Челсі у важкому поєдинку на "Стемфорд Брідж" в рамках матчу-відповіді півфіналу Ліги Європи здолав Айнтрахт у серії пенальті та вийшов у фінал турніру.
Айнтрахту після результативної домашньої нічиї потрібно було забивати мінімум один гол, але гості не поспішали. Перша половина першого тайму пройшла у позиційній боротьбі без особливого загострення з обох сторін – команди лише по моменти. На 4-й хвилині Йовіч замкнув подачу з кутового точно в руки Кепі, а на 15-й голкіпер витягнув постріл Да Кости з-за меж штрафного у дев'ятку – господарі відповіли на 23-й та 24-й ударом Жиру з гострого кута під ближню стійку (Трапп парирував) та подачею Вілліана зі штрафного, коли Хасебе виніс м'яч із самої лінії воріт. Крім того, у "пенсіонерів" було кілька небезпечних прострілів.
В цілому, Челсі домінував. Айнтрахт виглядав пасивно й поплатився за це на 28-й хвилині: Азар протягнув м'яч до штрафного, зібрав на собі увагу захисників та викотив пас на лівий край Лофтусу-Чіку; Рубен же з більярдною точністю закотив м'яч у дальній нижній кут – 1:0. Айнтрахт нічим особливим не відповів, але на на 37-й хвилині міг заробити пенальті після контакту Давіда Луїса з ногою Ребіча – втім, навіть сам Анте не вимагав "точки". Челсі ж міг подвоїти свою перевагу на 39-й після разючої контратаки, яку Лофтус-Чік завершив ударом метрів з 10-ти повз ліву стійку.
Початок другого тайму в Айнтрахта видався прекрасним. На 48-й хвилині Давід Луїс помилився під пресингом, що призвело до втрати м'яча та прориву Йовіча на ударну позицію, однак Лука у вирішальний момент послизнувся. Челсі натяків не зрозумів, за що поплатився на 49-й: Хасебе закинув передачу на Йовіча, а той обігрався з Гачіновічем та вийшов віч-на-віч з Кепою – 1:1.
Втім, вже на 51-й рахунок міг зрівняти Жиру, який пробив з лінії штрафного з носка, але не влучив у площину; крім того, лондонці провели серію небезпечних флангових передач, одну з яких Хінтереггер ледь не зрізав у власні ворота.
Айнтрахт продовжував тиснути, організовуючи дуже перспективні моменти. На 59-60-й хвилинах це могло призвести до голів: спочатку Гачіновіч потужно вистрілив з дистанції під поперечину (Кепа врятував), а потім Костіч пробив метрів з 25-ти – поруч зі стійкою. Мауріціо Саррі зрозумів, що в грі відбувається перелом, тому зняв з гри Вілліана та випустив Педро, що дещо вирівняло матч. Крім того, загальний темп гри збився через травми Роде та Крістенсена на 68-й та 72-й хвилинах.
Команди прокинулися аж на фінальний відрізок поєдинку. Почалося все з неприємного удару Джаппакости з дистанції – м'яч полетів трохи дивно, але Трапп парирував. Після цього почалася гра в обидві сторони, коли Челсі періодично затискав суперника на його половині поля, а Айнтрахт опісля вилітав у перспективні контратаки. Ні "аристократи", ні "орли" при цьому до логічного завершення свою перевагу не доводили, але напруга над полем стояла шалена.
Останні спроби завершити матч перемогою в основний час відбулися на 88-89-й хвилинах, коли Трапп парирував потужний постріл Жиру з-за меж штрафного, а Йовіч запоров контратаку 3-в-3. Крім того, на шостій компенсованій хвилині Лука замкнув подачу з кутового, однак у ворота не влучив. Свисток Овідіо Хацегана сповістив про перехід матчу в овер-тайми.
Перший з них виявився ураганним. Вже на 92-й хвилині Лука Йовіч прострілив з рикошетом так, що м'яч ледь не залетів у дальній кут. Челсі відповів на 94-й ударом Барклі метрів з 25-ти над правою дев'яткою та замиканням навісу з кутового у виконанні Аспілікуети – вище воріт! На 97-й лондонці могли забити з гри, однак контратаку 5-в-2 Гонсало Ігуаїн запоров неточною передачею, за що на 100-й ледь не покарав Аллє – Себастьян замкнув подачу на дальню стійку в протихід Кепі, але м'яч з порожніх воріт виніс Давід Луїс! На 106-й же черговий корнер Айнтрахта завершився ударом у той же кут, однак цього разу на лінії опинився Дзаппакоста.
Другий екстра-тайм почався більш нервово, але лондонці явно не бажали завершувати серією пенальті. На 110 хвилині вони запороли по контратаку 3-в-2, а у наступній атаці Челсі міг вийти уперед – Емерсон прорвався на лівий край штрафного та вистрілив, Трапп парирував, а Хінтереггер у підкаті не дав йому добити. На 115-й голкіперу гостей знову довелося рятувати після дальнього удару Дзаппакости під саму поперечину, але кутовий на 116-й призвів до взяття воріт – щоправда, його одразу скасували, адже Аспілікуета буквально заштовхав Траппа у ворота разом з м'ячем.
Челсі тиснув, але виграти матч з гри так і не зміг. Фінальний свисток перевів матч у серію пенальті, в якій лондонці після невдалого пострілу Аспілікуети горіли до останніх ударів. Втім, несподівано Хінтереггер пробив точно по центру в ноги Кепі!
Це спасіння і вирішило долю серії. Потім не забив Пасієнсія, а от фінальний удар Едена Азара виявився точним. Таким чином, Челсі вийшов у фінал Ліги Європи, в якому зустрінеться з Арсеналом.
Айнтрахт заслуговував на фінал
Франкфуртці важко провели основну частину домашньої зустрічі, але були кращими на її старті та наприкінці. У Лондоні ж вони зіграли так, як привчили у поточному сезоні, діючи з Челсі на рівних. Коефіцієнт очікуваних голів так і зовсім говорить про те, що "орли" більше награли на перемогу, та й моменти в компенсований час у них були відверто гостріші – чого лише коштують два виноси з лінії воріт.
Айнтрахт намагався нав'язати Челсі звичний для себе футбол з величезною кількістю боротьби, яка б збивала лондонцям темп. Гостям цей план давався непогано: на полі було зафіксовано 79 відбирань, 33 виноси, 44 фоли та 59 верхових дуелей – практично за кожним з цих аспектів "орли" мають перевагу у два рази.
В обороні підопічні Хюттера старалися діяти компактно, компенсуючи вразливість на флангах щільністю в центральних зонах – зокрема, у центрбеків 12 відбирань на трьох (лише 2 невдалі), 16 верхових м'ячів, 9 перехоплень та 7 блокувань, а центрхав Гачіновіч йшов у відбір 10 разів.
Лондонці за рахунок індивідуального класу та грамотних переміщень все одно провели половину ударів з меж штрафного, але простих ситуацій та вигідних позицій для взяття воріт голів практично не отримали – навіть гол Лофтуса-Чіка пройшов із зони на краю карного майданчика, звідки забити непросто. Переважна більшість пострілів Челсі в "прямокутнику" відбувалася зі схожих точок, хоча звідти набагато зручніше викотити передачу в спину захисникам чи прострілити на дальню стійку – і ось цього Айнтрахт старався не дозволяти.
Втім, Франкфурт не дійшов би так далеко, якби тільки оборонявся. Підопічні Хюттера видали потужний атакувальний перфоменс: при 40% відсотках володіння м'ячем вони не відстали за ударами (16:14, 7:6 у площину) та провели третину гри на чужій половині поля – стільки ж, скільки й Челсі.
Показово, що більшість пострілів "орлів" з меж штрафного пройшла з центральної зони, а гол було забито після комбінації з виводом віч-на-віч – хоча загалом Франкфурт, звісно ж, старався діяти більш прагматично. Бідніший у кадровому плані Айнтрахт був слабшим в індивідуальних діях (9:22 за обіграшами, 9:16 за ключовими передачами), тому компенсував це стандартами, подачами та контратаками.
Особливо потужно франкфуртці виглядали у перші 25 хвилин другого тайму, коли за ударами "орли" вели 6:1, вдвічі більше обігруючи суперника на дриблінгу (2:5) та відправляючи кожен другий пас в останню третину поля (63 зі 119). Потім Челсі вирівняв гру, однак остаточно перехопити її вдалося аж у другому екстра-таймі. До того часу Айнтрахт цілком заслужив на прохід у фінал, але іноді для таких вершин класної гри недостатньо. Прикро, але це футбол.
Челсі сильний, але нестабільний
Лондонці провели не менш якісний поєдинок, тому говорити про несправедливість їх потрапляння у фінал не можна. Челсі тримав ініціативу у першому таймі, через розумні переміщення виходячи з-під пресингу суперника та швидко приймаючи важливі рішення у завершальних фазах атак. Останнє було особливо важливо, адже Айнтрахт не залишав часу на підготовчі паси та перекладання м'яча з ноги на ногу – гості злагоджено перебудовувались, але у першому таймі відверто не встигали за фланговими атаками "аристократів".
У першому таймі це проявилося у прострілах та подачах Челсі, які призводили до панічних ситуацій на кшталт виносу м'яча з лінії воріт Траппа, але по перерві Айнтрахт підлаштувався. Заміна Педро та вихід Дзаппакости замість травмованого Крістенсена з переведенням італійця на правий фланг знову посилили атаку, що, зрештою, вилилось у ряд непоганих контрвипадів та ледь не завершилось чудо-голом Давіде.
Челсі не провалився на жодному з відрізків, крім першої половини другого тайму та завершення першого екстра-тайму. "Аристократи" більше атакували, виглядали гнучкішими та агресивнішими, але дана гра все одно набагато слабша за ту, яку вони показали у Франкфурті – власне, перемогти команду Хюттера так і не вдалося. Лондонці дуже залежали від Азара, бездарно завершували прекрасні контратаки, а центр оборони героїчно рятував ворота після власних же катастрофічних помилок.
Матчі проти Айнтрахта стали сумнівним реноме для заявки на перемогу у фіналі Ліги Європи. Челсі практично вийшов з кризи середини сезону, повернувши певний запас міцності та класу, але деяка нестабільність протягом одного матчу та на дистанції залишається. З Арсеналом, схоже, буде дуже складно.
Азар та Йовіч продали себе
Два найголовніших нападники на трансферному ринку зіткнулися в очному матчі – і обидва проявили себе блискуче. І Азара, і Йовіча дуже сильно хоче придбати Реал; Луку, за чутками, вже навіть і купили за 60 мільйонів євро, але Айнтрахт все спростовує. Якщо угоди дійсно немає, то "орли" мають право вимагати набагато більше.
Йовіч у півфіналі Ліги Європи видав потужний футбол. Сербський форвард 4 рази обіграв суперника на дриблінгу (при 6 спробах), тричі пробив по воротах (двічі в площину), забив гол та викотив передачу під удар, а також прекрасно діяв у повітрі – він замкнув дві подачі з кутового. Крім того, Лука якісно допомагав при обороні, зробивши чотири спроби відбирання м'яча – три з них були успішними. Він взагалі активно вів боротьбу, ставши третім футболістом на полі за кількістю єдиноборств (22) та вигравши дев'ять з них. Більше тільки у Азара та Ковачіча.
Йовіч проявив себе футболістом, який добре виглядає під тиском, швидко приймає рішення, бачить вільні зони і здатен їх вигризати у боротьбі. Саме так серб забив гол, спочатку вигравши своєчасну верхову передачу Гачіновіча, а потім здорово обігравшись та вискочивши віч-на-віч з Кепою. Цей гол став для Луки десятим у цьогорічній Лізі Європи, що робить його разом з Олів'є Жиру найкращим бомбардиром турніру.
Еден Азар – однозначно найкращий футболіст у матчі. Хоча по воротах йому пробити так і не вдалося, саме від його дій залежала уся атакувальна гра Челсі – лондонці провели через його фланг 47% атак. Воно й не дивно, адже бельгієць виконав 8 обіграшів один-в-один (у всього Айнтрахта лише 9) та 6 передач під удар – та й загалом 42 з 66 пасів Азара були відправлені в останню третину поля. Щоправда, 7 разів він втрачав м'яч, однак за такого рівня активності та щільності оборони "орлів" це не дивно.
Власне, саме Азар виконав гольову передачу на Лофтуса-Чіка, класно розвернувшись на фланзі та розрізавши захист суперника. Загалом же, на Стемфорд Брідж у поточному сезоні Еден став причетним до 24 з 26 голів своєї команди, 13 разів забивши сам та 11 разів асистувавши партнерам. Браво.