УКР РУС

Дискусійний клуб. Українське Clаsico — битва за честь і Лігу чемпіонів

6 квітня 2013 Читать на русском

Хоча інтрига у чемпіонаті померла ще в середині жовтня, питання принциповості "Українського класіко" ніхто не скасовував.

В найближчому очному поєдинку, який відбудеться за переповненого, без сумніву, "Олімпійського", "Динамо" та "Шахтар" не вирішуватимуть долю чемпіонства, бо вона вже вирішена. Для гірників взагалі не залишилося турнірної мотивації: команда може грати решту матчів "однією ногою", і від того однаково не втратить золотих нагород. Та чи стане від цього "Українське класіко" менш принциповим, напруженим та, врешті-решт, скандальним? І які шанси на перемогу у майбутніх суперників?

Про це в редакції сайту "Футбол 24", як завжди напередодні найважливіших і найпринциповіших матчів, вирішили подискутувати. Учасниками цього диспуту стали редактор сайту Юрій Басенко, а також журналісти Олег Бабій та Андрій Думич.


Андрій Думич
Вважаю, що явним фаворитом в цьому матчі є “Шахтар”. “Динамо” вдало зіграло з “Чорноморцем” і усі вже в захопленні, але давайте будемо відвертими — серйозних суперників у Блохіна з “Динамо”, навіть на рівні “Металіста” чи “Дніпра” ще не було.

Що ж до “Шахтаря”, то нарешті у гравців цієї команди з'явиться мотивація — перемогти принципового суперника. А як “Шахтар” грає, коли серйозно налаштований і викладається на повну — ми знаємо. Як грає теперішнє “Динамо” у важливих матчах — наразі дуже великий знак питання.


Олег Бабій
Моя думка — кардинально протилежна. Жодного фаворитизму "гірників" у цьому поєдинку я не бачу. Тим паче — явного.


   Матчів, за які команді Блохіна  

   можна було б поаплодувати,  

   не так і багато.  


Проте не варто забувати про кілька важливих аспектів.

По-перше, це мотивація. Команді Луческу вже сьогодні можна вручати золоті медалі — відрив у турнірній таблиці просто колосальний. Виліт з єврокубків, а також можливість обігрувати більшість упеелівських клубів однією лівою ногою підсвідомо розслабляють, спонукають думати спершу про відпочинок, а згодом і про наступний сезон. Інша справа — "Динамо" — команда, голодна до кожного пункту, які через нечувану досі боротьбу за другу лігочемпіонівську путівку, категорично протипоказано губити.

По-друге, в чудовій формі перебувають динамівські збірники — Ярмоленко і Гусєв. Не в останню чергу завдяки цим парубкам Україна здобула дві надважливі перемоги у відборі на ЧС-2014.

По-третє, аншлаг на "Олімпійському", який стимулюватиме хлопців у біло-синіх футболках грати на максимумі. Про безліч старих образ, які кияни затаїли на "Шахтар", навіть зайве нагадувати.
 

Андрій Думич
Образи — образами, але й для “Шахтаря”, яким би він не був позбавленим мотивації, матч з киянами завжди стоятиме особняком. Чого варті вісім голів, забиті “Динамо” вже в цьому сезоні, хоча могли обмежитися "гірники" й меншою кількістю.


   Принциповий конкурент  

   на те й принциповий —  

   щоб грати проти нього із самовіддачею  

   не дивлячись на турнірне становище.  


А тут ще й така нагода — перемогти в гостях та ще й на вщент заповненому “Олімпійському”, адже квитків на цей поєдинок вже не залишилося. Ну і ще про нібито відсутність мотивації: не так давно Ярослав Ракицький сказав, що стежитиме за матчем в Одесі і сподіватиметься, що “Чорноморець” відбере очки у киян. Звідки така налаштованість до суперника, який начебто і не конкурент?

Тепер до Гусєва та Ярмоленка. Перед матчами збірної ці гравці провели не один поєдинок в “Динамо” вже при Блохіні, однак розцвіли вони саме в національній команді. Тут висновок напрошується сам собою:


   Фоменко знайшов підхід до футболістів,  

   а от Олег Володимирович  

   поки не може цього зробити.  


Підтвердженням цьому може бути коментар Олега Гусєва після матчу з поляками. Так що у грі з “Чорноморцем” ці футболісти, не виключено, повернувшись зі збірної зіграли “по інерції”, а в матчі з “Шахтарем”, не виключено, нагадуватимуть себе дофоменкового періоду. Ну, і не можу згадати про Хачеріді, який через свій запальний характер пропустить гру. А хто замість нього?
 

Юрій Басенко
Думаю, питання мотивації взагалі не потрібно обговорювати. Це "українське Ель класіко", тим все сказано. Турнірна таблиця, потрапляння у Лігу чемпіонів чи Лігу Європи — це все принаймні на 90 хвилин відійде на другий план. Надмотивовані будуть обидві команди і крапка. Пропоную плавно перейти до кадрових питань обох команд.


Олег Бабій
Так, Хачеріді — це, звісно, неабияка втрата. Заперечувати не стану. Євген дуже вдало впорався із персональною опікою Роберта Лєвандовскі — форварда топ-класу, а з Молдовою ще й в атаку вдало сходив. Проте з величезною долею ймовірності можна припустити, що в такому емоційному матчі, яким є українське Ель Класіко, Хачеріді знову б зірвався з ланцюга і накоїв чимало дурниць.

Нещодавно я похвалив захисника "Динамо" за те, що, мовляв, він посоліднішав і тримає емоції під контролем. Та, як бачимо, Хачеріді ще є над чим працювати.

Хто його замінить? Альтернативи Тарасові Михалику я не бачу. У нього колосальний досвід, яким він при старанні зможе компенсувати ті чи інші огріхи фізичного плану. Яскравий приклад — Ріо Фердінанд з "МЮ", якого чимало критикували на старті сезону, але нещодавно ветеран провів ряд блискучих матчів. Щодо Ярмоленка і Гусєва — не згідний. Навіщо лідерам команди клеїти дурня, граючи впівсили? Блохін цього не дозволить, та й припущення, що вони в Одесі зіграли "за інерцією" — скоріш за все так і залишиться припущенням.

Обидва набрали хорошу форму, а позаяк на збірну і єврокубки найближчим часом не доведеться "розпилюватись", все найкраще, що вміють ці хлопці, перепаде наступним суперникам в УПЛ. В першу чергу — "Шахтарю".


   Тривожний дзвоник для «гірників»  

   був ще в Полтаві,  

   а з подвійною силою прозвучав у Львові.  


Було помітно, що команди, значно нижчі за класом, неодноразово ловили команду Луческу на контратаках. І якби ворсклянам і карпатівцям трохи більше індивідуальної майстерності — "Шахтар" міг би втратити очки. В "Динамо" з цим справи значно кращі. Пресинг і швидкий перехід від оборони в атаку — ось що може спрацювати на користь хлопців Блохіна.


Юрій Басенко
З ким-ким, а з "Шахтарем" Хачеріді ще ніколи не "психував". Переважно Женя "чудить" з командами нижчого рівня — "Шериф", "Маккабі", той же "Чорноморець". Чим сильніша команда-суперник, тим краще і якось спокійніше грає Хачеріді. Тому втрата для "Динамо" просто-таки непоправна. Замінити його нема ким.

Повільний і помітно заржавілий ще минулої осені Тарас Михалик, цієї весни ще більше здав. В матчах із далеко не найсильнішим "Бордо", який два поєдинки грав практично без форвардів, Михалик і там примудрився наламати дров. Я думаю, що бразильці "Шахтаря" як дізналися, що Хачеріді не зіграє, а замість нього може з'явитися на полі Михалик, то для себе особисто вирішили що півсправи зроблено ще до стартового свистка.

Ну, це якщо бразильці "Шахтарі" ще взагалі цікавляться хто там проти них гратиме у чемпіонаті України.


Андрій Думич
Кілька слів про інерцію, раз на те пішло: в Полтаві та Львові “Шахтар” вже грав за інерцією, як робить це загалом в чемпіонаті. Ну, немає мотивації, та й усе. Але це, звісно, не стосується “Динамо”. Та й склади в згаданих матчах були не оптимальними. В Києві буде по-іншому.

А от слово "пресинг" у застосуванні до динамівців в матчі з “Шахтарем” особисто мені уявити важко. Ну, не вміють динамівці так грати. А якщо й спробують, то тут “Шахтар” почуватиме себе, як риба у воді, бо “швидкий перехід від оборони в атаку” це саме про “гірників”. Чому? Бо хто в "Динамо" ці атаки розганятиме? Нема там ані плеймейкера, який би диригував атаками (Ярмола гравець дещо іншого амплуа), у “Шахтарі” ж це... Мхітарян, Тайсон, Срна (по ситуації) чи Фернандінью. Фернандінью узагалі мозок команди, який може як на атаку відпрацювати, так і відпрацювати опорником.


   І отут про опорника —  

   хто в «Динамо» його гратиме?  


Після продажу Богданова в “Арсенал” в киян чистих опорників не залишилось. А при грі з командами, які контратакують, гравець на цій позиції просто необхідний.

"Динамо" в останні роки ніколи не вміло швидко переходити від оборони в атаку. Вони атакуватимуть позиційно (хоча може й самі того не хотітимуть, просто по-іншому зараз не вміють). Але навряд чи ці атаки принесуть користь. Чому? Тому що в останніх матчах забивають Ярмоленко з Гусєвим. А де результативний чистий форвард? Вірніше, де його результати? В “Шахтарі” Луїс Адріано в останніх матчах виглядає доволі непогано.


Олег Бабій
Луїс Адріано — фігура дуже суперечлива. Скільки він забив у чинному чемпіонаті? Аж шість голів. З них лише один м'яч у дійсно серйозному поєдинку — проти "Динамо". Гольовий доробок Ідейє вдвічі більший — нігерієць значно ощадливіше ставиться до моментів, які йому створює команда, та й технічний арсенал у нього посоліднішим буде. У новому році нігерієць ще не забивав. Проте на це є об'єктивні причини: тріумфальний Кубок Африки, де нігерійці здійнялися на найвищу сходинку п'єдесталу, коштував Брауну чималих фізичних та емоційних затрат.

Висока ставка майбутнього поєдинку, а також наявність в запасі того ж Лукаса Переса, повинні стимулювати Ідейє з усією серйозністю грати проти "Шахтаря". У першому колі нігерієць довів, що є форвардом останніх хвилин, тож "гірники" будуть змушені пильнувати суперника аж до фінального свистка, а це означає, що Ракицький і Кучер не зможуть дозволити собі безтурботну прогулянку в атаку.


   Взагалі–то, не Ярмоленком  

   і Гусєвим єдиними.  


Окрім них і Брауна успіх команді Блохіна можуть принести Велозу і Аруна, який лише нещодавно розпочав демонструвати свій потенціал, змусивши критиків почухати потилицю: а хлопець-то з головою, як виявляється!

Дальні удари від цих виконавців можуть заскочити П'ятова зненацька, як це нещодавно зробив молдаванин Суворов. Ну і, звісно, мрія ідіота: хочу, щоб проти "Шахтаря" вийшов Мілевський. Це, звісно, мало реально. Проте атаці "Динамо" вже давно бракує його штрафних і вправних коротких пасів, які розрізають оборону суперника на шматочки.


Андрій Думич
За Мілевського розвеселило, але... Тут змушений погодитися. А щодо Ідейє та Лукаса, то тут не в тому справа, хто скільки забив, а в тому, хто й у яких кондиціях перебуває саме в останніх іграх. А кондиції бразильця набагато кращі. Щодо Лукаса, то він банально ще не зіграний з партнерами.

Хоча він індивідуаліст, тож може й зміг би бути корисним, от тільки Блохін його не випустить на поле. Велозу та Аруна... Але ж у Луческу в розпорядженні Ракицький, Срна, Фернандінью — дальні постріли для них не проблема. Ну а от представникам якої з команд вдасться краще реалізувати свої моменти, думаю якнайкраще дасть відповідь сам матч. І дасть, щодо мене, відповідь таку — “гравцям “Шахтаря”.


Олег Бабій
Мені ж додає впевненості в успіху "Динамо" ще й паралель із сезоном–2010/11. Тоді "гірники", маючи суттєвий гандикап у чемпіонаті, згоріли у травневому матчі в Києві — 0:3. Відсутність турнірної мотивації у команди Луческу далася взнаки — і жодна принциповість протистояння, до якої апелює Андрій, їм не допомогла.


Юрій Басенко

То було інше "Динамо" із Шевченком, ще не деградованим у футбольному плані Мілевським і Ярмоленком, який тільки-но забирався на футбольний Олімп, і, можливо, найкращою із версій Олега Гусєва та Романом Єрьоменком — останнім динамівцем, який здатен був конкурувати у центрі півзахисту з хавбеками "Шахтаря".

Хто тоді пам'ятає, перший гол кияни забили в епізоді, де половина арбітрів пенальті просто не поставила б (хоча я особисто більше схиляюся до того, що пенальті таки був): після подачі кутового Срна начебто штовхнув Шевченка.


   Після цього кияни на куражі  

   й діяли весь матчем, і вінцем такої гри  

   став один з останніх шедеврів  

   Андрія Шевченка —  

   красивий парашут «за комір» П’ятову.  


Ось після цього матчу "Динамо" лише деградувало, в той час як "Шахтар" продовжував розвивати свій футбол. Ніби-то і часу минуло не так багато, але зараз в ігровому плані між командами утворилася така прірва, що тепер потрібен не один рік, аби її нівелювати.

Тут у цьому поєдинку, на мою думку, все буде дуже ясно і просто: гірники його проведуть за колосальної ігрової переваги, бо тягатися з ними, а тим паче грати у відкритий футбол динамівці просто не стануть, бо дістануть повну торбу ще до перерви. Завдання команди Блохіна — це зіграти у дисциплінований футбол, по можливості здійснювати швидкий перехід з оборони в атаку і робити акцент на індивідуальних діях своїх лідерів — Гусєва і Ярмоленка. І обов'язкова взаємопідстраховка у кожному епізоді на кожному клаптику поля.


   Бо «каждий», як каже один відомий  

   гравець «Карпат», «каждий» футболіст 

   групи атаки «Шахтаря» індивідуально пошиє 

   в дурні всіх оборонців «Динамо» — 

   по черзі чи всіх одразу,

   це вже не має великого значення.  


Тут, між іншим, не зайвим буде перечитати "конспекти Лобановського", особливо параграф про його уже тепер легендарний колективний відбір м’яча. Звичайно, такий стиль є дуже енергозатратним, і "Динамо" потрібно буде для цього багато "бензину". Але, що поробиш, по-іншому кияни просто не зможуть дати конкурентний бій "Шахтарю". І тоді, якщо пощастить, то "Динамо" здобуде позитивний результат. А таким буде і нічия.

І не Дай Боже, кияни приймуть виклик "Шахтаря" на відкритий футбол — це буде перше резонансне весняне самогубство в українському футболі.

Колеги, ви багато говорити про мотивацію, оцінюєте гіпотетичну форму нападників. Але хотілося б від вас почути головне: яку тактику на матч оберуть суперники? За рахунок чого "Динамо" може обіграти киян?
 

Андрій Думич
Вважаю, Блохін таки вирішить здивувати Луческу і головним завданням буде пресинг на половині поля "Шахтаря". Тільки от навряд чи він принесе плоди і "гірники" легко вийдуть з-під нього. А все тому, що тактичного різноманіття від "Динамо" годі очікувати — чотири захисники, причому гратимуть може навіть і не в лінію, насичений півзахист з Гусєвим та Ярмоленком на флангах, і Кранчаром, Велозу та Безусом в центрі та Ідейє попереду.

Тут все прогнозовано, хіба що прізвища кількох футболістів можуть біти іншими. "Гірники" також зіграють за своєю звичною схемою, однак плюс донеччан в тому, що вони так довго грають разом, що можуть знайти партнера пасом навіть із закритими очима. В Києві команда ще не настільки добре зіграна.
 

Олег Бабій
Тут важко не погодитися з колегами — грати з відкритим забралом проти "Шахтаря" надто ризиковано. Пресинг? Так! Швидкі контратаки? Безперечно! Потрібно ловити гостей на найменшій помилці, а те, що такі помилки будуть — сумнівів немає.

І тут на перший план виходить реалізація. А ще П’ятова варто навантажувати ударами з дальньої і середньої дистанції, що можуть з успіхом робити Ярмоленко, Аруна та Велозу. Кіпер "Шахтаря" бездоганний в ближньому бою, а от здалеку може пустити "метелика".

Тактика "Шахтаря" більш передбачувана. Команда Луческу звикла грати з позиції сили проти будь-якого суперника, а тому традиційні флангові проходи Срни, Шевчука (Раца) з подальшими навісами (прострілами) в карний майданчик стали нормою і повинні "читатися" Блохіним ще до гри.

А легковажність Адріано при завершенні атак, як і не найкраща результативність Мхітаряна в новому році — це ще один аргумент на користь "Динамо".

   Найголовніше —  

   самим не наламати дров.  


Юрій Басенко
Чого б хотілося найбільше — це конкурентного поєдинку. Від цього у виграші залишаться усі українські вболівальники. Ну, а найменше — ситуацій на кшталт тієї, що трапилася за участі арбітра Вакса.