Сер Боббі Чарльтон – одна з найбільш знакових постатей в історії англійського футболу. Він став символом незламності та яскравих перемог, який не змогла зламати навіть страшна трагедія
Мрії про Лідс, перехід в Манчестер Юнайтед, Мюнхенська трагедія, перемога на чемпіонаті світу. Боббі Чарльтону випала цікава, але разом з тим й нелегка доля. Шлях до статусу легенди завжди пролягає через складні випробування.
Аути Рорі Делапа як таємна зброя: вкидання з-за бокової, що стали легендою АПЛ
Майбутній зірковий форвард народився у сім'ї шахтарів. Батько, який на вихідних грав місцеву аматорську команду, з дитинства привчав Боббі та його братів до м'яча. Хлопець виявився вдячним учнем та змалечку подавав великі надії.
Англійська Прем'єр-Ліга – це завжди яскраві емоції та цікаві історії. Твори історію найсильнішої футбольної ліги світу разом з BetWinner.
BetWinner – живи футболом і відчувай справжні емоції. Реєструйся на сайті та перемагай разом з улюбленими командами.
Лови щотижневі бонуси на Betwinner Casino та хапай удачу за хвіст!
Троє з чотирьох дядьків Боббі грали в Лідсі, тому дитячі мрії були пов'язані саме з цим клубом. Згодом його старший брат Джек теж піде родинним шляхом. Але в Боббі була інша доля.
Неймовірно талановитий хлопець привернув увагу багатьох клубів. У лютому 1953 року скаут манкуніанців Джо Армстронг пильно спостерігав за юним нападником. Сумнівів не було – перед ним майбутня зірка. Переманити Боббі до себе хотів не лише МЮ, але за порадою шкільного тренера хлопець обрав саме цю команду. В його житті почалася нова неймовірна сторінка.
Молодий Чарльтон не збирався розтринькувати аванси та відходити від мрії. Він швидко здобув популярність як найкращий нападник юнацьких команд МЮ. Легендарний наставник "дияволів" Метт Басбі не збирався довго маринувати хлопця та почав кидати його в бій. У жовтні 1956-го 19-річний нападник дебютував у матчі проти Чарльтона. Басбі навіть домовився, щоб Боббі проходив військову службу в Шрусбері, щоб мати змогу грати за Юнайтед на вихідних.
14 матчів у дебютному сезоні допомогли Боббі стати гравцем основи, а вже наступного року "малюки Басбі" дійшли до фіналу Кубка європейських чемпіонів, де програли мадридському Реалу. Здавалося, ніщо не завадить Чарльтону дістатися найвищих вершин. Але йому судилося пережити трагедію, оговтатися після якої зміг би не кожен.
6 лютого 1958 року Манчестер Юнайтед вилетів з Белграда після матчу Кубка чемпіонів проти Црвени Звєзди. Завдяки дублю Чарльтона манкуніанцям вдалося розписати нічию 3:3 та забезпечити собі путівку у півфінал. У літаку була команда, вболівальники та журналісти. Всі були щасливі та обговорювали подальший шлях до трофея.
Дозаправлення в Мюнхені одразу виглядала проблемною. Після заповнення паливних баків літак двічі не зміг злетіти через технічні несправності, а в місті почалася хурделиця, яка ще більше ускладнювала ситуацію.
Футболісти почали сильно нервувати. Тонні Тейлор та Денні Пегг попросили Чарльтона та Денні Вайлетта, які сиділи у хвості літака, помінятися місцями. Добродушний Боббі погодився, що згодом врятувало йому життя. При спробі злетіти літак зачепив огорожу в кінці злітної смуги та врізався у будинок, після чого загорівся. Чарльтона викинуло назовні. Він був одним з небагатьох, кому вдалося вижити у страшній катастрофі.
... Мені було страшно подумати, що діється там, у Манчестері. Спочатку від нас приховували більшу частину інформації, але згодом стало відомо про похорон, і в глибині душі я був вдячний долі за те, що там мене не було. Я не уявляю, як я прощався б з товаришами. З того часу мене мучить одне запитання: "Навіщо? Навіщо я вижив?..", – напише Боббі роками пізніше.
Пам'ять друзів Боббі вирішив вшанувати тим, що вмів робити найкраще – забивати голи. Сезон за сезоном він забивав багато та красиво, допоміг МЮ стати чемпіоном та виграти Кубок, а в 1966 році зіграв важливу роль, щоб збірна Англії перемогла на Мундіалі. Боббі Чарльтон – один з головних творців повернення футболу додому.
Зірка Чарльтона почала гаснути зі зміною поколінь. Йому не вдалося налагодити контакт з наступним вожаком МЮ – Джорджем Бестом. Той навіть відмовився грати у прощальному матчі Боббі проти Сельтіка. З Денісом Лоу стосунки теж не склались.
Трикратний чемпіон Англії, легенда МЮ та збірної Англії догравав у Престоні, Вотерфорді та навіть австралійському Мельбурні. Тренерська кар'єра не склалася, але місце у раді директорів МЮ, де він і зустрів посвячення у лицарі, стало чудовою роботою на все життя. Рідний клуб став гаванню, яку колись легендарний футболіст уже ніколи не покине.