Інтер пробився у півфінал Ліги чемпіонів, де зіграє чергове дербі проти Мілана. Велика заслуга в цьому наставника "нерадзуррі" Сімоне Індзагі, який мріє виграти вухатий кубок вже у статусі тренера.
У цьогорічному фіналі Ліги чемпіонів ми точно побачимо одну команду з Італії. Ба навіть більше – ця команда представлятиме Мілан. Одвічні суперники знову з'ясовуватимуть стосунки, цього разу призом буде можливість позмагатися за титул найсильнішої команди європейського континенту.
Особливим це протистояння буде для наставника Інтера Сімоне Індзагі. Футбол 24 разом з партнером HLIBNY DAR розповідає про амбіції тренера, який прагне втілити свою давню мрію.
Конкуренція, яка не припиниться ніколи
Коли двом талановитим братам вдається пробитися на найвищий рівень, порівнянь просто не уникнути – якими б дружніми не були їхні стосунки. Так було і з Філіппо та Сімоне Індзагі – нападниками, кар'єрні шляхи яких у дечому схожі, але в досягненнях зовсім різні.
Кар'єра Сімоне була доволі успішною. Йому вдалося стати володарем Суперкубка УЄФА, чемпіоном Італії та володарем Кубка. Однак залишилася вершина, підкорити яку так і не вдалося – Ліга чемпіонів. А ось старший брат вигравав її двічі, до того ж в одному з фіналів оформив дубль. Покер у ворота Марселя – дуже гарне й унікальне для італійських футболістів досягнення, але навіть воно не дозволило вийти з тіні брата, який у 2006-му ще й став чемпіоном світу. Кар'єра Сімоне була успішною, однак Філіппо вдалося стрибнути ще вище.
Ліга чемпіонів – спортивна подія, яку неможливо пропустити! Тож вмикай свої гаджети на гучність та спостерігай за найзапеклішими футбольними баталіями разом із HLIBNY DAR.HLIBNY DAR – все вирішується на полі!
Зміна ролей
Тренерська історія братів Індзагі також розпочиналася за схожими сценаріями. Сімоне у 2010-му отримав запрошення тренувати молодіжний склад клубу своєї кар'єри – Лаціо. Натомість брат по завершенню ігрового періоду у 2012-му пішов спочатку в молодіжку Мілана, а потім став на чолі першої команди. Цього разу доля та обставини були прихильнішими до Індзагі-молодшого.
Сімоне вдалося плавно вирости по структурі Лаціо та доволі впевнено налагодити гру першої команди. Особливих зірок "орли" з неба не хапали, але Кубок Італії та два Суперкубки – непогане досягнення для молодого фахівця.
Перехід в Інтер був гарним кар'єрним кроком, який показав перспективи Сімоне. Щоправда, поточний сезон у чемпіонаті важко назвати успішним, проте "нерадзуррі" нарешті вдалося гучно заявити про себе на європейській арені.
Натомість Філіппо після Мілана поволі знижував клас очолюваних клубів і зараз керує діями Реджини, в якої дуже примарні шанси на вихід у Серію А. Тепер за кубком Ліги чемпіонів ганяється Сімоне, а Філіппо відведена другорядна роль.
Останні перешкоди
Утім, для здійснення мрії Сімоне доведеться продемонструвати увесь свій тренерський хист та витиснути з підопічних максимум. Битва з Міланом буде воістину пекельною, і розраховувати тут на легку прогулянку ніхто не буде. У протистоянні в рамках чемпіонату фортуна була на боці Сімоне, але у Лізі чемпіонів її вподобання можуть різко змінитися.
У разі успіху Інтеру доведеться протистояти у фіналі Манчестер Сіті або Реалу. Хто б з них не переміг – "нерадзуррі" всеодно будуть у статусі аутсайдера. Хоча навряд чи Сімоне злякається статусу суперників чи нових труднощів. Він вже показав, що опинився на своєму місці цілком заслужено, а його амбіції виправдані талантом та важкою роботою.