Про нову сторінку у футбольній біографії Богдан Бутко розповів в інтерв”ю сайту “Футбол 24”. Почали ми інтерв”ю з розмови про стан речей у молодіжній збірній України.
Маріупольський “Іллічівець” трохи розбудив український трансферний ринок звісткою про придбання чотирьох гравців. Табір команди Валерія Яремченка поповнять форварди Олександр Касьян та Руслан Фомін, захисник Максим Ковалєв. Усі ці гравці переїдуть до Маріуполя з луганської “Зорі”. Розраховуватиме Валерій Яремченко й на гравця “молодіжки” Богдана Бутка. Він завершив кар'єру у “Волині” і в наступному сезоні гратиме за “Іллічівець”.
- Богдане, нині ви перебуваєте у таборі молодіжної збірної України, в якій вже в неділю гратимете на чемпіонаті Європи. Чи є щось таке, чого ви не знаєте про суперників?
- Ні, ми детально проаналізували можливості кожного опонента. Найбільше часу приділили аналізу гри збірної Чехії, адже з нею ми проведемо перший матч. Ми не лише переглянули поєдинки чехів, але й проаналізували гру кожного її футболіста. Теоретичні заняття у “молодіжці” тривали щодня по одній годині. Вже у Данії, по завершенні гри з чехами, ретельніше вивчимо гру іспанців та англійців.
- Перед чемпіонатом Європи ви не проводили товариських зустрічей проти “молодіжок” інших країн, а грали “товарняки” з аматорськими командами...
- Це не проблема. Зате ми відчули велику упевненість у своїх силах. Головне, що ми провели багато матчів і стали зігранішими. Усім зрозуміло, що на чемпіонаті Європи легких суперників не буде і ми не виграватимемо з рахунком 8:0.
- У товариських поєдинках Павло Яковенко залучав вас на одну і ту саму позицію чи трішки експериментував?
- Ні, експериментів не було. Я постійно грав на позиції правого захисника. Мені так комфортніше. У “Волині” я працював здебільшого на правому фланзі півзахисту. Але ж більшість своєї кар'єри я грав в обороні і вважаю себе захисником, а не півзахисником. Визнаю, що вмію краще захищатися, аніж атакувати.
- Ви впевнені, що в Данії діятимете в основному складі?
- Думаю, що так. Принаймні я не відчув, що на мою позицію претендує інший футболіст. Донедавна моїм конкурентом був Пашаєв з “Дніпра”, але він вибув з гри через травму.
- Цього тижня ви стали гравцем маріупольського “Іллічівця”. На якій позиції вас бачить Валерій Яремченко?
- Знову ж таки в обороні. Принаймні на це натякав Валерій Яремченко, коли пропонував перейти до нього в команду. Зрештою, тренер вже давно публічно висловлювався, що шукає підсилення в захисну лінію.
- Хто ініціював ваш перехід в “Іллічівець”?
- То була ініціатива Валерія Яремченка. Він ще взимку хотів забрати мене до Маріуполя. Я тоді залишився у “Волині”.
- Чи був варіант зостатися у “Волині “ ще на наступний сезон?
- Коли я полишав клуб, мені пропонували залишитися. Мовляв, все їх влаштовувало у моїй грі. Я трудився, а за мою працю мені й досі не заплатили. Мені заборгували зарплату за чотири місяці. Звісно, гроші — це не головне в житті, але грати за безплатно теж не хочеться.
- Як збираєтеся відвойовувати свої гроші?
- Ми вже писали необхідні папери у відповідні органи. Наразі мовчанка.
- Що на те каже Віталій Кварцяний?
- Нічого. Ми про гроші не говорили. Кварцяний сказав, що задоволений мною і хотів би, щоб я лишився. Ми розійшлися цивілізовано. Віталій Володимирович сказав, що якщо я захочу, то можу будь-коли повернутися.
- То Кварцяний вас часто критикував, але наприкінці співпраці зацінив...
- Він критикував мене з однією метою: щоб я виростав як футболіст.
- Чи не шкодуєте, що наступним вашим клубом буде “Іллічівець”, а не донецький “Шахтар”, про кар'єру в якому ви завжди мріяли?
- Я і зараз мрію про кар'єру в “Шахтарі”. Мій час ще настане. Треба дочекатися, коли завершить кар'єру в “Шахтарі” Даріо Срна. Він потужно закриває правий фланг оборони. Важко з ним конкурувати. Та Срна не вічний. За той час я набируся ігрової практики у скромнішому клубі. До речі, з “Шахтарем” я підписав п'ятирічний контракт, а в “Іллічівцю” гратиму на правах оренди. Коли укладав угоду з “Шахтарем”, то мені відверто в Донецьку сказали, що допоки тут грає Срна, мені буде складно потрапити в “основу”. Я в Маріуполі, ближче до рідного Донецька. Це добре.
- Коли Андрій Воронін переселявся з Ліверпуля до Берліна, то наймав дві вантажівки для перевезення речей...
- У мене все простіше. Мені вистачить багажника та задніх сидінь легковика, щоб забрати всі речі з Луцька.
- Ви житимете в рідному Донецьку чи в Маріуполі?
- Орендуватиму квартиру в Маріуполі. Ну а всі речі повезу до Донецька. При потребі можу будь-коли махнути до донбаської столиці по речі. Це година їзди. Все-таки на Донбасі мені комфортніше, тут живуть мої батьки, дівчина родом з Донецька. Ми разом вже три останні роки.
Розмовляв Петро Оплів