"Футбол 24" розповідає про долі тріумфаторів фіналу Ліги чемпіонів 2005/06. Того дня Барселона оформила драматичний камбек проти лондонського Арсенала (2:1).
У середині 2000-х Барселона трохи нагадувала себе теперішню. На президентському кріслі сидів все той же Жоан Лапорта, команду очолював молодий тренер із мегауспішною ігровою кар’єрою, а клуб прагнув перервати тривале домінування Реала по всіх фронтах. Найбільша прірва між заклятими ворогами пролягала у Кубку / Лізі чемпіонів. Перед стартом євросезону 2005/06 у Королівського клубу налічувалося дев’ять "вухатих" кубків, у Барселони – лише один.
"Синьо-гранатовим" пощастило із жеребом групового етапу, що дало змогу пограти у своє задоволення і фінішувати на першій сходинці квартету, втративши лише 2 очки. Барса двічі била Вердер (2:0, 3:1), Удінезе (4:1, 2:0), а після нульової нічиєї в Афінах безжально познущалася над Панатінаїкосом вдома – 5:0.
Справжні випробування почалися у плей-офф. Спершу Барселоні довелося долати вкрай неприємний Челсі епохи Моурінью, який набив каталонцям оскому (2:1, 1:1). У чвертьфіналі трапилась Бенфіка, яка двічі здолала Ліверпуль. Після нулівки у Лісабоні, "блаугранас" зітхнули з полегшенням лише на 89-ій хвилині матчу-відповіді, Ето’О забив другий м’яч – 2:0. Коли ж реально запахло фіналом, Барселону не зміг зупинити навіть Мілан (1:0, 0:0). Там її вже чекав Арсенал. Команда Венгера багато років прямувала до великої мети. Фінал ЛЧ став апогеєм невтомної праці французького тренера.
Краще, ніж гол, забитий улюбленою командою на останніх хвилинах, може бути лиш перегляд цього матчу з чипсами Lay’s та пивом. Чипси 100% якості, що виготовлені в Україні, допоможуть зробити смак перемоги ще насиченішим і незабутнім.Підтримуйте улюблену команду разом з Lay’s – спонсором Ліги чемпіонів! Адже є Lay’s? Буде футбол!
Сімнадцятого травня 2006-го на Стад де Франс розігралася драма в найкращих традиціях кінокласики. Не минуло й 20 хвилин, як "каноніри" залишилися в меншості – Єнс Леманн зупинив Ето’О фолом "останньої надії". Але британці не розсипались, нав’язали контргру і пішли на перерву, ведучи в рахунку – Сол Кемпбелл вгатив м’яч у ворота після подачі Анрі.
Барселона нарощувала тиск. Особливо виділявся, звісно, магічний Роналдінью – фінти, стандарти, професорські передачі. При цьому Арс не відсиджувався в обороні і втратив кілька нагод подвоїти рахунок, хоча міг закрити таким чином гру. Зрештою, на 76-ій Лондон не встояв – Ето’О розстріляв Альмунію з гострого кута. А ще через п’ять хвилин розгублених "канонірів" із протилежного флангу добив Беллетті – 2:1. Камбек! Барселона вдруге у своїй історії здобула Кубок європейських чемпіонів.
З того часу минуло майже два десятки років. Як склалася доля тріумфаторів, що стали провісниками епохального домінування Каталонії на чолі із Мессі та Гвардіолою?
Віктор Вальдес
Голкіпер, 42 роки
Пішов із Барселони аж у 2014-му, досягнувши статусу голкіпера з найбільшою кількістю матчів за "блаугранас". Опинившись в МЮ після важкої травми, Вальдес поскандалив з тодішнім наставником "дияволів" ван Галом і обмежився лише двома матчами. У льєжському Стандарді, куди відправили в оренду, також зірок не хапав. Фактично, він провів ще тільки один повноцінний сезон – за Мідлсбро – у 2016-17 роках. У "Боро" іспанець мав статус гравця основного складу, проте не зміг врятувати клуб від вильоту з АПЛ. На цьому й завершив кар’єру.
Тренерський диплом здобував разом із Хаві, Раулем та Хабі Алонсо. Ця трійця давно пішла у відрив від Вальдеса, який застряг на рівні роботи з молоддю. Зокрема, спробував працювати з юнаками Барси, але за надмірні емоції був звільнений. Зараз переживає кризу – видалився зі соцмереж і не ходить на матчі рідного клубу. Одружений із колумбійською моделлю Йоландою Кардоною. Виховує трьох дітей.
Олегер
Захисник, 44 роки
Корінний каталонець виступав за Барселону до 2008-го, а потім на три роки переїхав у Аякс, з яким взяв чемпіонство та Кубок Нідерландів, двічі грав проти київського Динамо. Ще упродовж кар’єри Олегер палко відстоював ліві погляди та ідею незалежності Каталонії. Має вищу економічну освіту, писав статті для революційних газет і навіть видав автобіографічну книгу. У 2010-х спробував обратись до каталонського парламенту під крилом лівої радикальної партії. Мабуть, ми ще неодноразово про нього почуємо.
Рафаель Маркес
Захисник, 45 років
Грав практично до сорока років. Після Барси оцінив атмосферу МЛС у складі Нью-Йорк Ред Буллз, заїхав додому у мексиканський Леон, потім повернувся до Європи на сезончик – у Верону, а закінчував там, де й починав – у Атласі. Та головний здобуток Маркеса – на рівні національних збірних. Рафа зумів виступити на п’яти чемпіонатах світу (2002, 2006, 2010, 2014, 2018), причому був капітаном збірної Мексики у всіх п’яти форумах. Абсолютно унікальне досягнення! Зараз працює головним тренером Барселони В.
Карлес Пуйоль
Захисник, 46 років
One club man. Усю ігрову кар’єру Карлес присвятив Барселоні – і пішов із почестями та сльозами у 2014-му. Йому поталанило взяти посильну участь у бездоганному механізмі Пепа Гвардіоли, тож поповнив свою колекцію ще чотирма чемпіонськими титулами та двома переможними фіналами Ліги чемпіонів. А в складі збірної Іспанії став чемпіоном Європи-2008 і світу-2010, зігравши гросмейстерські 100 матчів за "Фурію". Зараз насолоджується життям. Не любить гучних вечірок, натомість цінує вузьке родинне та дружнє коло. Багато читає.
Джованні ван Бронкхорст
Захисник / півзахисник, 49 років
Після тріумфального фіналу нідерландець почав програвати конкуренцію Абідалю, тож у 2007-му повернувся до рідного Фейєнорда. Перед самісінькою "пенсією" Джіо мав винятковий шанс підкорити найвищу вершину. Нідерланди вийшли у фінал ЧС-2010, проте пропустили єдиний гол від Іньєсти на 116-ій хвилині. Після поразки "помаранчевих" їхній капітан оголосив, що на поле більше не вийде.
Того ж року він увійшов до тренерського штабу збірної Нідерландів U-21, а невдовзі став помічником Кумана у Фейєнорді. Там же розпочав сольну діяльність у 2015-му, привізши у Роттердам золото Ередивізі, по два Кубки та Суперкубки країни. А ось із Рейнджерс – ще одним нечужим для нього клубом – у ван Бронкхорста не склалося. Після Джеррарда він зумів здобути для Айброкс лише Кубок Шотландії-2022. Мало! Станом на сьогодні перебуває у статусі безробітного.
Едмілсон
Захисник / півзахисник, 47 років
Свої найкращі часи чемпіон світу-2002 переживав, виступаючи за Ліон початку "нульових". У Барсі ж він виправдає високий статус лише у двох з чотирьох сезонів. Бразилець покинув Камп Ноу у 2008-му – після провального сезону для себе і команди. Проте й у Вільяреалі в Едмілсона "не пішло". Згодом зіграв (значно краще) за Палмейрас і Сарагосу, а кар’єру закінчив у скромному бразильському клубі Сеара (2011 рік). Життя після футболу присвятив літургіям – він є ревним християнином-євангелістом.
Деку
Півзахисник, 46 років
Цей плеймейкер – бразилець по крові, португалець за паспортом – провів на Камп Ноу чотири сезони, зігравши понад 150 матчів і забивши 20 м’ячів. У 2008-му, за 10 млн євро, Деку перебрався до Челсі, адже новий керманич Барси Хосеп Гвардіола не бачив для нього місця в складі. Помітного сліду за два сезони у Лондоні хавбек не залишив. Догравав на етнічній батьківщині за Флуміненсе, з яким встиг стати 2-разовим чемпіоном Бразилії. Минулого року Деку несподівано повернувся до Барселони і зайняв посаду спортивного директора клубу. За стилем життя – класичний бабій. Від різних жінок має аж п’ятьох дітей. Ймовірно, це ще не кінець.
Марк ван Боммель
Півзахисник, 46 років
Після перемоги у Парижі над Арсеналом, нідерландець переїхав у Баварію, де провів п’ять насичених сезонів. Вдало приєднався й до Мілана – одразу Скудетто-2011. У рідному ПСВ закінчив кар’єру гравця і розпочав самостійну тренерську роботу. Також очолював Вольфсбург. Але найгучніше ван Боммель-тренер заявив про себе у скромному Антверпені, привівши команду минулого року до бельгійського треблу – чемпіонат, Кубок, Суперкубок. А далі – груповий етап ЛЧ, де банда хуліганистого Марка двічі відхопила від Шахтаря (2:3, 0:1). Вдома ван Боммеля чекають троє синів і красуня-дружина, яка, до слова, є донькою Берта ван Марвейка, екс-наставника збірної Нідерландів.
Людовік Жюлі
Вінгер, 47 років
Жюлі, без перебільшення, – легенда французького футболу. Дуже якісний вінгер, мініатюрний зріст (164 см) робив його практично невловимим. Упродовж тривалої кар’єри Людовік наколотив понад 150 голів на високому рівні, і його персональна трагедія в тому, що за збірну Франції він провів якихось 17 матчів. Так склалися обставини.
Покинувши Барселону, француз ще добрих дев’ять років не наважувався роззутись із бутсів – Рома, ПСЖ, Лор’ян, ГОАЛ ФК. Останній клуб, який зараз піднявся у третій за силою дивізіон Франції, навіть перейменував на честь Жюлі свій стадіон-п’ятитисячник. А що Людовік? У 2014-му, ще копаючи м’яч, він спробував зайти в політику, проте швидко покинув цю справу. Перед спалахом пандемії коронавірусу працював у тренерському штабі Монако В. А ще минулоріч тренував форвардів першої команди Ліона. Провальні результати "ткачів" на старті нового сезону залишили Жюлі без роботи.
Роналдінью
Вінгер, 44 роки
Хто-хто, а "Чарівник з Порту-Алегрі" не потребує жодних рекомендацій. У Барселоні 2003-08 років був якраз праймовий Роналдінью. Натомість за Мілан, Фламенго та Атлетіко Мінейро він грав спалахами. Додав у вазі, втратив динаміку, сигналізував усім своїм виглядом, що вже "з ярмарку йде". Фактично Роналдінью зав’язав із футболом ще у 2015-му, незадовго після підписання контракту з Флуміненсе. Хоча офіційно оголосив про це аж через 2,5 роки. У якийсь момент йому просто став цікавішим футзал в Індії, де можна було поганяти разом з іншими ветеранчиками – Гіггзом, Сальгадо, Скоулзом.
Паралельно запустив мережу своїх футбольних академій – від Порту-Алегрі аж до Дубаю. Знімався разом із Ван Даммом та Майком Тайсоном у "Кікбоксері-6". У статусі посла Барселони подорожував різними куточками планети і є частим гостем на матчах НБА. Навіть мав серйозні проблеми із законом. Список можна продовжувати довго, адже Роналду де Ассіс Морейра – це людина-оркестр. Він живе у кайф.
Самюель Ето’О
Нападник, 43 роки
Ето’О не заспокоївся, поки вдруге не переміг із Барселоною у фіналі ЛЧ. То був 2009-й, і то була вже інша команда, в якій верховодив Гварідола, а замість Роналдінью спритні трюки виконував Мессі. Камерунець покидав Камп Ноу із високо піднятою головою, 130 голами у 199 матчах, купою трофеїв і кишенями, з яких випадали товсті купюри. Фартовим виявився чортяка, адже в першому ж сезоні за Інтер Моурінью ЛЧ підкорилася йому втретє.
У 2011-му Ето’О підписав контракт з Анжи, куди зайшли шалені мільйони – і гріх було африканцеві не скористатися такою халявою. Здавалося, після трьох років на болотах перед Семмі лише один шлях – на ситу пенсію. Але він здивував усіх – повернувся в АПЛ і ще трохи наколотив за Челсі та Евертон. Догравав у Туреччині та Катарі. З 2021-го обіймає посаду президента федерації футболу Камеруну.
Андрес Іньєста
Півзахисник, 39 років
На 46-ій хвилині фіналу замість Едмілсона на полі з’явився Іньєста. Це був лише другий повноцінний сезон 22-річного хавбека в першій команді Барселони. Що було далі – ви всі чудово знаєте. Робота із Гвардіолою вознесла уродженця Альбасете у ранг ікони світового рівня. Достатньо сказати, що загалом Іньєста виграв у чотирьох фіналах ЛЧ, дев’ять разів тріумфував у Ла Лізі, зі збірною Іспанії став 2-разовим чемпіоном Європи і забив золотий гол у фіналі Кубка світу.
В останні шість років Андрес несе місію футбольного пілігрима. Спочатку демонстрував майстер-класи вболівальникам японського Віссел Кобе, а віднедавна виступає за Емірейтс у чемпіонаті ОАЕ. Його скроні вже вкрила благородна сивина, проте тонкі фірмові паси іспанець нарізає за графіком. Тим часом чарівна Анна Ортіс подарувала своєму чоловікові п’ятьох діточок – двох синів і трьох доньок.
Хенрік Ларссон
Нападник, 52 роки
У Барселону легендарний 33-річний нападник приїхав на два сезони – більше задля ротації. Проте 19 зі своїх 437 голів Хенрік забив саме у синьо-гранатовій футболці. Не так вже й погано. З’явившись на 61-ій хвилині фіналу ЛЧ-2006 замість ван Боммеля, шведський суперсаб не розписався у воротах Альмунії. Проте допоміг це зробити Ето’О і Беллетті, чим навіки заслужив особливий респект барселонських фанів.
Потім Хенрік повернувся додому, а бутси на цвях повісив, коли йому було вже за 40. Швидко перекваліфікувався на тренера і очолював ряд шведських команд, зокрема й рідний Гельсінборг, який у 2016-му не зміг врятувати від резонансного вильоту з елітного дивізіону. Розлючені фанати побили тоді його сина Джордана, який грав у нападі команди. Також у Хенріка є донька – вона займається кінним спортом. У серпні 2020-го Ларссон повернувся до Барселони, підсиливши штаб Рональда Кумана. Щоправда, легендарні футболісти виявилися заслабкими тренерами для каталонського монстра.
Жуліано Беллетті
Захисник, 47 років
Бразилець замінив Олегера на 71-ій, а вже через десять хвилин захекані одноклубники душили його у щасливих обіймах. Хто б міг подумати, що правий фулбек стане автором переможного м’яча у фіналі ЛЧ, коли поруч бігали такі кілери, як Роналдінью, Ето’О, Жюлі! Через рік Беллетті переїхав у Челсі, де став дуже важливим інструментом у руках Моурінью. Закінчував вдома, у чемпіонаті Бразилії, на початку 2010-х. Останнім часом Беллетті зосередився на тренерському ремеслі. Після асистування наставникам Крузейро та молодіжної команди Сан-Паулу, Жуліано повернувся до Каталонії. Зараз працює у тренерському штабі Барселони В.
Франк Райкард
Головний тренер, 61 рік
Легенда Аякса та Мілана розпочинав тренерську кар’єру дуже багатообіцяюче. У 36 років на Райкарда звалилася ціла збірна Нідерландів, яку він дотягнув до півфіналу домашнього Євро-2000. Після відставки підхопив скромну роттердамську Спарту, з якою нічого не встиг добитися. І тут – раптове запрошення від самої Барселони, яка ніяк не могла отямитися після безтрофейної тренерської чехарди.
Франк, варто віддати належне, повернув клубові впевнену солідність. Сформував конкурентний склад, почав вводити туди крихітного хлопчака Лео Мессі. За п’ять років Барса двічі стала чемпіоном Ла Ліги, взяла два Суперкубки Іспанії і, безперечно, Лігу чемпіонів-2006. Проте після фіналу у Парижі результати "блаугранас" знову сповзли вниз. Райкард був змушений піти.
Остаточно підкосила голландця робота з Галатасараєм. У серпні 2010-го турецький гранд сподівався "на ізі" пройти до групового етапу Ліги Європи. Однак на шляху Райкарда і його сельджуків постали львівські Карпати – 2:2 у Стамбулі та 1:1 у Львові з божевільним голом останніх секунд імені Федецького-Худоб’яка. Нетривалий період у збірній Саудівської Аравії був лише агонією тренерських потуг легендарного екс-футболіста. Вже понад 10 років він не наважується бодай підійти до "електричного стільця".
Борусія-1997: від власника 4-зіркового готелю до рокера, який забивав Шахтарю – де вони зараз?