"Футбол 24" розпочинає серію матеріалів, присвячених Кубку африканських націй-2013, який стартує вже через кілька днів. Сьогодні нашим гостем став Ерве Ренар, головний тренер збірної Замбії - чинних чемпіонів континенту. До Вашої уваги інтерв'ю, яке французький спеціаліст дав сайту FIFA.
Починаючи з 19 січня Замбія захищатиме чемпіонський титул на Кубку Африканських Націй в Південній Африці. Майже рік минув з часу їх коронації в Лібревілі, де вони протистояли потужному Кот-д'Івуару і виграли з рахунком 8:7 в серії пенальті після нульового основного часу та овертайму. "Чіполо поло" отримали складну групу. Однак Ерве Ренар, їх 44-річний французький тренер, наполягає на тому, що команда готова захищати найбільше досягнення у своїй історії.
- Ерве Ренаре, ваша підготовка розпочалася 15 грудня в Лусаці і має тривати близько шести тижнів. З яких етапів вона складається?
- Перша частина підготовки відбулася з місцевими гравцями, а також легіонерами з ТП "Мазембе" (Конго) та Китаю. 22 грудня ми зіграли з Танзанією в Дар-ес-Саламі. Потім гравці отримали три дні відпочинку, команда зібралася 26 грудня в Йоганнесбурзі. Решта футболістів, зокрема з Англії, приєднувалися до нас поступово, врешті, 8 січня зібралися усі. Ми запланували як мінімум три товариські матчі: 5 січня зіграли з Анголою (поразка 0:2), 8-го проти Марокко (0:0), а тепер повернулися додому, щоб провести 12 січня матч проти Норвегії. Цілком реально, що матимемо ще один товарняк - 15 січня в Йоганнесбурзі.
- Як володар чемпіонських медалей, ви, напевно, прагнете захистити свій титул?
- Звичайно. Це природно. Ми будемо жити заради цього, це наша відповідальність, навіть якщо Замбія і не є фаворитом турніру. Я часто кажу, що на КАН-2012 ми були найкращою командою, але це не означає, що в обов'язковому порядку ми є найкращими в усій Африці. Робитимемо те, що зможемо, аби пройти якомога далі, і, звичайно, спробуємо захистити титул.
- Хто ваш фаворит?
- Кот-д'Івуар. Але окрім них і Замбії є ще кілька команд, які можуть перемогти: Гана, Південна Африка, Туніс, Малі, Алжир і Нігерія.
- Чи було у вас відчуття, що в 2012 році вашу команду недооцінювали?
- Чесно кажучи, ні. Ви знаєте, Замбія ось вже 20 років є в Африці конкурентоспроможною командою. "Кулі" регулярно пробивалися у фінальну частину, часто сягаючи другого раунду. Але наша перемога, ймовірно, здивувала багатьох людей, адже мало хто очікував, що ми пройдемо увесь шлях. У мене ж було відчуття, що команда на це здатна. Тепер ми зосередимося на груповому раунді, адже, вочевидь, маємо перед собою достатньо складне завдання.
- Хто є вашим головним конкурентом у групі С?
- Я намагаюся нікого не недооцінювати. Побоююся Ефіопії, яка змела на своєму шляху Бенін і Судан. Вони грають жорстко і мобільно. Та все ж основні наші суперники - Буркіна-Фасо з Аланом Траоре і Джонатаном Пітроїпа і, звичайно, Нігерія. Команда Стівена Кеші провела дуже успішний 2012 рік. Нігерійці пропустили попередній чемпіонат, тож прагнуть гучного повернення.
- Чи стала ваша команда сильнішою після тріумфу в Лібревілі?
- Замбія змінилася. Ми подорослішали, у нас з'явилося більше впевненості в собі. Це прогрес. У товариському матчі ми обіграли ПАР (1:0), тож я впевнився у тому, що курс правильний. А ще Замбія знову перемогла Гану (1:0) у кваліфікації до ЧС-2014, через чотири місяці після аналогічної перемоги на КАН-2012. Ось такі приклади.
- Чи відбудуться вагомі кадрові зміни?
- Ні, минулорічний склад збережеться на 80-85 відсотків. Але ми будемо додавати важливих гравців, як ось Еммануеля Мбола ("Порту"), а також Джейкоба Муленгу ("Утрехт"), Коллінза Мбесуму ("Орландо Пайретс") і Вільяма Нжову ("Хапоель" Беер-Шева), які не поїхали в Екваторіальну Гвінею і Габон через певні причини спортивного характеру.
- Після успіху в Лібревілі ви отримали кілька пропозицій, деякі з них були надзвичайно привабливими у фінансовому плані...
- Так, маю запрошення з Перської затоки, а також Китаю. Я міг би заробити більше грошей, але ж у мене є проект в Замбії! У червні, коли переді мною була заборгованість, і я відчув можливість перебратися в кращі умови, то пригрозив, що піду. З того часу все гаразд. Можливо, я навіть продовжу свій контракт, який завершується у липні 2014 року. Тут ніхто не втручається в мої рішення. У мене є гравці, з якими я люблю працювати. Багато часу проводжу в пошуках молодих талантів. Тут побутує культура атакувального футболу, яку я поділяю. До того ж Замбія є країною, яку я люблю, тут люди доброзичливі і мирні.
- Французькі клуби так і не виявили до вас великого інтересу?
- Типовий випадок. Коли ви тренуєте в Африці, не кожен вам довірятиме. Проте є такі люди, як Ерік Геретс, Поль Ле Гуен і Вахід Халілходжич, що працювали на африканському континенті. Але я не розчарований. Зрештою, ті, хто керує клубами у Франції, можливо, не мають достатньо здорового глузду, аби подивитися, що відбувається в Африці.
Переклад та адаптація Олега Бабія
Тwitter автора - @Gullit_87