"Футбол 24" виділяє особливого персонажа восьмого ігрового дня Євро-2020.
Стів Кларк
Вік: 57 років
Амплуа: головний тренер
Статистика у збірній Шотландії: 9 перемог, 7 нічиїх, 7 поразок
У п’ятницю зіграні чергові три поєдинки другого туру. У двох перших забивалися голи, проте дії команд здебільшого навіювали нудьгу. Справжнє видовище ми отримали увечері, коли під дощове небо Вемблі вийшли збірні, історія протистоянь між якими налічує майже 150 років. І байдуже, що голів тут не забивали, а статистики нарахували лише 2 удари у площину воріт (по одному в обох напрямках). Загалом же ударів було значно більше, а нерв, драйв і самовіддача суперників (надто – шотландців) не відпускали до фінального свистка.
Англія розписала нічию з Шотландією у нервовому дербі на Вемблі
"Тартанову армію", нечастого гостя фінальних форумів Євро, поквапилися списати вже після першого туру. Скоти на рідній арені безапеляційно програли Чехії. Хоча, якщо розібратися, програли вони феноменальному куражу Патріка Шика, а також власним гарячим головам – підвела реалізація. Моментів Шотландія створила чимало, але ноги бігли попереду холоднокровності, раціонального розрахунку.
У грі Англії, натомість, прагматики було аж забагато. Команда Саутгейта стартувала із мінімальної перемоги над Хорватією, проте кволі дії в атаці спровокували шквал критики. Очікувалося, що ось тепер, коли на Вемблі прибув принциповий, проте значно слабший за класом суперник, Кейн і компанія відведуть душу, наколотивши м’ячів на будь-який смак. "Ваші очікування – ваші проблеми".
Шотландія цього разу постала дисциплінованим і згуртованим колективом, вдало перекривши кисень не тільки Кейну, але й Стерлінгу та Фодену. Після замін у другому таймі нічого не вдалося продемонструвати свіжим Грілішу та Рашфорду. Не працювала підтримка з флангів, Шоу пересувався пішки. Більше того, скоти не грали в класичний "автобус", а часто вибігали у контратаки, кілька з яких узагалі могли поховати родоначальників. Таке позитивне перевтілення шотландської команди – грамотна робота тренерського штабу на чолі зі Стівом Кларком.
Ви його чудово знаєте. У 2000-х він був асистентом Жозе Моурінью у пам’ятному чемпіонському Челсі. Раніше, у 90-х, Кларк відбігав за "аристократів" на позиції захисника, визнавався гравцем року за версією вболівальників лондонського клубу. Пізніше, вже після відставки Моура, тренер виринав у Вест Хемі та на Енфілд Роуд, де допомагав Кенні Далглішу.
Першу сольну роботу отримав у Вест Бромвічі перед стартом сезону 2012/13 і одразу вивів скромний колектив у верхню частину таблиці, завершивши чемпіонат на восьмій сходинці. В атаці тієї команди феєрив молодий Ромелу Лукаку (17 голів і шосте місце у списку найкращих бомбардирів). Опісля був невдалий сезон, відставка, короткі періоди у Редінгу, Астон Віллі, трохи довший – у Кілмарноку. Саме завдяки роботі в останньому клубі, з яким здобув бронзу шотландського Прем’єршипу, Кларк отримав пропозицію очолити національну збірну рідної країни. Від такого шансу не відмовляються.
Восьмого червня 2019-го новий наставник дебютував із перемоги над Кіпром (2:1). Потихеньку, чергуючи успіхи із болючими падіннями, Стів підвів Шотландію під стикові матчі за путівку на Євро-2020. Перемога над Ізраїлем у серії пенальті сприймалася, як належне. А от вирішальна звитяга над фаворитом, Сербією, стала сенсацією. Там, до речі, також усе вирішилося у "лотереї", що засвідчило про неабиякий характер команди Кларка.
І ось Шотландія на фінальному форумі – вперше з 1996 року. Вона б’ється на Вемблі проти ненависного суперника і, попри нічию, здобуває моральну перемогу. На трибунах за дійством спостерігає видатний шотландський метр Алекс Фергюсон. Його обличчя прикриває маска, але під нею неодмінно сяє усмішка. Збірна – у надійних руках.
Герой дня: Кевін де Брюйне шикарно повернувся після страшної травми, але УЄФА його скривдив