УКР РУС

Динамо і загребський рецепт, або Наступний великий трансфер для Суркіса

20 лютого 2023
Автор: Сергій Тищенко

Сергій Тищенко привертає увагу до молодого динамівця, якому потрібно надати шанс вже сьогодні.

Влітку 2013 року нідерландський ПСВ дуже спокійно попрощався з одним зі своїх лідерів Джермейном Ленсом. Ейндховенці погодили його трансфер до київського Динамо за 9 млн євро. Ленс ще міг принести багато користі ПСВ, можна було дочекатися вигіднішої пропозиції, варіанту зі сильнішого чемпіонату, але Ейндховен не особливо тримався за гравця. Чому?

Головна причина продажу Ленса – Мемфіс Депай. Сьогоднішній форвард Атлетіко вже був готовим до виступів за першу команду ПСВ, тож належало звільнити йому місце. Тримати одночасно Ленса і Депая на одній позиції не мало ніякого сенсу. Тобто, там створена система, що коли молодий талант підходить до першої команди, виконавця з його позиції продають, щоб забезпечити новачку прогрес.

На початку нинішнього року Динамо Загреб продало Міслава Оршіча у Саутгемптон. Ключового футболіста для команди. Сума в районі 6 млн євро явно не відповідає рівню хорвата. Але трансфер був просто необхідним. На цій позиції у Загребі підростає Габріель Рукавина, якому треба давати ігровий час, можливість себе проявити. Якби Оршіч залишився, існував би великий ризик втрати прогрес юнака. Не так давно був проданий Ловро Майєр до Ренна. Однією з причин став подальший прогрес Мартіна Батуріни. У Бундеслігу пішли Крістіан Якіч та Бартол Франіч – почав грати Марко Булат.

Тобто, якщо ти бачиш, що у системі клубу підростає талановитий футболіст, то йому важливо дати шанс, вчасно звільнивши місце.

Я дуже радий, що в київському Динамо відбуваються схожі процеси. На початку 2022 року Віталій Миколенко поїхав до Евертона за 23 млн євро. Втрату провідного оборонця Луческу не помітив. Свій шанс отримав молодий Костянтин Вівчаренко, а з оренди повернувся Влад Дубінчак. Попри загальну кризу у Динамо, на позиції лівого захисника немає ніяких проблем. Є якість і глибина.

Отже Динамо заробило хороші гроші, не втратило в якості та не купувало нового футболіста на цю позицію. Ви уявіть, що було б, якби Миколенко залишився у Динамо? Де тоді були б Дубінчак та Вівчаренко? У перспективі клуб може отримати за них не менші чеки, ніж за Миколенка.

Наступним таким гравцем має стати Антон Боль. Він не тільки покликаний замінити Забарного в центрі оборони, але й сформуватися в один із головних активів для продажу в найближчі 2-3 роки.

Зараз у Луческу п'ять центральних захисників. Серед них тільки Боль нагадує актив, який з часом може коштувати великих грошей. Зріст, антропометрія, робота із м'ячем, перша передача дозволяють йому сподіватися на АПЛ. Саме англійські клуби платять за футболістів найщедріше.

А що інші? Денису Попову 17 лютого виповнилося вже 24 роки. За цей час він награв лише три матчі за збірну України. Багато травм та нестабільність. Попов так і не став лідером оборони Динамо. Микиті Бурді у березні "стукне" 28. Контракт із Динамо – до кінця сезону. На жаль, травм у нього було дуже багато. Гра під пресингом та робота із м'ячем не є сильною стороною Микити.

Особливість Олександра Сироти – його лівоногість. У системі клубу більше немає центрального захисника, який би грав лівою ногою. Проте помилок у Сашка забагато. Далеко за прикладами ходити не потрібно – матч на зимових зборах проти Аустрії. Відвертий "привоз". Достроково повернули з оренди Максима Дячука. Це гравець а-ля Бурда – силового стилю. За кожного з перелічених виконавців навряд чи можна виручити хороші гроші.

Натомість Болю у січні виповнилося 20. Для захисника це – дитячий вік. Він має такий же зріст, як і Забарний – 187 (за іншими даними 189) сантиметрів. Хороший у відборі, під пресингом, бачить поле, володіє першим пасом. Саме Антон у молодіжній команді розпочинав атаки. Є всі перспективи, щоб за кілька років повторити шлях Забарного в АПЛ за солідну суму.

Луческу нічого не доведеться змінювати в організації гри оборони. Схожий за стилем гравець замінить Забарного в основі Динамо, утворивши пару центрбеків із Поповим. Сирота стане третім центрбеком.

Коли Мірча тільки-но очолив Динамо влітку 2020-го, він звернув увагу на Боля. Можливо, Забарний не отримав би такої довіри і не заграв, якби в Антона не сталася важка травма, яка коштувала йому фактично цілого сезону. А потім витіснити Іллю зі складу було вже важко. Тим паче, Луческу – консервативний тренер. Тепер, коли Забарного продали, має настати час Боля.

У пресі та серед експертів було дуже багато розмов про Антона – що саме він має замінити Забарного. Розмови розмовами, але житомирянин так і не зіграв за першу команду. Зрозуміло, що коли до тебе великі очікування, то це психологічно важко. Зараз для Боля дуже важлива довіра від Луческу. Якщо йому не довіритись, талант може просто зламатися психологічно.

Довіра – дуже важлива штука для молоді. Коли у молодіжній збірній України виникли проблеми в центрі оборони, почав грати на той момент 19-річний Боль. Антон витримав формально домашній матч проти Франції і взагалі провів дуже добре червневу кампанію "молодіжки". Адже була довіра від Ротаня – динамівець її виправдав. Коли ж тобі не довіряють, то руки опускаються. Луческу має це розуміти.

Не менш важливим фактором ставки на Боля є "глибина" цієї позиції. За два роки з Антона можна зробити сильного захисника на дорослому рівні, продати за пристойну суму та отримати поповнення з академії клубу. Мова про 17-річного Назара Балабу та 16-річного Владислава Захарченка. Перший – лідер захисту збірної свого віку. Вже грає за Динамо U-19. Балаба не тільки вміє виконувати свої безпосередні функції (хороший у силовій боротьбі, виборі позиції), але і добре працює з м'ячем.

Захарченко теж лідер захисту збірної свого віку. Зараз активно виступає за юнацьку команду Зорі в чемпіонаті U-19, куди він орендований разом із майже двадцятьма партнерами та тренером. На жодній іншій позиції у Динамо немає такої "глибини". Умовно кажучи, якщо продадуть Миколу Шапаренка чи Віталія Буяльського, то частину грошей доведеться вкладати у новачка команди.

Підсумуємо. Якщо не довіритись Болю весною, є ризик просто зламати хлопця психологічно, коли він остаточно втратить віру у свої сили. Тоді доведеться перебудовувати гру в захисті (бо інших гравців стилю Забарного у Динамо немає) і залишитися через кілька років без чималого чеку.

Динамо прогавило шанс заробити – пік вчорашнього лідера вже у минулому, ситуацію рятуватиме син легенди