Гендиректор Шахтаря зустрівся з представниками ФІФА у Парижі. Сергій Палкін продовжує тиск на міжнародну асоціацію та закликає фінансувати український футбол через фонд солідарності.
Перебуваючи в Парижі на Всесвітньому тижні спорту (14-17 червня), генеральний директор чемпіона України 2022/23 майже годину обговорював ситуацію свого клубу та українського футболу через 16 місяців після початку повномасштабної війни і російського вторгнення. Французький L'Equipe взяв ексклюзивне інтерв'ю у функціонера, публікацію якого починає такими словами: "Палкін також розглядає Шахтар, що належить олігархові Рінату Ахметову, інструментом "міжнародної спортивної дипломатії", який можна використовувати для надсилання повідомлень Європі та решті світу. Ми не маємо прямого контакту з президентом Зеленським, але люди з його оточення дають нам поради, вони знають, що ми робимо, і вони дуже задоволені тим, як ми це робимо", – пояснює цей колишній бухгалтер родом з Кривого Рогу, як і глава української держави".
Серед цих повідомлень найбільш прямі адресовані ФІФА, що змінила свій "Регламент про статус і трансфер гравців" через війну. Додаток 7 опинився у центрі великої полеміки. Його ухвалили ще в березні 2022 року. Він дозволив іноземним гравцям і тренерам, найнятим в Україні або Росії, в односторонньому порядку призупинити контракт зі своїм клубом, щоб знайти інше місце роботи. Це тимчасове положення світовий керівний орган нещодавно доповнив і продовжив до 30 червня 2024 року. Палкін критикує це рішення від самого початку, вважаючи, що в цій справі Шахтар ошукали на 40 мільйонів євро. Після того, як Спортивний арбітражний суд (CAS), розташований у Лозанні, відмовив йому в задоволенні позову, він заявив, що готовий звернутися до Федерального суду Швейцарії.
Варто відзначити, що додаток 7 "Положення про статус і трансфер гравців" був змінений ФІФА в травні з метою "захисту інтересів зацікавлених сторін" і більше не поширюється "на іноземних гравців або тренерів, чиї контракти з українськими і російськими клубами були укладені або продовжені після 7 березня 2022 року".
– Чому ви настільки розлючені на ФІФА?
– Від самого початку ФІФА поставила нас у таке становище, що ми не можемо конкурувати з іншими європейськими клубами. Як ми можемо бути конкурентоспроможними з меншою кількістю іноземних гравців у нашому складі, яких ми також втратили можливість продавати? З нашої точки зору, ФІФА порушила антимонопольне законодавство.
Ми написали в Європейську комісію (Україна не є членом ЄС, але є кандидатом на членство з 28 лютого 2022 року) і готові звернутися до Швейцарського федерального суду (вища судова інстанція Швейцарії). І якщо європейські клуби захочуть підписати гравців, які грали за Шахтар і пішли без компенсації, ми висунемо аргумент "безпідставного збагачення" і подамо на них до суду.
– Чи обговорювала це з вами ФІФА, коли через два тижні після початку війни ухвалила правило, що дозволяє іноземним гравцям залишати Україну без контрактів?
– Це найбільша проблема, як я завжди казав. Вони не зв'язалися зі стороною, яка постраждала від конфлікту, і ухвалюють рішення на своєму майданчику (за цими заходами також стояли World Leagues Forum, всесвітня асоціація, що представляє професійні футбольні ліги, і FIFpro, міжнародна спілка професійних футболістів). Коли почалася війна, ми намагалися зв'язатися з ФІФА, яка відповідає за регулювання міжнародних трансферів, та її юридичним відділом.
Я хотів сісти і поговорити з ними. Коли наші іноземні гравці виїжджали, у нас не було жодних проблем ні з ними, ні з їхніми агентами. Були оренди, й ми перебували в процесі завершення двох трансферів, коли прийшло рішення. У мене була згода всіх сторін, і мені потрібно було лише кілька тижнів, щоб залагодити всі справи. Коли ми почали перемовини з клубами та агентами, ніхто не вірив, що ФІФА запровадить це правило. Це втрутилося в нашу екосистему.
– Ви відчуваєте, що не було підтримки з боку ФІФА?
– Підтримка була нульовою.
– Як ви оцінюєте позицію президента ФІФА Джанні Інфантіно?
– Він виголошує багато промов, і одна з його ключових тез: ми – футбольна сім'я. Але коли виникає проблема, я розумію, що Україна не є частиною цієї родини. Всі знають, що у нього хороші стосунки з Росією. Можливо, тому він не хоче звертати увагу на ситуацію в нашій країні. І коли ФІФА змінила правила, вони поставилися до нас, як до Росії. Але Росія не має війни на своїй землі.
– Якби перед вами був Інфантіно, що б ви йому сказали?
– Я б сказав йому, що настав час відкрити двері для українського футболу.
– Чи маєте ви тепер з ким поговорити?
– Коли Додаток 7 був змінений через нашу критику, ФІФА звернулася до ECA (Європейська асоціація клубів, яку очолює бос ПСЖ Нассер аль-Хелаїфі), з якою у неї є угода про співпрацю. ECA звернулася до нас, виступивши посередником між ФІФА та українськими клубами. Можливо, ФІФА дійсно не хоче говорити з нами напряму. А може, вони нас просто ненавидять... Я не знаю. Я не розумію такої поведінки.
– Які у вас стосунки з ECA та її президентом Насером аль-Хелаїфі?
– Нещодавно я мав з ним телефонну розмову, і він знає про ситуацію, що склалася. Ми домовилися зустрітися в найближчі кілька тижнів, щоб обговорити українські проблеми.
– Чим вам може допомогти ЕCА?
– Вона близька до ФІФА, тому нам легше з ними контактувати. Ми ведемо кампанію за створення фонду солідарності для українського футболу, від чого ФІФА наразі відмовляється. Але ми продовжуємо переговори з ЕCА про створення цього фонду. Ми думаємо, що ФІФА врешті-решт змінить свою думку і створить цей фонд. Ми втратили інфраструктуру, а деякі наші стадіони були повністю розвалені (зокрема, Донбас Арена – стадіон Шахтаря в Донецьку).
– На яку суму ви розраховуєте?
– Не один і не два мільйони...
– Які аргументи ви можете використати, щоб їх отримати?
– Якщо ФІФА отримала гроші від нашого ворога, наприклад, у вигляді телевізійних прав (як це було у випадку з правами на трансляцію останнього чемпіонату світу в Катарі для Росії), то вони могли б використати їх як фінансову компенсацію. Але в будь-якому випадку ми сподіваємося, що ФІФА виділить значну суму.
– Які фінансові труднощі у вашого клубу?
– Перед війною ми придбали пів дюжини гравців, за яких заборгували гроші клубам. Ми не маємо доходів з українського ринку, ми в стані війни. Як ми можемо розрахуватися? ФІФА ініціювала посередництво, і коли ми розмовляли, я ставив те саме питання: "Як я можу заплатити, якщо ви відпускаєте мого гравця безкоштовно?. Мені відповіли: "Ми розуміємо, але в будь-якому випадку ви повинні сплатити свої борги. Ми знаємо, що це важко, але якщо ви не заплатите, УЄФА може відкликати вашу ліцензію на участь у своїх змаганнях".
Вони бояться ефекту доміно. Якщо не заплатити одному клубу, той скаже іншому, що теж не може заплатити, бо не отримав грошей від українського клубу.... Це цікава теорія (сміється). Чому тільки ми повинні страждати? Ми страждаємо від війни, а ви хочете звинуватити у всіх цих проблемах український футбол? Де ваша допомога, де ваша підтримка?
– Як ви використали гроші від трансферу Михайла Мудрика, якого продали в січні до Челсі за 100 мільйонів євро (якщо враховувати 30 млн євро бонусів)?
– Передусім, ми ще не отримали всі гроші, і нам потрібно виплачувати наші борги. На це піде значна частина трансферу. Ми також фінансуємо соціальні ініціативи. Допомагаємо біженцям, людям, які втратили рідних, важкопораненим солдатам тощо. Також забезпечуємо зброєю наших ультрас, які перебувають на фронті, а їх дуже багато.
– Ви все ще просите ФІФА виключити Росію зі своїх лав?
– Так, звичайно. Не думаю, що ФІФА піде на це, але якщо на неї тиснутимуть з усіх боків... Це складно, ми не можемо боротися самотужки. Що ж до російських спортсменів, то ми підтримуємо ідею, що вони також повинні бути відсторонені – в Європі і в усьому світі. Неважливо, чи йдеться про наступні Олімпійські ігри (в Парижі у 2024 році), чи про інші змагання. Наш міністр спорту вживає заходів у цьому напрямку, і це його відповідальність.
– Повертаючись до цього особливого сезону, який щойно завершився, які моменти були для вас найбільш зворушливими?
– Озираючись назад, можна сказати, що ми практично почали з нуля. Коли почалася війна, ми думали, що все скінчилося. Однак через півроку чемпіонат відновився, і ми повернулися до життя, крок за кроком. Я згадую нашу перемогу 4:1 над РБ Лейпциг на груповому етапі Ліги чемпіонів і тріумф над Ренном у плей-офф Ліги Європи. Сумарна вартість команди Ренна, напевно, була в 3-4 рази більшою, ніж у нас... А потім ми стали чемпіонами України, здолавши Дніпро-1 28 травня з рахунком 3:0). Для мене це були три найяскравіші моменти сезону.
– Останній матч проти Дніпра-1 ознаменувався масовою бійкою наприкінці гри та шістьма вилученнями. Не найкращий імідж у нинішніх умовах...
– Ми розуміємо, що це був не той час і не те місце. Ми поспілкувалися з нашими гравцями і сказали їм, що так робити не можна. Але, якби ми жили нормальним життям, без війни, можливо, цього б не сталося.
Шахтар зміниться до невпізнання: "сірий кардинал" береться за роботу