Сергій Тищенко оцінив нового наставника віце-чемпіонів України. Роботи в італійця – непочатий край.
Роберто Де Дзербі – новий головний тренер Шахтаря. Не скажу, що це стало несподіванкою. Про такий варіант розвитку подій говорили останні два місяці. Я дуже радий, що спеціалісти такого рівня їдуть працювати в Україну. Це великий плюс для нашого футболу та чемпіонату.
Запрошення найперспективнішого молодого тренера Італії в Україну – величезна реклама для нас. Збільшення уваги за кордоном, трансляції і тому подібне. До нас ніколи не приїжджав тренер із провідної ліги. Не просто тренер, а спеціаліст, який реально був там успішним. Знаємо приклади "навпаки", коли той же Паулу Фонсека вирішив спробувати себе в більш сильному чемпіонаті.
Тепер українські вболівальники отримують дуже цікаве тренерське протистояння Де Дзербі – Луческу. Якщо раніше вивіски "Фонсека – Хацкевич" чи "Каштру – Михайличенко" нікого особливо не приваблювали, то зараз дійсно стає цікаво. Мірча – вкрай досвідчений спеціаліст, за свою кар’єру багато попрацював із різними командами. Роберто – молодий спеціаліст, він став успішним тільки в Сассуоло, проявив себе у провідному чемпіонаті, але не має ніяких трофейних здобутків. Де Дзербі – тренер гри, а не результату. Тим часом Луческу показав, що є раціональним наставником, відштовхується від можливостей клубу і на перше місце ставить результат. Тож у новому сезоні нас чекає вкрай цікаве та інтригуюче протистояння, коли наші гранди зійдуться в тренерській дуелі.
Не секрет, що Де Дзербі мав багато різних варіантів продовження кар’єри. Своєю роботою в Сассуоло він довів власні перспективи. Команда Де Дзербі на рівні з Аталантою грала у найбільш цікавий футбол в Італії. Були розмови про інтерес до тренера від Наполі, Фіорентини, Роми, Спартака. Італієць обрав Шахтар.
Звичайно, вагомим фактором є фінанси. Якщо вірити інтернету, на Апеннінах Роберто мав 1,1 млн євро на рік. В Україні він отримуватиме 4 + бонуси за вдалі виступи. Але, гадаю, причина тут не у грошах, точніше – не тільки в грошах. Шахтар найбільше підходить для Де Дзербі за стилем. Короткий пас, домінування на полі, контроль м’яча, флангові атаки – все це близьке обом суб'єктам. "Гірники" буквально в останній сезон відійшли від цієї філософії, хоча вона була базовою для клубу упродовж багатьох років. Умовну Фіорентину потрібно було "ламати", перебудовувати. У Шахтарі цей процес буде швидшим. Є можливість досягти успіху у короткій перспективі.
Роберто, окрім всього, отримає шанс показати себе на рівні ЛЧ. Для кожного амбіційного тренера – це турнір-мрія. Звичайно, що Де Дзербі хоче спробувати сили на найвищому рівні. Зараз лише Шахтар може надати йому таку можливість. Є два нюанси, які мене відверто непокоять.
1. Гроші
Шахтарю запрошення Де Дзербі влетить у копієчку. Зарплата тренера – чимала. Плюс – у нього будуть свої помічники. Тренер прийшов під якісь гарантії посилення деяких позицій команди. Насамперед, мова йде про форварда, а також заміну Тайсона. Можливо, збільшуватимуть ротацію на флангах чи візьмуть одного центрального захисника.
Історія, коли брали молодого гравця і за кілька сезонів його розвивали, для Шахтаря зараз не дуже реальна. Навряд чи Де Дзербі зацікавлений у розвитку молоді. Скоріше він прийшов, щоб відразу себе показати. Тому потрібні досвідчені виконавці, які здатні приносити результат вже і негайно. У такому плані Шахтар не працював вже давно. Напевно, ще з часів Кастільйо, Лукареллі чи Елано. До того ж, ці трансфери були не дуже вдалими. Зараз у Шахтаря бразильсько-український колектив, гравцям з інших країн буде непросто адаптуватися.
Придбання нападника – це дуже дорого. Хороший футболіст на цю позицію починається із 10 млн євро. Так само коштовною є позиція атакувального півзахисника. Витрати на новачків будуть серйозними. Таким чином Де Дзербі опиниться під тиском. Якщо для Сассуоло місце в таблиці чи підсумки конкретних матчів, грубо кажучи, не відігравали великого значення, то у Шахтарі є відповідальність за результат. Тренера беруть для здобуття чемпіонства та подолання кваліфікації ЛЧ (як мінімум). Ми тобі створили потрібні умови – показуй та доводь. Права на помилку не буде. Припускаю, що той же Луческу у перший сезон в Динамо відмовився від активної роботи на трансферному ринку, щоб уникнути фактору тиску. Мовляв, набрав гравців, а користі не отримав. У випадку невдач Мірча завжди зміг знайти для себе виправдання.
2. Стиль гри
Тенденції сучасного футболу стають дуже раціональними. Збірна Франції здобула перемогу на чемпіонаті світу, граючи у практичний футбол. Бачимо, як Гвардіола змінив Ман Сіті. Іспанський тренер відмовився від атаки на користь раціональної гри. Челсі виграв ЛЧ, діючи другим номером. Інтер має дуже непереконливі показники володіння м’ячем і будував гру на принципах пресингу та швидкого переходу з оборони в атаку. Навіть ПСЖ із Мбаппе, Неймаром та іншими зірками пройшов Барселону і Баварію, граючи від оборони.
Для Де Дзербі якість футболу важливіша за результат. Він хоче мати хороше наповнення змістом, навіть граючи проти сильніших команд. Тут все дуже важко, особливо на міжнародній арені, де шукають помилки суперників, а вже потім думають про власну креативність в атаках. Пригадайте матчі "гірників" проти Гладбаха. Бажання Каштру грати через короткий пас у Києві призвело до трагедії.
Не варто забувати, що в Україні більшість команд грають від захисту. Лише Зоря і, можливо, ще Рух – це команди, які прагнуть домінувати на полі. Навіть Динамо та СК Дніпро-1 із Йовічевічем стали дуже раціональними колективами, які ставлять на перше місце оборону власних воріт. Де Дзербі стикнеться із ситуацією, коли йому доведеться долати кількісний захист суперника. Це не тільки нелегко, але й надає додаткові шанси супернику в атаці, адже гра Шахтаря з високим захистом дозволяє опонентам використовувати довгі передачі, шукаючи помилки. Щоб такий футбол поставити, потрібні якісні виконавці та чітка побудова гри. Все це – час.
Перспектива: Я не думаю, що про Де Дзербі можна говорити, як про тренера Шахтаря на багато років. Якщо він себе покаже в Україні, то матиме варіанти із сильніших клубів та чемпіонатів. Умовно кажучи, підписати з ним ще один контракт буде непросто. Якщо ж у Шахтарі не вийде, то тримати такого тренера за великі гроші і давати час на будівництво команди ніхто не буде. Схоже, що так чи інакше все обмежиться одним циклом у два роки. А тоді знову доведеться шукати нового наставника.
Яким буде Шахтар у наступному сезоні?
Воротарська позиція виглядає укомплектованою. Є молодий та талановитий Анатолій Трубін, за ним – Андрій Пятов та Олексій Шевченко. Не думаю, що Де Дзербі проводитиме якусь рокіровку. Минулорічний прогрес Трубіна нізащо не можна гальмувати – виходити повинен саме він. Від Анатолія вимагатиметься якісна гра ногами, у ЛЧ він себе в цьому компоненті не особливо проявив. Команда більше діяла від захисту, тому головним було виконання його безпосередніх обов'язків. В УПЛ ногами грав частіше, грубих помилок не було, але й особливого тиску також. У будь-якому випадку Трубін ще молодий і може вдосконалюватися.
Питання правого захисника також неактуальне. Є Додо, який класно показав себе за останні два сезони. Під ним дублер Сергій Болбат. Припускаю, що так все й залишиться. У центрі захисту вже складніше. Зараз у системі команди 5 захисників – Вітао, Кривцов, Матвієнко, Хочолава та Бондар. Де Дзербі вимагає від центрбеків хорошої роботи із м’ячем, вміння грати під пресингом, початку атак, високу лінію оборони. В ідеалі це мають бути швидкі гравці, спроможні починати наступ. У цьому футболі я взагалі не бачу Бондаря. Це силовий бек, якому важко із високою лінією оборони, погано читає гру, слабко починає атаки.
Шахтар звільнив не всіх винуватців: чому прихід Де Дзербі наближає ще одну гучну відставку
Історія із Хочолавою триває не один рік. Абсолютно не зрозуміле її продовження. Упродовж усього сезону не дуже переконливим був Кривцов. На його захист може стати український паспорт і питання ліміту. У Шахтарі зараз не так вже багато гравців із українським громадянством. Потрібно думати про чотирьох гравців. Припускаю, що основною парою стануть Вітао – Матвієнко. Але клуб шукатиме ще одного центрального захисника, у такому випадку бразилець стане першим футболістом ротації у центрі оборони.
Не все однозначно на лівому фланзі. У Корнієнка був вдалий період, але потім він втратив свою форму. Йому не вистачає атакувальних дій, важливих для гри Шахтаря. Ісмаїлі був несхожим на себе. Очевидно, він так і не відійшов від травми. На початку 2022-го бразильцю виповниться вже 32 роки. Маркіньйос не переконав. При цьому клуб відпустив Соболя… Зараз Де Дзербі повинен показати своє вміння працювати із гравцями, яких потрібно реанімовувати. Якісний лівий захисник дуже потрібен команді.
Цікаво, як буде побудована гра в середині поля. Не виключаю, що позицію Тайсона займе Марлос, який здав у швидкісних якостях і стало важче грати на фланзі. Вміння обіграти, віддати гострий пас у Марлоса нікуди не поділися, тож його можна використовувати на позиції під форвардом. Іншим можливим варіантом є прихід на цю позицію Алана Патріка. Каштру в останніх матчах пробував цю модель гри, подвоюючи опорників Степаненка і Майкона та висуваючи вперед бразильця. Не потрібно списувати із рахунків і Маркоса Антоніо. Він близький до філософії контролю м’яча.
Гра із високим захистом передбачає наявність хорошого опорника. Думаю, роль Тараса Степаненка нікуди не зникне. Позиція другого, так званого граючого опорника, може мати кілька варіантів. Від поєднання Степаненка та Майкона до звичного Степаненко – Алан Патрік /Маркос Антоніо.
Зміг себе проявити та набратися досвіду дорослого футболу Артем Бондаренко. Цей хлопець виділявся ще на рівні Юнацької Ліги УЄФА. Швидкість, техніка, фізична міць – всі якості в нього є. Недарма його запросили в табір національної команди перед Євро. Вважаю, що Артем має шанси закріпитися в Шахтарі. Напевно, що свій шанс отримав би й інший орендований гравець Олег Очеретько, але він травмований. Важко спрогнозувати, наскільки це серйозно та як пройде реабілітація (були підозри на перелом).
Де Дзербі любить яскравих індивідуальностей на флангах. Гравців, які вміють возитися із м’ячем, здатні створювати індивідуально, обігрувати, вирішувати момент. Своє місце має зберегти Соломон, який останнім часом став лідером атаки. А от щодо Тете я не впевнений. Бразилець добре почувається, коли має простір. При позиційних атаках він не такий сильний. Напевно, свій шанс на фланзі отримає Фернандо. Його якості близькі до футболу нового тренера. Прихід Де Дзербі – це шанс ще й для Коноплянки та Мудрика, остання можливість для обох закріпитися в основі Шахтаря.
З нападом все наче зрозуміло. Мораєса не буде доволі довго. Йому вже 34, контракт до нового року. Навряд чи Сікан готовий до ролі першого нападника Шахтаря. Дентінью вже віковий та схильний до травм. Тому прихід ще одного нападника вкрай прогнозований.
Якщо підсумовувати, то виходить десь так: Трубін – Додо, Вітао (новачок), Матвієнко, Ісмаїлі (новачок) – Степаненко, Алан Патрік (Майкон, Маркос Антоніо) – Соломон, Марлос (Алан Патрік, Бондаренко, новачок), Тете (Коноплянка, Фернандо, Мудрик) – новачок.
Проблема в тому, що частину підготовки займе Євро. У Шахтарі вистачає збірників, без них ставити гру буде непросто. Плюс – новачки в команді, які потребуватимуть часу на адаптацію. Тож повноцінної підготовки не буде, а кваліфікація Ліги чемпіонів вимагає хорошої форми вже у серпні.
Одним із важливих факторів для Де Дзербі має бути мотивація. Тренер повинен заразити гравців власними ідеями. У Шахтарі така ситуація, що наявні футболісти повигравали все можливе на внутрішньому рівні. Черговий титул для них не стане чимось особливим. За весь чемпіонат потрібно зіграти 5-7 матчів на повну, а в інших є ризик недооцінки суперників. Новий тренер повинен мотивувати на кожен матч. Стати для підопічних авторитетом у всьому. Попередник, Луїш Каштру, дав невелику слабинку і це все завершилося провалом.
Перед Де Дзербі стоять дуже зрозумілі завдання:
1. Повернути чемпіонський трон. Команда має стати чемпіоном. Тут не стільки фактор Динамо, як фактор Луческу. Потрібно скинути колишнього тренера "гірників" із першого місця.
2. Прохід у Лігу чемпіонів. Це вітрина для гравців та тренера + фінансовий чинник. Клуб отримає хороші гроші за участь в турнірі. Де Дзербі та потенційні новачки вимагають великих витрат, тож потрібно їх компенсувати.
3. Капіталовкладення. Після роботи Де Дзербі гравці Шахтаря мають збільшити свою трансферну вартість та інтерес від провідних команд. Умовні Додо чи Соломон мають коштувати ще більше, а проблемні виконавці повинні розкритися – Вітао, Майкон, Маркос Антоніо. Було б суперово, якби хтось із молодих українців заграв. Плюс – реанімація збитих льотчиків – Коноплянки, Ісмаїлі.