В рамках поєдинку 37-го туру АПЛ Лестер не зміг уникнути поразки на Стемфорд Брідж, серйозно закрутивши інтригу в боротьбі за топ-4.
Днями Лестер відсвяткував історичний тріумф, здобувши перемогу над Челсі у фіналі Кубка Англії, однак поєдинок у чемпіонаті був для обох команд набагато важливішим. На шальки терезів була поставлена участь у ЛЧ в наступному сезоні: лондонці й лестерширці трималися у топ-4, але Ліверпуль йшов п'ятим, перебуваючи на відстані в одне очко від "аристократів" і відставши на три від "лисів" – в таких умовах нічия влаштовувала тільки Юргена Клоппа. До того ж на трибунах Стемфорд Брідж вперше за рік зібралися вболівальники, які вимагали тільки звитяги.
Бійка за Лігу чемпіонів у відеоогляді матчу Челсі – Лестер – 2:1
Лестер провів перший тайм прогнозовано, закрившись на власній третині й завдавши всього один неоковирний удар по воротах – з кутового, в небо. Періодично гості відводили гру від власного штрафного, заробляючи стандарти й просто збиваючи темп, але на загальне домінування Челсі ці спроби ніяк не вплинули. Команда Томаса Тухеля увімкнула найвищі швидкості й почала розривати суперника з перших хвилин.
Так, вже на 4-й Чілвелл міг виводити "аристократів" уперед, отримавши пас від Вернера й потужно пробивши з лівого кута штрафного. М'яч пройшов у сантиметрах від дальньої стійки. На 6-й з дальньої дистанції повз ворота вистрілив Джеймс, а на 9-й Канте увімкнув дриблінг, увірвавшись на правий край карного майданчика – Нголо завдав удару в лівий верхній, але Шмейхель врятував Лестер! Одразу за цим лондонці підхопили відскок, розіграли комбінацію й завершили її пострілом Жоржінью метрів з 20-ти – над поперечиною!
Челсі продовжував тиснути, розриваючи оборону лестерширців і регулярно вриваючись у небезпечні зони. Ця активність повинна була вилитись у пенальті на 19-й хвилині: Тілеманс у власному штрафному виносив м'яч, однак Вернер накрив його – Юрі ж вдарив у ногу. Майк Дін, однак, не просто проігнорував епізод, а ще й свиснув фол з боку німця!
Розлючений Вернер вже через три хвилини покарав суперника голом, отримавши проникний пас від Маунта й метрів з 17-ти пробивши під ліву стійку, однак відсвяткувати взяття воріт йому не судилося. Офсайд.
Підопічні Томаса Тухеля аж ніяк не знітились від цього факту, продовживши домінування. Вже на 28-й хвилині Маунт міг забивати з лівого краю штрафного, поставивши корпус Кастаню й вистріливши з розвороту, але м'яч пролетів над воротами. Ще за хвилину Тьягу Сілва замкнув навіс з кутового – над поперечиною! Зрештою, на 34-й оборона "лисів" тріснула при кутовому: Вернер завдав удару головою метрів з чотирьох, Шмейхель якимось дивом вибив м'яч з лінії, однак після деякої паузи Майк Дін вказав на центр поля.
Німець відсвяткував бурхливо, проїхавшись на колінах по газону, але радість тривала недовго. VAR помітив у Тімо гру рукою. 0:0!
До перерви Челсі встиг створити ще дві гольових нагоди. Так, на 38-й хвилині Аспілікуета прострілив з правого краю штрафного, Жоржінью пропустив на Маунта, а той пробив з лету – над поперечкою! На 43-й же Маунт прослизнув між двома захисниками на фланзі й увірвався на правий край карного майданчика, після чого прострілив на ближню стійку – Пулішіч замикав, але вийшло неточно! У підсумку, відпочивати команди відправились за нулів на табло. Лестер витримав перший тайм.
Втім, вже за хвилину після старту другого "лиси" пропустили дуже простенький м'яч: господарі заробили кутовий, а Рюдігер коліном замкнув подачу – 1:0! Цікаво, що Антоніо три своїх останніх голи в АПЛ (з шести загалом) провів саме у ворота Лестера.
Ще більш прикрою цю невдачу робив той факт, що у наступні 15 хвилин Челсі не створив жодного моменту, та і в цілому небезпечних атак з боку лондонців не згадаєш. Гості реально вирівняли гру, але рахунок вже був не на їхню користь.
На 60-й хвилині Брендан Роджерс спробував загострити гру, кинувши у бій Іхеаначо замість непомітного Меддісона, однак саме в цей період гри Челсі почав збільшувати оберти. Центрбек Рюдігер навіть дозволяв собі фінти Зідана на чужій половині, а на 63-й хвилині Вернер тікав 1-в-1 до воріт – втім, Тімо і відклеїтись від захисника не зумів, і пробив точно в руки Шмейхелю. На жаль для "лисів", це була лишень відстрочка катастрофи. Вже на 66-й Вернер увірвався в карний майданчик і отримав по ногах від Фофана, а Майк Дін свиснув пенальті. Жоржінью ефектно його реалізував – 0:2!
В наступні 10 хвилин Лестер більше працював з м'ячем, але в цілому футбол "лисів" виглядав депресивно. Челсі також не загострював, однак матч явно був під контролем лондонців. Лишень на 75-й хвилині Іхеаначо огризнувся дальнім слабеньким ударом повз правий кут – здавалося, що все вже вирішено.
Втім, рівно за хвилину гості відродили інтригу! Спрацював високий пресинг: Ндіді при розіграші лондонців від воріт накрив Ковачіча на прийомі, відібравши м'яч, і одразу викотив пас на 11 метрів – там стояв самотній Іхеаначо, який спокійно розстріляв ворота! 2:1!
В ендшпілі зустрічі у Лестера мало що виходило. Челсі постійно тікав у контратаки, контролював темп, заробляв стандарти й продовжував тиск, а підопічні Брендана Роджерса в основний час мали лишень дальній постріл Іхеаначо в руки Менді. Втім, на 90-й хвилині "лиси" таки могли відскочити внаслідок прострілу Перрейри з правого флангу на лінію штрафного – Перес замикав потужним ударом, однак м'яч пролетів над воротами!
Після цього у гостей почали здавати нерви. В компенсований час сталася серйозна сутичка стінка на стінку, яку спровокував фол Перрейри проти Маунта та розбірки з Рюдігером. Все обійшлося жовтою для Амарті, який взагалі сидів на лавці. Все це, на жаль, ніяк не допомогло "лисам" уникнути поразки. Фінальний свисток зафіксував перемогу лондонців.
Таким чином, Челсі набрав 67 очок, піднявшись на третю позицію в турнірній таблиці. Лестер, маючи 66 залікових балів, опустився на четверту сходинку. Ліверпуль йде п'ятим, маючи поєдинки проти Бернлі й Крістал Пелас в запасі – "лисам" же в останньому турі доведеться помірятись силами з Тоттенхемом.
Лестер не готовий до ЛЧ
Лестер і через п'ять років після свого історичного чемпіонства залишається яскравим явищем в британському футболі. За цей період команда зіграла в 1/4 ЛЧ та 1/16 ЛЄ, дійшла до півфіналу Кубка ліги й виграла Кубок Англії, а вже у другому сезоні поспіль "лисиці" ведуть відчайдушну боротьбу за топ-4 АПЛ. При цьому лестерширці зберегли свій шарм, хоча не завжди їхній футбол тішить рахунками 9:0 – під керівництвом Брендана Роджерса вони стали прагматичним колективом, який без вагань ставить "автобус" проти грандів.
Лестер люблять, тож більшість нейтральних фанатів вчора тримала за кулаки за перемогу андердога над Челсі. Всім хотілося побачити "лисиць" у Лізі чемпіонів – тим паче, що в поточному сезоні вони виглядали максимально готовими до турніру. Команда набрала чотири очки з МЮ й вибила "дияволів" з Кубка (3:1), розгромила Манчестер Сіті восени (5:2), виносила Ліверпуль (3:1) та Челсі (2:0), ну і перемогла лондонців у фіналі Кубка (1:0) – з такими результатами двері найпрестижнішого турніру повинні відкриватись з ноги. Втім, з Лестером це не працює.
По-перше, "лисиці" не витримують темп. В другому сезоні поспіль підопічні Брендана Роджерса завалюють фінал чемпіонату, роздаючи очки направо й наліво – за весну лестерширці розписали нічию з Бернлі й Саутгемптоном, програвали Вест Хему й Арсеналу (при трьох пропущених голах), а бідовий Ньюкасл взагалі розбив їх з рахунком 4:2 (на виїзді). Рік тому у команди було виправдання у вигляді епідемії травм, однак нині Лестер не має таких проблем.
"Сині" тримаються в топ-4 лишень завдяки старим заслугам – за очікуваними очками вони поступаються і Челсі, і Ліверпулю, перебуваючи аж на шостій позиції. Щоправда, за весняний період колективу вдалося зачепитись за четверту, але перевага над найближчими переслідувачами (Евертоном і Ліверпулем) мізерна. І це при більшій кількості матчів!
Лестер на дистанції йде першим після богів. Довгий час вони користувались кризою конкурентів, але зі стабілізацією Челсі й Ліверпуля підопічнs Брендана Роджерса перестали витримувати конкуренцію.
По-друге, футбол "лисиць" у топ-матчах не дуже вразив. Формально у команди багато звитяг над лідерами, але по факту всі вони були з нюансами: кризовий Сіті зупинився після 30-ї хвилини, Ліверпуль пропустив тричі з трьох атак за шість хвилин, а Юнайтед програв резервним складом – та і з Челсі в січні Лестер забив два голи з трьох-чотирьох моментів. В усіх випадках Брендан Роджерс виставляв "автобус", навіть не намагаючись боротись за ініціативу на полі. Звинувачувати його важко (тим паче, що результати були хороші), однак для Ліги чемпіонів такого футболу замало – рано чи пізно там доведеться грати з позиції сили.
Два поспіль поєдинки проти Челсі показали, що Лестер не готовий до такого. Лондонці відверто розривали низький блок "лисиць" – від розгромів підопічних Брендана Роджерса рятували лишень Вернер, Шмейхель та VAR. Вперше пробити у площину в фіналі Кубка лестерширці змогли лишень при голі Тілеманса з дистанції (більше таких влучань не було), а дебютний удар з гри на Стемфорд Брідж вони провели аж на 68-й хвилині. В першому ж таймі за ударами було 11:1 на користь "аристократів", а по перерві гості нічого цікавого, крім голу та пострілу Переса, і не створили.
Не можна сказати, що з таким футболом у ЛЧ робити нічого. Той же Атлетіко у своєму прагматизмі дасть фору Лестеру – втім, з АПЛ у головний турнір Європи потрапляють лишень чотири команди. "Лисиці", на жаль, рівень топ-4 не витримують.
Челсі надзвичайно потужний
Томас Тухель продовжує вражати футбольну спільноту. Всього за чотири місяці німець перетворив розбалансованого середнячка у фіналіста Ліги чемпіонів, на 99% забезпечивши місце в топ-4 АПЛ по завершенні сезону – і з кожним матчем його Челсі ставє все більш сильним. Це помітно навіть без глибокого тактичного аналізу.
Спочатку німецький коуч налагодив роботу в обороні й поставив на володіння м'ячем, перемагаючи у "низових" матчах з мінімальною кількістю голів та моментів, однак в останній місяціь "аристократи" почали домінувати на полі, створюючи купу гольових нагод. Той же Реал міг пропускати 5-7 м'ячів, по воротах Арсенала пройшло 14 ударів з меж штрафного (при двох стійках), а з Лестером в АПЛ команда награла на три очікуваних голи – при цьому супернику практично нічого не дозволили.
Менш яскравим виявився поєдинок у фіналі Кубка, але в цілому два матчі проти "лисиць" показали, наскільки важким тактичним горішком є нинішній Челсі. Лондонці виконують план Томаса Тухеля настільки переконливо, що той не змінює його навіть після невиразних результатів – так було з Реалом, коли команда продовжувала розігрувати карту з переміщенням центрхавів і розривом флангів. Так сталося і з Лестером.
І у Кубку, і в чемпіонаті "аристократи" трималися однакового шаблону: Джеймс сідав у центр оборони для персональної гри по ривках Варді, Аспілікуета грав по всій бровці, а центрхави вступали у пресинг прямо перед штрафним – і все це працювало. 11:1 за ударами, два скасованих голи, непризначений пенальті, купа класних вривань у карний майданчик з боку Канте, Вернера й Маунта, класна робота Жоржінью в напівмоментах і повна відсутність активності з боку Лестера – ось що побачили фанати на Стемфорд Брідж лишень до перерви.
Брендан Роджерс не зміг підлаштуватись, хоча він явно намагався це зробити. На це натякав перехід Варді на вістря атаки (де прямим суперником був Сілва, а не Джеймс) з підтримкою Переса й Меддісона у глибині – втім, у гостей взагалі нічого не вийшло.
По перерві Челсі був не таким яскравим, але в цілому матч залишався під контролем лондонців до самого фінального свистка. Підопічні Томаса Тухеля все так же тікали в контратаки, вривались в ударні зони та тримали перевагу в напівмоментах. Навіть після пропущеного м'яча команда не нервувала, домінуючи на футбольному полі.
У всій цій ідилії пролунало кілька тривожних дзвіночків. По-перше, помітно, що для роботи у такому інтенсивному ритмі Челсі не вистачає сил, хоча саме у швидкості гри криється половина успіху Томаса Тухеля. Більше 70 хвилин лондонці не витримують. Суперники "аристократів" регулярно отримують можливості для переведення духу.
По-друге, Челсі все одно регулярно пропускає з мінімуму моментів. Так, більшість з цих пропущених м'ячів стали відвертою випадковістю, однак випадковостей вже занадто багато – Бензема забив з першого удару Реала, Тілеманс поцілив у дев'ятку з дистанції дебютним пострілом у площину, а Іхеаначо відзначився завдяки помилці Ковачіча. Всім епізодам передували дрібні помилки при оцінці простору, а у випадку з Маттео додався ще й фактор неоптимальної форми після травми. Дані фак-апи не є критичними, але у фіналі ЛЧ вони можуть коштувати перемоги.
Зрештою, є певні проблеми і в атаці. Челсі став створювати дуже багато моментів, і почав забивати по два голи, але при 15 пострілах з меж штрафного та контролі темпу й руху м'яча лондонці занадто багато марнують. Крім того, дуже частим сценарієм є швидкий прорив "аристократів" на останню третину з подальшою зупинкою та банальним завершенням – хоча з Лестером на Стемфорд Брідж це проявлялося не так сильно.
Словом, проект Томаса Тухеля досі залишається сирим, однак навіть у такій формі топ-тренери не можуть дати ради Челсі. Поки що важко зрозуміти, як тактично бити цей колектив – лондонці готові до будь-яких заготовок суперника. При цьому їхня швидкість та кількість моментів реально вражають. "Аристократи" готові до перемоги в фіналі ЛЧ навіть зараз.