За всю свою історію Україна лише один раз виходила у фінальну частину Мундіалю. І поки "жовто-сині" боряться за путівки на чемпіонат світу в Катарі, пригадаймо турнір, матчі якого стали одними з найбільш яскравих моментів в історії нашої збірної.
"Фартовому" Олегу Блохіну через 15 років після здобуття Незалежності вдалося втілити мрію українських шанувальників футболу – вивести "жовто-синіх" на чемпіонат світу 2006 року, який приймала Німеччина. За декілька матчів наша команда пройшла шлях від падіння до найвищого злету в історії, і він вартує того, щоб про нього пам'ятати та намагатися повторити.
Промах Короля, "рука Бога" та три жовті картки: найбільші курйози на чемпіонатах світу
Іспанія – Україна – 4:0, 14 червня 2006 року, група Н, 1-й тур
Серед багатьох футбольних фахівців побутує думка, що матчі в групі на таких турнірах краще починати з лідерів. Це дозволяє або взяти очки і зробити собі фору, або в разі поразки точно знати, який результат потрібно здобути у протистоянні з рівним суперником або аутсайдером.
У випадку гри з "червоною Фурією" перший млинець вдався не те щоб глевким – "жовто-синім" не вдалося замісити тісто. Команда Блохіна була повністю розбита, Шевченко та Ко просто не встигали за швидкими іспанцями, а вилучення Ващука на старті другого тайму змусило наших хлопців терпіти 45 хвилин відвертого футбольного знущання. На щастя, клас Шовковського дозволив обмежитися лише 4 пропущеними голами.
Втім, холодний душ у першому ж матчі привів "жовто-синю" команду до тями та спонукав довести усьому футбольному світу, що збірна України приїхала у Німеччину не за сувенірами та прогулянкою архітектурними пам'ятками.
Отримуй від футболу лише найяскравіші емоції! Підтримай збірну України у боротьбі за путівки на Чемпіонат світу-2022 в Катарі разом з HLIBNY DAR. Вболівай за своїх разом з улюбленим брендом українців, який підкорює світові вершини!
Саудівська Аравія – Україна – 0:4, 19 червня 2006 року, група Н, 2-й тур
За 5 днів Олег Блохін зробив команді розбір польотів, тому з саудитами ми побачили зовсім іншу збірну України. Уже на 3-й хвилині Андрій Русол класно зіграв на ближній стійці після подачі кутового та вивів нашу команду вперед.
Україна організовувала момент за моментом, але гола довелося трішки почекати. На 36-й хвилині Сергію Реброву вдався гарматний постріл з-за меж карного майданчика – шокований голкіпер не мав шансів виручити свою команду.
На старті другого тайму своє слово сказав Шевченко, а наприкінці гри забитий гол на свій рахунок записав Максим Калініченко. Розгром та вирівнювання показника забитих та пропущених голів – чудовий результат для матчу з аутсайдером.
Україна – Туніс – 1:0, 23 червня 2006 року, група Н, 3-й тур
Назвати збірну Тунісу зразка 2006 року легким прохідним суперником навряд чи у когось повернувся б язик. Так, команда розписала нічию з Аравією (2:2) та програла Іспанії (1:3), але Мундіаль – це турнір, де кожна збірна здатна на диво.
Бонусів Україні додавало те, що нас влаштовувала навіть нічия, тому розкриватися та атакувати мав суперник. Загалом матч йшов доволі рівно, але на 45-й хвилині Зіяд Жазірі отримав червону картку. Впродовж другого тайму "жовто-сині" повністю контролювали гру, а реалізований Шевченком пенальті зняв всі запитання – Україна виходить у плей-офф на першому ж Мундіалі у своїй історії!
Швейцарія – Україна – 0:0 (0:3 по пенальті), 1/8 фіналу, 26 червня 2006 року
Рівень суперника давав підстави сподіватися на щасливе завершення протистояння. Мільйони українських фанатів із затамуванням подиху спостерігали за 120-хвилинною обережною боротьбою тактик, впродовж якої виявити сильнішого так і не вдалося. Вирішити все мала її Величність лотерея – серія післяматчевих пенальті, яка стала воістину історичною для збірної України.
Першим до м'яча підійшов Шевченко – голкіпер відбив удар нашої зірки. Але в цей день ніщо не могло зрушити емоційний спокій Олександра Шовковського. Удар Штреллера – легенда Динамо на висоті та відбиває удар.
До позначки йде молодий Артем Мілевський. Тиск трибун та відповідальність не мають впливу на таланта – він наважується виконати удар "панєнкою", яка зробить його знаменитим. СаШо творить дива – швейцарці просто не можуть пробити нашого кіпера, а Ребров та Гусєв дарують нам путівку в наступний етап.
Блохін, який не витримав тиску та не дивився на серію пенальті, разом з футболістами в екстазі від емоцій, а Шовковський дотепер залишається єдиним голкіпером в історії, який не пропустив жодного гола у серії післяматчевих пенальті на чемпіонаті світу.
Італія – Україна – 3:0, 1/4 фіналу, 30 червня 2006 року
У чвертьфіналі нам випали "друзі" Андрія Шевченка – збірна Італії під керівництвом Марчелло Ліппі. Статус та гучне ім'я суперника не обнадіювали, але після ейфорії зі Швейцарією здавалося, що команда Блохіна здатна на чудо. Але відчути гіркоту розчарування нам довелося вже на старті матчу – Дзамбротта змістився з правого флангу та потужно пробив у ближній кут. Шовковський виручити не зміг – 0:1.
Не можна сказати, що Україна зовсім не мала моментів, але домінування майбутніх переможців турніру все ж було явним. У другому таймі шикарну нагоду забити мав Олег Гусєв, але хавбек пробив у Буффона. А от Італія моментами не розкидалася – Лука Тоні оформив дубль та зняв усі запитання щодо переможця матчу. "Жовто-сині" кинулися в атаку, щоб забити бодай гол престижу, але пробити Джіджі наша команда не зуміла.
Гідний виступ та історичний результат – прекрасний спогад України про Мундіаль-2006. Сподіваємося, що вже цього літа в Катарі ми знову будемо тримати кулаки за "жовто-синю" команду, яка гратиме з найкращими командами світу.