Головний тренер французького Лілля Паулу Фонсека, який свого часу очолював Шахтар, поділився думками про російсько-українську війну.
"Маю сказати, що я ніколи не думав про те, щоб стати тренером. Після того, як мені виповнилося 28-30 років, я замислився над тим, що робити після завершення кар'єри. У мене були тренери, які зарядили мене ентузіазмом тренувати. Так я й почав. Я пройшов курси і у 32 роки був готовий почати працювати тренером.
Де Дзербі: Я не боявся померти під час бомбардування Києва
Перша мета полягала в тому, щоб стати тренером у португальській Прімейрі. Я ніколи не думав про інші цілі, коли тільки починав, я хотів цього і в своїй голові ніколи не уявляв, що поїду до інших країн. Однак зараз все навпаки: я навряд чи повернуся до Португалії.
Досвід у Шахтарі змінив моє життя. І не лише професійно, а й особисто. Це був мій перший досвід за кордоном. Все почалось із поєдинку Браги проти Шахтаря. Вони побачили мій футбол і їм сподобалося. У них протягом 12 років був Луческу, і вони хотіли змінитися, це була хороша можливість для мене. Так я вперше потрапив до Ліги чемпіонів. І моє особисте життя теж змінилося. У мене чудовий зв'язок з Україною, я зустрів свою дружину в Україні і маю дитину, яка народилася в Україні. Також я маю будинок в Україні, маю там багато друзів. Можу сказати, що Україна – це майже моя друга батьківщина. Зараз я переживаю все, що відбувається дуже непросто, адже люди, яких я знаю, страждають, і мені теж дуже важко.
Мені важко дивитись на страждання цього народу, нічого не роблячи. Що ми робимо прямо зараз, то це кажемо: "Добре, ми допомагаємо, відправляючи зброю", але вони – самі. Українці ведуть боротьбу з диктатором, котрий щодня бреше, вбиває людей і становить небезпеку для людства. Що мене найбільше засмучує, то це те, що ми продовжуємо дивитися, але того, що ми робимо, недостатньо для України та для миру. Бо зараз у небезпеці не лише Україна, а й увесь світ", – цитує Фонсеку Sky Sport Italia.