Бразильський захисник розповів "Футболу 24" про атмосферу в команді напередодні варшавського фіналу Ліги Європи. А ще про дружбу з Ротанем і Коноплянкою, війну на Донбасі і… горілку.
Габаритний Дуглас виявився непрохідною стіною для суперників «Дніпра» у Лізі Європи. Футболіст, який при Хаунде Рамосі безнадійно засів на лаві, у Маркевича став надважливим гвинтиком командного механізму. Надійна гра Дугласа сприяла історичним перемогам «Дніпра», а його самого делегувала у символічну збірну УЄФА. Причому – неодноразово!
«Калініч – Срна? Не в курсі»
- Вже у середу - вирішальний матч сезону. Як настрій?
- Трохи хвилюємося, але мотивації нам не бракує. Ми повністю налаштовані і сконцентровані на цій грі. Тож у нас така суміш відчуттів - є хвилювання, мотивація і максимальна зосередженість.
- Чи не вплинула на впевненість команди у своїх силах невдача у півфіналі Кубка України із "Шахтарем"?
- Не зважаючи на те, що була важка гра проти непростого суперника, нас не повинен хвилювати той факт, що ми не пройшли далі. Так, "Дніпро" прагнув пробитися у фінал і в цьому турнірі. Не вдалося, але що сталось - те сталось. Ми не повинні зараз думати про цей виліт, а спокійно вийти на фінал Ліги Європи.
- Напевно, ви були здивовані, що Львів вболівав за "Дніпро", а не за "Шахтар", який грає у цьому місті вже майже рік?
- Так, було дуже приємно, що нашу команду настільки тепло прийняли у Львові - так далеко від рідних дніпропетровських стін. Це ознака того, що у "Дніпра" - величезна армія вболівальників із різних куточків України, яка готова підтримувати нас не тільки в якомусь одному конкретному матчі, а й упродовж всього сезону. Для команди їх саппорт надзвичайно важливий.
- Через що виник конфлікт між Калінічем і Срна?
- Я бачив, що між ними була словесна перепалка. Ні до чого більш серйозного справа не дійшла. Але, чесно кажучи, не можу вам назвати причину того, що сталося. Не в курсі.
- З ким із бразильських легіонерів "Шахтаря" ви спілкуєтеся і, можливо, товаришуєте?
- Ми не зідзвонюємося, та й узагалі спілкуємося дуже нечасто. Порозмовляти можемо до матчу між нашими командами, а також після нього. Обговорити якісь моменти. Але ні з ким із бразильських "гірників" я не товаришую. Не склалося.
«Приємно опинитися у символічній збірній»
- Скільки ігор "Севільї" вже переглянули?
- Справді, ми вже приступили до перегляду суперника, подивилися кілька матчів. Час ще є - будемо аналізувати "Севілью" навіть ретельніше.
- Ну і яким є ваше враження від "рохібланкос"?
- Чудова команда! Вона швидка, з мобільною атакою. "Севілья" забиває багато голів, тож я вважаю, що саме на це потрібно звернути особливу увагу. Нам буде над чим попрацювати. Насамперед - протистояти їх швидкій і дуже кваліфікованій лінії нападу.
- Попереду у "Севільї" виділяється Карлос Бакка, якого вам доведеться пильнувати...
- Так, я вже давно знаю цього футболіста. Бакка - технічно підкований і забивний. Це одна з головних фігур у складі "Севільї".
- У вашій кар'єрі вже траплялися фінали, зокрема, у Кубку Бразилії. Як налаштовуєтесь на вирішальні матчі? Можливо, у вас є своєрідний ритуал?
- Жодним чином не можна співставляти ці два фінали. Дійсно, у Бразилії я грав у фіналі Кубка, але це не зрівняється із вирішальним матчем єврокубка. В плані психології я спокійний. У нашій підготовці немає якогось особливого компоненту. Абсолютно спокійно працюємо у звичному режимі. Нічого надприродного.
- Останнім часом ви нерідко потрапляєте у символічну збірну УЄФА. З чим пов'язаний такий прогрес у вашій грі?
- Не буду лукавити: дуже приємно опинитися серед найкращих у турі Ліги Європи, та ще й часто потрапляти туди. Якогось одного конкретного пояснення, напевно, не буде. Це щоденна кропітка праця всіх нас, ну й мене зокрема. Працюємо кожного дня на тренуваннях, завжди ставимо перед собою лише найвищі цілі. Намагаємося впоратись із нашою роботою якомога краще. У результаті, як нагорода, - загальне визнання.
- Генеральний директор "Дніпра" Андрій Стеценко припустив, що влітку ви можете перейти в інший клуб. Що, справді? Хтось вже цікавився вами?
- Про інтерес з боку інших клубів нічого не знаю і не хочу знати. Прошу своїх агентів, щоб вони мені нічого не казали у випадку якихось кроків від інших команд. До фіналу нічого не хочу чути. От коли ми зіграємо у Варшаві, і моєю персоною справді цікавитиметься певний клуб, то вислухаю їх аргументи, подумаю.
«Маркевич – мудрий»
- Чи слідкуєте за голосуванням на офіційному сайті "Дніпра", де ви входите у топ-трійку героїв сезону, випереджаючи навіть Ротаня і Коноплянку?
- Мені складно за цим стежити, тому що моє знання російської мови залишає бажати кращого. Але ви це сказали - і мені дуже приємно. Користуючись нагодою, хочу подякувати усім вболівальникам за їх увагу, за вибір і визнання моєї роботи.
- А які у вас стосунки з Коноплянкою і Ротанем - товариські чи робочі?
- Крім того, що спілкуюся із тими хлопцями, які говорять зі мною однією мовою - португальською, я маю дружні стосунки і з Коноплянкою, і з Ротанем, а також з Федецьким, Бойком. Постійно приколюємося один над одним. У нашій роздягальні - прекрасна атмосфера. Тож у мене немає бар'єрів - ані з українцями, ані з легіонерами "Дніпра".
- Якими трьома словами можете охарактеризувати Мирона Маркевича?
- Мудрий, досвідчений і близький до гравців - такий, який іде з ними на контакт.
- При Маркевичі ви стали гравцем основного складу, хоча Хуанде Рамос тримав вас на лаві запасних. Чому іспанський спеціаліст не довіряв вам?
- Ви самі ж озвучили відповідь. Це питання довіри. При Рамосі грали інші. Можливо, він їм більше довіряв. Натомість з перших ігор Маркевича я став потрапляти в основу. Довіра! Коли ти її відчуваєш з боку тренера, то стаєш впевненішим і буквально перевтілюєшся.
- На "Дніпро" ніхто не ставив, проте команда вийшла у фінал. У чому ваша формула успіху?
- Та єдність, яка присутня серед нас і серед вболівальників "Дніпра", разом із щоденною працею - ключ до цього успіху. Очевидно, що в нас не вірили ті, хто перебуває за межами команди, збоку. Ми ж йшли до цього довго і знали, що цей успіх - реальний. Всі, як один, ми об'єдналися у цій вірі, в цій роботі і досягнули того результату, про який зараз говоримо.
- Проти якого форварда у Лізі Європи вам було найважче?
- Ігуаїн.
- Коноплянка вже пообіцяв, що стане блондином у випадку перемоги над "Севільєю". А чим готові ризикнути ви?
- (Сміється) Ні-ні-ні! Я таких речей перед фіналом робити не буду. Не звик до таких заяв. Навіть якщо ми переможемо, я не робитиму того, що не стикується з моїм характером. Зате відсвяткуємо з друзями, з сім'єю - ось це із задоволенням.
- Ваш співвітчизник Ежідіо, напевно, кусає собі лікті, що так швидко "порвав" із "Дніпром"?
- Важко відповісти ствердно. Ми лише кілька разів спілкувалися після його від'їзду. Можу хіба сказати, що Ежідіо дуже радий своєму поверненню додому, у Бразилію. А ось вихід "Дніпра" у фінал ми ще не обговорювали.
«Не розумію, чому Росія напала на Україну»
- Ви у "Дніпрі" вже третій рік. Як вам живеться в Україні?
- Почуваюся у вашій країні повністю адаптованим. Ніяких проблем не виникає. В ігровому плані це мій найкращий рік. Не тільки мій, а й усієї команди. Тож - жодних проблем.
- Проблема все ж є - це війна. Коли тільки усе розпочиналося, українські клуби втратили багатьох кваліфікованих легіонерів. Чому ви вирішили залишитися?
- Ми всі розуміли, що ситуація в Україні - непроста, важка. Але в Дніпропетровську не відбувалося нічого надзвичайного, що могло мене підштовхнути до прощання з Україною. Тож про від'їзд не могло бути й мови.
- Чому Росія напала на Україну, як гадаєте?
- Я до кінця так і не зрозумів, чому це сталося. До недавнього часу Україна і Росія були братніми народами. Те, що зараз відбувається, коли гине велика кількість невинних людей, - важко сприйняти і усвідомити. У мене поки що не склалося остаточного і конкретного висновку.
- Чи показують по бразильських телеканалах нашу війну? Як часто вам доводиться запевняти родичів, що з вами все гаразд?
- Зрозуміло, що в Бразилії всі це бачили і розуміють, що відбувається. У випусках новин регулярно з'являлися сюжети про розвиток українських подій. Доводилося заспокоювати своїх рідних і друзів - і неодноразово! Казав, що у нашому місті все спокійно, незважаючи на всі складнощі українського становища.
- Розкажіть про своє походження. Чим славиться рід Баселарів?
- Батько вже на пенсії, мама - домогосподарка. Також у мене є 18-річна сестра, яка навчається на журналіста. Не знаю, чи це пов'язано з тим, що я - футболіст, але вона прагне бути саме спортивним журналістом. Є також дівчина, яка мене супроводжує безпосередньо в Україні. Ось такі мої найближчі люди.
- За який із великих бразильських клубів прийнято вболівати у вашій сім’ї?
- «Васко да Гама»! До речі, це моя остання бразильська команда перед переходом у «Дніпро».
«Друзі замовляють горілку»
- Що вам подобається в Україні і в українцях?
- Мені до вподоби гостинність українців. Мене тут добре прийняли з перших днів. В Україні – хороша кухня. Моя улюблена страва – сирники. А ще тут неймовірні краєвиди. Дуже люблю прогулятися набережною Дніпра.
- А що в такому випадку не подобається?
- Холод! До нього ніяк не звикну.
- Українську горілку дегустували?
- Ні, такі міцні напої я не вживаю (Сміється). Максимум, що можу собі дозволити, - це трішки шампанського або вина. А горілку привожу своїм друзям у Бразилію. Замовляють, просять (Сміється).
- Чи розігрували вас нові партнери, коли ви тільки прийшли у «Дніпро»?
- Пригадую, я долучився до команди на зборах в Іспанії. На щастя, нічого такого не відбулося – ніякого розіграшу чи ритуалу посвяти новачка.
- Чи великим є ваш словниковий запас російської мови? Мистецтво матюка вже опанували?
- Російською розумію достатньо багато, щоправда, сказати щось самому – набагато важче. Матюки, звісно ж, знаю. Вони постійно «на слуху», особливо – найміцніші терміни.
- Якби у вас не було коханої дівчини, чи звернули б свою увагу на українок? Як вам наші дівчата?
- Все було б, звісно, можливо… Українки – надзвичайно красиві. Але всі ці можливості зводяться до нуля. Я люблю свою дівчину, тож на місцевих красунь не звертаю увагу, наскільки б чудовими вони не були.
Олег Бабій, Футбол 24
Автор висловлює подяку Максиму Афанасьєву, клубному перекладачеві "Дніпра", за допомогу в реалізації цього інтерв'ю