В п'ятницю відбулося галісійське дербі. Здавалося б, що тут такого? Просто поєдинок між двома аутсайдерами Прімери. Але не все так просто...
Нагадаємо поєдинок “Депортіво” - “Сельта” завершився перемогою команди з Ла-Коруньї - 3:1.
Ми просто наведемо декілька пунктів, аби ви зрозуміли, чому для клубів цей поєдинок був особливим.
1. Все почалося у 1906 році, коли, власне і виник клуб у Ла-Коруньї. Перше ж галісійське дербі відбулося у 1923 році, коли й з'явилася на світ “Сельта”. Але не все так просто. Здавалося б, “Депор” поза сумнівом є старшим за клуб із Віго, тільки от “кельти” виникли в результаті з'єднання двох команд - ”Віго Спортінг” і “Реал Фортуна”, які існували ще до представника з Ла Коруньї.
2. Власне, через це “Сельта” й не взяла участі у першому чемпіонаті Прімери 1929 року. Тоді її хотіли внести у список учасників, як фіналіста Кубка Країни, але “Депор” справедливо виступив проти. А все тому, що кубок складався з одного матчу, оскільки “Атлетік” бойкотував цей турнір, а інші команди відмовилися брати у ньому участь з фінансових причин. Та й програла тоді “Реалу” зовсім не “Сельта”, а “Віго Спортінг”.
3. У галісійських дербі було зафіксовано три поєдинки з дуже великим рахунком, і в усіх перемагав “Депор”. Спершу у сезоні 1941-42 років у першому колі “Сельта” перемогла 2:0, однак у другому колі помста була страшною - у ворота кельтів влетіло 4 м'ячі, які так і залишилися без відповіді. Тоді команди фінішували на 4-му та 5-му місцях. Червертим був “Депор”. Та це не найбільший розгром. Найбільший трапився у 1956 році - 5:0, а у 2004, завдяки хет-трику Віктора Санчеса, та голам Трістана та Луке цей рекорд було повторено.
4. Ненависть між уболівальниками клубів досягла апогею у сезоні 1999-00. А все тому, що перед дербі Галісії команди очолювали турнірну таблицю Прімери. Тоді навіть футболісти з Віго прибули в Ла-Коорунью на бусі, без ознак належності до клубу. Просто тоді закидання камінням автобусів команд стало традицією. Власне, через такі важкі стосунки в історії відомий лише один випадок прямого переходу з однієї команди в іншу. У 2001 році серб Горан Джоковіч став гравцем “Депортіво”. Вболівальники “Сельти”, звісно, одразу оголосили йому анафему, однак і у Ла-Коруньї до Горана ставилися вороже. Це призвело до того, що він зіграв за нову команду лише 10 поєдинків і не витримавши тиску пішов догравати у скромний “Ельче”.
5. Було у протистояннях і дві історії, пов'язані із смертями. 21 грудня 1986 році “Сельта” у сегунді зустрічалася з “Малагою”. Улюбленець публіки з Віго Бальтазар в одному з епізодів зіткнувся із молодим голкіпером “анчоусів” Хосе Антоніо Гальярдо. Голкіпер спочатку повернувся у стрій, проте через 17 днів впав у кому а ще через тиждень помер.
Після цього вболівальників “Сельти” почали називати вбивцями, а виїзд на матчі команди міг завершитися зіткненнями. Це й призвело до того, що усі фани команди об'єдналися і створили єдину велику фірму Celtarras.
А 7 жовтня 2003 року лідер мобу “Депора” Los Suaves Габріель Гарсія Перес вбив у сутичці вболівальника “Компостели” Мануеля Ріоса. Після цього фани клубу пообіцяли вбити будь-кого, хто одягне в їхньому місті футболку “Депортиво”. І, потрібно сказати, що з 2005 по 2008 роки напади на туристів, які по необережності одягали атрибутику “Депора” таки були зафіксовані.
Та уболівальники “Компостели” і досі не забули про цю кривду, і вони досі підтримують Celtarras у їхній боротьбі з фанами кровного ворога.
6. Та протистояння уболівальників - річ нормальна. А от коли починають між собою змагатися керівництво клубів...
У 2009 році “кельти” вирішили купити бразильського атакувального універсала Лулінью. І тут в боротьбу втрутився “Депортіво”.
“Вони абсолютно ненормальні - зовсім помішалися на тому своєму дербі”, - скаже пізніше агент 19-річного гравця Вагнер Рібейро. А все тому, що якщо представник “Сельти” запрошував його в ресторан, то наступного дня представник з “Депортіво” намагався переплюнути конкурента більшим рахунком. У підсумку Лулінью був відданий в оренду португальському “Ешторілу” і... всі виявилися задоволеними. “Депортіво” вважав, що це він завадив принциповому супернику купити таланта. У “Сельті” вважали так само, тільки героями трансферу, що не відбувся, називали свій клуб
Найцікавіше те, що, як з'ясувалося згодом, насправді у “Депортіво” і грошей то не було, аби здійснити цю покупку.
Що ж, зараз ці команди замикають турнірну таблицю і, напевне, таки попрямують у Сегунду. Зрештою, це правильно, бо тоді ми зможемо побачити щонайменше два дуже принципових дербі, якого були б позбавлені, якщо б команди виступали в різних дивізіонах.
Андрій Думич, "Футбол 24"