах емірат не зміг би прогресувати й будувати сильну національну команду. Нині ж, старанням іспанських менеджерів, катарські гравці із самого малку борються за місце під сонцем, конкуруючи з сильними іноземцями.
Баск навчив Катар іспанському футболу
Хосе Коломер покинув пост директора футбольного напрямку в 2012 році. Наступні 7 років він провів на посаді генерального директора бельгійського Ейпена – Катар у 2010 році зробив із нього фарм-клуб Aspire.
Пізніше в "портфель" додалася ще й іспанська Культураль Леонесса. Ейпен підійшов академії через франкомовність регіону (що добре для африканців), відсутність ліміту на легіонерів та віддаленість від згубної для молоді столиці.
Новим керівником футбольного напряму Aspire став Роберто Олабе – колишній тренер і менеджер Реал Сосьєдада. Академія "чурі-урдін" вважається однією з найкращих в Іспанії. У Катарі її колишній бос зіткнувся з однією дуже серйозною проблемою.
Хосеп Коломер побудував могутню скаутську систему й запросив провідних спеціалістів, однак команди Aspire грали в різнобій. Кожен тренер ставив свій футбол. Олабе довелося переформатувати процес, розробивши загальну концепцію підготовки – вона ґрунтувалася на іспанській школі. Тепер усі групи працювали над контролем м'яча й короткими розіграшами, працюючи у високій інтенсивності та в атакувальній манері.
На цьому Роберто Олабе не зупинився. У 2016 році в Aspire запросили Едорто Муруа – він отримав пост технічного директора. Саме цей фахівець разом з низкою однодумців створив методологію, яка є уособленням принципів Juego de Posicion. Дана модель домінує в усіх іспанських академіях, а де-факто вона давно стала основою для атакувальних команд у Європі (головний її популяризатор – Пеп Гвардіола).
Не дивно, що нинішня збірна Катару намагається грати саме в такий футбол. Так, вона провалила ЧС-2022, але виграла Кубок Азії-2019. А пригадайте матч збірної України U-20 проти "бордових" на молодіжному Мундіалі – той поєдинок став найгіршим для підопічних Петракова на турнірі. Катар возив "синьо-жовтих", немов Барселона.
За іспанський вектор у Aspire відповідає ще й генеральний менеджер Іван Браво, який займає аналогічну посаду в Катарській асоціації футболу. До приходу в академію він працював директором зі стратегії в мадридському Реалі. Крім того, Браво входив до ради директорів Лідса та Культураль Леонесси, а нині Іван залишається членом ради директорів Алькоркона із Сегунди.
Роберто Олабе покинув Катар у 2019 році, повернувшись у Реал Сосьєдад, а на його місце знову прийшов Хосеп Коломер.
Італійський геній зробив Aspire найбільш технологічною академією планети
Окремо від іспанського оазису в Катарі стоїть персона професора Римського університету "Форо Італіко" Вальтера Ді Сальво. Пересічному вболівальнику його ім'я нічого не скаже, але у світі футбольних технологій, науки та фізіології італійця можна назвати легендою.
Вальтер Ді Сальво проводить фіітнес-тренування "галактікос"
Ді Сальво має надзвичайно потужне резюме. Він працював тренером з фізпідготовки Лаціо в часи золотої епохи "орлів" наприкінці 90-х та початку "нульових". У 2003 році Вальтер увійшов до тренерського штабу мадридського Реала, а потім протягом трьох років його біля себе тримав сер Алекс Фергюсон. У 2007-му ж фахівець повернувся в Реал, аби створити, впровадити й очолити центр високих досягнень.
До академії Aspire він приєднався в 2010 році, ставши директором з питань футбольної ефективності та науки.
"Люди можуть подумати, що я вирішив гарненько заробити перед виходом на пенсію, але все якраз навпаки. Тут більше відповідальності, і я маю доступ до таких ресурсів, якими не володіє жодна інша країна", – заявив Ді Сальво в інтерв'ю Marca.
Вальтер Ді Сальво разом з Хав'єром Маскерано під час візиту останнього в Aspire Academy
Вальтер впроваджує у Катарі футбольні інновації, а головною з них є "поле з рентгеном". Його суть в інтерв'ю Tribuna.com яскраво описав колишній шеф-скаут і очільних молодіжного сектору СК Дніпра-1 – Гліб Платов – який протягом року працював аналітиком у Aspire Academy.
"Навколо нового критого поля розташовані біометричні датчики, які зчитують і моделюють усі рухи, що відбуваються на самому полі. Тобто те, що роблять, коли надягають на людей костюми з білими кульками, аби змоделювати їхні рухи, тепер на критому полі роблять автоматично, без усіляких костюмів, за допомогою новітньої встановленої системи. Це дає змогу моментально відстежувати біомеханіку будь-яких рухів спортсменів і одразу ж коригувати її".
Також Гліб Платов розказував про спеціальні кімнати, в яких відстежуються нервові імпульси головного мозку. Чесно кажучи, це все виглядає навіть дещо моторошно.
Кіберпанк Ді Сальво не обмежується одним лише Aspire. Працюючи ще й у катарській асоціації футболу, він ввів систему KPI із сімома параметрами, від яких залежить розмір фінансових бонусів для футболістів. До 40% від загальної суми видають, спираючись на успішність виступів виконавця, а ще 20% доходів ґрунтуються на його фізичних показниках.
Ді Сальво склав список KPI з показниками, співвіднесеними із кожною позицією за допомогою GPS і даних системи Prozone. Коли гравець досягає певної норми, він отримує винагороду. Крім того, в базу заносять дані з фітнес-тестувань усіх клубів ліги – і від цифр у таблиці теж залежить, скільки ти отримаєш грошей. Щоправда, Вальтер застерігає тренерів від сліпої віри в комп'ютер, вимагаючи враховувати контекст.
Як організована робота в Aspire Academy
Крім сильної селекції, іспанських тренерів та італійських технологічних новинок, академії потрібна конкуренція. Звичайним футбольним клубам в цьому плані живеться простіше – їхні старші команди змагаються з однолітками у юнацьких чемпіонатах, а для молодших груп існують спеціальні турніри.
Aspire, попри наявність фарм-клубів у Бельгії та Іспанії, критично залежить від поєдинків з найкращими академіями. Шейхи не економлять на цьому питанні, організовуючи величезну кількість турнірів і запрошуючи на них провідні клуби. Взимку 2020-го, наприклад провели щорічний Alkass Cup для команд U-17 – Aspire змагався з Реалом, Барселоною, Інтером, ПСЖ, лісабонським Спортінгом і Рейнджерс.
Перед цим у Катарі гостювали Бенфіка, Тоттенхем, Мілан, Рома, і Ювентус. Сам турнір показують краще, ніж Лігу чемпіонів – телеглядачам на Eurosport доступні прямі ефіри з роздягалень, а студії розташовані поруч з полем. На ігри запрошують вболівальників, а тренери проводять прес-конференції.
Подібних турнірів багато. Крім цього, Aspire Academy регулярно обмінюється досвідом з топ-клубами, причому почасти вчитись приїжджають саме представники Баварій та Ювентусів.
Це приносить результат збірній Катару?
Варто віддати належне шейхам – вони нічого не вимагали від національної команди, допоки силу не набрала академія Aspire. До 2017 року збірна продовжувала роздавати паспорти віковим іноземцям і нічого із себе не представляла, однак за п'ять років до ЧС-2022 керівництво змінило свої погляди. Кількість талановитих випускників зростала, тож уругвайського тренера Хорхе Фоссаті звільнили з посади.
На пост головного тренера було призначено Фелікса Санчеса Баса – того самого спеціаліста з Барселони, якого Хосеп Коломер привів у Aspire в 2006-му. Цей коуч швидко прогресував, а крім того він був знайомий із більшістю випускників академії. У 2014-му Фелікс разом зі збірною U-19 вперше приніс Катару перемогу на молодіжному Кубку Азії, а у 2015-му він вивів U-23 на перший молодіжний Мундіаль.
Справжнім же тріумфом став Кубок Азії-2019, на якому Катар здобув перемогу, здолавши Саудівську Аравію, Південну Корею та Японію. В заявці було 10 вихованців Aspire Academy, причому 9 вийшли у стартовому складі. Половину з них виховав особисто Фелікс Санчес.
Далі частка місцевих футболістів у збірній тільки зростала, а результати тішили. "Бордові" гідно виступили на Кубку Америки-2019, дійшли до півфіналу Золотого кубка КОНКАКАФ-2021 і стали фіналістами Кубку Арабських націй-2021. Словом, Aspire виконав своє завдання – вихованці академії сформували кістяк національної команди й зробили Катар одним із лідерів азіатського футболу.
У Європі успіхів поки небагато, але певні прориви вже відбулися. Найбільш відомим вихованцем Aspire є 25-річний Генрі Оньєкуру, відомий за виступами в Монако, Галатасараї та Олімпіакосі. Нині він виступає за Адану Демірспор.
Також пригадується 24-річний фулбек Муса Ваге, який з 2018 по 2022-й виступав за Барселону (хоч і дуже рідко). Вінгер Акрам Афіф, який грає в основі збірної Катару, переходив у Вільяреал і провів 24 матчі за хіхонський Спортінг та Ейпен. Крім того, низка перспективних вихованців катарської академії розкидані по клубах бельгійського чемпіонату.
Невже Aspire настільки ідеальна?
Катар відчайдушно намагається показувати себе ліберальнішою країною, ніж арабські сусіди. Академія Aspire з її мультинаціональним характером та кришталевою репутацією добре підігрує цьому бажанню. Тим не менш, з перлиною Дохи пов'язані кілька неприємних історій, які багато що говорять про справжній характер емірату.
Джассім Аль Тані в академії Aspire у 2019 році (другий зліва, по праве плече від Джанні Інфантіно)
По-перше, виникають серйозні питання до співпраці з вихованцями. У них немає власного агента – до всіх випускників примусово приставляється агент Ламін Саван, якийсь колись очолював сенегальску філію Aspire. Він працює не на футболістів, а на академію. Фактично, гравці з Aspire Academy не контролюють свою кар'єру навіть у дорослому віці, що можна розцінювати як легалізоване рабство.
По-друге, Катар використовував академію в якості пропагандистського майданчика для дуже сумнівних особистостей. Зокрема, під час Рамадану в 2014 році фонд шейха Тані бін Абдулли Аль-Тані організував серію релігійних конференцій у Aspire Dоme – дана сесія отримала назву "Обіцянка милосердя". Одним із гостей став саудівський богослов Мухаммед Аль-Арефі.
Велика Британія та Швейцарія заборонили проповіднику в'їзд у країну, назвавши Аль-Арефі загрозою для суспільства. Вважається, що своєю лекцією у Кардіффі він загітував трьох мусульман до вступу в ІДІЛ. Сам Мухаммед відхрещувався від жорстокості цієї організації – зате він продавав у Дохі картини за підписом лідера ХАМАС.
Також на сесії "Обіцянка милосердя" виступав Набіль Аль-Аваді, який відкрито займався збором коштів для бойовиків у Сирії. Цінним гостем Aspire виявився і Заглул Аль-Наггар – автор книги "Змова: віхи сіоністської та світової підривної діяльності проти палестинського народу". У ній стверджується, що теракти 11 вересня були здійснені ізраїльтянами та американськими правими.
Але це ще квіточки у порівнянні зі щорічними запрошеннями Вахді Гонейма. У Британії він утримувався під вартою без права внесення застави. Департамент внутрішньої безпеки вважав, що його минулі виступи та участь у заходах зі збору коштів могли бути спрямованими на підтримку терористичних організацій.
Ось що читав Вахді Гонейм під логотипом Aspire Academy у лютому 2010 року:
Ми повинні думати про те, як померти заради Аллаха, а не бути збитим машиною на шосе. Ми – нація, яка досягла успіху у виробництві мистецтва смерті. Ось чому наші вороги бояться нас. Ми – нація, що веде джихад, і ми повинні вести всі народи на цей шлях".
Ось такий от футбол поза політикою проводили у стінах академії, яку наввипередки розхвалювали футбольні селебріті протягом 2010-х років. "Не чіпайте Катар. Нехай люди насолоджуються чемпіонатом світу", – так заявив Джанні Інфантіно перед ЧС-2022. Цікаво, на лекції Вахді Гонейма він говорив би так само?
Можливо, саме тому футбольний бог так жорстоко посміявся над Aspire Academy на катарському Мундіалі. Тим не менш, варто пам'ятати не тільки про гріхи арабів, а і про їхню системну роботу над розбудовою молодіжного футболу. З нуля і всього за 15 років шейхи створили провідну збірну Близького Сходу – так, гроші в цій історії мають важливе значення, але без правильних принципів вони б не принесли успіху.
Величезна увага до спортивної науки та футбольних інновацій, єдина система підготовки футболістів, вихід на нові ринки задля посилення конкуренції в академії, планомірна робота в одному руслі протягом десятиліть – це те, що не потребує гігантських інвестицій. Завдяки дотриманню даних основ Катар вийшов би на ЧС-2022 навіть без допомоги від FIFA.