Стартовий матч збірної України у новому відбірковому циклі очікується з величезним нетерпінням. Більшість прогнозів - оптимістичні, проте й у скептиків вистачає аргументів. У редакції "Футболу 24" знайшлися прихильники обох точок зору.
У дискусії взяли участь головний редактор "Футболу 24" Юрій Басенко, а також журналісти відділу українського футболу Юрій Шутка та Марк Копич.
Юрій Шутка: Підопічні Михайла Фоменка зібралися разом після довгої перерви, щоб у понеділок розпочати боротьбу за путівку на чемпіонат Європи-2016. Суперниками «синьо-жовтих» будуть непередбачувані словаки, з якими завжди важко будь-якій команді. Дуже важливо, що напередодні цього протистояння наші хлопці провели товариську зустріч із Молдовою. Протистояння проти південно-західних сусідів завершився мінімальною перемогою «синьо-жовтих», але результат не настільки важливий, як отримана тренерським штабом інформація для аналізу. Зі свого боку ми також спробуємо оцінити гру команди Фоменка та дії окремих гравців, а також спрогнозувати результат майбутнього поєдинку зі Словаччиною.
Матч Україна – Молдова показав, що у нашої команди є деякі проблеми із організацією та функціональним станом окремих гравців, але загалом враження від поєдинку залишилися досить позитивними. Відразу зазначимо, що у нас був не надто сильний суперник, який дозволяв «синьо-жовтим» контролювати хід протистояння, чого, швидше за все, не буде у матчі зі словаками. Але попри низький рівень молдаван, варто похвалити українських футболістів, які, незважаючи на складну ситуацію у країні, виглядали справжньою командою та не залишили жодних шансів збірній Молдови.
Марк Копич: Варто погодитись, що попри складну ситуацію в країні наші футболісти продемонстрували в цілому непоганий футбол, а місцями навіть дуже симпатичний. Але правда в тому, що Молдова - це явний аутсайдер відбору до кваліфікації - в якій групі вона б не перебувала, а проблеми, які виникали навіть з таким суперником, свідчать, що збірна перебуває у "сирому" стані і поки не готова до серйозних викликів. Дуже одноманітно грала Україна, і стиль нашої збірної чимось нагадав теперішню гру "Динамо", яке теж сподівається лише на флангові проходи і навіси в карний майданчик суперника...
Юрій Басенко: ...Зазвичай тактика і стратегія гри базується за наявності гравців відповідного класу. У збірній України епохи Фоменка найгрізніша зброя - це фланги. Двоє найкращих українських футболістів, Ярмоленко і Коноплянка - це типові інсайди, крайні форварди чи півзахисники - можна називати як хочеш. Для того, аби гру будувати через центр, нам потрібен центрхав відповідного класу. А такого немає. Саме тому гра й будується через сильні сторони - в даному випадку фланги. І власне через це наша збірна грає переважно з трьома номінальними опорниками - один залишається на підстраховці в районі центрального кола при наших атаках, а двоє йдуть на підбори після подач/прострілів наших флангів, плюс страхують крайніх захисників. Ми могли зіграти з Парагваєм, який атакував би більше, і тому ми б цього так і не побачили. До речі, зі слабкою Молдовою ми побачили приблизно 85-відсотковий результат підбору так званих нічийних м'ячів після наших атак. З таким результатом можна атакувати флангами скільки хочеш, головне - аби це все виливалося у голи.
Марк Копич: Шкода, до речі, що відмовився грати Парагвай, адже в атаці з впевненістю на 99% можна стверджувати, що Україна грала в такому ж руслі. А от наш захист суттєво протестовано і не було. Насправді і не зрозуміло в якій формі знаходиться ті ж Кучер і Шевчук, чи встигатимуть наші опорники за своїми візаві в центрі поля. Ці запитання зависли в повітрі після матчу з Молдовою і, схоже, що відповіді на них ми отримаємо вже у поєдинку зі Словаччиною.
Якщо не вдаватись у глибокий аналіз, то перше, що викликає подив - це рахунок. 1:0 проти Молдови - це дуже слабко. Можна було б зрозуміти, якби Україна мала в кожному з таймів по 5 гольових моментів, але просто не реалізувала їх з певних причин. Але тут ми маємо діаметрально протилежну картину - наша збірна за 90 з "гаком" хвилин створила 3 гольові моменти. Всього навсього три. Звісно можна казати про автобус у штрафному майданчику суперника, але це молдовський "автобус", дуже прохідний автобус, яким англійці у кваліфікації до ЧС-2014 за два матчі наколотили 9 голів.
Юрій Шутка: Не погоджуся. Насправді гольових моментів було більше, ніж три, адже лише на початку матчу було дві супернагоди вийти вперед. Інша справа, що реалізація у нашої збірної дуже слабенька, що вказує на низький рівень виконавської майстерності футболістів. І це при тому, що гравці вже 5 турів відіграли у чемпіонаті України, відтак мали б набрати необхідну форму. Серед футболістів хотілося б відзначити гру Артема Федецького, Артема Громова, Олега Гусєва та пари центральних захисників Ракицький-Кучер.
Федецький діяв дуже небезпечно та креативно на правому фланзі, а також запам‘ятався красивими обіграшами та небезпечними подачами. Проте допомогти команді забити гол йому так і не вдалося. Громов спершу діяв дуже нерішуче, але досить швидко влився у гру та у підсумку був одним із найактивніших у складі «синьо-жовтих». Врешті-решт саме Громов створив гольовий момент, який завершився влучним ударом Безуса. Гусєв почав гру на позиції Коноплянки, але впродовж матчу змінював своє розташування на полі. Олег брав участь у багатьох атаках та віддався повністю грі, незважаючи, що це лише контрольний матч. Мабуть, у поєдинку із словаками ми його також побачимо. А пара центрбеків відіграла на високому рівні. Молдаванам не вдалося провести жодної атаки через центральну частину поля, де злагоджено діяли зіграні Ракицький та Кучер.
В опорній зоні відзначимо гру Тимощука, який вчасно зупиняв атаки молдаван та регулярно віддавав перспективні передачі із глибини поля у штрафну зону суперника. Пізніше на заміну вийшов Кирило Ковальчук, для якого цей матч був дебютним у складі національної команди. Гравець «Чорноморця» був не таким корисним, як Тимощук, але також зробив свій внесок у перемогу над Молдовою.
Хочеться додати, що у другому таймі «синьо-жовті» діяли більш обережно та не так авантюрно, адже незважаючи на статус матчу, не хотіли втратити перемоги. І це, можливо, правильно, адже більш важливо підійти до відповідального матчу із хорошим настроєм, ніж усі сили залишити у товариській зустрічі, чи ще гірше – взагалі програти скромній Молдові.
Марк Копич: Щодо Федецького і Ракицького - це однозначно сильні гравці і лідери команди. А от Тимощук вже показав у відборі до ЧС-2014, що він не витягує ні фізично, ні в швидкості думки з командами рівня збірної України. Звісно, його досвід дозволяє йому грати проти команд типу Молдови. Наприклад, Тимощук нормально може себе показати у матчах проти Білорусі, Македонії та Люксембургу, а от проти Словаччини та Іспанії ветеран вже навряд чи встигатиме.
Україні потрібні опорники сучасного зразка типу Бускетса, Швайнштайгера, Хедіри і т.д. Найкращий варіант для нашої збірної - це Едмар чи Гармаш. Тепер щодо Кучера. У матчі з Молдовою на нього не здійснювалось взагалі жодного тиску. Коли ж він намагався почати атаку, то більше половини його передач не знаходили адресата. В "Шахтарі" Кучер вже не вирізняється стабільністю. Найбільша проблема, що в центрі нема жодного гравця рівня Ротаня. Жоден наш футболіст не може виконувати функції диспетчера - і це проблема.
Юрій Басенко: Ось у нас і виявилася проблемна позиція №1 у збірній. І це позиція опорного півзахисника. Причому це глобальна проблема. Тимощук, Едмар, Ротань - це футболісти, яким суттєво за 30: Анатолію - 35, Ротаню вже скоро 33, а Едмару уже 34 роки. Серед найближчого резерву найкращим на даний час все ж є Гармаш, але з кожним роком його позиція на полі (принаймні у клубі) піднімається все вище. Небагато залишилося до часу, коли ми Гармаша будемо бачити уже у ролі "прихованої дев'ятки", він навіть зараз деколи так грає. Що стосується перспективи - то це Тарас Степаненко, але, відверто кажучи, він не дотягує до рівня Тимощука хоча б трирічної давнини, не кажучи вже про найкращі роки Толіка.
До того ж, навіть у своєму розквіті, Тимощук не підходить під параметри сучасного опорника, про що трохи вище говорив Марк. Анатолій завжди був хорошим, коли не треба було займатися творчістю. Тобто у клубах - "Шахтарі", "Зеніті", "Баварії" - там креативників вистачало. Тимощук почувається у своїй тарілці, коли є хороший атакувальний хавбек, який може бути режисером у центрі поля, розганяти атаки, будувати гру, перейнявши весь креатив на себе. У збірній України такого немає з часів Юрія Калітвінцева, тобто майже 20 років. Були Назаренко, Алієв, зараз таким мав би бути Безус. Але ніхто з них не дотягує до хоча б середньоєвропейського рівня.
Якщо повернутися до питання опорників, то перед словаками проблема переростає в маленьку катастрофу: до травмованих Ротаня і Гармаша додався Тимощук. Тепер у Фоменка взагалі немає вибору. Точно вийдуть Едмар і Степаненко, але оскільки Україна в останні роки постійно грає з трьома опорними хавами, то тут скоріш за все без варіантів буде Кирило Ковальчук. Є ще варіант із Безусом замість одного опорника, але тут одразу на думку спадає українська трагедія у Франції в листопаді минулого року, коли Михайло Фоменко ризикнув подібним чином: той матч ми програли і так і не поїхали на Мундіаль в Бразилію. Словаччина - це не Франція, але це основний конкурент України за вихід з групи, тому ризик повинен бути виправданий.
Марк Копич: Я продовжу про наші сильні і слабкі сторони. Ось на флангах в України все в порядку. Навіть за відсутності Коноплянки є кому загострювати з лівого краю. Але лідера атаки зараз у збірній нема. Коноплянка дійсно є натхненником атак синьо-жовтих. Ярмоленко здав ще в минулому сезоні і зараз в його діях багато бажання і ще більше браку. Зозуля діє непогано на вістрі, проте Роману постійно трохи не вистачає майстерності у завершальній стадії.
Отже, забивного форварда у нашої збірної нема. Цікавий варіант - Олександр Гладкий. Форвард чудово розпочав сезон у "Шахтарі" і забиває майже в кожному матчі. Але у збірній Олександр навряд зможе демонструвати такий же рівень результативності. Вийшовши на поле проти Молдови, він просто розчинився. В чому проблема? Обслужити Гладкого - нікому в збірній. Півзахисники "Шахтаря" і збірної України - це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Тут не варто чекати на вишукані, швидкі комбінації та індивідуальні рейди креативних хавбеків. Українські півзахисники не мають того рівня техніки та креативу, які мають ті ж бразильці "Шахтаря", які і допомагають Гладкому вийти на хорошу ударну позицію, а з реалізацією у нападника все прекрасно, і, можливо, саме в завершальній стадії він є найкращим в Україні.
Не сподобалась стадія розбудови атак Україною. Центральні хави відходили дуже далеко від захисників і відмежовувались від функції першого пасу, хоча саме вони і мають це робити. Натомість всі атаки нашої збірної починались довгим пасом в боротьбу або перекатуванням м'яча на фланзі, чим футболісти самі себе заганяли в кут і обмежували простір для атаки.
Одним словом бракує варіативності у атакувальній грі підопічних Фоменка. Зводити всю гру до забігів по флангах і подач в карну зону - це не та гра, з якою можна чогось досягати на найвищому рівні. І ще про центр захисту. Ракицький і Кучер - це два захисники, які слабко грають на другому поверсі. Тому при високорослих форвардах обороні синьо-жовтих дуже не солодко доведеться при стандартах і тих самих флангових подач суперника.
Юрій Басенко: Так, словаки небезпечні при стандартах. Невелике полегшення для нашого захисту: за останніми повідомленнями, участь у грі не візьме найкращий бомбардир словаків Роберт Віттек, але і без нього є кому забивати.
Взагалі ж у словаків є одна справжня суперзірка - Марек Гамшик. Статус Гамшика у головній команді країни такий, що він міг просто стояти у центрі поля і розповідати як і кому грати. Але чеснота словацької збірної і Гамшика зокрема у тому, що ці футболісти вміють і люблять працювати на інтереси команди. Це дуже неприємний суперник. Якщо розслабитися, то гра може перетворитися на щось типу протистояння із Чорногорією два роки тому у Києві. А не хотілося б з такого розпочинати відбір.
В боксі є термін "Різниця стилів робить бій". Україна та Словаччина у цьому плані не дуже відрізняються, якщо брати саму філософію гри. Як українці, так і словаки полюбляють відпружинюватися від власних воріт, і грати на контратаках. Контроль м'яча і гостроатакувальний футбол проти суперника, приблизно рівного за класом, - це не козир жодного із майбутніх суперників.
Коли зустрічаються такі команди, то вболівальники навряд чи дочекаються якогось відвертого або суперрезультативного футболу. Це буде боротьба тактик і полювання на помилки суперників. Я схиляюся до думки, що результатом матчу буде мінімальна перемога України. І це буде дуже важка перемога.
Юрій Шутка: Якщо на те пішло, то мій прогноз - 2:1 на користь підопічних Фоменка. Так, буде нелегко, але наша збірна не зможе собі дозволити втратити домашні очки. Якщо не зможе взяти своє за допомогою тактики чи техніки, візьме на "морально-вольових". Михайло Іванович Фоменко зумів поставити команді хорошу психологію.
Марк Копич: А от я вважаю, що без втрат очок не обійдеться. Найімовірніше зіграють внічию - 1:1.
Ви можете продовжити дискусію, доповнивши її у коментарях. Журналісти нашого сайту залюбки з Вами поспілкуються.