Хуан Карлос Унсуе є гарним прикладом для тих, що опинилися на краю прірви. Перший асистент Луїса Енріке у Барселоні, а також екс-наставник Сельти і Жирони 2 роки тому почув страшний діагноз – бічний аміотрофічний склероз. Саме ця невиліковна хвороба забрала життя Фернандо Ріксена. Та Унсуе не опускає руки, займаючись активною громадською діяльністю: книги, мотиваційні бесіди, семінари. "Футбол 24" обрав найцікавіше з його інтерв'ю для видання Marca.
Я сповнений енергією. Останні кілька тижнів були дуже інтенсивними, передусім через наше відео з Осасуною, яке викликало чималий резонанс (у розмові з гравцями Унсуе промовив: "Коли у вас поганий день, згадайте про мене. Ви здорові і можете займатися улюбленою справою", – Футбол24). Ми провели низку заходів, аби зібрати грошей на боротьбу з цією недугою і видавництво моєї книги. Активна розумова діяльність компенсовує фізичну втому.
Майже 53 роки свого життя я присвятив футболу, займався кількома хобі. Зараз фізичний ритм значно повільніший. Хоча б когнітивні функції в порядку. Я намагаюся показувати людям, що це за хвороба, в яких умовах доводиться існувати. Тепер це сенс мого життя. Потрібно думати, що ти можеш зробити в нинішній ситуації, не варто зациклюватися на тому, що більше не до снаги.
"Смерть – це частина нашого життя": Унсуе повільно помирає
Цифри захворюваності в Іспанії постійно коливаються. Це не ті самі 4 тисячі – щодня троє відходять і ще троє додаються у середньому по країні. Чи вірю у Бога? Якось матір сказала: "Де ми з батьком помилилися?". Та вони усе робили правильно... Часом я розчаровуюся, але продовжую вірити у людей. Хороших людей набагато більше, ніж поганих. Намагаюся поводитися шанобливо, бути прихильним і чесним... Гадаю, що таким чином я допомагаю собі та іншим.
Я ніколи не боявся смерті. Значно більше хвилююся за рідних, які тепер мають додаткові клопоти. У моїй сім'ї фантастичне ставлення, ми дуже близькі, і в радості, і в горі... Намагаюся турбувати їх якомога менше, але, звісно, ця ситуація зачіпає усіх. Ми стали набагато ближчими – це стосується як дружини з дітьми, так і родичів або друзів.
Евтаназія? Перш ніж прийняти рішення про гідну смерть, ми хочемо гідного життя. Я згоден, що треба мати право вибору. Та у деяких моїх колег на просунутій стадії з’являється відчуття, ніби їх підштовхують. Раніше ми виконували усі наші зобов'язання, а будь-яке порушення призводило до наслідків. Тому ми маємо право на гідне життя. У нас є чудова система охорони здоров’я, якою усі пишаються, однак пацієнтам з БАС потрібне якісніше лікування.
Я переглядаю багато футбольних матчів. Щоправда, не настільки уважно, як раніше. Зараз оцінюю футбол виключно як глядач. Доводиться докладати зусиль, аби витримати усі 90 хвилин, хоча, є фантастичні поєдинки, які можуть зачепити мене на сто відсотків. Іспанська Ла Ліга втрачає видовищність, і не лише через відхід Мессі або Кріштіану. Здебільшого, команди чекають помилок суперника, а відважність і креатив – на другому місці. Після стартових турів Прімера поступалася за результативністю Англії, Німеччині та навіть Італії.
Барса влучила у яблучко, запросивши Хаві. У схожій ситуації були Райкард, Луїс Енріке та Гвардіола. Знадобиться трохи часу, аби перебудувати команду. Найголовніше, що прихід Хаві викликає емоційне піднесення серед уболівальників. Це прекрасно. Адже ми живемо емоціями. Бути частиною такого клубу, як Барселона, величезний привілей. Упевнений, що Хаві подарує нам усім багато радісних моментів.
Лапорта не підписав би Алвеса, якби не делікатна фінансова ситуація клубу. Та позиція Хаві була вирішальною. Він хотів позитивного і авторитетного футболіста, який надихав би інших. Я пам’ятаю молодшого Дані, коли ми не могли зупинити його на тренуваннях або наступного дня після матчів. Було складно змусити його працювати менш інтенсивно під ризиком травм.
Луїс Енріке? Ми часто спілкуємося у WhatsApp. Іспанія пробилася на чемпіонат світу, проте у нашій країні це сприймають за буденність. Погляньте, скільки класних команд боротимуться у плей-фф... Лучо заслуговує більшого визнання. Приходить нове покоління, 40 або 50 гравців отримали шанс проявити себе. Це не цінується, хоча тренер виконує фантастичну роботу. Він заряджає усіх навколо себе позитивом, а його підопічні – завжди у тонусі.
Звісно, що у повсякденному житті Лучо трохи інший, ніж на прес-конференціях. Але у нього є дуже хороша риса – відданість. Якщо між вами справді щира дружба, її ніщо не зруйнує. Ми пережили усе: успіхи, невдачі... і ці важкі моменти, що зближують найбільше. За справедливість він піде з вами на край світу. Для мене, як для тренера, найбільша цінність Луїса Енріке полягає в його щирості. Це важливіше за будь-які професійні якості.
Повна версія інтерв'ю на Diario Marca.