Зазвичай журналіст шукає методи, аби достукатися до футболіста і розв’язати йому язика.
Розмова з півзахисником "Карпат" Муртазом Даушвілі - це не той випадок. Футболіст сам знайшов можливість зустрітися з журналістом, причому прийшов не з порожніми руками, а з кількома вирваними з шкільного зошита аркушами. Усе списано дрібними грузинськими буквами. Муртаз знає лише кілька російських слів та українських вітань. Прийшов з перекладачем. Видно, що накипіло...
- У чому справа, Муртаз?
- Для початку, попрошу, називайте мене Буба. Муртаз - це дуже солідне ім’я. Так в Грузії звертаються до людей, яким 50-60 років. Я ж дуже молодий... А прийшов я, бо маю серйозну проблему. Зараз в Грузії, зусиллями однієї людини моє ім’я паплюжать на провідних телеканалах та сайтах. Терпіти таке далі не можна, тому що ці новини та повідомлення дивляться та читають мої батьки і близькі. Вам в Україні, мабуть, важко зрозуміти, як почувається людина, на яку виливають стільки бруду. Причому абсолютно несправедливо. А останньою краплею стало величезне інтерв’ю, яке з’явилося на грузинських сайтах.
- Ти можеш сказати, хто це робить?
- Його звати Ілія Кокая - президент мого колишнього клубу "Зестафоні".
- Що ви з ним не поділили?
- Це дуже довга історія. Почну з того, що за "Зестафоні" я відіграв 6 років, віддав цьому клубу усе. У позаминулому році мене визнали кращим гравцем чемпіонату Грузії. Ясно, що мною зацікавилися за кордоном. Але президент ретельно приховував усі пропозиції і мені нічого про них не говорив. Нещодавно я дізнався, що коли до закінчення терміну контракту залишалося рік і три місяці, мене хотів купити московський "Спартак". Москвичі давали за мене мільйон доларів, Кокая ж сказав: "Два з половиною"...
- А що поганого у тому, що президент так високо тебе оцінив? Напевно, ти був потрібен і його команді...
- Це правда, Кокая справді не хотів мене відпускати. Але його стосунки з гравцями зовсім не були президентськими. Це швидше нагадувало рабство. Ось у цьому його інтерв’ю все сказано. Кокая говорить, що я вчинив підло, коли пішов із "Зестафоні". Він каже, що я негідник, бо клуб мене взував, вдягав і годував. Але ж мені просто давали кросівки та спортивний костюм, як і всім іншим гравцям, я їв разом з іншими гравцями - у чому тут особлива заслуга клубу і моя провина? Я грав за "Зестафоні", віддавав цій команді всі сили! І за це я отримував тисячу доларів - такою була моя зарплата, причому чотириста з них я платив за оренду квартири. І ця людина тепер мене звинувачує у тому, що я покинув команду? Так, я пішов із "Зестафоні", але зробив це після того, як у мене закінчився контракт з клубом. Я нікому нічого не винен.
- Наскільки відомо, ти вирішив продовжити кар’єру у "Карпатах" ще влітку.
- Це не зовсім так. Я знав від своєї довіреної особи, якій справді повністю довіряю, що "Карпати" мають до мене конкретний інтерес по завершенні мого контракту із "Зестафоні". Мені просто сказали, що я можу бути спокійним за продовження своєї подальшої кар’єри. Не буду приховувати, наскільки це допомагало мені пережити останні півроку, котрі "Зестафоні" усіма засобами намагався перетворити для мене життя на справжнє пекло.
Мене перевели до другої команди, але навіть не дозволяли тренуватися на полі. В мене було одне місце - за воротами. Там і відбувалися всі мої вправи. Ставлення до інших молодих гравців, до речі, було нічим не краще. Зранку, скажімо, зварили суп. А ввечері нам давали його їсти - холодним. Не лише мені, усім. Але остаточно я переконався у непорядності керівництва клубу, коли зіткнувся з особистою проблемою. Мені важко про це розповідати, але я спробую. Перед одною грою до мене зателефонували і сказали, що моїй мамі дуже погано - їй треба робити термінову операцію. Я все кинув і помчав у Тбілісі. На операцію потрібні було гроші, а моя зарплата, як я вже казав, складала тисячу доларів. Її нам видавали, як правило, четвертого числа кожного місяця. До четвертого числа залишалося буквально кілька днів. Я звернувся до керівництва клубу з проханням видати мені зарплату раніше - бо мамі треба зробити операцію. Але мені відмовили. Сказали, що нікому не дають раніше, то й мені не дадуть.
- І це була єдина причина відмови?
- Ні. Ще сказали, що є підозри, начебто гравці нашої команди роблять ставки на тоталізаторах. Мовляв, щоб вони цього не робили, тому й гроші не видають раніше, аніж домовлено. Я був просто ошелешений, коли почув таку причину! Добре, що мені допомогли партнери по команді. Але після цього я багато чого зрозумів.
- Таким чином останні півроку ти провів у дублі?
- ...І в збірній Грузії. Дуже вдячний нашому тренеру, бо Темурі Кецбая мене підтримував. Якби не збори зі збірною, то навіть не знаю, що зі мною було б зараз у футбольному плані. А він мене ставив у склад, давав ігрову практику. Також я вдячний уболівальникам "Зестафоні", вони також мене підтримували. Бо Ілія Кокая намагався мене знищити, як футболіста. Смішно те, що моє заслання в дубль він пояснював тим, що я здав у грі. Але він не мав що відповісти, коли його питали, чому ж тоді мене постійно викликають до збірної Грузії? Зате Кецбая виступив на телебаченні і сказав: "Я не розумію керівництво "Зестафоні". Як можна тримати кращого гравця країни в дублі і навіть не давати йому там грати?".
- Коли ти востаннє зустрічався з президентом "Зестафоні"?
- На початку січня. Він запросив мене до свого кабінету. Там сиділо багато людей, його друзів. Кокая запропонував підписати річну угоду з його клубом. А тим часом, запевнив він, продасть мене в "Динамо" (Київ) чи "Дніпро" - на мій вибір. Кокая запропонував за це сто тисяч доларів, а у разі відмови пообіцяв влаштувати мені справжнє пекло. Але я відмовився. Після усього я не мав жодних підстав вірити у його слова. І не боюся я його погроз. Я - професійний футболіст, і гроші для мене далеко не найважливіші в житті, на відміну від честі. Нагадав йому про маму. На це він мені здивованим тоном сказав: "Чому ж ти мені не зателефонував?". Але це ж блеф.
- Як, на твою думку, події розвиватимуться далі?
- Насамперед, я хочу, щоб люди дізналися правду. Бо кілька тижнів тому Кокая заявив на телеканалі "Руставі" про те, що можливо напише на мене заяву в прокуратуру. Я не знаю, що він хоче цим сказати. Я нікого не вбив і нічого не вкрав. Напевно, так він просто мені мститься і хоче понервувати мою сім’ю - іншого пояснення у мене нема.
- Буба, поясни ще один момент - в заявці "Карпат" біля твого прізвища стоїть помітка "оренда"...
- Справа в тому, що коли закінчився мій контракт із "Зестафоні", я приїхав до Львова вже конкретно домовлятися з "Карпатами". Однак, на певному етапі, коли вже здавалось, що переговори моєї довіреної особи з Карпатами досягли завершення, "Карпати" практично зупинили переговори. Пауза затягувалася і стала виглядати загрозливою. Тоді як раз закінчилися навчально-тренувальні збори на яких "Карпатами" фізично мав бути підписаний контракт, але вони його так і не підписали через, як мені пояснили, неадекватні вимоги і поведінку мого колишнього клубу. Тому, я, за порадою моєї довіреної особи прийняв як тимчасову основу для подальшого працевлаштування в Україні пропозицію клубу першої ліги - ФК "Львів". Категоричною моєю вимогою з ФК "Львів" було те, що останній погодиться на мій негайний перехід до будь-якого сильнішого клубу на моє бажання. За якийсь час по цьому "Карпати" знову виявили інтерес до моїх послуг, тоді й виник варіант з орендою, після завершення якої, сподіваюсь, я підпишу повноцінний контракт з "Карпатами".
- Чи може вплинути конфлікт з президентом "Зестафоні" на твою гру в "Карпатах"?
- Я живу футболом, хочу його засобами приносити користь Грузії, примножувати славу своєї країни на світовій футбольній арені. Батьківщина, сім`я - для мене найбільші цінності в житті. Я хочу чесно виконувати свою улюблену роботу, і ніхто мене на цьому шляху не зламає.
- В останніх матчах помітно, що ти стаєш лідером середини поля "зелено-білих"...
- Мені приємно чути ці слова, але наразі вони не доречні. Усі разом ми маємо вилізти з ями і боротися за високі місця. Такій команді як "Карпати" соромно перебувати серед аутсайдерів. А ще ми маємо виграти Кубок України. У півфіналі граємо проти донецького "Металурга", команди, якій програли нещодавно в чемпіонаті. Обіцяю, що зробимо все для того, аби взяти реванш.