Італійський фахівець Роберто Де Дзербі став проривом року в найкращій лізі світу. Війна обірвала його кар'єру в Україні.
Де Дзербі працює в АПЛ неповний сезон, але збирає компліменти з кожного мікрофона. Його команда громить Ліверпуль, обігрує МЮ та Челсі, в прекрасному стилі позбавляє Арсенал шансів на чемпіонство. Брайтон претендує на перші в історії клубу єврокубки. За системою xG "чайки" впевнено входять в четвірку найкращих АПЛ. Однак цифри зайві – варто просто глянути на гру Брайтона. Вона заворожує.
Арсенал без Зінченка розгромно програв Де Дзербі та поховав останні надії на чемпіонство
Роберто повинен дякувати за хорошу базу Грему Поттеру. Попередній тренер сповідував схожі принципи позиційного футболу, тому гравці змогли швидко зрозуміти та втілити ідеї Де Дзербі та Мальдери. На перших порах італійський штаб використовував схему Поттера і лише з часом перебудував команду на свою улюблену структуру, поступово додаючи нові елементи. А ще Роберто дістався в спадок прекрасний підбір виконавців.
З іншого боку, робота Поттера підвищувала вимоги до Де Дзербі. Брайтон вже мав любов вболівальників і увагу гіків через красивий футбол, а за просунутою статистикою був на рівні грандів. Втім, новий тренер зумів підняти планку ще вище. Брайтон минулого року продав за 100 мільйонів Кукурелью, Біссума та Мопе, взимку відпустив найкращого бомбардира Троссара і все одно спрогресував.
Брайтон грає, як великий клуб, грає сміливо, грає з позиції сили. У цьому сезоні АПЛ тільки Манчестер Сіті більше володіє м'ячем, тільки Арсенал частіше б'є по воротах. Де Дзербі нав'язує свій сценарій всім суперникам. Якщо не з перших хвилин, то в другому таймі, зробивши необхідні перестановки. Брайтон не просто здобуває перемоги, а буквально переграє інші команди.
Ключовий елемент "чайок" – побудова атак з глибини. Брайтон виманює в пресинг, а потім майстерно його проходить. Де Дзербі дав футболістам різні варіанти виходу з оборони, але всі вони спрямовані на те, щоб серією передач відрізати опонентів, які пресингують, створити попереду вільний простір (розриви між лініями суперника) та доправити туди м'яч.
Новинка Роберто, про яку зараз говорять абсолютно всі аналітики, – шість польових гравців у першій стадії побудови атаки. Інші тренери використовують під час білд-апу структуру 3-2 або 2-3. Де Дзербі додав зайвого гравця та розігрує в 4-2. Накрити стількох футболістів пресингом дуже важко. А коли хтось наважується і вмикає персональні орієнтування, з'являється сьомий помічник – голкіпер.
"У системі Роберто я граю глибше, бо ми починаємо атаки від захисників і провокуємо пресинг, а потім швидко доправляємо м'яч в передню лінію", – пояснює Мак Аллістер. Позиційні атаки Брайтона подекуди скидаються на контратаки, зважаючи на швидкість і розбитість суперників. Це наслідки плану Де Дзербі.
Здавалось би, є рецепт проти цього – не пресингувати. І Брайтону справді важче, коли суперники закриваються на власній половині, не залишаючи простору. Однак навіть в такому режимі команда знаходить шляхи до чужих воріт через перевантаження лінії захисту та обмін позиціями.
У Брайтона хороший баланс. Центральна вісь сформована з шести футболістів. Кожен завжди має щонайменше два варіанти для просування. Якщо суперник насичує центр, перекриваючи лінії передач, тоді свободу отримують фулбеки, які готові атакувати по всьому флангу (частий елемент – вривання між крайнім і центральним захисником ворога). Форвард і "десятка" опускаються для розіграшів глибше, а у вінгерів звільняється простір для дриблінгу.
Гвардіола захоплюється роботою Роберто: "У нас в АПЛ є один італієць, Де Дзербі. Він змінює англійський футбол, він поставив фантастичну гру. Кажуть, що в АПЛ неможливо будувати атаки з глибини. А він показує, що можливо. І робить це... неймовірно добре".
У неділю італієць наблизив Гвардіолу до чемпіонства, розгромивши Арсенал. Дивує не рахунок, а картина того матчу. Брайтон відібрав м'яч і домінував, а після гола заспокоїв гру перепасовками. "Каноніри" нічого не могли створити, поступаючись в рахунку. Хто тут претендент на титул?
Де Дзербі має в розпорядженні багато молодих здібних виконавців, які швидко вчаться. Алексіс Мак Аллістер вже зірка, чемпіон світу, однак новий наставник прокачав його ще більше. Аргентинець зараз грає глибше, частіше зустрічається з м'ячем і має більший вплив на гру команди. Каору Мітома перетворився в одного з найкращих дриблерів АПЛ. Хуліо Енсісо, Мойзес Кайседо, Еван Фергюсон прогресують семимильними кроками, а їм ще немає 22.
Структура настільки добре налагоджена, гравці настільки добре знайомі з принципами, що окремі втрати не стають проблемою. Футболісти легко замінюють один одного – не так важливо, хто на якій позиції. Мак Аллістер виходить то в опорній, то "десяткою", Енсісо може взяти будь-яку роль в атаці, травмувався Велтман – Гросс зміщується на фланг, Колвілл спокійно бере функції Вебстера.
Це обіцяє Брайтону світле майбутнє навіть після чергових трансферів на вихід. Кайседо та Мак Аллістер точно втечуть в топ-клуби за 50+ мільйонів, Мітома також готовий йти на підвищення.
Здається, ми не зовсім розуміли, наскільки українському футболу пощастило з Роберто Де Дзербі. Два роки тому італійський фахівець приїхав у Шахтар. Вже тоді у нього була хороша преса за сміливий футбол з Сассуоло, але жоден гранд Серії А не зробив предметної пропозиції, а Даріо Срна спокусив тренера Лігою чемпіонів.
На відміну від Андреа Мальдери, який отримав визнання в Україні за успіхи збірної, Роберто компліментів не добрав. Через велику кількість захисних команд в УПЛ він не мав можливості показати свої козирі, зіпсувало враження останнє місце в групі Ліги чемпіонів з поразкою від Вернидуба і його Шерифа. Деякі футбольні лідери думок розносили його, ставлячи в приклад Луческу. Багатьом не сподобалися емоції італійця, який кричав на всіх і кидався пляшками з водою.
Звичайно, гіки підсвічували окремі інструменти тренера в Шахтарі, а менеджмент Брайтона оцінив його роботу. Але для українських вболівальників Роберто більше асоціюється зі стерильними перепасовками. Іронічний символ Шахтаря Де Дзербі – Марлон, який стоїть біля центральної лінії ногою на м'ячі. У нас з цього сміялися, а тепер виходять цілі матеріали з поясненням, як ця фішка допомагає проходити пресинг.
Де Дзербі не вистачило часу, щоб вразити Україну – завадила війна. У Шахтарі не було такої тактичної бази, яку Поттер заклав у Брайтоні, а тому будувати свій футбол потрібно було довше. Закритість УПЛ не дозволила показати той рівень видовищності, яким підкорює всіх Брайтон. Однак Шахтар все одно допоміг Роберто вийти на новий рівень, підштовхнув до вивчення англійської та наблизив до АПЛ. Наступний крок у топ-клуб вже близько.